Ухвала суду № 29643788, 20.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 р.Справа № 2а-1946/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

за участю представника позивача: Редіної В.Б.

за участю представника позивача: Маміної Л.В.

за участю представника відповідача: Озацької О.В.

за участю представника третьої особи: Артюх А.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі № 2а-1946/12/2070

за позовом Публічного акціонерного товариства "Земельний банк"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Публічне акціонерне товариство, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21 грудня 2011 р. №0000210851 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про збільшення суми грошового зобов'язання ПАТ "Земельний банк" за платежем податок на прибуток банківських організацій на суму 9557971 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.12 р. по справі№2а-1946/12/2070 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.12 р. по справі №2а-1946/12/2070 з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на викладені в апеляційній скарзі доводи.

Представники позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали з викладених у ній підстав, просили суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ " Земельний банк" у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просив суд апеляційної інстанції залишити без змін.

Представник третьої особи просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позовні вимоги ПАТ " Земельний банк".

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін та третьої особи, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень є акт № 2154/50-2/19358721 від 08.11.2011 р. камеральної документальної перевірки податкової декларації за ІІ квартал 2011 року платника податку -ПАТ "Земельний банк". У висновках акту зазначено про порушення позивачем п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ "Земельний банк" завищено від'ємне значення:

- за три квартали 2010 року на суму 39531095 грн. (ряд. 08 декларації);

- за 2010 рік на суму 30589331 грн. (ряд. 08 декларації);

- за І квартал 2011 року на суму 16240122 грн. (ряд. 08 декларації).

Внаслідок вищезазначеного ПАТ "Земельний банк" занижено податкове зобов'язання з податку на прибуток на 9557971 грн., у тому числі:

- за ІІ квартал 2011 року на суму 3735228 грн. (ряд. 14 декларації);

- за І квартал 2011 року на суму 3587302 грн. (ряд. 12 декларації);

- за 2010 рік на суму 22354441 грн. (ряд. 12 декларації).

За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення - рішення від 21.12.2011 року №0000210851/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток банківських організацій на суму 9557971 грн. (а.с. 8).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення відповідача прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як встановлено судовим розглядом, 11 травня 2010 року Постановою правління Національного банку України №231 в ПАТ "Земельний банк" введено тимчасову адміністрацію та мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на 3 місяці з 12.05.2010 року по 11.08.2010 року, про що опубліковано оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" №87 від 15 травня 2010 року (а.с. 51).

Згідно ст. 87, п.7 ст.91 Закону України "Про банки та банківську діяльність" банк може бути ліквідований - з ініціативи національного банку України, а також скасовується арешт, накладений на майно банку, чи інші обмеження щодо розпорядження його майном. Ліквідація банку вважається завершеною, а Банк ліквідованим з моменту внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб.

30 липня 2010 року Постановою правління Національного банку України №375 "Про відкликання банківської ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури Публічного акціонерного товариства "Земельний банк", відкрито ліквідаційну процедуру ПАТ "Земельний банк" та розпочато процедуру ліквідації позивача. Рішенням Господарського суду Харківської області від 23.11.2011 року по справі №5023/6013/11 підтверджено відповідність застосування процедури ліквідації ПАТ "Земельний банк" з боку НБУ вимогам Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Відповідно до п. 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з вимогами п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 вказаного Закону, валовий доход включає в себе доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.

Податок на прибуток врегульовано в розділі ІІІ Податкового кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що спірне податкове повідомлення - рішення СДПІ прийняте у зв'язку з не виконанням позивачем рішення суду по справі № 2а-16472/10/2070 (а.с. 30).

Так, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.02.2011 р. по справі № 2а-16472/10/2070, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2011 року відмовлено в задоволенні позову ПАТ "Земельний банк" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання нечинним податкового повідомлення рішення №000064851/0 від 09.12.2010 року щодо визначення позивачу суми податкового зобов'язання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій на суму 352831,70 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

У відповідності до ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з дня прийняття рішення про відкликання ліцензії та призначення ліквідатора, строк виконання всіх грошових зобов'язань банку та зобов'язань щодо сплати податків та зборів вважається таким, що настав. Вимоги за зобов'язаннями банку, що виникли під час проведення ліквідації, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Відповідно до ч.3 ст.85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" у період мораторію не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Згідно ч.3 ст. 88 Закону України "Про банки та банківську діяльність", законодавство України про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання банку неплатоспроможним застосовується в частині, що не суперечить нормам цього Закону.

Норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. № 2343-XII регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

Згідно із визначенням, наведеним в статті 1 Закону № 2343-XII, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ст.85 Закону України "Про банки та банківську діяльність" з моменту закінчення дії мораторію на задоволення вимог кредиторів розпочинається відлік термінів зарахування податків, зборів (обов'язкових платежів) в розмірах, які обліковуються на дату закінчення дії мораторію. Таким чином, суд вважає необґрунтованими доводи позивача, що на нього з моменту відкликання ліцензії та початку ліквідаційної процедури не розповсюджуються вимоги Податкового кодексу України, а СДПІ по роботі з великими платниками податків в місті Харкові не має права визначати позивачу податкові зобов'язання.

Враховуючи наведене, а також беручи до уваги, що строк виконання зобов'язань по сплаті податку на прибуток, який визначений оскаржуваним рішенням, виник у позивача після закінчення дії мораторію, відсутні правові підстави для невиконання цих зобов'язань.

Факт неправомірного заниження суми валових витрат в результаті формування страхового резерву в сумі 38 928 667,62 грн. не спростовано (а.с. 30).

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності на підставі даних, не підтверджених документами. В разі виявлення таких випадків платник податків може самостійно внести відповідні зміни до податкової звітності, в порядку, який визначений ст. 50 Податкового кодексу України.

Згідно п. 1.3. ст. 1 Податкового кодексу України податковим кодексом не регулюються питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з банків, на які поширюється норми розділу V закону "Про банки і банківську діяльність", але ПАТ "Земельний банк" є платником податків, на нього розповсюджуються норми Податкового кодексу України щодо визначення податкових зобов'язань самостійно або контролюючим органом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона по справі повинна доказати ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

ПАТ "Земельний банк" не надано доказів того, що дії посадових осіб Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові є протиправними та порушують права, свободи чи інтереси позивача.

ПАТ "Земельний банк" повинно було виконати податкове повідомлення рішення №000064851/0 від 09.12.2010 року Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на виконання судового рішення по справі № 2а-16472/10/2070, яке набрало законної сили, в частині уточнення декларацій з податку на прибуток, та відображення в подальшому відповідних сум податку, але податкове повідомлення рішення №000064851/0 від 09.12.2010 року виконане не було.

Зважаючи на встановлені обставини, колегія суддів дійшла до висновку про те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.12 р. по справі № 2а-1946/12/2070 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства і з урахуванням наявних у справі документів, а тому підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.09.2012р. по справі № 2а-1946/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.

Повний текст ухвали виготовлений 25.02.2013 р.