Ухвала суду № 29643405, 20.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 р.Справа № 2а-12667/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Бондара В.О. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2012р. по справі № 2а-12667/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Computer logic group"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Computer Logic Group", звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.12.2012 року № 0009802204, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35451,25 грн. (за основним платежем у сумі 28 361,00 грн. та за штрафними санкціями 7090,25 грн.).

Постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ "Computer Logic Group", за результатами якої складено акт від 20.11.2012 № 5326/2204/32237056 Про результати позапланової документальної виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Computer Logic Group" (податковий номер 32237056) з питань перевірки відносин з платником податків ГОВ "Фірма Аква Транс" (податковий номер 34469324) за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011 року.

Згідно висновків акту перевірки "Computer Logic Group" в порушення п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України зайво включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за грудень 2011 року в розмірі 28 361,00 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість на зазначену суму.

Підставою таких висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова був: акт, складений Індустріальною МДПІ м. Харкова №159/23-212/34469324 від 18.04.2012. про неможливість проведення зустрічної звірки TOB "Фірма "Аква Транс" (податковий номер 34469324) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків TOB "Магазин "Інтер'єр" (податковий номер 23510330), їх реальності та повноти відображення в обліку за період 01.12.2011 року по 31.12.2011 року. Звіркою встановлено , що ТОВ "Фірма "Аква Транс" не знаходиться за податковою адресою, за грудень 2011 року, з урахуванням уточнюючих розрахунків, TOB "Фірма "Аква Транс" був сформований ПК з ПДВ на суму 2677,5 тис. грн. від контрагента TOB "Магазин "Інтерєр" (податковий номер 23510330). Проведеним аналізом встановлено, що сума сформованого у 2011 р. ПК TOB "Магазин "Інтерєр" від постачальників складає 15,4 тис. грн., що унеможливлює правомірне формування ПК у розмірі 2 780,6 тис. грн. у грудні 2011 р. на користь TOB "Фірма "Аква Транс".

Таким чином, з дослідженого судом Акту перевірки від 20.11.2012 № 5326/2204/32237056 року судом встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, стали висновки відповідача про відсутність фактів реального вчинення господарських операцій за угодами, укладеними між позивачем та контрагентом ТОВ "Фірма "Аква Транс".

Відповідачем 11 грудня 2012 року на підставі акту перевірки ТОВ "Computer Logic Group", винесене податкове повідомлення-рішення № 0009802204, яким донараховане податкове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 35451,25 грн. (за основним платежем у сумі 28 361,00 грн. та за штрафними санкціями 7090,25 грн.).

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган не довів правомірності оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Між ТОВ "Computer Logic Group" ("Замовник"), та TOB "Фірма "Аква Транс" ("Виконавець") 01.12.2011 року був укладений Договір на послуги у сфері інформатизації №11-388С, відповідно до якого Замовник" доручає, а "Виконавець" приймає на себе зобов'язання надати послуги з інформаційно-технічного супроводу бази даних програмного забезпечення "Строительные Технологи - СМЕТА", іменованої надалі База Даних, у порядку й на умовах передбачених даним Договором.

Позивачем надано додаток №1 до договору від 01.12.2011 року №11-388С "Технічне завдання на обробку нормативних документів", в якому детально обумовлено склад нормативної бази даних програмного забезпечення "Строительные Технологи - СМЕТА", склад робіт, структура запису нормативної бази та інше.

На виконання умов договору від 01.12.2011 року №11-388С TOB "Computer Logic Group " отримано від TOB "Фірма Аква Транс" податкову накладну №301207 від 30.12.2011 року та підписано акт приймання наданих послуг №1 від 30.12.2011 року , які долучені до матеріалів справи.

Здійснення оплати за надані послуги підтверджується наданим позивачем платіжним дорученням від 18.01.2012 року № 4650 на суму 65124,00 грн., в т. ч. ПДВ 10854.00 грн.

Також між Позивачем, ТОВ "Computer Logic Group" ("Замовник"), та TOB "Фірма "Аква Транс" ("Виконавець") 18.10.2011 року був укладений Договір на послуги у сфері інформатизації №11-10БС, відповідно до якого "Замовник" доручає, а "Виконавець" приймає на себе зобов'язання надати послуги з інформаційно-технічного супроводу бази даних програмного забезпечення Інформаційної Довідкової Системи "Будстандарт", іменованої надалі База Даних, у порядку й на умовах передбачених даним Договором.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаним договором представником позивача в судовому засідання було надано протокол узгодження договірної ціни №3 від 30.12.2011 року до договору від 18.10.2011 року №11-10БС, відповідно до якого вартість послуг з інформаційно - технічного супроводу бази даних програмного забезпечення Інформаційної Довідкової Системи "Будстандарт" у грудні 2011 року склала 56 472,00 грн., у т. ч. ПДВ - 9 412,00 грн., звіт по інформаційно-технічному супроводженню бази даних Довідкової Системи "Будстандарт" за грудень 2011 року, податкову накладну №301205 від 30.12.2011 року та акт приймання наданих послуг №3 від 30.12.2011 року які долучені до матеріалів справи.

Здійснення оплати за надані послуги підтверджується наданим позивачем платіжним дорученням від 18.01.2012 року № 4651 на суму 56472,00 грн., в т. ч. ПДВ 9412,00грн.

Між ТОВ "Computer Logic Group" ("Замовник"), та TOB "Фірма "Аква Транс" ("Виконавець") 18.10.2011 року був укладений Договір надання послуг з тестування програмного забезпечення №11-73, відповідно до якого Замовник" доручає, а "Виконавець" приймає на себе зобов'язання за оплату надати послуги з тестування програмного забезпечення "Строительные Технологи - СМЕТА", "Строительные Технологи - СМЕТА"ПИР, що іменуються надалі Програмні Продукти, у порядку й на умовах передбачених даним Договором.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за вказаним договором представником позивача в судовому засідання було надано протокол узгодження договірної ціни №03 від 30.12.2011 року до договору від 18.10.2011 року №11-73, відповідно до якого вартість послуг з тестування програмного забезпечення, передбачених Договором у грудні 2011 року склала 48 570,00 грн., у т. ч. ПДВ - 8 095,00 грн., висновок по результатам тестування програмних продуктів за грудень 2011 року, податкову накладну №301204 від 30.12.2011 року та акт приймання наданих послуг №3 від 30.12.2011 року які долучені до матеріалів справи.

Здійснення оплати за надані послуги підтверджується наданим позивачем платіжним дорученням від 18.01.2012 року № 4649 на суму 48 570.00 грн., у т. ч. ПДВ 8 095,00 грн.

Замовлені позивачем у ТОВ "Фірма "Аква Транс" послуги за вказаними вище договорами були необхідні для здійснення власної господарської діяльності, а саме для виконання зобов'язань за договорами зокрема укладеними між позивачем та Національним банком України, ПАО "Арселор Миталл Кривой Рог", Державна податкова служба у Харківській області.

З наявних з матеріалів справи документів про рух безготівкових коштів вбачається факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагентів спільного інтересу щодо їх отримання матеріали справи не містять. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податків призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, документи про рух безготівкових коштів визнаються колегією суддів належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентами господарських операцій.

Отже, між позивачем та його контрагентом ТОВ "Фірма "Аква Транс" виконано договори, результати яких були використані позивачем відповідно до його виду діяльності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Зміст зазначених документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що вказані документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються колегією суддів як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (робіт, послуг), але не вище рівня звичайних цін визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Крім того, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (роботи, послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п.198.6. ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушення вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Згідно з п.301.4 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

За змістом п.201.8 ст.201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.2. ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Приписами п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України встановлено. що до витрати, не відносяться не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Вищезазначені норми узгоджуються з положеннями п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції які діяла на момент виникнення спірних правовідносин) згідно якого, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджена податковою накладною.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку, у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови його отримання та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Крім того, ТОВ "Фірма Аква Транс" оскаржувало до суду дії Індустріальної МДПІ м. Харкова щодо проведення зустрічних звірок та постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.07.2012 р. (справа № 2а-7415/12/2070) задоволено позовні вимоги ТзОВ "Фірма Аква Транс" і визнано неправомірними дії Індустріальної МДПІ м. Харкова щодо проведення зустрічних перевірок ТзОВ "Фірма Аква Транс" за періоди з 01.12.2011 р. -31.12.2012 р., результати якої оформлено актом перевірки від 18.04.2012 р., з 01.01.2012 р. -31.01.2012 р., результати якої оформлені актом перевірки від 28.04.2012 р., з 01.02.2012 р. по 29.02.2012 р., результати якої оформлено актом перевірки від 19.06.2012 р.

Постанова від 20.07.2012 р. набрала законної сили та долучена до матеріалів справи.

З акту перевірки від 20.11.2012 № 5326/2204/32237056 вбачається, що зазначені вище договори та податкові накладні, акти здачі-приймання виконаних робіт, платіжні доручення, оборотно-сальдові відомості по взаємовідносинах з ТОВ "Фірма Аква Транс" були надані до перевірки. Під час перевірки податковим органом не встановлено отримання ТОВ "Computer Logic Group" даного виду послуги від інших осіб, ніж зазначений контрагент, ДПІ також не висловлювало сумнівів в спроможності позивача здійснювати підприємницьку діяльність.

Враховуючи підстави позову та висновки акту перевірки, спір виник щодо реальності господарських операцій між ТОВ "Computer Logic Group" та ТОВ "Фірма Аква Транс".

Податковий орган вважає, що ця юридична особа фактично не придбала, частково й неспроможна придбавати від інших постачальників товари (роботи/послуги), а тому й не могла надавати послуги в сфері господарської діяльності; господарські операції вважає безтоварними, а правочини - фіктивними.

Проте, на даний час відповідно до довідки з ЄДР ТОВ "Фірма Аква Транс" має статус юридичної особи та не перебуває в процесі припинення, зареєстровано в м. Харкові. Доказів про відсутність за місцезнаходженням, чи пошук платника за іншим місцезнаходженням не надано взагалі, місцезнаходження директора також відоме і він надавав пояснення. Будь-яких письмових доказів про відсутність необхідних для здійснення підприємницької діяльності ресурсів не надано .

Під час перевірки податковий орган не встановив обставин, які б свідчили про умисел ТОВ "Computer Logic Group" на укладення договорів з контрагентом ТОВ "Фірма Аква Транс" (та їх умислу) без наміру створити наслідки, які передбачені договорами. Не надано цих доказів і під час судового розгляду справи. Навпаки, документально доведено виконання зобов'язань щодо надання послуг. Це підтверджується не лише документами, але й фактичним продажем (поставкою) отриманих послуг іншим суб'єктам. Зазначені обставини були встановлені податковим органом під час перевірки і залишились не спростованими. Відтак, протиправного умислу сторін, зокрема позивача, на укладення фіктивного правочину не встановлено.

В силу п.83.1 ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: 83.1.1. документи, визначені цим Кодексом; 83.1.2. податкова інформація; 83.1.3. експертні висновки; 83.1.4. судові рішення; 83.1.5. виключено; 83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Під час складення акту перевірки ці вимоги податковим органом не виконані. Фактично, висновки перевірки ґрунтуються на припущенні про неспроможність контрагента підприємства до виконання робіт. Такі висновки зроблені за самими лише даними звітності контрагента за даними центральної бази даних ДПА України, без її перевірки, а тому не можуть вважатися достовірними. Натомість, первинні документи, надані платником податків, невмотивовано не взяті до уваги і не вплинули на висновки податкового органу. Зазначене свідчить про необґрунтованість оскаржуваних дій та їх упередженість.

До того ж, в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиціального значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Відповідачем також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

На час здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, вони були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровані як платники податку на додану вартість. Виходячи з принципу індивідуальної відповідальності позивач не повинен нести відповідальність за несплату податків своїм контрагентом чи недостовірність його відомостей.

Таким чином, викладене в акті перевірки судження відповідача про нереальність господарських операцій є помилковим, оскільки базується лише на припущеннях, що суперечить вимогам ч.3 ст.2 КАС України, акт перевірки не містить належних та допустимих доказів вчинення платником податків порушення норм, Податкового кодексу України при справлянні податків, судження суб'єкта владних повноважень про наявність порушення мотивовано виключно посиланням на нереальність господарських операцій без зазначення в чому конкретно полягав намір платника податків на безпідставне одержання податкової вигоди.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.12.2012р. по справі № 2а-12667/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 21.02.2013 р.