Ухвала суду № 29643195, 13.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2013 р.Справа № 2а-1670/6095/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Дерев'янко А.О.

за участю представника позивача: Риля В.Є.

за участю представника відповідача: Шульги Н.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємтсво" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі № 2а-1670/6095/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємтсво"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

20 вересня 2012 року позивач, Приватне акціонерне товариство "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємство" (далі ПАТ «КРМП») звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції (далі ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30 серпня 2012 року № 0012112301/131.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки Кременчуцької ОДПІ, викладені в акті перевірки про порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що стало наслідком зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 1004469,00грн. є безпідставними. Здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ПП "Фінтехснаб" та ТОВ "Спецпромстандарт" підтверджується належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, а тому просив визнати нечинним і скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 30 серпня 2012 року № 0012112301/131.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2012 року у справі 2а-1670/6095/12 в задоволенні адміністративного позову ПАТ «КРМП» до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено у повному обсязі.

Позивач не погодившись із рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт зазначає, що приймаючи зазначену постанову суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався правом надання до суду апеляційної інстанції письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав з викладених у ній підстав, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «КРМП» у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, яке просив суд апеляційної інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що ПАТ "КРМП" (ідентифікаційний код 13962545) 29 травня 1995 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області та перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

Спеціалістами Кременчуцькій ОДПІ в період з 09 липня 2012 року по 13 липня 2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "КРМП" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2011 року по день закриття, у зв'язку із надходженням відомостей Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва про зняття з обліку у зв'язку з ліквідацією.

Підставою для прийняття оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення № 0012112301/131 від 30 серпня 2012 року є акт № 2392/22-209/13962545 (том І а.с. 9-28), в якому зафіксовано, зокрема, порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підпунктів 138.1.1., 138.1.2 пункту 138.1, підпункту 138.8.1 пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України, в результаті чого зменшено від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2011 рік в сумі 1004469,00 грн. в тому числі:

за І квартал 2011 року на суму 778672,00 грн.,

за ІІІ квартал 2011 року на суму 225797,00 грн.,

за VІ квартал 2011 року на суму 10419,00 грн.

та занижено податок на прибуток в сумі 59648,00 грн., в тому числі:

за І квартал 2011 року на суму 8359,00 грн.,

за ІІ квартал 2011 року на суму 51289,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача суд першої інстанції дійшов до висновку, що надані позивачем бухгалтерські документи мають недоліки, які позбавляють їх статусу первинних, а відтак не визнаються судом належними та допустимими доказами реальності господарських операцій, за правилами ст.. 86 КАС України, що свідчить про правомірність висновків податкового органу щодо заниження ПАТ "КРМП" податку на прибуток на загальну суму 1004469,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З наявної в матеріалах справи копії договору від 10 березня 2010 року № 15 (том І а.с. 151-152), укладеного між позивачем (Замовник) та ПП "Фінтехснаб" (Субпідрядник) згідно умов якого Субпідрядник на підставі наявних у нього ліцензій бере на себе виконання робіт на замовлення Замовника з будівельно-монтажних робіт та поставки металопрокату. Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи та матеріали.

Згідно вказаного договору позивачем у січні, березні та листопаді 2011 року придбавалися у ПП "Фінтехснаб" будівельно-монтажні роботи на суму 86720,40 грн., в тому числі ПДВ - 14453,40 грн., та металеві вироби на суму 12502,00 грн., в тому числі ПДВ - 2083,67 грн. Зазначені суми витрат позивач включив до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, за відповідні податкові періоди.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій позивачем надано бухгалтерські та податкові документи, а саме: видаткову накладну, податкові накладні, довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт, банківські виписки, прибуткову накладну, витяг з журналу видачі довіреностей, рахунки-фактури, картки рахунків, сертифікати якості на товар, договори підряду з генпідрядниками ТОВ "Феррострой" та ТОВ Агрофірмою "Добробут", акт виконаних робіт згідно договору підряду з ТОВ "Феррострой", довідки про вартість виконаних будівельних робіт, акти приймання виконаних будівельних робіт та відомості використаних ресурсів витрат підрядника згідно договору підряду з ТОВ Агрофірмою "Добробут" (том І а.с. 111-148, 151-226).

Однак, позивачем не надані товарно-транспортні накладні, дорожні листи, які підтверджують фактичне перевезення товарно-матеріальних цінностей.

Крім того, відповідно до бази "Контрагенти" встановлено, що підприємство ПП "Фінтехснаб" за період січень, березень та листопад 2011 року формувало свій податковий кредит від контрагентів, які мають ознаки фіктивності, а саме - ПП "Екобудсервіс-Плюс", відносно якого до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, та ТОВ "Кремавтобуд", якому 27 грудня 2011 року анульовано свідоцтва платника ПДВ. Крім того, у зазначених вище підприємств відсутні основні засоби, кількість працюючих складала 1 особу.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Спецпромстандарт" укладено договір купівлі-продажу від 11 січня 2011 року № 12 (том І а.с. 149-150) та додаткову угоду до нього (том І а.с. 153). Згідно умов зазначеного договору Продавець зобов'язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити металеві вироби (Товар) на умовах цього Договору. Найменування, кількість та ціну Товару Продавець вказує у рахунках та видаткових накладних, що є документами, які заміняють специфікації та протоколи узгодження цін та є невід'ємною частиною цього Договору. Замовник має право безперешкодного доступу до робіт субпідрядника, для перевірки якості виконаних робіт. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за якістю, об'ємом і вартістю робіт, відповідністю виконаних робіт по кошторисам. Орієнтовна сума зазначеного договору складає 500000,00 грн. Договором передбачена безготівкова форма оплати товару (пункт 2) та 100% його передплата (пункт 3.1). Разом із тим, відповідно до пункту 3.4 Договору купівлі-продажу від 11 січня 2011 року № 12 доставка Товару здійснюється за рахунок Покупця.

Судовим розглядом встановлено, що в період з січня 2011 року по липень 2011 року згідно договору купівлі-продажу № 12 від 11 січня 2011 року позивачем придбано у ТОВ "Спецпромстандарт" товарно-матеріальні цінності на суму 1155065,00 грн., в тому числі ПДВ-192510,83 грн., а також роботи з організації транспортних перевезень товару на суму 3700,00 грн., в тому числі ПДВ 616,67 грн. Зазначені суми витрат позивач включив до витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, за відповідні податкові періоди.

На підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій позивачем надано до матеріалів справи наступні документи: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові накладні, картки по рахунку, акт здачі-прийняття робіт, сертифікати якості та технічні паспорти на товар, банківські виписки та платіжні доручення (том І а.с. 30-82, 89-90, 149-150).

При дослідженні господарських взаємовідносин між ПАТ "КРМП" та ТОВ "Спецпромстандарт" податковим органом встановлено, що надані до перевірки товарно-транспортні накладні (копії зазначених документів наявні в матеріалах справи) заповнені з порушенням правил оформлення первинних документів на перевезення, а саме: в них відсутні печатка і підпис перевізників.

Також відповідно до даних бази "Контрагенти" встановлено, що підприємство ТОВ "Спецпромстандарт" за період січень-липень 2011 року формувало свій податковий кредит від ТОВ "Технорес" та ПП "Спецбуд-Інвест", відносно яких до ЄДР внесено записи про їх відсутність за місцезнаходженням.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Частиною 2 статті 3 зазначеного Закону встановлено, що фінансова, податкова та інші види звітності ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Первинні документи, якими відображено господарські операції є основою і для податкового обліку.

Згідно з пунктом 2.7 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм, затвердженими міністерствами України.

У свою чергу, відносини в галузі діяльності з надання послуг з перевезення вантажів регулюються Цивільним кодексом України (глава 64), Господарським кодексом України (глава 32), Митним кодексом України, Законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", "Про автомобільний транспорт", "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, тощо.

Так, у відповідності до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Аналогічні вимоги містяться і в статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерством транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363, передбачено, що договір перевезення вантажів - двостороння угода між перевізником, вантажовідправником чи вантажоодержувачем, що є юридичним документом, яким регламентується обсяг, термін та умови перевезення вантажів, права, обов'язку та відповідальність сторін щодо їх додержання. Даними Правилами передбачено, що товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Відповідно до підпунктів 11.1, 11.3-11.9 пункту 11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Залежно від виду вантажу та його специфічних властивостей до основних документів додаються інші (ветеринарні, санітарні та якісні - сертифікати, свідоцтва, довідки, паспорти тощо), що визначається правилами перевезень зазначених вантажів.

Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів, Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри.

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною (типова форма товарно-транспортної накладної, подорожнього листа вантажного автомобіля затверджена наказом Міністерства транспорту України, Міністерства статистики України № 488/346 від 29 грудня 1995 року).

Отже, товарно-транспортна накладна належить до первинної бухгалтерської документації, наявність якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковою.

Судовим розглядом підтверджена відсутність у позивача належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, які б підтверджували реальність транспортування придбаних позивачем у ПП "Фінтехснаб" металовиробів.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що при досліджені товарно-транспортних накладних, наданих ПАТ "КРМП" на підтвердження транспортування придбаних у ТОВ "Спецпромстандарт" товарів (костюмів робочих, костюмів зварювальника, чобіт, рукавиць брезентових та робочих, кутів, листів, швелерів, арматури, кругів, свай, перемичок, тощо), суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку, що вони не можуть визнаватись належними доказами реальності транспортування на адресу позивача вказаних товарів, оскільки складені з порушенням правил оформлення документів на перевезення, а саме, у даних товарно-транспортних накладних відсутні печатки, посади, прізвища, підписи уповноважених осіб автопідприємств-перевізників

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають:

собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку;

витрати банківських установ, до яких відносяться:

а) процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу;

б) комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління;

в) від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів;

г) від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до підпункту 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 цього Кодексу;

ґ) суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому статтею 159 цього Кодексу;

д) суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

е) витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг);

є) витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна;

ж) інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг;

з) інші витрати, передбачені цим розділом.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно вимог підпункту 138.8.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правомірно зробив висновок, що для отримання права на віднесення до складу витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, платник податків повинен мати первинні документи, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неприйняття доводів позивача щодо використання придбаних в січні та березні 2011 року у ПП "Фінтехснаб" будівельних робіт з метою виконання взятих не себе зобов'язань за договором підряду № 378 від 15 жовтня 2010 року з ТОВ "Феррострой" та за договором підряду № 3/0211/1 від 03 лютого 2011 року з ТОВ Агрофірмою "Добробут", з огляду на таке.

Так, наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України "Про затвердження примірних форм первинних документів з обліку в будівництві" від 04 грудня 2009 року № 554, затверджені примірні форми первинних облікових документів у будівництві № КБ-2в "Акт приймання виконаних будівельних робіт" та № КБ-3 "Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати". Запроваджено застосування примірних форм первинних облікових документів у будівництві з моменту прийняття вказаного наказу.

Згідно пункту 3.1.2 договору підряду № 378 від 15 жовтня 2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Феррострой", розрахунки з підрядником після виконання ним окремих етапів будівельно-монтажних робіт здійснюються після підписання форми КБ-2в та довідки КБ-3 по факту виконаних робіт, протягом 20 банківських днів.

Замість акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3, в матеріалах справи міститься складений в довільній формі акт № 7-01, зі змісту якого не можливо встановити відповідність обсягу та виду робіт, виконаних підрядником ПАТ "КРМП", роботам, що виконані субпідрядником ПП "Фінтехснаб" згідно акту № 8 приймання виконаних будівельних робіт за січень 2011 року.

Відповідно до пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Однак, позивачем надані довідки про вартість виконаних будівельних робіт та акти виконаних будівельних робіт, як ті, що складені між ПП "Фінтехснаб" та ПАТ "КРМП", так й ті, що складені між ПАТ "КРМП" та ТОВ Агрофірмою "Добробут" які не містять дати їх складання.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України, згідно якої за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Пунктом 4.1 договору № 15 від 10 березня 2010 року, укладеного між ПАТ "КРМП" та ПП "Фінтехснаб", передбачено, що замовник до підписання договору передає субпідряднику один комплект проекту та кошторису на окремі види робіт. Проектно-кошторисна документація (повністю або частково) не може бути відтворена будь-яким способом, передана третім особам, а також використана будь-яким іншим способом без попередньої згоди замовника.

Однак, позивачем не надано проектно-кошторисної документації, наявність якої передбачена як законом, так і умовами договору № 15 від 10 березня 2010 року.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено зазначення у податковій накладній в окремому рядку такого обов'язкового реквізиту як вид цивільно-правового договору.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не реальності здійснення угоди позивача з ТОВ "Спецпромстандарт" та не підтвердження її первинними документами.

Як встановлено судовим розглядом в податкових накладних, виписаних ТОВ "Спецпромстандарт" на підтвердження фінансово-господарських операцій з ПАТ "КРМП", в рядку "вид цивільно-правового договору" зазначено договір купівлі-продажу № 12 від 11 січня 2011 року. Предметом якого є лише металеві вироби. Проте, перевіркою встановлено віднесення позивачем до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, суми згідно відомостей податкових накладних в результаті придбання не лише металевих виробів, а й інших товарів - рукавиць, робочих костюмів, костюмів зварювальника, чобіт, поставка яких не передбачена умовами цього договору купівлі-продажу. Доказів укладення між позивачем та ТОВ "Спецпромстандарт" додаткових угод до договору купівлі-продажу № 12 від 11 січня 2011 року щодо зміни його предмету позивачем не надано.

Крім того, як зазначалося вище, згідно Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій повинні мати такі обов'язкові реквізити як посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Проте, частина видаткових накладних ТОВ "Спецпромстандарт" містить лише підпис особи, що отримувала товарно-матеріальні цінності від продавця, без зазначення її прізвища, займаної посади, що позбавляє можливості ідентифікувати уповноважену особу покупця (позивача у справі), що отримувала товар.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо неприйняття до уваги посилань представника позивача на те, що придбані ПАТ "КРМП" у січні-липні 2011 року у ТОВ "Спецпромстандарт" товарно-матеріальні цінності (швелера, арматура, круги, листи, кути, тощо) використані при виконанні будівельних робіт для ТОВ Агрофірми "Добробут", оскільки зміст вказаних документів не дає можливості встановити факт використання позивачем при виконанні будівельних робіт на об'єктах ТОВ Агрофірми "Добробут" придбаних у ТОВ "Спецпромстандарт" товарів.

Суд першої інстанції також правомірно дійшов висновку, щодо правомірності висновків податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 1004469грн. з приводу придбання ПАТ «КРМП» у ТОВ "Спецпромстандарт" робіт по організації транспортних перевезень у равні 2011 року, оскільки окрім податкової накладної та акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) позивачем не надано інших документів на підтвердження реальності здійснення вказаної господарської операції.

За таких обставин, на підставі викладеного, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що прийняте Кременчуцькою ОДПІ податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2012 року № 0012112301/131 у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому відсутні підстави для його скасування.

З огляду на вищевикладене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кременчуцьке ремонтно-монтажне підприємтсво" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.10.2012р. по справі № 2а-1670/6095/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.

Повний текст ухвали виготовлений 18.02.2013 р.