Ухвала суду № 29641399, 21.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2013 року Справа № 31495/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яворського І.О.,

суддів: Сапіги В.П., Хобор Р.Б.

з участю секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства «Еллі» до Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, приватне підприємство «Еллі» в листопаді 2009 року звернулося з позовом в суд до Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області та просило визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення №1062/23-0/18341/36079337 від 06.11.2009 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що базою оподаткування є договірна (контрактна) вартість товарів, що імпортуються в Україну, а не митна вартість товарів, як вказує податковий орган, оскільки в митну вартість товарів входять суми митних платежів, акцизного збору, а також накладні витрати, що їх включають до митної вартості. Вказує також, що база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни. Та в цьому випадку позивач додає, що митна вартість товарів не містить у собі звичайної ціни на товари.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року в справі №2а-7488/09/1370 адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням Державною податковою інспекцією в Жовківському районі Львівської області подано апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року в справі №2а-7488/09/1370 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог податкова інспекція покликається на те, що митна вартість є звичайною ціною, а тому продаж товарів на території України повинен здійснюватися за ціною не менше митної вартості.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією в Жовківському районі Львівської області було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку приватного підприємства «Еллі». В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено норми пп. 7.3.4 п. 7.3. ст. 7 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування.

На підставі акта перевірки №1990/23-0/36079337 від 23 жовтня 2009 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №1062/23-0/18341/36079337 від 06.11.2009 року, яким приватному підприємству «Еллі» визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 20019,70 грн. з яких основний платіж 16562,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 3457,70 грн..

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.02.2009 року по 30.06.2009 року встановлено його заниження у І півріччі 2009 року в сумі 106083 грн., в тому числі за І квартал 2009 року - на 39069 грн., ІІ квартал 2009 року - на 67014 грн.

Пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Абзацом четвертим підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 названого Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, Законом заборонено відносити до складу валових витрат, що зменшують базу та об'єкт оподаткування податку на прибуток, витрати, які не підтверджені будь-якими розрахунковими, платіжними та іншими документами взагалі. При цьому Законом не визначено конкретного переліку підтвердних документів, що є підставою для формування валових витрат платника.

В процесі розгляду цього спору в суді першої інстанції було долучено до матеріалів справи реєстри валових витрат та належним чином засвідчені копії документів, які підтверджують суми валових витрат підприємства.

Таким чином колегія суддів зазначає, що безпідставним є визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток приватному підприємству «Еллі».

Згідно п. 1.18 звичайні ціни розуміються та застосовуються за правилами, визначеними пунктом 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Пунктом 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Пунктом 1.20.8 встановлено, що обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом. При проведенні перевірки платника податку податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абзацу першого підпункту 1.20.1 цього пункту.

Згідно з положеннями Наказу Державної митної служби від 09.07.1997 року №307 «Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації» митна вартість використовується виключно в цілях митного оподаткування товарів і ведення митної статистики.

Виходячи з системного аналізу чинного законодавства можна дійти висновку про те, що митна вартість товару та звичайна ціна при визначенні бази оподаткування операцій з реалізації на території України імпортованого товару не є тотожними. Тому в цьому випадку база обкладення податком на додану вартість визначається виходячи з продажної вартості товару.

Отже безпідставним також є і донарахування валового доходу приватному підприємству «Еллі» внаслідок застосування звичайних цін прирівнюваних до митної вартості.

З огляду на наведене в задоволенні апеляційних вимог Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області слід відмовити.

Керуючись ч.3 ст.160. ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ч.2 ст.205, ст.207, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Жовківському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року в справі №2а-7488/09/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий І.О. Яворський

Судді В.П. Сапіга

Р.Б. Хобор

Повний текст

виготовлено та підписано 25.02.2013 року