Вирок № 29640113, 22.02.2013, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/206/13- к

Номер провадження 1-кп/629/31/2013

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2013 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Мішуровської С.Т.,

за участю секретаря судового засідання - Тищенко М.С.,

з участю прокурора - Нестерова Д.І.,

захисників - адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,

законних представників обвинувачених - ОСОБА_3, ОСОБА_4., представника служби у справах дітей Лозівської РДА Харківської області - Нескородько С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова Харківської області матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Петропілля Лозівського району Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, учня Юріївського ПТУ № 81, не військовозобов'язаного, не одруженого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Петропілля Лозівського району Харківської області, громадянина України, учня 9 класу Орільського НВК, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2,

в скоєнні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

Неповнолітній ОСОБА_5, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та діючи за попередньою змовою з неповнолітніми ОСОБА_7., ОСОБА_6 та ОСОБА_8, які 13.08.2012 року в період часу з 12.00 год. До 13.00 год., виявили металеву плиту біля приміщення котельні біля Будинку культури в с. Петропілля Лозівського району Харківської області та згодом, реалізовуючи свої злочинні наміри, спрямовані на таємне викрадення чужого майна, 13.08.2012 року близько 18.00 год. ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_7. прийшли до вказаного приміщення котельні і за допомогою дерев'яних палиць відкопали металеву плиту розміром 150 см х 85 см, товщиною 1 см, вагою 95 кг, якою була накрита яма біля зазначеної котельні, після чого ОСОБА_6 спільно з підійшовшим ОСОБА_8 принесли до котельні лист фанери, щоб накрити яму після викрадення з неї листа металу. 13.08.2012 року близько 18.50 год. під'їхав до неповнолітніх ОСОБА_7., ОСОБА_8 та ОСОБА_6, які знаходились біля котельні та також вступив з ними у попередню змову, спрямовану на таємне викрадення чужого майна, після чого всі розійшлися по домівках. Далі в цей же день 13.08.2012 року близько 21.00 год., продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри і попередню домовленість на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 спільно з ОСОБА_5 таємно викрали зазначену металеву плиту, яка знаходилась на балансі Орільської селищної ради Лозівського району, з місця події зникли і викраденим розпорядилися на свій розсуд, а саме здали вказану металеву плиту на металоприємний пункт, а отримані гроші розділили між ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7. і ОСОБА_8, чим заподіяли Орільській селищній раді матеріальну шкоду на суму 250 грн.

Обвинувачені ОСОБА_5 і ОСОБА_6 винними себе визнали повністю та пояснили у судовому засіданні, що дійсно скоїли інкримінований їм злочин при зазначених обставинах. У скоєному злочині щиро розкаялися.

Враховуючи показання обвинувачених, а також те, що учасники судового провадження не оскаржують фактичні обставини справи, які вказані в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, не наполягають на дослідженні інших доказів у справі, розуміють неможливість в подальшому оскаржити дані фактичні обставини в апеляційному порядку, у суду не має сумнівів в добровільності та істинності їх позицій, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів відносно фактичних обставин справи визнано судом недоцільним, суд обмежив їх дослідження допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 і ОСОБА_6, обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України - таємно викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб..

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, встановлено, що він раніше не судимий, на обліку о лікарів нарколога та психіатра не перебуває, навчається в Юріївському ПТУ № 81, виховується в неповної сім'ї з мамою, за місцем проживання та навчання характеризується позитивно. Згідно акту амбулаторно-психіатричної експертизи № 1343 від 12.10.2012 року у ОСОБА_5 виявлена легка розумова відсталість з поведінковими порушеннями, не потребуючими лікарняних мір (олігофренія в степені легкої дебільності з емоційно-волівою неустойчивостю). В період скоєння інкримінованого діяння по психічному стану міг осознавати свої дії і керуватися ними. В період скоєння інкримінованого діяння ОСОБА_5 не находився в тимчасово хворому стані, яке б позбавило його можливості освідомлювати свої дії і керувати ними. В теперішній час ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, повністю освідомив свої дії і керує ними. В застосуванні примусових мір медичного характеру не потребує.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено, що він раніше не судимий, але до нього 29.06.2011 року були застосовані міри виховного характеру з передачею під нагляд матері строком на 1 рік, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, навчається в 9 класі Орільского НВК, виховується в повної сім'ї з матір'ю та батьком, за місцем проживання та навчання характеризується негативно.

При обрані підсудним міри покарання суд враховує їх відношення до вчиненого, матеріали, що їх характеризують, відсутність матеріальних та моральних вимог потерпілого, обставини, що пом`якшують та обтяжуютиь покарання.

Відповідно до ст.103 КК України при призначенні покарання неповнолітньому суд, крім обставин, передбачеених ст.ст. 65-67 даного Кодексу, враховує ступінь тяжості скоєнного злочину, дані про особистість обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжуютиь покарання обвинуваченого, а також умови життя неповнолітнього та виховання, доорслих, рівень розвитку та інші особливості особистості неповнолітнього.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченим, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, скоєння злочину неповнолітніми.

Відповідно до ст.67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченим, судом не встановлені.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, даних про особи обвинувачених, обставин, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_5 і ОСОБА_6 можливе без відбування призначеного покарання, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням відповідно до ст.75 КК України.

Підстав для застосування обвинуваченим ст.ст.69,69-1 КК України - не вбачається.

У кримінальному провадженні є судові витрати за проведення експертизи № 4243 від 19.10.2012 року в сумі 953,72 грн., які суд вважає за необхідне стягнути з законних представників неповнолітніх обвинувачених: ОСОБА_3, матері обвинуваченого ОСОБА_5, та ОСОБА_4, батька обвинуваченого ОСОБА_6, оскільки обвинувачені є неповнолітніми і свого самостійного заробітку не мають.

Долю речових доказів суд, вирішує в поряду ст. 100 КПК України: металеву плиту розміром 150 см х 85 см (а.с.131-132).

Керуючись ст.ст. 103,104 КК України, ст.ст. 81, 370, 374 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_5 і ОСОБА_6 визнати винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити кожному покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст.75, 104 КК України звільнити засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 від відбування покарання, якщо вони протягом 1(одного) року не скоять нового злочину та виконають покладені на них обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України суд покладає на засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 наступні обов'язки:

- не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції,

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання,

- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили ОСОБА_5 і ОСОБА_6 залишити без змін - підписку про невиїзд.

Речові докази: металеву плиту розміром 150 см х 85 см - вважати повернутою законним власникам.

Стягнути з законних представників ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 уродженки с. Мирне Лозівського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Якимове В-Багачанського району Полтавської області (паспорт серії НОМЕР_2, виданий 12.07.2002 року Лозівським МРВ УМВСУ в Харківській області), який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, в рівних долях судові витрати в сумі 953, 72 грн. по 476,86 (чотириста сімдесят шість грн. 86 коп.) гривень з кожного на користь НДЕКЦ ГУ МВС України в Харківській області (код по ОКПО 25574728, р/р 35229002000143 в УДК в Харківській області, МФО 851011, за експертизу № 4243 від 19.10.2012р.).

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя С.Т.Мішуровська