МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
_________________________________________
Справа № 2/1519/43/11
Номер провадження № 2/521/2695/13
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2013 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Жуган Л.В.
при секретарі - Ткаченко Б.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - НАСК «Оранта» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Малиновського районного суду м. Одеси 07.04.2009 року звернувся ОСОБА_2 із позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначив, що 01.11.2008 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Hyundai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по прилеглій території (територія парковки) ТЦ «Метро» на 6-му кілометрі Овідіопольської дороги, у м. Одесі, у зоні дії дорожнього знаку 3.29 перевищив встановлену швидкість та скоїв зіткнення з автомобілем марки «TOYOTA PICNIC», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, та автомобілем «TOYOTA PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_3, водієм якого є позивач ОСОБА_2 Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.02.2009 року було встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України та визнано його винним у скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 18.12.2009 року постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.02.2009 року було скасовано, а провадження по справі було закрито на підставі ст. 247 КУпАП.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №327 від 30.12.2008 року, складеного СПД судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5, автомобілю ОСОБА_2 спричинена матеріальна шкоди у розмірі 162523,49 гривень.
В процесі розгляду справи позивач уточнив свої вимоги, подавши остаточний позов до ОСОБА_3, ОСОБА_4, згідно якого просив стягнути на свою користь з відповідачів з урахуванням долі вини у скоєнні ДТП відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 163223,49 грн., а також понесені судові витрати.
Також позивач вказав, що йому завдано моральну шкоду, оскільки внаслідок пошкодження свого автомобілю він переніс душевні страждання, негативні емоції та переживання, він вимушений був нести непередбачені додаткові витрати пов'язані із пошкодженням автомобілю. Компенсацію моральної шкоди позивач оцінює у 50000 гривень.
До участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, було залучено ВАТ НАСК «Оранта», оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_4 була застрахована цією страховою компанією.
Представник позивача за довіреністю ОСОБА_6, в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити, та врахувати, що СК «Універсальна» було виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 24990 грн. на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленим між відповідачем ОСОБА_3 та СК «Універсальна», тому зменшила розмір позовних вимог на сплачену суму страхового відшкодування, про що надала суду відповідну заяву.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник за ордером та витягом з угоди ОСОБА_7 в судовому засіданні позов не визнали.
Представник відповідача ОСОБА_4 - за довіреністю ОСОБА_8, в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову.
Представник третьої особи ВАТ НАСК «Оранта» в судове засідання не з'явився, повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, надавши оцінку поданим доказам, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 виданого РЕВ №2 УДАІ ГУМВС України в Одеській області, автомобіль марки «TOYOTA PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_3 зареєстрований за ОСОБА_9 Згідно довіреності від 20.05.2008 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_10, зареєстрованою в реєстрі за №2257, ОСОБА_9 уповноважив ОСОБА_2 розпоряджатися (користуватися, обмінювати, здавати в оренду, продавати, страхувати) належний йому автомобіль «TOYOTA PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_3, для чого ОСОБА_9 надав ОСОБА_2, зокрема, повноваження у випадку ДТП одержувати суми відшкодування заподіяної шкоди у розмірах згідно з експертними висновками, тощо.
01.11.2008 року ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Hyindai Sonata», реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по прилеглій території (територія парковки) ТЦ «Метро» на 6-му кілометрі Овідіопольської дороги, у м. Одесі, у зоні дії дорожнього знаку 3.29 перевищив встановлену швидкість та скоїв зіткнення з автомобілем марки «TOYOTA PICNIC», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, та автомобілем «TOYOTA PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_3, водієм якого є позивач ОСОБА_2, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
За даним фактом інспектором дізнання сектору оформлення ДТП та дізнання ВДАІ ГУМВС України в Одеській області у відношенні ОСОБА_3 19.12.2008 року винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи та 22.12.2008 року складено протокол серії АД №0337912 про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП України.
Постановою Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.02.2009 року було встановлено, що причиною дорожньо-транспортної пригоди стало порушення ОСОБА_3 Правил дорожнього руху України та визнано його винним у скоєнні правопорушення за ст. 124 КУпАП.
Постановою Апеляційного суду Одеської області від 18.12.2009 року постанову Овідіопольського районного суду Одеської області від 03.02.2009 року було скасовано, та провадження по справі було закрито на підставі ст. 247 КУпАП.
При таких обставинах, за відсутності преюдиціального доказу вини відповідачів у завданні шкоди позивачеві, його посилання на вину відповідача та заперечення відповідачів щодо цього підлягають встановленню судом на загальних підставах доказування.
У зв'язку із відсутністю постанови про встановлення винної особи у скоєнні ДТП, вину такої особи може бути підтверджено чи спростовано іншими належними і допустимими доказами, передбаченими ЦПК України (ст. 57), зокрема висновком судової автотехнічної експертизи, письмовими доказами тощо.
В судовому засіданні встановлено, що швидкість руху на території ТЦ «Метро» обмежена згідно ПДР України - вимогами дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості до 5 км/год».
З дослідженого судом Висновку комісії експертів НДЕКЦ ГУМВС України в Одеській області №11/А-430 від 08.10.2009 року по факту ДТП від 01.11.2008 року, вбачається, що швидкість руху автомобіля «TOYOTA PICNIC» була більше 15 км/год, та автомобілю «Hyundai Sonata» - більше 30 км/год. Зіткнення автомобілів «TOYOTA PICNIC» та «Hyundai Sonata» мало місце на лініях дорожньої розмітки «зебра» 1.14.1 «Пішохідний перехід», при цьому водій автомобіля «TOYOTA PICNIC» рухався практично поперек цих ліній, тобто не в напрямку належного руху транспортних засобів, а в напрямку руху пішоходів. Водій автомобілю «Hyundai Sonata» рухався в напрямку стрілок ліній дорожньої розмітки 1.18 «Рух по смугам» в бік виїзду з автостоянки, проїхавши при цьому, як і всі інші транспортні засоби, до кінця автостоянки проти ходу годинникової стрілки.
З технічної точки зору водію автомобіля «TOYOTA PICNIC» відповідно до вимог п.п. 10.1, 10.11 Правил дорожнього руху України при наявності перешкоди з правого боку у вигляді наближуючогося автомобілю «Hyundai Sonata», необхідно було відмовитись від здійснення руху по пішохідному переходу в неналежному напрямку до проїзду повз нього автомобіля «Hyundai Sonata».
Експертна комісія НДЕКЦ ГУМВС України в Одеській області в своєму висновку зазначила, що відсутні причини технічного характеру, які б перешкоджали водію автомобіля «TOYOTA PICNIC» шляхом належного і своєчасного виконання вищезазначених вимог Правил дорожнього руху, запобігти виникненню цієї дорожньо-транспортної пригоди. Діючи всупереч вищевикладеному, водій автомобіля «TOYOTA PICNIC» сам себе поставив у важкі умови і створив небезпечну ситуацію.
Крім того, комісія експертів НДЕКЦ ГУМВС України в Одеській області у своєму висновку №11/А-430 від 08.10.2009 року зазначила, що в даному випадку дії водія автомобіля «Hyundai Sonata» з технічної точки зору регламентувались вимогами п. 12.3 Правил дорожнього руху, якими передбачено застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. Однак, водій автомобіля «Hyundai Sonata» через перевищення швидкості не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «TOYOTA PICNIC» шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки.
Тобто за вказаним Висновком встановлені обставини перевищення швидкості руху обома водіями - як ОСОБА_3 так і ОСОБА_4 та додатково зазначено, що водій автомобілю «TOYOTA PICNIC» ОСОБА_4 рухався в неналежному напрямку - по пішохідному переходу і в порушення ПДР України при наявності перешкоди справа, не надав дорогу автомобілю «Hyundai Sonata».
Також з дослідженого судом висновку № 17290 від 17.11.2008 року по транспортно-трасологічному і автотехнічному дослідженню обставин зіткнення автомобілів «TOYOTA PICNIC», «Hyundai Sonata», «TOYOTA PRADO», складеного експертом ОНДІСЕ, встановлено, що дії водія автомобілю «Hyundai Sonata» в умовах події регламентувались вимогами дорожнього знака 3.29 Правил дорожнього руху, обмежуючим швидкість переміщення на території ТЦ «Метро» до 5 км/год. Водночас, швидкість руху автомобілю «Hyundai Sonata» в умовах події безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою 01.11.2008 року перевищувала 34-35 км/год. Експерт ОНДІСЕ в своєму висновку зазначив, що при умові дотримання водієм автомобіля «Hyundai Sonata» вимог обмеження швидкості, виникнення умов для створення йому небезпеки для подальшого руху виключалось би, тому саме перевищення швидкості руху цим водієм знаходиться в причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною подією. Експертом зазначено, що при таких обставинах, в даній дорожній обстановці недотримання водієм автомобілю «Hyundai Sonata» ОСОБА_3 вимог дорожнього знаку 3.29 Правил дорожнього руху, яким обмежена швидкість руху по території ТЦ «Метро» до 5 км/год, з технічної точки зору знаходиться у причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди 01.11.2008 року.
Згідно письмових пояснень наданих ОСОБА_3 01.11.2008 року інспектору відділу оформлення ДТП УДАІ УМВС України в Одеській області, він як водій автомобілю ««Hyundai Sonata» вказав, що рухався по території парковки ТЦ «Метро» згідно напрямку дорожньої розмітки зі швидкістю 15 км/год, та вже під часу руху побачив, що із-за ряду припаркованих автомобілів зліва-направо по ходу руху його автомобілю виїхав автомобіль «TOYOTA PICNIC», який рухався прямо в напрямку руху автомобілю «Hyundai Sonata», тому з метою уникнення зіткнення ОСОБА_3 повернув руль вправо та добавив швидкість, але зіткнення уникнути не вдалось, автомобіль «TOYOTA PICNIC» вдарив автомобіль «Hyundai Sonata» в ліву частину кузова.
В своїх письмових поясненнях, які були надані 01.11.2008 року інспектору відділу оформлення ДТП УДАІ УМВС України в Одеській області, водій автомобіля «TOYOTA PICNIC» ОСОБА_4 зазначав, що при здійсненні повороту направо він переконався, що будь-яких перешкод у вигляді інших транспортних засобів немає, тому продовжував поворот, однак, такі пояснення дій ОСОБА_4 не знайшли свого підтвердження при дослідженні матеріалів справи та висновків експертів.
Допитані в судовому засіданні експерт НДЕКЦ ГУМВС України в Одеській області ОСОБА_13. та експерт ОНДІСЕ ОСОБА_12, що складали вищезазначені висновки, підтвердили обставини встановлені ними при складанні висновків, та на завданні їм питання вказали. При цьому експерт ОНДІСЕ ОСОБА_12 зазначив, що з його точки зору необхідності розгляду дій водія автомобілю «TOYOTA PICNIC» в рамках ПДР України даної ДТП немає, також експерт підтвердив, що дійсно водій автомобілю «TOYOTA PICNIC» їхав прямо по пішохідному переході та мав перешкоду в русі справа, внаслідок руху автомобілю «Hyundai Sonata» .
Дослідивши вищенаведені обставини, суд вважає, що невиконання водієм ОСОБА_4 вимог п.п. 10.1, 10.11 Правил дорожнього руху України та вимог дорожнього знаку 3.29, яким була обмежена швидкість переміщення на території ТЦ «Метро» до 5 км/год, в першу чергу знаходяться в безпосередньому причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди. Так як з досліджених в судовому засіданні обставин, пояснень учасників ДТП та судових експертів, підтверджується, що водій автомобілю «TOYOTA PICNIC» ОСОБА_4 мав технічну можливість попередити зіткнення, якби не здійснював грубого порушення ПДР - здійснення руху з перевищенням швидкості по пішохідному переходу, та в неналежному напрямку, до проїзду повз нього автомобіля «Hyundai Sonata». Також з досліджених доказів, вбачається порушення Правил дорожнього руху України в даній дорожній обстановці водієм автомобілю «Hyundai Sonata» ОСОБА_3, внаслідок перевищення швидкості руху, в порушення вимог дорожнього знаку 3.29.
Суд вважає, що Висновок №17290 від 17.11.2008 р., складений експертом ОНДІСЕ та Висновок комісії експертів НДЕКЦ ГУ МВС України в Одеській області, по дослідженню обставин ДТП від 01.11.2008 року відповідають дійсним обставинам, та ці висновки можуть бути прийняті судом при визначенні долі вини учасників ДТП, доцільність призначення іншої експертизи відсутня.
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 року шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них у частині, заподіяній нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.
Згідно положень «Узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки у 2010- 2011 роках» Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, зазначено, що вважається правильним, коли суд визначає ступінь вини заподіювачів шкоди у процентному відношенні та враховує всі обставини, пов'язані із завданням шкоди, зокрема, форму вини щодо порушення ПДР України, оскільки щодо наслідків ця вина завжди є необережною.
Визначаючи ступінь вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в заподіюванні шкоди у процентному відношенні, суд враховує всі дослідженні обставини, пов'язані із завданням шкоди, зокрема, форму вини кожного з відповідачів в порушенні Правил дорожнього руху України, та визначає долю вини у скоєнні ДТП від 01.11.2008 року: водія ОСОБА_3 у розмірі - 30%, та долю вини ОСОБА_4 у розмірі - 70%.
Відповідно до ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження №327 від 30.12.2008 року, складеного СПД судовим експертом-автотоварознавцем ОСОБА_5, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 01.11.2008 року автомобілю марки «TOYOTA PRADO», реєстраційний номер НОМЕР_3, що перебував у керуванні ОСОБА_2 спричинена матеріальна шкоди у розмірі 162523,49 гривень, та за складання зазначеного висновку, ОСОБА_2 за розрахунковою квитанцією № 012229 було сплачено 700 грн. Таким чином, загальний розмір заподіяної матеріальної шкоди ОСОБА_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 01.11.2008 року, складає 163223,49 грн.
З урахуванням встановленого судом ступеня вини відповідачів в заподіянні шкоди та загальний розмір матеріальної шкоди, заподіяної позивачу, розмір відшкодування шкоди, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 становить:163223,49 грн.*0,3 = 48967,05 грн., а розмір відшкодування шкоди, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 складає: 163223,49 грн.*0,7= 114256,44 грн.
Водночас, суд враховує, що СК «Універсальна» було виплачено страхове відшкодування ОСОБА_2 в розмірі 24990 грн. на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформленим між відповідачем ОСОБА_3 та СК «Універсальна», тому розмір відшкодування шкоди, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2, підлягає зменшенню на сплачену суму страхового відшкодування та становить: 48967,05 - 24990 грн. = 23977,05 грн.
Відповідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/6844425 від 25.12.2007 року, укладеного між ВАТ НАСК «Оранта» та ОСОБА_4, ВАТ НАСК «Оранта» зобов'язалося сплачувати страхові платежі у випадку настання страхового випадку за участю забезпеченого цим полісом транспортного засобу «TOYOTA PICNIC», реєстраційний номер НОМЕР_2. Згідно зазначеного полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) з урахуванням франшизи складає 24990 грн.
Оскільки даним судовим рішенням встановлено вину ОСОБА_4 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди 01.11.2008 року, суд вважає, що ВАТ НАСК «Оранта» зобов'язано сплатити ОСОБА_2 страхове відшкодування згідно полісу обов'язкового страхування № ВА/6844425 від 25.12.2007 року у розмірі ліміту відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) з вирахуванням франшизи - 24990 грн.
В зв'язку з цим, розмір відшкодування шкоди, який підлягає стягненню з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2, підлягає зменшенню на суму розміру такого страхового відшкодування та складає: 114256,44 - 24990 грн. = 89266,44 грн.
Згідно ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. На підставі ч.2 даної норми ЦК України, моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо членів її сім'ї чи близьких родичів; а також, на ряду з іншим, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Відповідно ст. 23 ч.3 ЦК України, моральна шкода відшкодовується, зокрема, грішми. Як регламентує ч.4 вказаної статті ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування
У відповідності до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи вимоги позивача, щодо компенсації заподіяної йому моральної шкоди, внаслідок перенесення душевних страждань, негативних емоцій та переживань, викликаних винними діями та протиправною поведінкою відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, суд визнає, що позивачу дійсно заподіяно певної моральної шкоди.
Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№4 від 31.03.1995 р. визначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб.
Однак, керуючись принципом виваженості, розумності та справедливості, суд вважає необхідним задовольнити частково вимоги позивача та стягнути на його користь суму компенсації заподіяної моральної шкоди, що полягала сукупно у перенесенні моральних страждань, порушенні нормальних життєвих зв'язків, яких він зазнав у зв'язку із скоєнням ДТП, та з урахуванням ступеня вини кожного із відповідачів в заподіянні шкоди, суд вважає доцільним стягнути компенсацію моральної шкоди на користь ОСОБА_2 у такому співвідношенні: з ОСОБА_3 - 2000 грн., а з ОСОБА_4 - 3000 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Як вказує ст. 79 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, в свою чергу відносяться, зокрема, витрати на правову допомогу.
Судом встановлено, що позивач при подачі позову до суду сплатив: витрати по оплаті судового збору у розмірі 1632,23 гривень, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню у розмірі 30 гривень, що в загальному розмірі становить 1662,23 гривень. Врахуванням долі вини кожного із відповідачів у скоєнні даної дорожньо-транспортної пригоди, стягненню з ОСОБА_3 підлягають понесені позивачем судові витрати у розмірі, який складає: 1662,23 грн. * 0,3= 498,67 гривень, а з ОСОБА_4 у сумі: 1662,23грн. * 0,7= 1163,56 гривень.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 23977 (двадцять три тисячі дев'ятсот сімдесят сім) гривень 05 копійок, з урахуванням визначення долі вини ОСОБА_3 у скоєнні ДТП від 01.11.2008 року у розмірі - 30%; у відшкодування моральної (немайнової шкоди) 2000 (дві тисячі) гривень, судові витрати в розмірі 498 (чотириста дев'яносто вісім) гривень 67 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 у відшкодування матеріальної шкоди 89266 (вісімдесят дев'ять тисяч двісті шістдесят шість) гривень 44 копійки, з урахуванням визначення долі вини ОСОБА_4 у скоєнні ДТП від 01.11.2008 року у розмірі - 70%; у відшкодування моральної (немайнової шкоди) 3000 (три тисячі) гривень, судові витрати в розмірі 1163 (одна тисяча сто шістдесят три) гривні 56 копійок.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя: Л.В. Жуган
Судове рішення № 29639809, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси) було прийнято 28.02.2013. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 1519/2-43/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: