Ухвала суду № 29639443, 28.02.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2272/13 Справа № 403/9078/12 Головуючий у 1 й інстанції - Решетнік М.О. Доповідач - Глущенко Н.Г. Категорія 19/27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - Глущенко Н.Г.

суддів - Колодяжної Н.Є., Осіяна О.М.

при секретарі - Біленькій О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2012 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання дій неправмірними, визнання договорів частково недійсними, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14.11.2012 року та ухвалити нове про задоволення його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення є незаконним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема, позивач вважає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи / а. с. 90-94 /.

Зазначеним рішенням від 14.11.2012 року ОСОБА_2 відмовлено в його позовних вимогах в повному обсязі / а. с. 81-82 /.

Судом встановлено, що 29.03.2011р. між сторонами було укладено Договір кредиту №085/14/11-007 (на купівлю автотранспортних засобів) (далі Кредитний договір), згідно якого позивач отримав від відповідача кредит в сумі 450 000 грн. для оплати придбаного автомобіля «PORSHE CAYENNE» на умовах, викладених у цьому договорі, з кінцевим терміном повернення кредиту 28.03.2016 року / а. с. 7-19 /.

Згідно п.3.3.3 Кредитного договору позичальник зобов'язаний укласти договір страхування транспортного засобу на користь кредитора, як вигодонабувача, за пакетом «повне КАСКО» в страховій компанії, узгодженій з кредитором.

На виконання зазначених умов Кредитного договору позивачем, ще 28.03.2011р. було укладено із ПрАТ СК «ВУСО» Договір добровільного страхування наземного транспорту №176073-02-04-01 (далі Договір страхування), тобто належного позивачу автомобіля «PORSHE CAYENNE», вигоданабувачем по якому є ПАТ «Укрсоцбанк» /а. с.36-38/.

Відповідно до п. 2.3.6 Договору страхування він діє до дати внесення чергового платежу, вказаної в п.2.3.5 договору, а після внесення останнього плптежу договір діє до 24 години 28.03.2016 року включно. Пунктом 4.2 Догвору страхування передбачено, що дія договору може бути припинена на вимогу страховика або страхувальника, як це передбачено ст. 38 ЗУ «Про страхування».

Крім того, 29.03.2011 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено Договір про надання відновлювальної кредитної лінії №085/14/11-008 (на оплату страхових платежів) (далі Договір кредитної лінії), згідно п. п. 1.1.1; 1.2 ст. 1 якого - позичальнику надається кредит траншами в межах максимального ліміту в сумі 46176,36 грн., з кінцеим терміном погашення до 28.03.2016 року для оплати страхових платежів за Договором добровільного страхування транспортного засобу №176073-02-04-01 від 28.03.2011 року укладеного між позичальником та ПрАТ СК «ВУСКО», а п. 1.2.1 ст. 1 цього договору встановлено, що для забезпечення сплати чергових страхових платежів згідно із п. 1.2 ст. 1 договору, позичальник доручає кредитору здійснити перерахуваня траншів кредиту для сплати чергових страхових платежів на поточний рахунок страховика /а.с.21-31/.

Однією з умов укладення між сторонами Кредитного договору (п. 1.1.3), з метою забезпечення сплати страхових платежів за договором страхування, передбаченим п. 3.3.3 Кредитного договору, є укладення між сторонами і Договору про надання відновлювальної кредитної лінії (на сплату страхових платежів).

Також, 29.03.2011 року, в забезпечення виконання зобов'язань по Кредитному договору та Договору про надання відновлювальної лінії, між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 укладено Договір застави транспортного засобу 085/17/11-012 (далі Договір застави), де п.2.1.7 встановлено обов'язок заставодавця застрахувати предмет застави в страховій компанії, акредитованій заставодержателем, за пакетом «повне КАСКО» на термін дії Кредитного договору /а.с.32-35/.

Виконуючи умови договорів, що укладені між ОСОБА_2 та ПАТ «Укрсоцбанк», відповідач-банк у встановлені договорами строки проводив перерахування траншів кредиту для сплати страхових платежів на поточний рахунок страховика, що підтврдили суду обидві сторони, тобто відповідачем було надано позивачеві траншом кредит на черговий платіж за договором страхування з ПрАТ «СК «ВУСО» на продовження його дії шляхом перерахування останньому необхідних грошових коштів, що передбачалось вищевказаними договорами, зокрема п.1.2.1 ст.1 Договору кредитної лінії.

Отже, дії банку по перерахуванню траншів кредиту для сплати страхових платежів відповідали умовам Договору кредиту, Договору кредитної лінії, Договору застави, які були укладені між сторонами, та Договору страхування, який був укладений між позивачем та ПрАТ СК «ВУСКО».

Згідно ст. 3 ЦК України серед загальних засад цивільного законодавства є свобода договору. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, що закріплено ст. 627 ЦК України.

Свій вільний вибір в укладенні договорів сторони підтвердили підписами при їх укладанні.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, згідно ст. 525 ЦК України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а відповідно до ст. 526 ЦК України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 651 ЦК України допускає зміну або розірвання договору лише за згодою сторін, якщо інше не передбачене договором або законом.

На момент укладення на власний розсуд позивачем 22.03.2012 року Договору добровільного страхування наземного транспорту з ПрАТ «СК «Здорово», жоден із вище зазначених договорів (Договір кредиту, Договір кредитної лінії, Договір застави та Договір страхування з ПрАТ СК «ВУСКО») не був змінений чи розірваний.

Виходячи з вище викладених обставин та умов договорів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що змінюючи страховика позивач фактично вчиняє дії, які направлені на зміну умов договорів, що були укладені між ним та банком, а це є недопусимим, оскільки змінити умови можливо за згодою обох сторін - банк же згоди на зміну умов договорів позивачу не надавав. Доказів в підтвердження звернення до банку з пропозиціями щодо внесення змін до договорів (зокрема в частині зміни страхувальника), які були укладені між банком та позивачем, останній суду не надав.

Також, позивач, в порушення вимог ст. ст.10,60 ЦПК України, не надав суду жодних доказів того, що оскаржувані ним умови договорів є несправедливими, чи порушують його права, в тому числі і в плані матеріального характеру.

Порушень чинного законодавства, при укладенні спірних договорів між позивачем та відповідачем, судом не встановлено.

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.

Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, постановив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

При вище наведених обставинах справи, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про відмову ОСОБА_2 в задоволенні його позовних вимог в повному обсязі в силу умов Договору кредиту № 085/14/11-007 від 29.03.2011 року, Договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 085/14/11-008 від 29.03.2011 року, Договору застави транспортного засобу 085/17/11-012 від 29.03.2011 року, Договору добровільного страхування наземного транспорту №176073-02-04-01 від 29.03.2011 року і зокрема ст.ст.525,526,627,651 ЦК України.

Приведені в апеляційній скарзі доводи позивача ОСОБА_2 не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Справа розглянута судом першої інстанції у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог і на підставі доказів, що були надані суду сторонами.

Доводи, викладені позивачем в його апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції та встановлені ним обставини.

Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Отже, доводи апеляційної скарги є необґрунтовані, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.

Керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 14 листопада 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

СУДДІ: