Ухвала суду № 29638956, 28.02.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1817/3772/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Степаненко Олександр АнатолійовичНомер провадження 11/788/99/13 Суддя-доповідач - Пархоменко О. М. Категорія - Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2013 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Пархоменко О. М.,

суддів - Демченка М. О., Сахнюка В. Г.,

з участю прокурора - прокурора Савостьянової Л.В.

засудженого ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого та прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, на вирок Сумського районного суду Сумської області від 24 грудня 2012 року яким, -

ОСОБА_3, 1948 року народження, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за ст. 122 ч. 1 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, до покарання у виді 3 місяців арешту.

Постановлено стягнути із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2000 грн. та 1000 грн. моральної шкоди.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави 8341 грн. 52 коп. витрати, пов'язані з лікуванням потерпілої в Сумській обласній клінічній лікарні.

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до вироку суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за скоєння такого злочину.

22 липня 2012 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_3, знаходячись у будинку за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, розпочавши сварку, на побутовому грунті, умисно спричинив своїй дружині ОСОБА_4 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

У поданих апеляціях:

- засуджений ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким його виправдати. Свої вимоги мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки суд безпідставно взяв до уваги пояснення потерпілої, а до його пояснень віднісся критично. Зазначає, що саме агресивна поведінка потерпілої стала причиною конфлікту, він вимушений був оборонятися і декілька разів потерпілу відштовхнув, в результаті чого вона і отримала ушкодження;

- прокурор у зміненій апеляції ставить питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд. Апеляція мотивована тим, що судом неправильно застосовано вимоги кримінального закону та призначено покарання, яке не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого.

Призначаючи покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді 3 місяців арешту, суд мав би врахувати те, що злочин, скоєний ОСОБА_3 відноситься до злочинів середньої тяжкості, тілесні ушкодження завдавалися на протязі тривалого часу, вину не визнав, матеріальну та моральну шкоду добровільно не відшкодував. Окрім того, суд, постановляючи вирок, залишив недослідженими обставини щодо психічного стану ОСОБА_3, який пояснив, що маючи хворобу цукрового діабету, в ході сварки з дружиною перебував у такому стані, що не міг усвідомлювати своїх дій.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, котрий підтримав апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, а апеляцію засудженого вважав такою, що не підлягає задоволенню, засудженого, який просив задовольнити його апеляцію та не призначати покарання, пов'язане з позбавленням волі, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляціях, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає задоволенню, апеляція засудженого задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог статті 367 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в апеляційному суді є:

неповнота дізнання, досудового чи судового слідства;

неправильне застосування кримінального закону.

Із матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_3 хворіє сахарним діабетом (а.с.160, 196).

Із протоколу судового засідання слідує, що ОСОБА_3, даючи пояснення з приводу скоєного відносно потерпілої ОСОБА_4, неодноразово заявляв, що у нього « сталося запаморочення, все відбувалося у тумані, на той момент не соображав. Туман пройшов після того як в лікарні дали ліки», тобто поза увагою суду залишився психічний стан ОСОБА_3 в період скоєння противоправних дій відносно своєї дружини.

Окрім того, призначаючи ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд дійшов неправильного висновку про можливість застосування до ОСОБА_3 положень ст. 69 КК України.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого ним злочину, особи винного, обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Стаття 69 КК України передбачає можливість призначення більш м'якого покарання за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з урахуванням особи винного. При цьому вказані обставини мають стосуватися лише події злочину та особи винного.

Суд першої інстанції, застосовуючи до ОСОБА_3 ст. 69 КК України при призначенні покарання послався на врахування характеру і ступеня тяжкості вчиненого злочину та дані про особу винного.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання винного, може бути визнано щире каяття, яке передбачає критичну оцінку особою своєї злочинної поведінки шляхом визнання вини, бажання виправити ситуацію, відшкодувати шкоду, готовності нести кримінальну відповідальність.

У вироку суду не наведено даних, які б свідчили про таку поведінку ОСОБА_3.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 під час досудового слідства, в суді та при апеляційному розгляді кримінальної справи свою вину не визнав, у вчиненому не розкаявся, не сприяв слідству та суду в установленні істини у справі, заявленого у справі цивільного позову не визнав і не вжив заходів для відшкодування заподіяної шкоди.

Тому колегія суддів вважає, що застосування положень ст. 69 КК України при призначенні судом ОСОБА_3 покарання із цих підстав є недостатньо мотивованим.

З огляду на викладене вирок місцевого суду не може бути визнано законним і обґрунтованим, а тому його слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, під час якого необхідно з дотриманням вимог закону розглянути справу, прийняти законне й обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 362, 365, 366, 367, 377 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити .

Вирок Сумського районного суду Сумської області від 24 грудня 2012 року відносно ОСОБА_3 у зв'язку з неповнотою судового слідства і неправильним застосуванням кримінального закону скасувати. Кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду, відмовивши у задоволенні апеляції ОСОБА_3.

Міру запобіжного заходу залишити підписку про невиїзд.

СУДДІ:

Пархоменко О. М. Демченко М. О. Сахнюк В. Г.