Постанова № 29630607, 07.02.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 лютого 2013 року Справа № 2а-6274/12/1470

м. Миколаїв

11:20

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Приватного підприємства «Укрінтерпостача», вул. Леніна, 33, оф. 402, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 до відповідача:Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, пров. Бр. Іпатових, 6, м. Вознесенськ, Миколаївська область, 56500 про:визнання протиправними дій відповідача; визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 13.11.2012 № 0002621501,В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Укрінтерпостача» (надалі - позивач або Підприємство) звернулось до суду з адміністративним позовом про:

- визнання протиправними дій Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - ОДПІ або відповідач) з проведення камеральної перевірки податкової звітності Підприємства з плати за землю за 2012, результати якої оформлені актом від 13.11.2012 № 2539/15/30526451;

- визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення № 0002621502, прийнятого відповідачем 13.11.2013.

В обґрунтування позову Підприємство вказало на незаконність здійсненої перевірки і на безпідставність застосування до нього штрафної санкції за статтею 126 Податкового кодексу України.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову (ар. с. 47-48), в яких послався на необґрунтованість позовних вимог.

Враховуючи клопотання сторін (ар. с. 46, 50), суд, на підставі частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянув справу у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши письмові докази, суд встановив таке.

У 2012 році, у відповідності з укладеним 10.06.2008 з Територіальною громадою міста Вознесенська договором (ар. с. 18), Підприємство орендувало земельну ділянку.

Згідно зі статтею 288 Податкового кодексу України договір оренди земельної ділянки є підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього Кодексу.

Як зазначено у пункті 285.1 статті 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Таким чином, Підприємство мало подати податкову декларацію не пізніше 20 лютого 2012 року.

Відповідно до підпункту 78.1.2 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації є підставою для здійснення органом державної податкової служби документальної позапланової виїзної (або невиїзної, згідно з пунктом 79.1 статті 79 Податкового кодексу України) перевірки такого платника податків. Як свідчать матеріали справи, відповідач документальну позапланову перевірку позивача не здійснив.

03.09.2012 Підприємство подало податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік, в якій визначило суму податкового зобов'язання - 61440 грн. (по 5120 грн. в місяць) - ар. с. 13-19.

07.09.2012 Підприємство перерахувало до місцевого бюджету 5502,69 грн. - орендну плату за січень-вересень 2012 року (по 611,41 грн. в місяць) - ар. с. 27-35.

17.09.2012 Підприємство подало уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік, в якій визначило суму податкового зобов'язання - 7336,89 грн. (по 611,41 грн. за січень-листопад і 611,38 грн. за грудень) - ар. с. 20-26.

Таким чином, 07.09.2012 Підприємство сплатило плату за землю у сумі, що відповідає даним уточнюючої податкової декларації.

13.11.2012 ОДПІ здійснила камеральну податкової звітності Підприємства з плати за землю, результати якої оформила актом № 2539/15/30526451 (надалі - Акт, ар. с. 9-12).

У позові Підприємство вказало на незаконність здійсненої перевірки, оскільки, на думку позивача, така перевірка може здійснюватися лише на підставі пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (згідно з яким протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з податку на додану вартість, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних). Суд вважає доводи позивача помилковими. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком (пункт 76.1 статті 76 Податкового кодексу України). На думку суду, пункт 200.10 статті 200 Податкового кодексу України лише визначає строк, протягом якого орган державної податкової служби проводить камеральну перевірку податкової звітності платника з податку на додану вартість, а не обмежує органи державної податкової служби у проведенні камеральних перевірок іншої податкової звітності платника податків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень позивача щодо відсутності у відповідача права на проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача з плати за землю.

В той же час, суд погоджується з Підприємством в тому, що при проведенні перевірки та оформленні її результатів ОДПІ діяла всупереч нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків. Як зазначено в Акті, платник порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з плати за землю протягом строків, визначених статтею 126 Податкового кодексу України. Суд зауважує, що стаття 126 Податкового кодексу України не містить строків сплати грошового зобов'язання, - нею встановлена фінансова відповідальність платника податків за затримку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання.

На стор. 2 Акта позивач зазначив дати сплати Підприємством сум податкових зобов'язань. Отже, при проведенні камеральної перевірки відповідач використав інші (не зазначені у податкових деклараціях Підприємства) дані, що суперечить підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України.

У пункті 287.3 статті 287 Податкового кодексу України вказано, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Таким чином, Підприємство мало сплатити за січень не пізніше 1 березня, за лютий - не пізніше 30 березня, за березень - не пізніше 30 квітня, за квітень - не пізніше 30 травня, за травень - не пізніше 30 червня, за червень - не пізніше 30 липня, за липень - не пізніше 30 серпня, за серпень - не пізніше 30 вересня, за вересень - не пізніше 30 жовтня, за жовтень - не пізніше 30 листопада. У випадку, якщо отримана відповідачем податкова інформація свідчила про порушення Підприємством строків сплати плати за землю, ОДПІ мала б підстави для проведення документальної позапланової перевірки (відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України), оскільки, як вказано у підпункті 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, своєчасність, достовірність і повнота сплати податків є предметом документальної перевірки.

Таким чином, допустимим доказом порушення платником податків строків сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання є акт документальної (а не камеральної) перевірки. Оскільки відповідач здійснив перевірку з порушенням вимог Податкового кодексу України, в силу частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, висновки Акта не мають для суду доказової сили.

Враховуючи це, суд вважає протиправним прийняте відповідачем на підставі Акта податкове повідомлення-рішення № 0002621501 про зобов'язання сплатити штраф в сумі 3583,49 грн. (надалі - Рішення, ар. с. 8).

Крім того, суд звертає увагу на таке. Згідно з пунктом 76.2 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу. Як встановлено пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України, за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Відповідно до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України у разі незгоди платника податків з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті, він має право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта. Платник податків має право брати участь у розгляді заперечень. Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі її наявності).

І Акт, і Рішення мають одну дату - 13.11.2012, що свідчить про те, що відповідач порушив права позивача і позбавив його можливості направити заперечення на Акт.

Суд відхиляє як недоречне посилання позивача на підпункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України, оскільки Підприємство подало уточнюючу декларацію за 2012 рік, і не подавало нових звітних (щомісячних) податкових декларацій (можливість подання яких передбачена пунктом 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

Суд також зауважує, що зроблений відповідачем в Акті розрахунок суми штрафу є незрозумілим і безпідставним. Так, ОДПІ зазначила, що строк сплати плати за землю за всі місяці 2012 року - 03.09.2012. Виходячи з цього, була визначена сума 550,26 грн. - 10% від 5502,69 грн. (сума, що була сплачена позивачем 07.09.2012, в тому числі за серпень і вересень 2012 року, і відповідала даним уточнюючої податкової декларації Підприємства). Строк сплати плати за землю за серпень і вересень 2012 року станом на дату перерахування Підприємством коштів (07.09.2012) не настав. Крім 550,26 грн., до суми штрафу ОДПІ включила 3033,23 грн. - 10% від 30332,26 грн., також зазначивши, що строк сплати суми 30332,26 грн. - 03.09.2012, дата сплати - 17.09.2012. Суму 30332,26 грн. (Підприємство не сплачувало взагалі.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню - в частині визнання протиправним і скасування Рішення.

Керуючись статтями 11, 71, 94, 128, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Ш» № 0002621501, що було прийняте Вознесенською об'єднаною державною податковою інспекцію Миколаївської області Державної податкової служби, 13.11.2012.

3. В задоволені інших позовних вимог відмовити.

4. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області стягнути на користь Приватного підприємства «Укрінтерпостача» судові витрати в сумі 107,30 грн. шляхом їх безспірного списання з рахунку Вознесенської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.В. Птичкіна