Ухвала суду № 29624364, 06.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" жовтня 2011 р.справа № 2а-5227/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Мачихін В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову : Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2009р.

у справі № 2а-5227/09/0870

за позовом: Комунального підприємства "Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів"

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про: скасування податкового повідомлення -рішення- ,

Встановила:

У вересні 2009р. Комунальне підприємство «Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів»звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.05.2009р. № 0000700805/0, яким податковою зобов'язано позивача сплатити штраф у розмірі 10% (11127,92 грн.) за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 111279,15 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.10.2009р. позовні вимоги задоволено.

Суд першої інстанції зазначив, що зміна податковим органом призначення платежів, зазначених платником податку у платіжних дорученнях при сплаті поточних податкових зобов'язань, та направлення цих платежів на погашення податкового боргу за інший період є протиправним, оскільки діючим законодавством відповідних повноважень податковому органу не надано.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати. Прийняти нову постанову у справі, якою відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

У апеляційній скарзі апелянт вказує наступне.

Закон № 2181 є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону № 2181 передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення.

Відповідно до пункту 1.3 розділу І Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 року № 276, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 року за №843/11123 оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Відповідно до пункту 1.6, проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку. ( інструкцію розроблено відповідно до вимог Законів України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" , „Про державну податкову службу Україні" та інших нормативно - правових актів.)

Відповідно до статті 2 ЗУ «Про державну податкову службу України»завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Згідно з пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 ЗУ № 2181 органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Апелянт зазначив, що порядок сплати та зарахування податків є єдиним для всіх платників податків та органів державної податкової служби України. Органи Державної податкової адміністрації України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу. Кошти, які надходять на сплату зобов'язання з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Особа, що подала апеляційну скаргу, вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2001 р. № 2181 - III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2010 року залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Позивач зазначає, що Пунктом 7.7. ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Посилання податкового органу на те, що саме у відповідності до цієї норми при наявності в платника податків податкового боргу всі його платежі зараховуються податковим органом першочергово на погашення податкового боргу є неправильним, оскільки ця норма не визначає, хто зобов'язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов'язок платника податку нею взагалі не передбачений. Також ця норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу (органу державної податкової служби) змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

У судовому засіданні представник відповідача доводи та вимоги апеляційної скарги, підтримав.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечує, просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції головним державним податковим ревізором - інспектором відділу податкового супроводження підприємств паливно-енергетичного комплексу та житлово-комунальго господарства Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Запоріжжя Пуліним Андрієм Веніаміновичем проведено невиїзну документальну перевірку КП „Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів з питання своєчасності сплати до бюджету податків та зборів за період з 30.03.200 21.04.2009р., а саме: по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів ( послуг).

Перевіркою встановлено порушення строків сплати узгоджених податкових зобов'язань згідно пп. 5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України від 21.12.2000р №2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (із змінами та доповненнями): КП „Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" сплатило із затримкою від 4 до 22 календарних граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з ПДВ з поданої декларації за лютий 2009 р. в розмірі 111 279,15 грн.

За результатами перевірки 14.05.2009 року складено акт №89/08-05-025/03345018.

На підставі матеріалів перевірки, відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України г від 21.12.2000 р. №2181-111 "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" СДПІ по роботі з ВПП у місті Запоріжжі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000700805/0 від 22.05.2009, яким зобов'язано „Експлуатаційне лінійне управління автомобільних шляхів" сплатити штраф у розмірі 11127,92 грн., що складає 10% від суми податкового зобов'язання 111 279,15 грн.

Спірне податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем у апеляцій порядку, але на момент розгляду спору судом воно не є зміненим або скасованим.

Суд апеляційної інстанції вважає податкове повідомлення -рішення таким, що суперечить діючому законодавству, виходячи з наступного.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення за станом на 2009р. був закон Закон № 2181«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

Відповідно до підпункту "а"підпункту 4.1.4 пункту 4.1 ст. 4 Закону № 2181 податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що законом не передбачено направлення податковим органом за власною ініціативою (примусово та без згоди на те платника податку) коштів такого платника податків, сплачених останнім для погашення податкових зобов'язань (про що зазначається платником податків у відповідному платіжному дорученні), для погашення існуючого податкового боргу із застосуванням при цьому штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгоджених сум податкових зобов'язань, оскільки відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону № 2181 штраф накладається саме за сплату платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань з порушенням встановлених законом граничних строків.

Посилання відповідача на положення пункту 7.7 ст. 7 Закону № 2181-ІІІ щодо погашення податкового боргу попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, як на довід правомірності накладення штрафних санкцій, непереконливе, оскільки штрафні санкції до позивача застосовані за порушення строку сплати сум тих податкових зобов'язань, які він сплатив в установлений законом строк, тоді як відповідно до частини 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування", чинного до 1 січня 2011 року, податковий обов'язок юридичної особи припиняється його виконанням.

Крім того, норми п.7.7 ст.7 Закону 2181не встановлювали право чи обов'язок саме контролюючого органу змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти.

Суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджені матеріали справи, вірно встановлений характер спірних правовідносин і до їх вирішення вірно застосовані норми матеріального права. Порушень норм процесуального закону, що могли привести до помилкового рішення, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2009 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник