Рішення № 29624211, 25.02.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2013 р.

Справа № 922/294/13-г

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Френдій Н.А.

при секретарі судового засідання Алексєєвій Т.О.

розглянувши справу

за позовом

Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", вул. Леніна, 5, смт. Панютине, м. Лозова, Харківська область, 64660, код ЄДРПОУ 01056362;

до

Приватного сільськогосподарського підприємства "Явір", вул. Соснова, 8, с. Мурафа, Краснокутський район, Харківська область, 62021, код ЄДРПОУ 30895672;

про

стягнення 127142,80 грн. збитків

за участю представників сторін :

позивача - Михалевич О.В., довіреність №ЦВСВ-1/3452 від 17.06.2011р.;

відповідача - Коваленко О.В., довіреність №198 від 14.02.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Явір" про стягнення збитків за пошкоджений напіввагон моделі 12-757 № 60373719 у сумі 127142,80грн. та витрат на сплату судового збору у розмірі 2742,85грн.

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що з вини відповідача позивачу завдано шкоду на суму 147142,80грн., що підтверджується у тому числі Актом про пошкодження вагону №0029 від 21.05.2012р. та Звітом про визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди ДП "Укрспецвагон", у зв'язку із пошкодженням напіввагона 12-757 №60373719, проте відповідач не сплатив суму завданої шкоди у повному обсязі, внаслідок чого несплачена сума завданої шкоди становить 127142,80грн., посилаючись на норми ст. ст. 224, 225 ГК України.

В судовому засіданні 14.02.2013р. оголошено перерву до 25.02.2013р.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просить суд позов задовольнити в повному обсязі, 25.02.2013р. надав до суду супровідним листом (вх.№7139) документи для долучення до матеріалів справи.

Відповідач 25.02.2013р. надав до суду відзив на позовну заяву, який повноважний представник відповідача підтримав у судовому засіданні, в якому просить суд, на підставі ст. ст. 22, 83, 121 ГПК України, надати розстрочку виконання рішення суду по 12714,30грн. щомісячно в рахунок відшкодування шкоди, у зв`язку з скрутним фінансовим становищем підприємства відповідача. Разом з відзивом були надані документи для долучення до матеріалів справи, які досліджені судом та долучені до матеріалів справи.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2012р. на станції "Губарівка" Південної залізниці відбулася залізнично-транспортна пригода, внаслідок якої зійшов з рейок напіввагон моделі 12-757 № 60373719 власником якого є Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", що підтверджується матеріалами справи, а саме Наказом Державної адміністрації залізничного транспорту України Укрзалізниця Міністерства інфраструктури України №565 від 14.10.2011р. "Про передачу напіввагонів на баланс" ДП "Дарницький вагоноремонтний завод", ДП "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (а.с. 44-45) та Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с.46-47), з вини Приватного сільськогосподарського підприємства "Явір", а саме встановлено схід рухомого складу з рейок на коліях промислових підприємств вагону №60373719, який і було пошкоджено, про що складено Акт про пошкодження вагона №0029 від 21.05.2012р. (а.с.49) та Акт загальної форми ГУ-23 від 21.05.2012р. (наданий супровідним листом за вх.№7139 від 25.02.2013р.).

При цьому в Акті загальної форми ГУ-23 від 21.05.2012р. зазначено, що при виконанні вивантаження вагону на під'їздній колії НПФ "Сінтал-Д" ТОВ вантажовласник ПСП "Явір" порушив вимоги пункту 7 додатку 2 ЦД - 0058 (витяг з "Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України" наданий супровідним листом за вх.№7139 від 25.02.2013р.), що призвело до сходу вагона чотирма колісними парами, і внаслідок цих ушкоджень напіввагон моделі 12-757 № 60373719 виключено з інвентарного парку - Акт про пошкодження вагона №0029 від 21.05.2012р. (зворотня сторона арк.49).

Відповідно до Звіту про визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди ДП "Укрспецвагон", у зв'язку із пошкодженням напіввагона 12-757 №60373719 (а.с.52-134), виконаного Товариством з обмеженою відповідальністю "Інофонд", розмір збитків у зв'язку з пошкодженням напіввагона моделі 12-757 №60373719 станом на 05.06.2012р. складає 116619,00грн. без ПДВ, розмір послуг про визначення збитків - 6000,00грн. без ПДВ (Акт здачі-приймання наданих послуг за договором №330П-ЦВСВ(ВЕ-12.510)ю від 31.05.2012р., а.с. 39, рахунок на оплату №5 від 11.06.2012р., а.с.41, платіжне доручення №5103 від 27.06.2012р., а.с. 51), всього загальна сума збитків позивача з ПДВ склала 147142,80грн. і позивачем відповідачу був виставлений відповідний рахунок на оплату за №961 від 03.07.2012р.

Правомочність виконання роботи зі складення вищевказаного Звіту підтверджена кваліфікаційним свідоцтвом оцінювача, виданим Фондом державного майна України і Українською комерційною школою МФ №5885 від 05.04.2008р. (а.с.131), Сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності, виданим Фондом державного майна України №12039/11 від 10.06.2011р. (а.с. 134).

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

За змістом ч.1 ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі і матеріали справи свідчать про те, що частково сума завданих позивачу збитків ним сплачена, так з виписок банку, наданих до матеріалів справи вбачається, що відповідачем сплачено позивачу 02.11.2012р. - 10000,00грн. (а.с. 43), 13.12.2012р. - 10000,00грн. (а.с. 42) та 15.01.2013р. - 7142,80грн. (а.с.141).

Нормами ст. 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума збитків, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення складає 120000,00 грн. збитків за пошкоджений вагон, оскільки матеріали справи свідчать про те, що 7142,80грн. збитків сплачено відповідачем до звернення позивача із позовом до суду, а саме 15.01.2013р. (виписка банку, а.с. 141), в той час як позовну заяву направлено до суду 17.01.2013р. (опис вкладення до поштового конверту, а.с. 50), що має наслідком відмову в позові в частині заявлених до стягнення 7142,80грн.

Вирішуючи клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду у даній справі, суд керується наступним.

В силу ст.121 ГПК України господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках.

Тому, вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансований стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів в економіці держави та інші обставини справи, які б свідчили про можливість надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення.

При цьому, слід також враховувати, що за змістом частини першої статті 229 ГК України та частини першої ст. 625 ЦК України, за невиконання грошового зобов'язання боржник відповідає, хоч би його виконання стало неможливим не тільки в результаті його винних дій чи бездіяльності, а і внаслідок дії непереборної сили або простого випадку.

Відповідальність боржника означає можливість стягнення за рахунок майна боржника суми невиконаного грошового зобов'язання.

Тобто боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення, враховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, характер господарських правовідносин, що виникли між сторонами, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан та можливість настання негативних наслідків в першу чергу для стягувача при затримці виконання рішення господарського суду, беручи до уваги, що відповідачем не надано жодних документальних доказів в підтвердження наявності обставин, що можуть ускладнити виконання ним рішення в установлений законом строк, а тому суд не вбачає достатніх підстав для задоволення клопотання відповідача про надання розстрочки виконання рішення суду.

Суд вважає за необхідне вказати, що сторони не позбавлені можливості укласти мирову угоду на стадії виконавчого провадження.

Тому, оцінивши наведені відповідачем доводи за своїм внутрішнім переконанням, враховуючи те, що відповідачем не обґрунтовано винятковості обставин, що ускладнюють виконання рішення суду у справі №922/294/13 чи роблять таке виконання неможливим, не подано належних та допустимих доказів, які б могли бути підставою для розстрочки виконання рішення суду, - суд дійшов висновку про відхилення клопотання щодо розстрочення виконання рішення.

Оскільки сума збитків у розмірі 7142,80грн., як вже зазначалось вище, сплачена відповідачем до звернення позивача із позовом до суду - 15.01.2013р., а позов надіслано позивачем до суду 17.01.2013р., судові витрати (судовий збір), відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, суд покладає на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 121 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "Явір" (вул. Соснова, 8, с. Мурафа, Краснокутський район, Харківська область, 62021, код ЄДРПОУ 30895672, ІПН 308956720175, св. платника податків № 100283109, п/р № 26008139818 в ПАТ Райффайзен Банк "Аваль" м. Київ, МФО 380805) на користь Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (вул. Леніна, 5, смт. Панютине, м. Лозова, Харківська область, 64660, код ЄДРПОУ 01056362, ІПН 010563620277, св. платника податків №100345772, п/р № 26001036555 в Лозівському відділенні Харківської філії Акціонерного банку "Експрес-Банк", МФО 350716) збитки за пошкоджений напіввагон моделі 12-757 № 60373719 у сумі 120000,00грн. та 2400,00грн. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині заявлених до стягнення збитків в розмірі 7142,80грн.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 27.02.2013 р.

Суддя

Френдій Н.А.