Рішення № 29623404, 18.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-37/17199-2012

18.02.13

За позовом Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів

Шевченківського району»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс»

про стягнення 166 632,05 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь:

від позивача: Гутій І.В. – дов. № 46-Д від 18.07.12 р.

Шумєльов Р.В. – дов. № 116-Д від 25.12.12 р.

від відповідача: Марченко І.А. – дов. № 38 від 01.06.12 р.

Школяренко І.В. – дов. № 50 від 18.01.12 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» про стягнення 158 830,97 грн. основного боргу, 1 764,99 грн. інфляційних втрат та 6 036,09 грн. трьох відсотків річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № 46 від 02.04.07 р.

Ухвалою суду від 04.12.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/17199-2012 та призначено її розгляд на 19.12.12 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Через службу діловодства суду 18.12.12 р. від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, який було залучено до матеріалів справи.

Також 18.12.12 р. через службу діловодства господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 04.12.12 р., які було залучено до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 19.12.12 р. надав суду оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких було додано до позовної заяви.

Представник відповідача у судовому засіданні 19.12.12 р. заявив усне клопотання про відкладення розгляду даної справи та про продовження строку розгляду спору.

Представник позивача заперечень не навів.

Розглянувши вищезазначене клопотання сторін, суд його задовольнив з наступних підстав.

Частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Судом встановлено, що строк вирішення спору у даній справі № 5011-37/17199-2012 спливає 03.02.13 р.

В частині 3 статті 69 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п’ятнадцять днів.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе продовжити строк розгляду спору для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи.

Ухвалою від 19.12.12 р. господарський суд продовжив строк розгляду спору в справі № 5011-37/17199-2012 на п’ятнадцять днів до 18.02.13 р.

Дослідивши матеріали справи, суд оголосив перерву в судовому засіданні 19.12.12 р. до 06.02.13 р. о 10:20 год.

У судовому засіданні 06.02.13 р. представник позивача надав суду оригінали документів, копії яких було додано до позовної заяви для огляду в судовому засіданні; підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити; надав суду додаткові докази у справі, які було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.02.13 р. заперечив проти позову повністю, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню; надав суду додаткові докази у справі, які було зареєстровано службою діловодства господарського суду та залучено до матеріалів справи.

Суд оголосив перерву в судовому засіданні 06.02.13 р. до 18.02.12 р. о 12:30 год. для дослідження доказів у справі.

15.02.13 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, які залучено до матеріалів справи.

Представники сторін у судовому засіданні 18.02.12 р. заявили усне клопотання про відкладення розгляду даної справи, у зв’язку з тим, що юристи, які представляють інтереси сторін, знаходяться на лікарняному.

Розглянувши зазначене клопотання, суд його відхилив, оскільки у даному судовому засіданні присутні уповноважені представники сторін у справі, повноваження яких оформлені належним чином. Крім того. Суд зазначає, що коло осіб, які можуть представляти інтереси юридичної особи в судовому засіданні не обмежене.

Представник позивача в судовому засіданні 18.02.13 р. позовні вимоги повторно підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.02.13 р. повторно проти позову заперечив повністю, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради, яке було перейменоване на Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», (сторона-1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» (сторона-2) був укладений договір про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № 46 від 02.04.2007 р., відповідно до умов якого сторона-1 здійснює нарахування та збір платежів на користь виробників послуг за спожиті стороною-2 комунальні послуги (теплова енергія, холодне водопостачання, водовідведення, тощо) в обсягах та за тарифами, визначеними в додатку № 1 до договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з п. 1.2. договору № 46 від 02.04.2007 р., сторона-2 користується приміщенням(и) загальною площею 425,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул.. Цюрупинська, 2 на підставі договору купівлі-продажу № 54 від 14.11.2000 р.

Пунктами 2.1.1., 2.1.2. та 2.1.3. зазначеного договору передбачено, що сторона-1 зобов’язується: на підставі розрахунків виробника послуг по першій вимозі сторони-2 інформувати його про кількість та вартість спожитих ним комунальних послуг; в 3-х денний термін, з моменту надходження від виробників послуг розрахунків, надати власнику або орендарю платіжне доручення (квитанцію) про суму сплати спожитих ним комунальних послуг; у випадку несплати коштів за спожиті комунальні послуги сторона-1 має право стягнути з сторони-2 на користь виробників комунальних послуг прострочену заборгованість у відповідності з чинним законодавством.

У відповідності до пунктів 3.1.1. – 3.1.4. договору № 46 від 02.04.07 р., сторона-2 зобов’язується: в 3-х денний термін, після надходження платіжного доручення (квитанції), але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплатити вартість спожитих комунальних послуг та інформувати про це сторону-1 в зазначений термін; у разі відмови повністю або частково сплатити кошти за спожиті комунальні послуги повідомити про це сторону-1, додавши документальне обґрунтування відмови на протязі 3 (трьох) днів; у випадку встановлення окремих засобів обліку теплової енергії, холодного водопостачання, тощо на комунальні послуги сторона-2 укладає договори прямих поставок з виробниками (постачальниками) таких послуг, про що в одноденний термін інформує сторону-1; сторона-2 має право вимагати від сторони-1 інформацію про кількість та вартість спожитих ним комунальних послуг.

Згідно з п. 4.1. вищевказаного договору, за невиконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Пунктами 5.1. та 5.4. договору № 46 від 02.04.07 р. визначено, що даний договір діє з моменту підписання і до 02.04.2008 р.; у разі закінчення дії договору і відсутності однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах. Які були передбачені цим договором.

Позивач пояснив суду, що ним на виконання вищевказаних умов договору № 46 від 02.04.2007 р. були надані послуги на загальну суму 158 830,97 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду облікові картки відповідача та рахунки на оплату за спірний період з жовтня 2010 р. до 14.12.11 р.

За таких обставин позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» про стягнення 158 830,97 грн. основного боргу, 1 764,99 грн. інфляційних втрат та 6 036,09 грн. трьох відсотків річних, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № 46 від 02.04.07 р.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач на вимогу господарського суду оригіналу договору № 46 від 02.04.2007 р., на якому ґрунтуються його позовні вимоги, не надав, повідомив, що такий договір в оригіналі у нього відсутній, а копію було виконано з копії.

Натомість, представники відповідача надали господарському суду договір № 46/1 від 02.04.2007 р. про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників.

Даний договір згідно з підписаними між сторонамт додатками № 1 і 2 припинив свою дію з 01.08.10 р. у зв'язку з переведенням приміщень, які належать ТОВ «Президент-Сервіс», що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Цюрупинська, 2 на індивідуальне опалення та індивідуальне гаряче водопостачання.

Факт даного переведення також було підтверджено трьохстороннім актом від 26.06.10 р., складеним згідно з діючим законодавством між замовником, підрядником, який було погоджено КП УЖГ « Діброва», в особі якого від імені позивача укладався договір № 46/1 від 02.04.2007 р.

Крім того, господарським судом враховуються пояснення представників відповідачів, що у 2000 - 2001 роках ТОВ «Президент-Сервіс» проводило переобладнання першого поверху житлового будинку під готель на 9 номерів за адресою: м. Київ, вул. Цюрупинська, 2. Переобладнання проводилось згідно узгодженого проекту з усіма дозвільними організаціями згідно діючого на той час законодавства і затверджене згідно діючого законодавства відповідними розпорядженнями Радянської районної державної адміністрації у м. Києві (на даний час Шевченківською РДА) - усі копії розпоряджень додано до матеріалів справи. Переобладнання згідно з узгодженим проектом проводилось з урахуванням індивідуального теплопостачання та індивідуального постачання гарячої води (копію пояснювальної записки до проекту додано). У ПАТ «Київенерго» були отримані відповідні технічні умови № 5545 від 16.03.2001 року та технічне рішення № Д11-9/29822 від 12.06.2002 року, де надані відповідні теплові навантаження об'єкту з урахуванням влаштування індивідуального теплопункту для приміщень, які належать ТОВ «Президент-Сервіс».

Відповідач пояснив, що всі вищезазначені документи та узгодження неодноразово надавалися позивачу та його попереднику – ЖЕК «Діброва».

За результатами взаєморозрахунків за вищевказаним договором № 46/1, між КП УЖГ «Діброва» та ТОВ «Президент-Сервіс» було складено та підписано відповідний акт звіряння взаєморозрахунків (копія додається), яким підтверджується відсутність нарахувань за даним договором за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників та повну сплату за спожиті послуги ТОВ «Президент-Сервіс».

Згідно із зазначеним актом станом на 27.12.2011 року за ТОВ «Президент-Сервіс» була відсутня будь-яка заборгованість за опалення та гаряче водопостачання.

Крім того, факт відключення від мереж теплопостачання був неодноразово підтверджений актами обстеження, складеними між відповідачем та представниками позивача - відділом контролю КП по утриманню житлового господарства Шевченківської районної у м. Києві ради (код ЄДРПОУ 31731838).

При переукладенні договорів у зв'язку з організацією нових структур, якою на даний час Комунальне підприємство «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району», дані доводи ТОВ «Президент-Сервіс» не були взяти до уваги і у вересні 2012 р. позивач донарахував ТОВ «Президент-Сервіс» неіснуючу заборгованість за неспожиті послуги, починаючи з вересня 2010 року.

Що стосується користування електричною енергією та послугами водопостачання та водовідведення, то ТОВ «Президент-Сервіс» уклало прямі договори з постачальниками даних послуг - з ПАТ «АК «Київводоканал» (договір від 15.01.03 р.) та ПАК «Київенерго» (договір від 07.06.02 р.).

Таким чином, позивач не надав жодного доказу укладення нового договору на постачання житлово-комунальних послуг з відповідачем за період з жовтня 2010 року по 14 грудня 2012 року, як і не представив належних доказів надання житлово-комунальних послуг відповідачеві.

Вимогами ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачені істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем житлово-комунальних послуг. Отже, дані вимоги закону щодо необхідності здійснення правочинів у певній формі покликані сприяти фіксації волевиявлення суб'єктів правочину, що в разі судового спору забезпечить доказовість реального існування між сторонами відповідних правовідносин та реальність їхніх взаємних обов'язків та вимог.

За таких обставин, з урахуванням викладеного, між позивачем та відповідачем не укладено договір про надання житлово-комунальних послуг, про що відповідач неодноразово повідомляв позивача в письмовій формі. В обґрунтування заявлених вимог позивачем не представлено жодних доказів надання послуг та доказів споживання послуг.

Крім того, відповідно до вимог ст. 905 ЦК України, строк договору на надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Поняття строку закріплене в ст. 251 ЦК України, відповідно до якої строком є певний період у часі зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Договір № 46/1 від 02.04.07 р. згідно з додатком № 1 від 30.07.10 р. припинив свою дію з 01.08.10 р.

Що стосується позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, то беручи до уваги, що договір про надання послуг припинив свою дію, а отже не породжує обов'язків щодо сплати комунальних послуг, тому відсутні підстави застосовувати відповідальність за порушення грошового зобов’язання у вигляді стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Комунального підприємства «Центр обслуговування споживачів Шевченківського району» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Президент-Сервіс» про стягнення 158 830,97 грн. основного боргу, 1 764,99 грн. інфляційних втрат та 6 036,09 грн. трьох відсотків річних за період з жовтня 2010 р. до 14 грудня 2011 р., у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором про нарахування та збір платежів з власників (орендарів) за спожиті комунальні послуги на користь їх виробників № 46 від 02.04.07 р., не підлягає задоволенню, оскільки дані вимоги є безпідставними та необґрунтованими.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 25.02.2013

Суддя Гавриловська І.О.