Постанова № 29623264, 19.12.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

19.12.2012 р. 15:03 Справа № 2а-340/11/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Зіньковського О.А., секретаря судового засідання Ополинського О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод", вул.Центральна 40, с.Бандурка, Первомайський район, Миколаївська область, 55247;доПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. Дзержинського 18, м.Первомайськ, Миколаївська область, 55200;проскасування податкового повідомлення-рішення №0000032900/0 від 19.07.10р.за участю представників:

Від позивача: Шушняєв Р.О., довіреність б/н від 04.04.12р.;

Від відповідача: Іващенко А.В., довіреність №2042/10/10-001 від 04.04.12р.;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення Первомайської ОДПІ №0000032900/0 від 19.07.10р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позові та додаткових поясненнях (т.1, а.с.38-43, т.2 а.с.1-4). На підтримку своєї правової позиції позивач також послався на відповідну судову практику.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що податкове повідомлення-рішення №0000032900/0 від 19.07.10р. прийнято у відповідності до чинного законодавства (т.1, а.с.125-131).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши інші докази в межах позовних вимог, адміністративний суд -

встановив:

На підставі Акту про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ згідно розрахунку суми бюджетного відшкодування за жовтень 2009р., поданого до Первомайської ОДПІ 20.11.09р. за №12718 під час відображення операцій з ТОВ "Будівельне управління-77", від 19.07.10р. №1337/07/32390305 (т.1 а.с.44-55) відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000032900/0 від 19.07.10р. (т.1 а.с.56).

Згідно акту перевірки та податкового повідомлення-рішення №0000032900/0 встановлено порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону від 03.04.97р №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (в чинній на той час редакції), а саме - завищення податкового кредиту в податковій декларації з ПДВ за вересень 2009р. на суму 468828,07грн. У зв'язку із цим відповідачем на 468828,07грн. зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ.

Підставою для прийняття зазначеного повідомлення-рішення, на думку відповідача, є наступні аргументи, викладені в Акті перевірки:

- відповідач прийняв до уваги результати проведених документальних невиїзних перевірок з підприємствами - виконавцями робіт по першому (з генеральним підрядником - ТОВ "Будівельне управління 77") та наступних ланцюгах постачання, в тому числі із субпідрядними організаціями - ТОВ БВФ "Транспецбуд", ПВКП "Будшлях", ТОВ "Орис", ТОВ "Конкорд-ЛТД", ТОВ БК "Рубікон", ТОВ НВП "Агроюгкооперація" та ТОВ ВКФ "Перспектива-М", у зв'язку з чим згідно з частинами 1, 5 ст.203, п.1, 2 ст.215, ст.228 ЦК України відповідач робить висновок, що угоди, укладені з наведеними постачальниками є нікчемними.

На підставі вище вказаного відповідачем також зроблено висновок, що позивачем безпідставно включено до податкового кредиту суми ПДВ по ТОВ "Будівельне управління - 77" в розмірі 468828,07грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав:

Стаття 19 ч.2 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена норма дає підстави для висновку про те, що діяльність органів або посадових осіб, які здійснюють владні управлінські функції, має здійснюватись виключно в межах їх законодавчо визначених повноважень і реалізація таких повноважень повинна відповідати способу, встановленому законодавством. Таким чином, порушення з боку владних органів чи їх посадових осіб може виражатись як в діях поза межами власних повноважень, так і в порушенні способу реалізації цих повноважень.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення первинних документів платника податків.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій у періоді, що перевірявся, позивачем було надано суду копії відповідних документів.

Судом були досліджені наступні докази:

- договір генерального підряду №77 від 29.07.09р., укладений між ТОВ "Бандурський елеватор" та ТОВ "Будівельне управління 77" з додатками та Додатковою угодою №2 від 20.08.09р. , локальні смети та договірні ціни (а.с.57-70, т.1; а.с.38-56, т.2);

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ "Будівельне Управління №77", серія АГ №715489 від 14.10.10р. (а.с.71-72, т.1);

- дозвіл на виконання будівельних робіт №00423-09 від 30.07.09р. (а.с.74, т.1);

- дозвіл на виконання будівельних робіт №00201-10 від 06.05.10р. (а.с.75, т.1);

- акт готовності об'єкта до експлуатації №1 від 26.08.10р., затверджений та погоджений відповідними держаними органами (а.с.76-85, т.1);

- акт готовності об'єкта до експлуатації №2 від 14.10.10р. затверджений та погоджений відповідними держаними органами (а.с.86-94, т.1);

- сертифікатах відповідності об'єкта МК 000318, виданий 09.09.2010р. Інспекцією ДБАК у Миколаївській області (Генпідрядник -ТОВ "Будівельне Управління №77") (т.1, а.с.73);

- лист ТОВ "Будівельне управління 77" в адресу ТОВ "Бандурський ОЕЗ" від 23.07.10р. вих. №23/07-1/СУ-ДН з додатками -податкові накладні (а.с.95-108, т.1);

- сертифікатах відповідності об'єкта МК 000394, виданий 19.10.10р. Інспекцією ДБАК у Миколаївській області )а.с.109, т.1);

- Рішення Виконкому Софіївської сільської ради Первомайського району від 25.10.10р. №331 "Про оформлення права власності на об'єкт нерухомого майна - комплекс нежитлових будівель II черги по вул. Центральній, 40 в селищі Бандурка" (а.с.110, т.1);

- Свідоцтво про право власності ТОВ "Бандурський ОЕЗ" на нерухоме майно по вул. Центральній, 40 в селищі Бандурка Первомайського району (серія САЕ №028927, САЕ №028928) від 27.10.10р. та додаток до нього - витяг про держреєстрацію прав власності САЕ №712303 від 27.10.10р. (а.с.111-113, т.1);

- Податкова декларація з ПДВ (вхід. №12718 від 20.11.12р.) (а.с.5-6, т.2);

- розрахунок суми бюджетного відшкодування (вхід. №12720 від 20.11.12р.) (а.с.7, т.2);

- заява про повернення суми бюджетного відшкодування (вхід. №12723 від 20.11.12р.) з додатком (а.с.8-9, т.2);

- копії відповідних платіжних доручень (а.с.10-25, т.2);

- рахунок фактура №СФ5/09-3 від 15.09.09р. (а.с.26, т.2);

- рахунок фактура №СФ8\09 від 18.09.09р. та рахунок фактура №СФ1-1/09-2 від 11.09.09р. (а.с.27-28, т.2);

- Ліцензія (з додатком) серія АВ №488631 від 12.11.09р. на господарську діяльність , пов'язану із створенням об'єктів архітектури, видана ТОВ "Будівельне управління №77" Інспекцією ДАБК у Дніпропетровській області (а.с.29-32, т.2);

- Ліцензія (з додатком) серія АБ №106605 від 25.07.05р. на Будівельну діяльність видана ТОВ НВП "Акроюгкооперація" (а.с.33-34, т.2);

- Ліцензія (з додатком) серія АВ №364078 від 04.09.07р. на Будівельну діяльність видана ТОВ БВФ "Трансспецбуд" (а.с.35-37);

- архітектурно-технічний паспорт на об'єкти архітектури: "Склад шроту", "Силос металевий для шроту", "Погрузочна транспортна галерея" (а.с.57-62, т.2);

- архітектурно-технічний паспорт на об'єкти архітектури: "Екстракційний цех продуктивністю 1500 т/добу", "Бензомаслоуловлювач" (а.с.63-69, т.2);

- архітектурно-технічний паспорт на об'єкти архітектури: "Склад лузги", "Силос металевий для зберігання лузги місткістю 300тх8" (а.с.70-75, т.2);

- архітектурно-технічний паспорт на об'єкти архітектури: "Ділянка відвантаження", "Естакада відвантаження шроту та лузги на залізничний транспорт", "Наливна естакада для залізничного транспорту" (а.с.76-82, т.2);

- довідка від 23.09.09р. про вартість виконання підрядних робіт (по формі №КБ-3) та Акт приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009р. (по формі № КБ-2в) від 23.09.09р. (а.с.83-92, т.2).

Таким чином, суд дійшов висновку, що факт виконання будівельних робіт контрагентом позивача достеменно підтверджується зазначеними документами.

Суд також наголошує на відсутності заперечень відповідача щодо реальності (наявності) побудованих об'єктів. Надані позивачем документи підтверджують наявність відповідних ліцензій та дозволів у контрагента позивача та його спроможність виконувати роботи обумовлені в господарському правочині.

Судом були також досліджені надані відповідачем докази, а саме:

- Довідка ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 18.03.10р. Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ НВП "Агроюгкооперація" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Будівельне управління №77" за період серпень, вересень 2009р. (т.1, а.с.132-134);

- Довідка ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 18.05.10р. Про результати невиїзної позапланової перевірки ТОВ ВКФ "Перспектива-М" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ НВП ""Агроюгкооперація" за період серпень 2009р. (т.1, а.с.135-139);

- Акт ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 15.07.10р. Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Сіті Груп" з питань підтвердження відомостей. отриманих від особи яка мала правові відносини з платником податків ТОВ ВКФ "Перспектива-М" за серпень 2009р. (а.с.139-140, т.1);

- Довідка ДПІ у Суворовському районі м.Одеси від 12.04.10р. Про проведення зустрічної перевірки ТОВ ВКФ "Трансспецбуд" з питань взаємовідносин з ТОВ "Будівельне управління №77" (а.с.141-147);

- Довідка ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва від 19.05.10р. Про результати документальної невиїзної перевірки ПВКП "Будшлях" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ БВФ "Трансспецбуд" за період серпень, вересень, жовтень 2009р. (т.1, а.с.148-150);

- Довідка ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 13.07.10р. Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ "Орис" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПВКП "Будшлях" за період вересень, жовтень 2009р. (т.1, а.с.151-153);

- Акт ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва від 15.07.10р. Про неможливість проведення перевірки контрагента ТОВ "Коккорд Лтд" з питань підтвердження відомостей отриманих від платника податків ТОВ "Орис" (а.с.154-157, т.1).

Щодо наданих відповідачем доказів, то суд зазначає, що вони не можуть бути підтвердженням неправомірних дій з боку позивача або його безпосереднього контрагента (ТОВ "Будівельне Управління №77"). Зазначені документи (акти) або підтверджують тільки факт не проведення перевірки податковими органами з різних причин (відсутність за юридичною адресою, зміна керівника тощо) або взагалі не містять в собі встановлення протиправності дій з боку суб'єктів господарювання та оформлені відповідними Довідками.

Слід також зазначити, що позивач та його безпосередній контрагент (ТОВ "Будівельне Управління №77"), який видавав податкові накладні, були зареєстровані як платники податку на додану вартість на момент вчинення відповідних господарських операцій. Вказаний факт відповідачем не заперечується.

На підставі зазначених доказів та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що господарські правовідносини позивача та ТОВ "Будівельне Управління №77" є реальними, товарними, направленими на досягнення економічного ефекту та на отримання прибутку. Правочини не мають ознак нікчемності або фіктивності, не суперечать інтересам держави, оскільки були укладені та реалізовані в рамках законної та дозволеної господарської діяльності суб'єктів господарювання.

Безпідставним та необґрунтованим також є посилання відповідача на господарську діяльність контрагентів безпосереднього партнера позивача. Суд приймає до уваги та досліджує тільки господарські взаємовідносини між позивачем та його контрагентом.

Слід також зазначити, що відповідно до п.10 Постанови Пленуму ВС України №9 від 06.11.09р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", згідно з ч.5 ст.12 ЦК України, добросовісність набувача майна (робіт, послуг) презюмується.

Пункт 18 зазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України надає перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок: такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні, соціальні основи держави, зокрема:

- правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності;

- правочини, спрямовані на незаконне відчуження, або незаконне володіння, користування землею, як основним національним багатством, її надрами, іншими природними ресурсами;

- правочини щодо відчуження викраденого майна;

- правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу, або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Таким чином, оспорювані правочини між позивачем та його контрагентом щодо придбання та поставки робіт (послуг) не є нікчемними по закону, як помилково стверджує відповідач.

Відповідачем не надано суду будь -яких доказів застосування до контрагентів позивача фінансових санкцій, порушення кримінальних справ та інших допустимих та достатніх доказів на підтвердження наявності безтоварності (реальності) господарських операцій або порушення публічного порядку з боку контрагентів або позивача.

Крім цього, слід зазначити, що органи податкової служби не наділені повноваженнями за власною ініціативою визнавати нікчемними (недійсними) господарські угоди між двома суб'єктами господарювання з огляду на норми Закону "Про державну податкову службу" та ст.20 Податкового кодексу України.

В той же час, судом встановлено (доказів про інше відповідачем суду не надано) що у позивача була відсутня як головна мета одержання доходу винятково або переважно за рахунок податкової вигоди. Навпаки, судом було встановлено намір здійснювати та фактичне здійснення реальної підприємницької діяльності позивачем та його контрагентами.

Суд також дійшов висновку, що дії позивача, як платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Проаналізувавши зміст наданих відповідачем доказів (акт перевірки тощо) суд встановив, що висновки про нікчемність операцій (правочинів) позивача та його контрагентів є необґрунтованим, оскільки відповідачем не наведено правової підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди -нікчемними правочинами. Висновки відповідачем зроблені без дослідження усіх первинних документів та самих оспорюваних правочинів. Посилання відповідача на частини 1, 5 ст.203, ст.215, частину 1 ст.216 ЦКУ є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними у судовому порядку.

В адміністративних справах суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Відповідач, доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що позивач порушив вимоги чинного законодавства, укладаючи спірні правочини, завідомо діяв з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав (ч.4 ст.71 КАС України).

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до Порядку оформлення результатів перевірок з питань дотримання податкового та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.05р. №327, зареєстрованому в МЮ України 25.08.05р. за №25/11205 (надалі - Порядок), а саме пп.2.4.1, 2.4.2 п.2.4, висновок акту виїзної планової перевірки повинен відображати узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів. Аналогічні вимоги до формування висновків акту перевірки містяться у п.4 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб'єктів господарювання, затверджених наказом ДПА України від 11.09.08р. № 584.

При розгляді справи, судом встановлено, що висновки Акта перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства, викладені в ньому обставини ґрунтуються на припущеннях, без зазначення первинних документів та без системного викладення порушень вимог чинного податкового законодавства.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Суд також бере до уваги що, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на зазначену норму, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди, незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 2 КАС України.

Обґрунтованим, на думку суду, є посилання позивача на відповідну судову практику. Так, в Постанові ВАСУ від 14.11.2012 року по справі №К/9991/50772/12 зазначено, що навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи із загальних засад судочинства.

Суд також зазначає, що вищенаведені висновки узгоджуються із правовими позиціями ВСУ при вирішенні спорів цієї категорії. Так, у Постановах від 09.09.08р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 та від 31.01.11р. у справі №21-47а10 Верховний Суд України дійшов висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Крім того, зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.09р. в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. На думку суду, такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Згідно із ст.17 Закону України "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.06р. українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими, підкріплені належними та достатніми доказами, та, у зв'язку з цим, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись статтями 11, 158, 160-163 КАС України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської ОДПІ Миколаївської області №0000032900/0 від 19.07.2010р.

3. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бандурський олійноекстракційний завод" (код ЄДРПОУ 32390305) судові витрати у розмірі 2142грн. 60коп. (дві тисячі сто сорок дві грн. 60коп.). Державній казначейській службі України стягнути судові витрати з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (код ЄДРПОУ 38012012).

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в порядку передбаченому статтями 185, 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського адміністративного апеляційного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення у судому засіданні вступної та резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Зіньковський О.А.

Вступну та резолютивну частини постанови

складено в нарадчій кімнаті і проголошено

в присутності представників сторін 19.12.12р.

Повний текст постанови складено та підписано 24.12.12р.