Постанова № 29619031, 19.02.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 року Справа № 1170/2а-4179/12

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Брегея Р.І.,

в присутності секретаря судового засідання Осипової Н.В.,

за участі представників позивача Романенко В.П., Чеботарь О.М.

та відповідача Анцибор Л.В., Шпак Н.Ф., Реви О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов приватного підприємства фірми «Техногруп» (далі - Підприємство) до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Підприємство звернулося до суду з заявою до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 23396570 грн. та накладено штрафну санкцію - 5255549 грн.

В судовому засіданні представники Підприємства підтримали вимоги позову.

Стверджували, що відповідач дійшов помилкового висновку про порушення Підприємством абзацу 5 пункту 153.8 статті 153 та пункту 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України при розрахунку фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами шляхом врахування суми від'ємного фінансового результату попереднього звітного періоду в повному обсязі без врахування обмежень, встановлених пунктом 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Помилка щодо трактування приписів Податкового кодексу України, на думку представників позивача, призвела до безпідставного висновку про заниження Підприємством прибутку від операцій з цінними паперами за 2-4 квартали 2011 року на суму 10154490 грн. та за 1 квартал 2012 року - 99935000 грн.

Разом з тим, представники Підприємства зазначили, що юридична особа правомірно не віднесла до валових доходів кошти у сумі 338300 грн., які одержані від ТОВ СУПП «Ай.Ті.Джі-Інвест» (далі - Товариство) впродовж з 29 жовтня 2010 року по 21 травня 2012 року, оскільки вони перераховані на підставі договору про переведення боргу від 18 листопада 2009 року, за яким позивач став новим боржником.

На їх думку, договір про переведення боргу, який уклали позивач, Товариство та ТОВ «Сілікон» (далі - Товариство 2), є правочином, котрий змінив боржника у договорі про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 10 березня 2009 року, який уклали Товариство (позичальник) та Товариство 2 (позикодавець).

Пояснювали, що одержані кошти є поворотною безвідсотковою фінансовою допомогою, яка не повинна включатись до суми доходів, оскільки Підприємство зобов'язане повернути кошти до 31 грудня 2013 року та умовно нараховувало відсотки по заборгованості за фінансовою допомогою.

Представники відповідача заперечили стосовно задоволення позову.

Стверджували, що кошти у сумі 338300 грн., які одержані Підприємством від Товариства, не можна вважати поворотною безвідсотковою фінансовою допомогою, оскільки у платіжних дорученнях про перерахунок коштів зазначено про призначення платежу як погашення боргу.

Також, зазначали, що договір про переведення боргу від 18 листопада 2009 року не містить обов'язку Підприємства повернути одержані кошти Товариству 2.

Звертали увагу суду, що під час перевірки Підприємство не надавало для дослідження додаткову угоду від 23 листопада 2009 року до договору про переведення боргу.

А тому, на їх думку, Підприємство зобов'язане було включити одержані кошти до валових доходів звітних періодів за часом їх надходження.

Водночас, пояснювали, що Підприємство безпідставно завищило від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток від операцій з цінними паперами за 2-4 квартали 2011 року та 1 квартал 2012 року, включивши до витрат згаданих періодів суми від'ємного значення того ж самого об'єкта оподаткування 2010 року.

На думку представників відповідача, таке порушення призвело до: завищення збитку від операцій з цінними паперами за 2-4 квартали 2011 року на 410830006 грн. та, як наслідок, занижено прибуток від згаданих операцій у сумі 10154490 грн.; завищення збитку від операцій з цінними паперами за 1 квартал 2012 року на 102707501 грн. - занижено прибуток у сумі 99935000 грн.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

Встановлені судом обставини, що стали підставами звернення.

Так, упродовж жовтня-листопада 2012 року відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку діяльності Підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2009 року по 30 червня 2012 року (Том 1 а.с.34-121).

Під час перевірки ревізори встановили, що Підприємство займається операціями з торгівлі цінними паперами.

Зокрема, у 4 кварталі 2011 року реалізувало цінні папери на суму 10154490 грн., а у 1 кварталі наступного року - 99935000 грн.

Також, впродовж з 29 жовтня 2010 року по 21 травня 2012 року Товариство перерахувало Підприємству кошти у сумі 338300 грн., які не пов'язані з реалізацією цінних паперів.

Ці обставини сторони визнають як такі, що мали місце.

Аналізуючи податкову звітність позивача, суд встановив такі факти.

У розрахунку фінансових результатів операцій з цінними паперами за 2009 рік Підприємство зазначило збиток у сумі 403750606 грн. (Том 3 а.с.23).

Розрахунок фінансових результатів операцій з цінними паперами за 2010 рік містить ті ж дані (Том 3 а.с.35).

Такі ж дані зазначені у розрахунках фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами за 1, 2, 2-3 квартали 2011 року (Том 3 а.с.39, 43, 47).

У розрахунку фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами за 2-4 квартали 2011 року Підприємство зазначило, що витрати звітного періоду становлять 7079400 грн. (Том 3 а.с.51).

Розрахунок не містить інформації про доходи звітного періоду, які становили 10154490 грн.

Збитки від операцій з векселями за цей період задекларовані у сумі 410830006 грн. (403750606 + 7079400).

Подавши уточнюючий розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами за 1 півріччя 2012 року, Підприємство зазначило від'ємний фінансовий результат попереднього звітного періоду у сумі 102707501 грн. (Том 3 а.с.63).

Доходи звітного періоду склали 99935000 грн., а збиток від операцій з векселями - 2772501 грн.

Фактичні обставини щодо одержання Підприємством коштів від Товариства.

10 березня 2009 року Товариство 2 (позикодавець) та Товариство (позичальник) уклали договір про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу у сумі 400000 грн. (Том 3 а.с.113).

30 серпня того ж року сторони уклали додатковий договір до попереднього правочину, яким визначили, що позичальник зобов'язується повернути фінансову допомогу до 31 грудня 2013 року (Том 3 а.с.114).

18 листопада 2009 року Підприємство, Товариство та Товариство 2 уклали договір про переведення боргу, згідно якого новим боржником визначено позивача (Том 3 а.с.96).

23 листопада того ж року сторони уклали додаткову угоду до договору про переведення боргу (Том 3 а.с.99).

За умовами додаткового договору Товариство перераховує Підприємству кошти у сумі 400000 грн.

На час проведення перевірки Товариство перерахувало Підприємству кошти у сумі 338300 грн., зазначаючи у платіжних дорученнях призначення платежу як погашення боргу згідно договору переведення боргу (Том 1 а.с.106-107).

Підприємство не включало ці кошти до валових витрат звітних податкових періодів за часом їх надходження.

Також, позивач умовно нараховував відсотки по заборгованості за фінансовою допомогою (Том 3 а.с.100-104).

За результатом проведення перевірки ревізори склали акт, в якому зазначили виявлені порушення, стосовно котрих надавали пояснення в судовому засіданні представники відповідача.

Керівник відповідача погодився з висновками ревізорів та прийняв податкове повідомлення-рішення від 15 листопада 2012 року, яким Підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 23396570 грн. та накладено штрафну санкцію - 5255549 грн. (Том 1 а.с.164-166).

Юридична оцінка встановлених судом обставин справи.

Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що пункт 1 статті 150 цього ж Кодексу у 2011 році застосовується з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Аналізуючи підрозділ 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, суд встановив, що він не містить заборони стосовно врахування у 2011 році збитків, які виникли до 01 січня 2011 року.

Отже, вони повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів до повного погашення від'ємного значення.

Таким чином, по завершенню 3 кварталу 2011 року збитки Підприємства від операцій з векселями становили 403750606 грн. (Том 3 а.с.47).

Дійсно, складаючи розрахунок фінансових результатів від операцій з торгівлі цінними паперами за 2-4 квартали 2011 року, Підприємство не зазначило про доходи від продажу векселів у 4 кварталі у сумі 10154490 грн.

Однак, ця сума з урахуванням витрат цього звітного періоду та від'ємного фінансового результату попереднього податкового періоду вплинула лише на визначення загальної суми збитку від операцій з векселями.

Так, сума збитків повинна була б становити 400675516 грн. (410830006 - 10154490).

Така помилка Підприємства ніяким чином не призвела до несплати податку на прибуток, виходячи із змісту пункту 8 статті 153 Податкового кодексу України.

Цією нормою права передбачено, що, якщо протягом звітного періоду доходи від продажу обміну, викупу емітентом, погашення або інших способів відчуження кожного з окремих видів цінних паперів та інших, ніж цінні папери, корпоративних прав отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або інших, ніж цінні папери, корпоративних прав цього ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами або іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами цього ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

У даному випадку доходи не перевищували витрати.

В уточнюючому розрахунку фінансових операцій за 1 півріччя 2011 року Підприємство зазначило від'ємний фінансовий результат попереднього періоду у сумі 102707501 грн., в той час як він становив 400675516 грн. (Том 3 а.с.63).

Такі дії Підприємства є реалізацією власних прав, які узгоджуються з приписами пункту 1 статті 150 Податкового кодексу України.

Цією нормою права визначено, що, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Оскільки, у 1 кварталі 2012 року Підприємство отримало прибуток від реалізації операцій з векселями у сумі 99935000 грн., тому збиток від операцій з векселями за 1 півріччя того ж року склав 2772501 грн. (102707501 - 99935000) (Том 3 а.с.63).

Таким чином, і у цьому звітному періоді доходи від реалізації цінних паперів не перевищували витрати на їх придбання, що виключає обов'язок сплати податку на прибуток відповідно до приписів пункту 8 статті 153 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи, суд дійшов висновку, що Підприємство не завищувало збитки від операцій з цінними паперами за 2-4 квартали 2011 року та 1 квартал 2012 року та, як наслідок, не занижувало прибуток від таких операцій у згаданих податкових періодах.

Аналізуючи зміст договору про переведення боргу (з урахуванням додаткового договору) від 18 листопада 2009 року, суд дійшов висновку, що цим трьохстороннім правочином змінено боржника у договорі про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу від 10 березня того ж року у відповідності до приписів статті 520 Цивільного кодексу України (лише за згодою кредитора).

На час укладення договору про переведення боргу у Товариства не існувало кредиторської заборгованості перед позивачем (Том 3 а.с.128).

Так, Підприємство стало новим боржником Товариства 2 за договором про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу за умови перерахування йому Товариством коштів у сумі 400000 грн., яке останнє одержало у Товариства 2.

Згідно умов договору про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу позивач зобов'язаний повернути кошти Товариству 2 до 31 грудня 2013 року.

Станом на день перевірки Підприємство отримало від Товариства за договором про переведення боргу кошти у сумі 338300 грн., які є поворотною безвідсотковою фінансовою допомогою, котра не повернута Товариству 2.

Допомога надходила частинами в період дії Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон) та Податкового кодексу України (Том 3 а.с.128).

Підприємство та Товариство 2 є платниками податку на прибуток.

Пунктом 1.6 статті 4 Закону передбачено, що валовий дохід включає суму поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду, від осіб, які не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів).

Аналогічна за змістом норма права передбачені пунктом 5.5 статті 135 Податкового кодексу України.

Аналізуючи ці норми права, суд дійшов висновку, що Підприємство правомірно не включило до складу доходу кошти поворотної безвідсоткової фінансової допомоги у сумі 338300 грн., яка надана Товариством 2 (через Товариство), оскільки боржник (позивач) та кредитор є платниками податку на прибуток.

Більше того, Підприємство проводило розрахунок суми відсотків, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Ця сума відсотків відповідно до приписів пункту 1.257 статті 14 Податкового кодексу України є безповоротною фінансовою допомогою, котра згідно пункту 5.4 статті 135 цього ж кодексу України включається до складу доходу платника податку на прибуток.

Разом з тим, кредиторська заборгованість, яка обліковується в бухгалтерському обліку Підприємства по рахунку 6852 «Розрахунки з іншими контрагентами» щодо Товариства 2 за договором про поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, на час проведення перевірки не могла вважатись безнадійною, оскільки не завершився строк повернення боргу (31 грудня 2013 року).

Отже, в цілому рішення податкового органу є протиправним та його належить скасувати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 15 листопада 2012 року, яким приватному підприємству фірмі «Техногруп» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 23396570 грн. та накладено штрафну санкцію - 5255549 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства фірми «Техногруп» судові витрати у сумі 2236 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання її копії.

Повний текст постанови виготовлено 27 лютого 2013 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Р.І.Брегей