Постанова № 29615098, 25.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2013 р. Справа №805/1072/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі - Ромашовій О.О.,

за участю

представника позивача - Кузьмичової Т.С. (за довіреністю),

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 22 636 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що ОСОБА_2 на момент звернення до суду, має податковий борг, який утворився у зв'язку із несплатою податкового зобов'язання у зазначеному вище розмірі з податку на доходи з фізичних осіб на підставі поданої ним декларації про майновий стан і доходи. Просить задовольнити позовні вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним в позові, та письмові докази в підтвердження своїх позовних вимог і просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином за фактичною адресою. Причини неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності відповідач суду не надавав. Письмових заперечень суду не надано.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. Згідно наявної в матеріалах справи довідки, відповідач мешкає за адресою: м. Донецьк, пр. Київський, 6/20, проте до Донецького окружного адміністративного суду повернута телеграма із відміткою «адресат за зазначеною адресою не проживає». З огляду на зазначене, відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд адміністративної справи належним чином.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки відповідач був повідомлений належним чином, а представник позивача не заперечував проти розгляду справи у відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши в судовому засіданні наявні докази, суд встановив наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2).

Згідно підпункту 9.1.2. пункту 9.1. статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податок на доходи фізичних осіб.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Судом встановлено, що відповідач у відповідності до пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України, є платником податку на доходи фізичних осіб.

Згідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до підпункту 162.1.1 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку є, зокрема, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи

Пунктом 179.1 статті 179 Податкового кодексу України платник податку на доходи фізичних осіб зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу або інших законів України.

Пунктом 179.7 статті 179 Податкового кодексу України передбачено, що фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 до податкового органу була подана податкова декларація про майновий стан і доходи на 2011 рік від 26.04.2012 року, згідно якої ним самостійно визначено суму загального оподаткованого доходу, отриманого від провадження господарської діяльності за 2011 рік в розмірі 133 155 грн., з якого розраховано суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 22 636 грн.

Відповідач, в порушення зазначених норм Податкового кодексу України, не сплатив податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік в розмірі 22 636 грн., що підтверджується даними зворотнього боку облікової картки платника податків.

Згідно пункту 57. 1 статті 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Таким чином, грошове зобов'язання зі сплати податку на доходи фізичних осіб в розмірі 22 636 грн, у відповідності до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, є узгодженим.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, вважається податковим боргом.

З огляду на наведене, оскільки податкові зобов'язання з податку на доходи з фізичних осіб відповідачем не сплачені в установлені строки, такі зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового Кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У зв'язку з наявністю податкового боргу, податковим органом на адресу ОСОБА_2 надіслано рекомендованим листом з повідомленням податкову вимогу № 6 від 07.09.2012 р. на суму 22 636 грн.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до положень статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що наявними в матеріалах справи документами підтверджено вчинення позивачем всіх залежних від нього дій, направлених на стягнення наявної суми податкового боргу з відповідача, проте зазначені дії не призвели до позитивних результатів, а тому заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, яка ним не сплачена та підлягає стягненню з в дохід держави в розмірі 22 636 грн.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Керуючись, ст.ст. 2, 8-11, 17, 69-71, 86, 94, 158-163, 185-186, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави (р/р 33217801700006 в УДК у Донецькій області, код платежу 11010500, МФО 834016, ОКПО38034002) кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на доходи з фізичних осіб в розмірі 22 636 (двадцять дві тисячі шістсот тридцять шість) грн.

Повний текст постанови виготовлено 27.02.2013 р., її вступну та резолютивну частини проголошено в судовому засіданні 25.02.2013 р. в присутності представника позивача та приєднано до матеріалів справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанови, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.