Постанова № 29614152, 14.02.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/8100/12

категорія 8.2.6

14 лютого 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Капинос О.В. ,

при секретарі - Антощук Є.С., Никифоренко В.В.,

Прохорчуку П.С.,

за участю представників позивача, представників відповідача,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" до Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.09.2012 №0000472301, №0000462301 та №0000482301,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" звернулось з позовом до Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень:

№ 0000472301 від 27.09.2012 р. в частині зменшення суми від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1284853 грн.;

№ 0000462301 від 27.09.2012 року в частині визначення суми податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 101183 грн., в т.ч. 67455 грн. основного платежу та 33728 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0000482301 від 27.09.2012 року в частині визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 448218 грн., в т.ч. 298812 грн. основного платежу та 149406 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що протягом перевіряємого періоду не допускало порушення ст.203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України, п.п. 138.1, 138.2, 138.4, 138.8, 138.10 ст.138, п.п. 139.1.5. ст.139, п. 144.1 ст. 144, п. 150.1 ст. 150, абз. 5 п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України №2755-ІV від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями), зазначені в акті перевірки факти порушень закону є недостовірними та такими, що суперечать фактичним обставинам. Також вважає, що висновок Володарсько - Волинської міжрайонної державної податкової інспекції Житомирської області є надуманим, безпідставним та таким, що грубо протирічить засадам податкового законодавства, а тому, оскаржувані податкові повідомлення-рішення про нарахування сум грошового зобов"язання є такими, що підлягають скасуванню.

Представники позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Просили позов задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували, з мотивів викладених у письмовому заперечені. Просили в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 21.09.2012 року Володарсько - Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області було проведено планову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року, про що було складено акт № 24/5/22-07/30597936 від 21.09.2012 року.

За наслідками проведеної перевірки встановлено, що порушення ст.203, ч. 1,2 ст. 215, ст. 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених Товариства з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" при придбанні товарів (послу) від постачальника ТОВ "НВП СТ-Кварц" на загальну суму 1284853 грн.

Зокрема, в акті перевірки вказано, що в порушення п.п. 138.1, 138.2, 138.4, 138.8, 138.10 ст.138, п.п. 139.1.5. ст.139, п. 144.1 ст. 144, п. 150.1 ст. 150 Податкового Кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" занижено податок на прибуток за період з 01.07.2011 року по 30.06.2012 року в сумі 201156 грн., у тому числі за 2 квартал 2012 року та завищено від"ємне значення об"єкту оподаткування за 2011 рік на 1286063 грн.

Крім того, в акті перевірки встановлено, що на порушення абз. 5 п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України занижено податок на додану вартість всього в сумі 298894 грн., в тому числі по періодах: за липень 2011 року в сумі 82 грн., за січень 2012 року в сумі 298812 грн.

Підставою для даного висновку стало не здійснення коригування податкового кредиту ТОВ "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" на суму ПДВ, сплаченого митним органам у зв"язку з придбанням технологічного обладнання від фірми "INTERTECH Trading Corporation" по контракту № 48 від 29.08.2006 року.

На підставі акту перевірки Володарсько - Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

№ 0000472301 від 27.09.2012 р. в частині зменшення суми від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1284853 грн.;

№ 0000462301 від 27.09.2012 року в частині визначення суми податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 101183 грн., в т.ч. 67455 грн. основного платежу та 33728 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

№ 0000482301 від 27.09.2012 року в частині визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 448218 грн., в т.ч. 298812 грн. основного платежу та 149406 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Однак, суд вважає, що вказані рішення податковим органом прийняті з порушенням закону виходячи з наступного.

Щодо завищення позивачем від"ємного значення об"єкту оподаткування за 2011 рік на 1284853 грн. та заниження податку на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті за 2-й квартал 2012 року в сумі 67455 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.27. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2765-VІ (зі змінами і доповненнями), (далі - ПК України) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно п. 138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

До витрат операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (п. 138.1.1 ст. 138 ПК України).

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч. 1 ст. 9 до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16 липня 1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Частиною 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За висновками акту перевірки операції по формуванню позивачем витрат за рахунок взаємовідносин з ТОВ "НВП СТ-Кварц" за серпень місяць 2011 року є нікчемними.

Однак, суд вважає такі висновки безпідставними з огляду на наступне.

Судом встановлено, що між ТОВ "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" та ТОВ "НВП СТ-Кварц" було укладено договір № КМ62 від 24.03.2011 року, відповідно до п. 1.1 якого Постачальник (ТОВ "НВП СТ-Кварц") зобов"язується передати у власність Покупцеві (ТОВ "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат") товар, згідно специфікації, яка є невід"ємною його частиною, а Покупець зобов"язується прийняти і оплатити товар.

Специфікацією № 5 від 01.08.2011 року визначений перелік матеріальних цінностей (товару) загальною вартістю 1284851,49 грн., що складається з запасних частин до обладнання, мастильних матеріалів, металопрокату, витратних матеріалів.

Матеріали справи містять копії первинних документів, які підтверджують отримання зазначених товарів та понесені витрати позивача, зокрема: договір поставки №КМ62 від 24.03.2011 року, специфікації № 5 від 01.08.2011 року, податкові накладні, видаткові накладні, платіжні доручення на перерахування коштів постачальнику, товарно-транспортні накладні, картки складського обліку, лімітно-забірні картоки, акти списання ТМЦ, відомості на видачу ПММ, акти звірки взаєморозрахунків ТОВ "Межиріченський ГЗК" з ТОВ "НВП СТ-Кварц" за період з 01.05.2011 року по 31.08.2011 року, регістри бухгалтерського обліку, які дозволяють ідентифікувати конкретні об'єкти витрат, на які здійснювалось списання таких матеріальних цінностей.

З аналізу перелічених вище первинних документів можна ідентифікувати, що всі витрати позивача по фінансово-господарським операціям з контрагентом ТОВ "НВП СТ-Кварц" це витрати по придбанню ТМЦ, які підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Крім того, податковим органом зроблений висновок про повне використання позивачем вказаних матеріальних цінностей з віднесенням повної їх вартості до витрат.

Встановлено, що частина придбаних у серпні 2011 року товарів від ТОВ "НВП СТ-Кварц" у сумі 239042 грн. на кінець періоду, що перевірявся (30.06.2012 року), рахуються у залишках по матеріальному складу, про що свідчать надані документи складського обліку та відомості витрат матеріальних цінностей, отриманих ТОВ "Межиріченський ГЗК" від ТОВ "НВП СТ-Кварц" в серпні 2011 року та використаних протягом 08.2011року по 06.2012 року. Тобто, вказані матеріальні цінності не приймали участь у формуванні собівартості реалізованої продукції та, відповідно, їх вартість не була відображена по рядку 05.1 Декларацій з податку на прибуток за період, охоплений перевіркою.

Частина придбаних ТМЦ від ТОВ "НВП СТ-Кварц" у серпні 2011 року в сумі -384759 грн. була використана на виготовлення основних засобів, вартість яких підлягає амортизації протягом тривалого часу після введення в експлуатацію таких об'єктів, а тому, такі матеріальні цінності не брали участь у формуванні собівартості реалізованої продукції в такій сумі.

Крім того, матеріалами справи, зокрема регістрами бухгалтерського обліку у вигляді журналів проводок: за березень 2012 року по Дт151-Кт202 та по Дт151-Кт207, за квітень 2012 року по Дт151-Кт202, та актами на списання матеріалів, підтверджується використання матеріалів на спорудження основних засобів.

Тобто, частина матеріальних цінностей загальною вартістю 623801 грн. із 1284853 грн., придбаних позивачем від ТОВ "НВП СТ-Кварц" в серпні 2011 року, взагалі не віднесена позивачем до витрат, оскільки такі матеріальні цінності знаходились в залишку на складі на кінець періоду, що перевірявся, або використані на виготовлення основних засобів, вартість яких підлягає поступовій амортизації після введення в експлуатацію таких об'єктів протягом тривалого часу.

Разом з тим, судом встановлено, що частина придбаних матеріальних цінностей від ТОВ "НВП СТ-Кварц" у серпні 2011 року, реалізована позивачем іншому суб'єкту господарювання, а саме - ТОВ "Валки Ільменіт".

Загальна собівартість реалізованих позивачем товарів на користь ТОВ "Валки-Ільменіт" протягом періоду, що перевірявся становить 482467 грн. та відображена по рахунку 943 бухгалтерського обліку "Собівартість реалізованих виробничих запасів", підтверджується видатковими і податковими накладними позивача, відповідними регістрами бухгалтерського обліку. Даний факт реалізації товарів позивачем не тільки підтверджує фактичне отримання товарів позивачем від ТОВ "НВП СТ-Кварц", а й доводить факт їх використання в господарській діяльності ТОВ "Межиріченський ГЗК".

Враховуючи, що із загальної вартості товарів, придбаних позивачем від ТОВ "НВП СТ-Кварц" в серпні 2011 року в розмірі 1284853 грн., не використаними залишилось 239042 грн., 384759 грн. використано на відновлення основних засобів і не віднесені на пряму до витрат періоду, 482467 грн. реалізовані іншому підприємству з відображенням їх собівартості по 943 рахунку бухгалтерського обліку, а не по 91 рахунку - як це стверджується податковим органом, загальна вартість товарів не віднесених позивачем до витрат періоду або реалізованих на пряму становить 1106268 грн.

Тобто, на витрати по 91 рахунку бухгалтерського обліку позивачем протягом періоду, що перевірявся, віднесено лише 178585 грн., які також пов'язані з господарською діяльністю позивача та використані для поточного ремонту і обслуговування власної техніки (обладнання та устаткування).

З акту перевірки вбачається, що первинні документи на транспортування ТМЦ, які придбавалися позивачем у ТОВ "НВП СТ-Кварц" не підтверджують факту передачі товарів від продавця (ТОВ "НВП СТ-Кварц") до покупця (ТОВ "Межиріченський ГЗК"), оскільки не відповідають вимогам Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зокрема - назва ТМЦ, які зазначені в розділах "назва продукції, товару або № контейнера" товарно-транспортних накладних не відповідає назві ТМЦ, які зазначені у видаткових та податкових накладних, не вказано пункт розвантаження, назву, адресу отримувача ТМЦ та інше.

Встановлено, що доставка позивачем ТМЦ від ТОВ "НВП СТ-Кварц" здійснювалася власним транспортом позивача або транспортом постачальника в залежності від умов поставки. Окремо послуги з перевезення отриманих від ТОВ "НВП СТ-Кварц" товарів ТОВ "Межиріченський ГЗК" не замовляло. У випадках доставки товарів транспортом постачальника у видаткових накладних ТОВ "НВП СТ-Кварц" вартість товарів зазначалось з урахуванням доставки. Підтвердженням господарської операції з придбання товару є видаткова накладна постачальника, яка містить в собі необхідні банківські та інші реквізити для їх оплати та на її підставі в бухгалтерському обліку відображається оприбуткування товару на баланс ТОВ "Межиріченський ГЗК".

Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року передбачено обов"язковість товарно-транспортних накладних та подорожніх листів для перевізників, вантажовідправників та вантажоодержувачів, які є замовниками послуг перевезень.

Таким чином, норми вказаного положення не поширюються на ТОВ "Межиріченський ГЗК", оскільки позивач не являться замовником послуг перевезень, які здійснювались за рахунок постачальника - ТОВ "НВП СТ-Кварц". Крім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов"язані з дотриманням вимог податкового законодавства, і не може слугувати підтвердженням або спростуванням факту придбання ТМЦ.

Що стосується дорожнього листа чи товарно-транспортної накладної, то вони слугують підтвердженням виключно транспортних витрат покупця з доставки придбаного товару та фіксують факт здійснення такої господарської операції з доставки вантажу. Тобто, витрати транспортної організації з доставки вантажу покупцю можуть не визнаватися податковим органом при відсутності транспортної документації, але це не дає права на невизначення витрат та податкового кредиту з вартості самого вантажу, особливо, якщо він доставляється покупцю продавцем і ціна доставки окремо не виділяється та входить до вартості товару.

Таким чином, суд приходить до висновку, що наявність в товарно-транспортних накладних деяких окремих недоліків не спростовує факту здійснення господарської операції.

Щодо заниження податку на додану вартість за січень 2012 року в сумі 298812 грн. суд зазначає наступне.

З акту перевірки вбачається, що ТОВ "Межиріченський ГЗК" в порушення вимог абз. 5 п. 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України занижено податок на додану вартість за січень 2012 року в сумі 298812 грн.

Підставою для даного висновку стало не здійснення коригування податкового кредиту ТОВ "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" на суму ПДВ, сплаченого митним органам у зв"язку з придбанням технологічного обладнання від фірми "INTERTECH Trading Corporation" по контракту № 48 від 29.08.2006 року.

Відповідач, прийшов до висновку, що у зв'язку із закінченням в січні 2012 року терміну позовної давності по кредиторській заборгованості перед фірмою "INTERTECH Trading Corporation" в сумі 239263,86 Євро підприємству необхідно було відкоригувати частину ПДВ сплаченого митним органам на суму 298812 грн.

Однак, суд вважає такі висновки безпідставними з огляду на наступне.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України, база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

В судовому засіданні представником відповідача не надано доказів на підтвердження порушення ТОВ "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" порядку нарахування та сплати ПДВ при імпорті технологічного обладнання від фірми "INTERTECH Trading Corporation" по контракту № 48 від 29.08.2006 року.

У відповідності до п. 198.2 ПК України, для операцій із звезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу. Згідно п. 187.8 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення.

Таким чином, ТОВ "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" повністю виконано вимоги податкового законодавства щодо визначення дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту при імпорті технологічного обладнання у фірми "INTERTECH Trading Corporation".

Щодо коригування податкового кредиту з ПДВ суд зазначає наступне.

Встановлено, що між ТОВ "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" та фірмою "INTERTECH Trading Corporation" укладений Контракт № 48 від 29.08.2006 року на поставку технологічного обладнання, що передбачає компенсацію вартості отриманих товарів грошовими коштами.

Порядок коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту визначається ст. 192 ПК України.

Вказана стаття 192 ПК України не передбачає необхідності коригування ПДВ по безнадійній кредиторській заборгованості по отриманих товарах (роботам, послугам) або по кредиторській заборгованості за товари, по якій минув термін повної давності.

Крім того, формою податкової декларації з ПДВ, затвердженою наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41 "Про затвердження Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість", який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935, не передбачено рядка для відображення коригування завищених сум податкового кредиту у разі списання кредиторської заборгованості перед постачальником.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи те, що отримане від фірми "INTERTECH Trading Corporation" технологічне обладнання, придбане ТОВ "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" для використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника та те, що ПДВ при отриманні обладнання сплачений митним органам у повному обсязі, - підстави для коригування сум ПДВ, у разі закінчення терміну позовної давності по кредиторській заборгованості перед фірмою "INTERTECH Trading Corporation", відсутні.

Доводи відповідача про те, що правочин укладений ТОВ "Межиріченський гірничозбагачувальний комбінат" з ТОВ "НВП СТ-Кварц" є нікчемним, суд вважає, необґрунтованими та недоведеними з наступних підстав.

Частина 1 статті 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Згідно з частиною 2 статті 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статей 219, 220, 221, 224, 228 ЦК України, недійсними, зокрема, є правочини в разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину, недодержання сторонами вимоги про нотаріальне посвідчення договору, вчинення правочину малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності в разі відсутності його схвалення батьками, усиновлювачем або опікуном, правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування в порядку статті 71 ЦК України, правочин, що порушує публічний порядок, тобто спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Також, відповідно до статті 234 ЦК України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені правові норми, суд прийшов до висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Під час розгляду цієї справи судом встановлено, що укладені між позивачем та ТОВ "НВП СТ-Кварц" договір купівлі-продажу не віднесено законом до нікчемного, також відсутні судові рішення про визнання його недійсним, іншого відповідачем не доведено.

За таких обставин, висновки податкового органу щодо фіктивності (нікчемності) вказаного договору не підкріплені належними доказами та рішенням суду про визнання його таким.

Крім того, встановлено, що позивачем оскаржувались податкові повідомлення-рішення за аналогічні порушення, які відображені в акті перевірки № 33/5/23-07/30597936 від 15.11.2011 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2012 року по справі №0670/1613/12 позов товариства задоволено в повному обсязі.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 29.08.2012 року вказану постанову залишено без змін, рішення набрало законної сили.

Відповідно до ст.72 КАСУ України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільний, господарський справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов"язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх представників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій справі за участю тих самих сторін.

Оскільки висновки податкового органу щодо нікчемності укладеної угоди спростовані рішенням суду, яке набрало законної сили, а тому в даному провадженні ці обставини є доведеними.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем не надано суду достатніх доказів на підтвердження правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень №0000472301, №0000462301 та №0000482301 від 27.09.2012 року, а тому суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 158-162, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити.

Скасувати прийняті Володарсько - Волинською міжрайонною державною податковою інспекцією Житомирської області

податкове повідомлення-рішення № 0000472301 від 27.09.2012 р. в частині зменшення суми від"ємного значення об"єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1284853 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0000462301 від 27.09.2012 року в частині визначення суми податкового зобов"язання з податку на прибуток в розмірі 101183 грн., в т.ч. 67455 грн. основного платежу та 33728 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

податкове повідомлення-рішення № 0000482301 від 27.09.2012 року в частині визначення податкового зобов"язання з податку на додану вартість в сумі 448218 грн., в т.ч. 298812 грн. основного платежу та 149406 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.В. Капинос

Повний текст постанови виготовлено: 21 лютого 2013 р.