Постанова № 29614112, 13.02.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2012 р. Справа № 809/330/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді М.І.Кишинського

за участю секретаря судового засідання М.М. Дякун

за участю представника позивача М.Я.Савчук

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Державної податкової інспекції у Рожнятівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро"

про стягнення податкового боргу в сумі 28021,05 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Рожнятівському районі Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі-позивач) звернулася в суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" (надалі-відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 28021,05 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача по справі як суб'єкта підприємницької діяльності та платника податків наявний податковий борг перед бюджетом в сумі 28021,05 грн., який виник внаслідок несвоєчасної сплати самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання згідно поданих ним до податкового органу декларацій з податку на додану вартість, а також застосованої штрафної санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги викладені в позовній заяві підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце судового розгляду даної адміністративної справи повідомлявся належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи. Своїм правом подання заперечення на позовну заяву не скористався, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або про інші поважні причини неявки в судове засідання по розгляду даної адміністративної справи, суду не надіслав. Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Враховуючи вимоги даної процесуальної норми, суд вважав за належне розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача за наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обгрунтований та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідач по справі зареєстрований Рожнятівською районною державною адміністрацією як суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа, взятий на облік у державній податковій інспекції у Рожнятівському районі Івано-Франківської області як платник податків та являється платником податку на додану вартість.

Відповідачем подано до податкового органу податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року, жовтень 2012 року та листопад 2012 року, в яких самостійно задекларовано податок на додану вартість, який підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет.

Позивачем, 28 вересня 2012 року була проведена камеральна перевірка позивача щодо своєчасності сплати узгоджених податкових до бюджету, якою встановлено несвоєчасну сплату відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість при затримці на 110 календарних дні.

За наслідками даної перевірки складено акт №107/150/31044399 від 28 вересня 2012 року, на підставі якого позивачем 28 вересня 2012 року винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" №0001041600, яким застосовано до відповідача штраф в розмірі 20% від непогашеної суми узгодженого податкового зобов'язання з затримкою на 110 календарних дні. Дане податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 28 вересня 2012 року, однак до органу Державної податкової служби чи до суду в порядку передбаченому законодавством не оскаржено. За таких обставин, таке рішення вважається узгодженим.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, надалі-Кодекс).

Відповідно до пункту 16.1.4 статті 16 Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1. статті 54 Кодексу передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Статті 203 Кодексу встановлено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 (а це протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця) цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктом 57.3 статті 57 Кодексу передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Також, статтею 126 Кодексу встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, -у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, -у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Податковий борг-сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пункт 14.1.175. статті 14 Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість за період з 03 жовтня 2012 року по 21 січня 2013 року в сумі 28021,05 грн., який виник внаслідок несплати самостійно узгоджених податкових зобов'язань при згідно поданих відповідачем до податкового органу податкових декларацій та згідно податкового повідомлення-рішення винесеного за несвоєчасну сплату узгоджених сум з податку на додану вартість.

Крім того, як встановлено судом, відповідачу на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надсилалось податкову вимогу форми «Ю» від 04 квітня 2011 року №38, яка отримана ним 07 квітня 2011 року, однак залишена без виконання, а також до вищого за підпорядкуванням органу чи до суду не оскаржена.

Підпунктом 56.11 статті 56 Кодексу передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Відповідно до пункту 38.1 статті 38 Кодексу виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно пункту 20.1.18. статті 20 Кодексу передбачено право органів державної податкової служби звернення до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Отже, відповідач в порушення вимог статті 67 Конституції України, статей 16, 38, 57, 203 Податкового кодексу України не виконав свого податкового обов'язку, а саме несвоєчасно сплачував (погашав) свої самостійно узгоджені податкові зобов'язання по податку на додану вартість згідно поданих ним декларацій, які не підлягають оскарженню, при цьому допустивши несвоєчасне поступлення коштів до бюджету, в зв'язку з чим відповідачем правомірно на підставі статті 126 Податкового кодексу України застосовано штрафні санкції до відповідача згідно вище зазначеного податкового повідомлення-рішення, а сума в розмірі 28021,05 грн. згідно приписами пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України є податковим боргом відповідача, який підлягає сплаті або стягненню в судовому порядку до Державного бюджету.

Таким чином, заборгованість відповідача перед бюджетом становить 28021,05 грн., що підтверджується податковими деклараціями з податку на додану вартість, податковою вимогою, податковим повідомленням-рішенням, зворотнім боком облікової картки, довідкою про податковий борг та іншими матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідачем на момент розгляду справи не подано доказів сплати податкового боргу в сумі 28021,05 грн., жодним чином не спростовано даний борг та не оскаржено податкового повідомлення-рішення, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення, а сума в розмірі 28021,05 грн. стягненню в судовому порядку.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро" (77621, вул. Заводська 1, с.Верхній Струтинь, Рожнятівський район, іден.номер 20568903) в дохід державного бюджету України кошти з рахунків у банках обслуговуючих такого платника та за рахунок його готівкових коштів на погашення заборгованості в сумі 28021 (двадцять вісім тисяч двадцять одну) гривню, 05 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: М.І.Кишинський

Постанова складена в повному обсязі 18 лютого 2013 року.