ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 лютого 2013 р. Справа № 2а/0470/11873/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Рищенко А. Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 549, 31 грн., -
ВСТАНОВИВ:
04.10.2012 року Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 549, 31 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не сплатив єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік на загальну суму 549, 31 грн.
Просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 24450498) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 549, 31 грн. (п'ятсот сорок дев'ять гривень 31 копійка).
У судове засідання сторони не з'явились, належним чином були повідомлені про час, дату та місце розгляд справи.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.
З адреси відповідача, зазначеної відповідно даних позовної заяви та копії Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, повернувся конверт із поштовим вкладенням.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Суд, вивчивши наявні в справі докази та оцінивши їх у сукупності, вважає необхідним задовольнити даний адміністративний позов повністю з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-ІV (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Частиною 4 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) визначено, що єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача.
Нараховують єдиний внесок на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.
Єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, в тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування та членів сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності встановлюється згідно з ч. 11 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у розмірі 34, 7 % визначеної п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» бази єдиного внеску.
Вимогами ч. 8 ст. 9 вищевказаного Закону (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), передбачено, що платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами) дано визначення єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно пп. 4.6.2 п. 4.6 розділу 4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5 (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), фізичні особи-підприємці та члени їх сімей, які обрали спрощену систему оподаткування здійснюють остаточний розрахунок не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), рішення, прийняті органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
Відповідно до вимог п. 6.1, 6.2, 6.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове держане соціальне страхування, затвердженої постановою правління пенсійного фонду України від 27.09.2010 року № 21-5, заходи стягнення та впливу застосовуються до платників, визначених підпунктами 2.1.1-2.1.4 пункту 2.1 розділу II цієї Інструкції, на яких згідно з Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону підпунктом 4.3.6 пункту 4.3, абзацом другим підпункту 4.5.2, підпунктом 4.5.3 пункту 4.5 та підпунктом 4.6.2 пункту 4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою.
Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках:
а) якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника або актів звірок з органами податкової служби сум доходу (прибутку) фізичних осіб - підприємців чи осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, свідчать про донарахування сум єдиного внеску або органами Пенсійного фонду у повідомленнях-розрахунках визначено суми єдиного внеску, які підлягають доплаті;
б) якщо платник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску;
в) якщо платник має на кінець звітного базового періоду борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Сума боргу у вимозі проставляється у гривнях з двома десятковими знаками. Вимога формується на суму боргу, що перевищує 10 грн.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, 18.04.2012 року позивачем була сформована та направлена на адресу відповідача вимога про сплату недоїмки № Ф - 288, відповідно до якої сума недоїмки останнього становить - 549, 31 грн. Проте, конверт із поштовим вкладенням повернувся на адресу позивача - 26.04.2012 року, а тому з урахуванням вимог вищевказаної Інструкції, вважається, що вимога про сплату недоїмки вручена відповідачу - 26.04.2012 року.
Згідно ч. 16 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції станом на момент виникнення правовідносин між сторонами), недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.
Отже, внаслідок порушення відповідачем вимог чинного законодавства сума загальної заборгованості останнього зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік складає - 549, 31 грн.
Суд, приймаючи до уваги вищевикладене, та враховуючи, що на час розгляду справи сума заборгованості відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів сплати заборгованості під час судового розгляду справи не надано, дійшов висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню повністю.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 12, 60, 86, 160, 161, 163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 549, 31 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ - 24450498) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у сумі 549, 31 грн. (п'ятсот сорок дев'ять гривень 31 копійка).
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення виготовлення постанови в повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкт владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови.
Суддя А.Ю. Рищенко
Судове рішення № 29613825, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 12.02.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0470/11873/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: