Ухвала суду № 29613123, 27.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/53971/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2012 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 р.

у справі № 2а-2604/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-консалтингова компанія «Ін-Вест»(далі -позивач, ТОВ «ІКК «Ін-Вест»)

до Харківської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області (далі - відповідач, Харківська ОДПІ)

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «ІКК «Ін-Вест»звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Харківської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень № 0004771510 від 16.11.2011 р. та № 0004781510 від 16.11.2011 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2012 р., залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 р., адміністративний позов задоволено: скасовано податкові повідомлення-рішення Харківської ОДПІ №0004771510 від 16.11.2011 р. та №0004781510 від 16.11.2011 р.; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 р. і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій -без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 28.10.2011 р. на підставі п.1, п.3 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ Харківською ОДПІ було проведено камеральну перевірку декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року по ТОВ «ІКК «Ін-Вест», якою встановлено, що позивач в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, поданої до Харківської ОДПІ 25.07.2011 року за № 9005379890, було відображено від'ємне значення об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року усіх видів діяльності по рядку 07 у розмірі 1 023 097,00 грн. При обчислені об'єкту оподаткування була врахована сума від'ємного значення об'єкту оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду по рядку 06.6 у розмірі 1 259 987,00 грн. Також встановлено, що до складу від'ємного значення попереднього звітного періоду рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року підприємством включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за I квартал 2011 року, яке утворилось внаслідок декларування самостійно виявлених помилок за результатами минулих податкових періодів.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 2400/15-114/36031803 від 28.10.2011 р. та встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ, п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України та, як наслідок, підприємством завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування в податковій декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року по рядку 06.6 на суму 1 259 987,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки, згідно п.п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0004771510 від 16.11.2011 р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у розмірі 1 023 097,00 грн. по декларації по податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року та податкове повідомлення-рішення №0004781510 від 16.11.2011 р., яким позивачу донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 54 485,00 грн.

Суди попередніх інстанцій вирішуючи спір по суті та задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Відповідно п.п.54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України передбачено, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У І кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 р. та не були враховані у складі валових витрат у 2010 р., та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та відповідно стають від'ємним значенням І кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до яких сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами І календарного кварталу.

Відповідно до п.50.1 ст.50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Таким чином, позивач мав право уточнити показники у складі податкової декларації за І квартал 2011 року, коли такі помилки були самостійно виявлені.

Починаючи з ІІ кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Пунктом 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України визначено, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України встановлено порядок застосування у 2011 році п.150.1 ст.150 Кодексу, зокрема: «якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення».

З наведених норм вбачається, що платник податків здійснює розрахунок об'єкта оподаткування ІІ кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування, отриманого за І квартал 2011 року, при цьому вказаними нормами не встановлено застережень щодо формування від'ємного значення І кварталу 2011 року лише за витратами, понесених платником податку тільки у І кварталі 2011 року.

Суди попередніх інстанцій, проаналізувавши наведені норми, вірного зазначили, що зменшення (не підтвердження) від'ємного значення об'єкту оподаткування за ІІ квартал 2011 року можливо, якщо відповідачем належним чином буде встановлено неправомірність заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року, однак ні в акті перевірки № 2400/15-114/36031803 від 28.10.2011 р., ні будь-яким іншим актом індивідуальної дії відповідач не спростовує факт незаконності заявленого позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року.

Матеріалами справи підтверджено, що по декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року у декларації позивачем було задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло внаслідок декларування самостійно виявлених помилок попередніх періодів і керуючись п.3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України позивач переніс до декларації за ІІ квартал 2011 року суму 1 259 987,00 грн. та включив до рядку 06.6 «від'ємне значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року».

В подальшому декларування позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування за І квартал 2011 року у складі валових витрат ІІ кварталу 2011 року слугувало виникненню у позивача від'ємного значення з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року у сумі 1 023 097,00 грн. (рядок 07 декларації за 2 квартал 2011 року).

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте податковий орган цього обов'язку не виконав.

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, які правомірно визначили необґрунтованість висновків відповідача про порушення позивачем п.3 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України та скасували податкові повідомлення-рішення від 16.11.2011 р. №0004771510, №0004781510.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.12.2012 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 08.08.2012 р. у справі № 2а-2604/12/2070 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І. О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М. І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) І. В. Приходько З оригіналом згідно З оригіналом згідно