Ухвала суду № 29610777, 21.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/35658/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Островича С.Е., Степашка О.І., Федорова М.О.

розглянула в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА

Товариство з обмеженою відповідальністю "Чугуївський завод паливної апаратури" (далі -ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури") звернулось до суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області (далі -Чугуївська ОДПІ) в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року позов ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення рішення Чугуївської ОДПІ №0012141522/0 від 02.10.2009 року та №0012141522/1 від 03.11.2009 року. В іншій частині позовні вимоги залишено без розгляду.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року апеляційну скаргу Чугуївської ОДПІ залишено без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року -без змін.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями суду першої та апеляційної інстанції Чугуївська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року та прийняти нове рішення, яким відмовити ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" у задоволенні позову.

ТОВ "Чугуївський завод паливної апаратури" подало до суду письмові заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м. Судак.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Чугуївською ОДПІ 22.09.2009 року складено акт №1080/1522/34567376 про результати документальної невиїзної (камеральної) перевірки ТОВ «Чугуївський завод паливної апаратури»податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2009 року.

За наслідками перевірки встановлено порушення позивачем приписів п. п. 7.4.1, 7.4.5, 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168 від 03.04.1997 року, внаслідок неврахування підприємством зменшення від'ємного значення в сумі 931426 грн., встановленого актом документальної перевірки від 26.01.2009 року №56/2311/3467376 при поданні декларацій з податку на додану вартість за липень 2009 року, що призвело до завищення від'ємного значення в сумі 644835 грн. та зниження суми ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у сумі 28355 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення від 02.10.2009 року №0012141522/0.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія судців Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пп. «в» п. 4.2.2. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання платника податків, якщо внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні помилки або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до зниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року №327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 25.08.2005 року за №925/11025, акт перевірки - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або планової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта господарювання, тому за своєю юридичною природою він не є актом індивідуальної дії, висновки якого є обов'язковими для платника податків, які повинні впливати на показники при оформленні декларацій (звітності) наступних податкових періодів.

Судами попередніх інстанцій вірно визначено, що інформація акту перевірки служить підставою для прийняття керівником податкового органу рішень про застосування штрафних санкцій, податкових повідомлень-рішень з зазначенням розміру самостійно розрахованих контролюючим органом податкових зобов'язань встановлених відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що докази того, що за результатами перевірки від 26.01.2009 року Чугуївською ОДПІ були прийняті відповідні податкові повідомлення-рішення відповідачем не надані.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у позивача не було підстав для врахування від'ємного значення в сумі 931426 грн., визначеного актом документальної перевірки від 26.01.2009 року №56/2311/34567376, при поданні декларацій з податку на додану вартість за липень 2009 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області залишити без задоволення, постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О.І. Степашко М.О. Федоров