Ухвала суду № 29610195, 30.01.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2013 р.Справа № 2а-11595/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. по справі № 2а-11595/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Будтранс Груп"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Будтранс-Груп", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 25.05.2012 року № 0000161540 про збільшення ПП "Будтранс-Груп" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 298581, 00 грн., в тому числі за основним платежем 277973, 00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 20608, 00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.12 р. по справі № 2а-11595/12/2070 позов був задоволений в повному обсязі.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.12 р. по справі № 2а-11595/12/2070 та прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

Сторони по справі в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причину неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що ПП "Будтранс-Груп", зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 27.01. 2010 р., про що свідчить копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 423625 від 16.02. 2010 р. (а.с. 45 т.1), включене до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців серії ААБ № 916139 від 22.09.2011 р. (а.с. 46 т.1) та ЄДРПОУ, про що свідчить копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 427381, виданої 27.09.2011 р. Головним управлінням статистики у Харківській області (а.с. 53 т.1), та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, що також підтверджується копією довідки про взяття на облік платника податків № 817 від 27.10.11 р. (а.с. 54 т.1) та копією свідоцтва № 100273262 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 09.03.2010 р. (а.с. 55 т. 1).

Як вказано у довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АА № 427381, виданої 27.09.2011 р. Головним управлінням статистики у Харківській області ПП "Будтранс-Груп"здійснює наступні види діяльності за КВЕД: 51.53.2 оптова торгівля будівельними матеріалами; 52.48.9 роздрібна торгівля іншими непродовольчими товарами, не віднесеними до інших угрупувань; 51.90.0 інші види оптової торгівлі; 74.87.0 надання інших комерційних послуг (а.с. 53 т. 1).

Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення є акт № 457/07-013/34859989 від 13.04.2012 р. "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Будтранс-Груп"(код ЄДРПОУ 36815278) частині визначення правомірності податкових зобов'язань та податкового кредиту по взаємовідносинам з підприємствами ТОВ "Ліон"(код ЄДРПОУ 30590155), ТОВ "Сапсан"(код ЄДРПОУ 31092608), ТОВ "Юсаем"(код ЄДРПОУ 33010817), ТОВ "Хармарт"(код ЄДРПОУ 34018183), ТОВ "ОВД Трейд"(код СДРПОУ 37091177), ТОВ "Трубопласт Україна"(код ЄДРПОУ 37189531) за період з 01.02.2011р. по 31.08.2011р."(далі по тексту -акт перевірки) (а.с. 18-27 т.1).

В акті перевірки міститься висновок, згідно якого перевіркою встановлено, що в порушення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2756-VI із змінами та доповненнями, ПП "Будтранс-Груп"(код ЄДРПОУ 36815278) підприємство занизило податкові зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету усього на суму 277973, 00 грн. у тому числі по податковим періодам: лютий 2011 року у розмірі 12333, 00 грн.; березень 2011 року у розмірі 42248,00 грн.; квітень 2011 року у розмірі 26374, 00 грн.; травень 2011 року у розмірі 63729,00 грн.; червень 2011 року у розмірі 5086, 00 грн.; липень 2011 року у розмірі 35002, 00 грн.; серпень 2011 року у розмірі 47426, 00 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Московському районі м.Харкова прийняла податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2012 року № 0000161540 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 298581,00 грн., в тому числі за основним платежем - 277973,00 грн., штрафні санкції - 20608,00 грн. (а.с. 5 т.1).

За інформацією, отриманою від відповідача, податковий орган в акті перевірки посилається на акт № 3761/2305/37091177 від 19.08.2011 року ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова, яким встановлено порушення ПП "ОВД-Трейд"ст.ст. 185-203 розділу 5 ПК України, що призвело до завищення податкових зобов'язань за період з 01.06.2011 по 30.06.2011 р. на суму 10300836, 00 грн. та завищено податкового кредиту на суму 2183531, 00 грн.

Згідно постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-12303/11/2070 від 06.10.2011 року, позов ПП "ОВД-Трейд"до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було задоволено в повному обсязі, а саме: скасовано наказ від 18.08.2011 року №1762 Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "ОВД - Трейд" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року та визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки приватного підприємства "ОВД - Трейд" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 30.06.2011 року (а.с. 133-136 т. 2).

За інформацією, отриманою від відповідача, податковий орган в акті перевірки позивача на акт ДПІ у Київському районі м. Харкова № 3017/23-5/37189531 від 22.08.2011 р., в якому ДПІ у Київському районі м. Харкова зробила висновок про неможливість реального здійснення господарських операцій ТОВ "Трубопласт Україна", про відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст. 185, ст. 188, ст. 192 ПК України та встановлено порушення ч. 1 ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, 228 ЦК України, в зв'язку з тим, що постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-12391/11/2070 від 27.10.2011 року, яка набрала законної сили, адміністративний позов ТОВ "Трубопласт Україна"до ДПІ у Київському районі м. Харкова був задоволений у повному обсязі та скасовано наказ Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова "Про проведення позапланової невиїзної перевірки" від 08.08.2011 року № 1866 та визнано неправомірними дії ДПІ у Київському районі м. Харкова щодо проведення невиїзної документальної позапланової перевірки ТОВ "Трубопласт Україна" код ЄДРПОУ 37189531 з питань правильності визначення податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 31.05.2011 (а.с. 137-139 т. 2).

Також, за інформацією, отриманою від відповідача, податковий орган в акті перевірки позивача на акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 3762/2305/31092608 від 19.08.2011 р., в якому ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова зробила висновок про завищення ПП "Сапсан"в періоді з 01.10.2010 р. по 30.06.2011 року податкових зобов'язання та податкового кредиту, валових доходів та валових витрат, на підставі якого відповідач робить висновок про неможливість здійснення господарських операцій у зв'язку з тим, що постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2-а-12305/11/2070 від 05.10.2011 року, яка набрала законної сили, адміністративний позов ПП "Сапсан"до ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова був задоволений у повному обсязі: скасовано наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" від 18.08.2011 року №1763 та визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова щодо проведення документальної позапланової "невиїзної перевірки ПП "Сапсан" код ЄДРПОУ 31092608 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2010 р. по 30.06.2011р. (а.с. 140-141 т.2).

За інформацією, отриманою від відповідача, посилання податкового органу на акт Харківської ОДПІ № 2576/234/33010817 від 15.11.2011 року та його висновки, яким встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Южспецатоменергомонтаж", дані податкової звітності не підтверджені та встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 135.2 ст.135, п. 138.2 ст. 138, ст..ст. 185, 187, 188, п. 198.6 ст. 198 ПК України, та стали підґрунтям для висновку ДПІ у Московському районі про відсутність реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Южспецатоменергомонтаж". У зв'язку з чим суд зазначає, що постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-12304/11/2070 від 03.11.2011 року, яка набрала законної сили, адміністративний позов ТОВ "Южспецатоменергомонтаж"задоволено в повному обсязі: скасовано наказ від 05.08.2011 року за №779 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" (код ЄДРПОУ 33010817) винесений Харківською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області та визнано неправомірними дії Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.01.09 по 30.06.2011 на підставі наказу № 779 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" від 05.08.2011 року (а.с. 142-143 т. 2).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що між позивачем та ПП «ОВД-Трейд» укладений з договір № 3 від 04.05.11 р., предметом якого є послуги з транспортного експедирування вантажу (а.с. 81 т.1). Підтвердженням виконання робіт є копія акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) з додатками №1 до них (а.с. 82-89 т. 1), податкові накладні (а.с. 90-93 т.1), платіжні доручення (а.с. 94-102 т. 1). Наявність транспортних засобів у позивача підтверджується копіями договорів оренди транспортних засобів, посвідчених нотаріально у встановленому законом порядку та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 72- 78 т.1), копією наказу про прийняття на роботу водіїв (а.с. 79 т.1) та копією штатного розкладу ПП "Будтранс-Груп"(а.с. 80 т.1). Податкові накладні № 185 від 25.05.2011 р., № 84 від 13.05.2011 р., № 264 від 31.05.2011 р., № 386 від 30.06.2011 р. включено позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за травень-червень 2011 року на загальну суму 550819,6 грн., в т.ч. ПДВ 91803, 25 грн. Сума податку на додану вартість була відображена у додатках 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень та червень 2011 року (а.с. 85-98 т.2). Між позивачем та ТОВ "Трубопласт-Україна" були укладені договори поставки № 18 від 04.05.2011 р. (а.с. 105-106 т.1) та № 21 від 01.06.2011 року (а.с. 103-104 т.1), згідно з якими на адресу позивача постачалися пісок, ФБС, щебінь, вапняний розчин, талони на дизельне пальне (п. 1.1 договорів), що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 107-111 т.1), податкових накладних (а.с. 112-116 т.1), платіжних доручень (а.с.117-120 т.1), копією технічного паспорту на ФБС (а.с. 131 т.2). Транспортування товару підтверджується копіями подорожніх листів вантажного автомобіля (а.с. 118-126 т.2) копіями договорів оренди транспортних засобів, посвідчених нотаріально у встановленому законом порядку та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 72- 78 т.1), копією наказу про прийняття на роботу водіїв (а.с. 79 т.1) та копією штатного розкладу ПП "Будтранс-Груп"(а.с. 80 т.1). Оприбуткування придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копіями журналів-ордерів і відомостей по рахунку 281 -товари на складі (а.с. 121-127 т.1). Отримані від ТОВ "Трубопласт-Україна"податкові накладні № 26 від 04.05.2011р., № 91 від 06.05.2011р., № 49 від 03.06.2011р., № 133 від 13.06.2011 р., № 253 від 29.06.2011р. на загальну суму 136720, 1 грн. в т.ч. ПДВ - 22786, 34 грн. позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за травень-червень 2011 р., а сума податку на додану вартість була відображена у додатках 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за травень та червень 2011 року (а.с. 85-98 т.2). Використання у подальшій власній господарській діяльності, а саме - подальша реалізація придбаного товару, підтверджується копіями видаткових накладних та платіжних доручень (а.с. 128-155 т.1), договором поставки (а.с. 156 т.1), копіями податкових та товарно-транспортних накладних (а.с. 157-185 т.1).

Судовим розглядом була досліджена господарська операція, укладена позивачем з ТМЦ у ПП "Сапсан" за договором поставки №51 від 01.03.2011р. ( а.с.188-189 т.1) та №68 від 01.04.2011р.(а.с.186-187 т.1), відповідно яких позивачем було отримано від ПП «Сапсан» товарно - матеріальні цінності, що підтверджується копіями видаткових накладних (а.с. 190-191 т.1), податкових накладних (а.с. 192-193 т.1), платіжних доручень (а.с. 194-197 т.1), копією паспорту на відвантажений намивний пісок (а.с. 132 т.2). Транспортування товару підтверджується копіями подорожніх листів вантажного автомобіля (а.с. 127-130 т.2), копіями договорів оренди транспортних засобів, посвідчених нотаріально у встановленому законом порядку та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 72- 78 т.1), копією наказу про прийняття на роботу водіїв (а.с. 79 т.1) та копією штатного розкладу ПП "Будтранс-Груп"(а.с. 80 т.1). Оприбуткування придбаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується копіями журналів-ордерів і відомостей по рахунку 281 - товари на складі за березень та квітень 2011 року (а.с. 198-203 т.1). Отримані від ПП "Сапсан"податкові накладні № 6 від 01.03.2011р., № 17 від 01.04.2011р. позивачем включено до реєстру отриманих податкових накладних за березень-квітень 2011 р. на загальну суму 145848, 50 грн., в т.ч. ПДВ - 24318, 07 грн., а сума податку на додану вартість була відображена у додатках 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за березень та квітень 2011 року (а.с. 73-84 т.2). Використання у подальшій власній господарській діяльності, а саме - подальша реалізація придбаного товару, підтверджується копіями видаткових накладних та платіжних доручень (а.с. 204-241 т.1), копіями податкових накладних (а.с. 242 - 250 т.1, 1-11 т.2) та товарно-транспортних накладних (а.с. 12-26 т.2).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що між позивачем та ТОВ "Ліон" було укладено договір транспортного експедирування вантажу №122 від 01.02.2011р. (а.с.41-42т.2), що підтверджується копіями: актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з додатками №1 до них (а.с. 45-52 т.2), податкових накладних (а.с. 53-60 т.2), платіжних доручень (а.с 61-67 т.2), договору про відступлення права товарної вимоги (а.с. 42 т.2), заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 43 т.2) та повідомлення про відступлення права товарної вимоги (а.с. 44 т.2). Наявність транспортних засобів у позивача підтверджується копіями договорів оренди транспортних засобів, посвідчених нотаріально у встановленому законом порядку та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 72- 78 т.1), копією наказу про прийняття на роботу водіїв (а.с. 79 т.1) та копією штатного розкладу ПП "Будтранс-Груп" (а.с. 80 т.1). Податкові накладні № 455 від 28.02.2011р., № 196 від 10.03.2011р., № 386 від 23.03.2011 р., № 487 від 30.03.2011 р., № 545 від 31.03.2011 р., № 41 від 01.04.2011 р. № 203 від 19.04.2011 р., № 263 від 29.04.2011 р. включено позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за лютий-квітень 2011 р. на загальну суму 339820,2 грн. в т.ч. ПДВ 56636, 69 грн. Сума податку на додану вартість була відображена у додатках 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за лютий та квітень 2011 року (а.с. 68-84 т.2).

Судовим розглядом встановлено, що позивачем було отримано транспортні послуги від ТОВ "Южспецатоменергомонтаж" на підставі договору №718 01.07.2011р.(а.с.27 т.2), що підтверджується копіями: актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з додатками №1 до них (а.с. 28-35 т.2), податкових накладних (а.с. 36-37 т.2), платіжних доручень (а.с 38-40 т.2). Наявність транспортних засобів у позивача підтверджується копіями договорів оренди транспортних засобів, посвідчених нотаріально у встановленому законом порядку та свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів (а.с. 72- 78 т.1), копією наказу про прийняття на роботу водіїв (а.с. 79 т.1) та копією штатного розкладу ПП "Будтранс-Груп"(а.с. 80 т.1). Податкові накладні № 301 від 29.07.2011 р., № 371 від 31.08.2011 р. включено позивачем до реєстру отриманих податкових накладних за липень-серпень 2011 р. на загальну суму 494567, 3 грн. в т.ч. ПДВ 82427, 88 грн. Сума податку на додану вартість була відображена у додатках 5 до податкових декларацій з податку на додану вартість за липень та серпень 2011 року (а.с. 99-114 т.2).

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного податкового періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльні платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенні таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативної або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, п відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податкової накладною.

В п. 198.6 ст. 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби сумі податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Отже, для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на фактично отриманий товар (роботи, послуги), що призначений для використання у власній господарській діяльності.

Вищенаведені обставини стали підставою для висновків суду першої інстанції що усі витрати позивача на з придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення господарської діяльності, та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

Крім того, слід зазначити, що за змістом ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які були видані за договорами транспортного експедирування та поставки за своєю формою та змістом відповідають вимогам, які актами чинного законодавства встановлені для первинних документів.

Слід зазначити, що викладені в акті перевірки висновки про порушення позивачем вимог ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України зроблені відповідачем з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ПК України та Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не визнають за податковими органами компетенції на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. За загальним визначенням компетенцією є сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Порядок дій органів ДПС під час реалізації владної управлінської функції контролю за правильністю та повнотою справляння податкових зобов'язань, у тому числі щодо спірних зобов'язань, визначався Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та ПК України, які не містити і не містять норм, які б наділяли відповідача повноваженнями на визнання правочинів нікчемними або такими, що не відповідають вимогам законодавства, повноваженнями на оцінку відповідності будь-якого правочину вимогам ст. 203, ст. 215, ст. 216, ст. 228 ЦК України.

Відповідно ст. 228 ЦК України (в редакції, що діяла з 01.01.11 р.): 1. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. 2. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. 3. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З вищевказаних суд першої інстанції зробив висновок про те, що законодавець з 01.01.11 р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних. Відтак можна зробити висновок, що повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до прерогативи судових органів.

Окрім того, відповідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.09 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АР Крим, територіальної громади, заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема, правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Проте відповідачем під час судового розгляду справи не надано допустимих та належних доказів того, що фактична господарська діяльність позивача та вчинювані ним правочини містять прояви обставин, що перелічені у ч. 1 ст. 228 ЦК України. Крім того, відповідно ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно висновків акту перевірки правочини, вчинені позивачем, відповідач кваліфікує як такі, що не направлені на реальне настання правових наслідків, а отже визнає їх нікчемними. Проте згідно приписів ст. 234 ЦК України правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, є фіктивним. Фіктивний правочин визнається недійсним судом. Відповідач не навів посилання на судові рішення щодо недійсності вчинених позивачем правочинів як фіктивних або інших доказів щодо фіктивності здійснюваної позивачем діяльності. Таким чином, ДПІ, перекручуючи норми чинного законодавства України, невірно їх застосовує в частині кваліфікації вчинених позивачем правочинів. За відсутності фактів, що відповідно до законодавства свідчили б про нікчемність укладених угод, інших доказів та обґрунтувань недійсності укладених позивачем правочинів, а тим більш, їх нікчемності відповідачем не надано.

Колегія суддів також вважає доцільним зауважити, що обмеження права сумлінного платника податку на формування податкового кредиту у зв'язку з порушенням його контрагентами порядку обліку та звітування по податкам суперечать практиці Європейського суду з прав людини. Так, відповідно п. 57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі «Булвес» АД проти Болгарії від 22.01.09 р судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку зазначеного рішення Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги їх не спростували.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.12 р. по справі № 2а-11595/12/2070 прийнята у відповідності до норм чинного матеріального та процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 199, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012р. по справі № 2а-11595/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О. М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О. М.