Ухвала суду № 29609472, 20.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 р. Справа № 75701/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Сідельник Г.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання необґрунтованими висновки та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09.03.2011 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Сальве-Львів» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова щодо безпідставності збільшення валових витрат шляхом подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, визнання безпідставними висновки ДПІ у Франківському районі м. Львова щодо заниження ТзОВ «Сальве-Львів»податку на прибуток на суму 49765,64 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова №0001702320/4 від 14.12.2010 року.

В обґрунтування позову зазначає те, що висновки акту перевірки ДПІ у Франківському районі м. Львова та спірне податкове повідомлення-рішення не відповідають фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова №0001702320/4 від 14.12.2010 року.

Представник Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в процесі проведення перевірки встановлено порушення вимог п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.1, п.п. 5.3.9 и.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в частині безпідставного віднесення до складу валових витрат вартості послуг отриманих від СПД-ФО ОСОБА_1, СПД-ФО ОСОБА_2, СПД-ФО ОСОБА_3, СПД-ФО ОСОБА_4, СПД- ФО ОСОБА_5, СПД-ФО ОСОБА_6, СПД-ФО ОСОБА_7, СПД-ФО ОСОБА_8 Правовідносини, що виникають у зв'язку з формуванням платником податку на прибуток валових витрат регулюються статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств". До валових витрат відносяться всі витрати, при умові їх використання у власній господарській діяльності та підтвердження їх складу належним чином оформленими первинними документами. ТзОВ «Сальве-Львів» безпідставно збільшено валові витрати, шляхом подання уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за періоди: 1 квартал 2009р. за №43299, яким збільшено валові витрати на суму 12 490,00 грн. (р. 04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів, робіт, послуг» зменшено на суму 18 105,00 грн., р. 04.13 Декларації «Інші витрати» збільшено на суму 30 595,00 грн.); три квартали 2009р. за №43296, яким збільшено валові витрати на суму 230 322,00 грн. (р. 04.13 Декларації «Інші витрати» збільшено на суму 230 322,00 грн.); рік 2009р. за №44878, яким збільшено валові витрати на суму 45 700,00 грн. (р. 04.13 Декларації «Інші витрати» збільшено на суму 45 700,00 грн.). Підприємством, 16.06.2010 року, подано до податкового органу Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період 1 квартал 2009 р. за №43299, яким: збільшено валові витрати на суму 12 490,00 грн. (р. 04.1 Декларації «Витрати на придбання товарів, робіт, послуг» зменшено на суму 18 105,00 грн., р. 04.13 Декларації «Інші витрати» збільшено на суму 30 595,00 грн.). Підприємством не надано до перевірки документів, які б підтверджували вищенаведені уточнення. Окрім цього, звертає увагу суду на той факт, що предметом судового дослідження під час розгляду справи був цілий ряд документів, якими позивач обґрунтовував правомірність подання уточнюючих розрахунків, факт відсутності яких на момент проведення перевірки засвідчується підписом посадової особи підприємства.

В судовому засіданні представники позивача заперечили проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається те, що на підставі направлень від 15.06.2010 року за №23-2/372 та від 14.07.2010 року за №23-2/446, виданих ДПІ у Франківському районі м. Львова, проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Сальве-Львів» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 18.11.2008 року по 31.03.2010 року, результати якої відображені в Акті перевірки №3777/23-2/36248737 від 19.08.2010 року.

Не погоджуюсь із висновками податкового органу підприємство оскаржило їх в порядку адміністративної процедури. Однак, скарги ТзОВ «Сальве-Львів»залишені без задоволення.

ДПІ у Франківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення №0001702320/4 від 14.12.2010 року, яким ТзОВ «Сальве-Львів»визначено податкове зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій в розмірі 71877 грн. (за основним платежем 49 766 грн., за штрафними санкціями 22111 грн.).

Не погоджуючись із наведеним позивач звернувся до Львівського окружного адміністративного суду.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» № 334/94-ВР від 28.12.1994 року (далі-Закон № 334/94), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Як вбачається з п.5.2 ст. 5 Закону № 334/94 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно із п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-ХІV від 16.07.1999 року при складанні податкової звітності з метою правильного відображення господарської операції повинні враховуватись відповідні документи первинного обліку, а по зазначених операціях придбання результатів робіт (послуг) повинні бути в наявності.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З представлених позивачем доказів вбачається між якими суб'єктами господарювання існували відносини щодо надання вищевказаних послуг, в якому обсязі і коли вони виконувались, яким чином здійснювались розрахунки за надані послуги тощо.

Крім того, відповідач в Акті перевірки №3777/23-2/36248737 від 19.08.2010 року зазначає, що позивачем до перевірки було представлено Акти виконаних робіт, а з них безпосередньо вбачається хто є виконавцем робіт. А відтак, висновки податкового органу є безпідставними.

Крім того, відповідно до п.2.3.2 «Порядку оформлення результатів документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України №327 від 10.08.2005 року (чинного на момент проведення перевірки), у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, необхідно зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не вимагав від позивача надання додаткових первинних документів та пояснень з приводу відсутності первинних документів, які б обґрунтовували валові витрати.

Щодо тверджень податкового органу про те, що оформлення паспортів аптечних закладів не потребує матеріальних витрат судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Сальве-Львів» сплачено кошти не за виготовлення аптечних паспортів, а за надання інформаційно-консультативних послуг - підготовка до реєстрації дозвільних документів, в т.ч. оформлення паспортів аптеки для здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами згідно діючого законодавства України. Повна назва наданої послуги викладена у Актах виконаних робіт, що підтверджує факт оплати послуг пов'язаних саме з підготовкою до реєстрації дозвільних документів, в т.ч. оформлення паспортів аптеки, а не оплати паспортів аптеки.

Відповідачем правомірно знято з валових витрат суми, які сплачені як відшкодування комунальних витрат по електроенергії, газопостачанню, водовідведенню та водопостачанню, що передбачено у договорах оренди аптек, укладених 03.02.2009 р. із суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_1, та 15.04.2009 р. з суб'єктом підприємницької діяльності-фізичною особою ОСОБА_10

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р. №1875 (далі Закон №1875), послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (експлуатаційні послуги) відносять до категорії житлово-комунальних послуг. До експлуатаційних витрат відносяться, згідно Закону №1875: 1)платежі за комунальні послуги (забезпечення газом та електроенергією, опалення, водопостачання та водовідведення, вивіз сміття, тощо); 2)витрати з обслуговування будівель (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкових територій, охорона, тощо).

Орендар може придбавати експлуатаційні послуги: у постачальників, оплачуючи безпосередньо отримані послуги; через орендодавця, відшкодовуючи йому вартість спожитих послуг.

При оренді приватної власності орендодавець та орендар самостійно регулюють відносини на договірній основі. У договорі оренди фіксують порядок відшкодування вартості комунальних та інших послуг, що споживаються орендарем.

Витрати орендаря, пов'язані з оплатою вартості за договором про надання комунальних послуг орендодавцю як компенсація частки комунальних послуг, яку він споживає для ведення господарської діяльності, включаються до складу валових витрат.

Для включення комунальних витрат до складу валових витрат якщо згідно з умовами договору обов'язок щодо їх сплати покладено на орендаря необхідно, щоб їх сума згідно з підпунктом 5.3.9 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підтверджувалася відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, тобто у разі самостійної сплати орендарем житлово-комунальним підприємствам платежів згідно з показниками приладів обліку відповідно до договорів про надання таких послуг.

Відповідно до Листа Державної податкової адміністрації України № 2681/6/16-1515-26 від 22.03.2006 року та п. 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.97 р., зареєстрованого в Мін'юсті України 09.07.1997 р. за №250/2054 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України від 15.06.2005 р. №213, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.06.2005 р. за №702/10982, далі - Порядок), якщо платник самостійно виявив помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, то такий платник подає в порядку, установленому для подання декларацій з ПДВ (без урахування граничного терміну подання, але з урахуванням строків давності, встановлених ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. N 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», далі - Закон №2181), уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок. Можливість виправлення помилок передбачена п. 5.1 Закону № 2181, що дозволяє платнику податків, який виявив помилку в показниках раніше поданої податкової декларації, подати уточнюючий розрахунок (з урахуванням строку давності).

Уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань у зв'язку з самостійно виявленими помилками, ТзОВ «Сальве-Львів»було подано до податкового органу до початку перевірки відповідно до ст. 4 Закону № 2181. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

ДПІ у Франківському районі не було надіслано ТзОВ «Сальве-Львів», як платнику податків жодного повідомлення про невизнання податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

Суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що ігнорування податковими органами наявності первинних документів, якими обґрунтовуються валові витрати й уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань ТзОВ «Сальве-Львів»у зв'язку із самостійно виявленими помилками є підставою для скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 14.12.2010 року №0001702320/4.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про скасування податкового повідомлення рішення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 14.12.2010 року №0001702320/4.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року у справі № 2а-2635/11/1370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 25.02.2013 року.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук