Рішення № 29605572, 14.02.2013, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Справа №22-ц/796/2247/2013 Головуючий у 1 інстанції - Пасинок В.С.

м. Київ Доповідач - Борисова О.В.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2013 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Ратнікової В.М., Гаращенка Д.Р.

при секретарі: Мурга М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, -

в с т а н о в и л а:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року позов ПАТ «Комерційний банк «Актив-банк» до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 0713/03 від 13 липня 2007 року в розмірі 1006694,17 грн. шляхом продажу через прилюдні торги звернутостягнення на нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, належну на праві власності ОСОБА_2

Стягнуто з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючої у АДРЕСА_1, на користь ПАТ «Комерційний банк «Актив-банк» (04070 м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, МФО 300852, код ЄДРПОУ 26253000) судові витрати: судовий збір у розмірі 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року скасувати та передати справу на новий розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.

Посилається на те що, судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що неодноразово до суду першої інстанції подавались заяви про зупинення провадження по справі, проте судом не було задоволено клопотання про зупинення провадження по справі, вважає, що провадження не може здійснюватися у зв'язку з тим, що у провадженні суду знаходиться інша справа про визнання недійсними правочинів на підставі яких укладений договір іпотеки, а саме правочини щодо права власності на предмет іпотеки.

Апелянт зазначала, що судом першої інстанції не виконана вимога ст.39 Закону України «Про іпотеку» не зазначено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив її відхилити.

Відповідач судове засідання не з'явилась, належним чином повідомлена про місце і час судового засідання, подала до суду клопотання в якому зазначала, що за станом здоров'я не може бути присутньою в судовому засіданні та просила відкласти розгляд справи на інший день.

Третя особа, який є чоловіком відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та пояснив, що відповідач не з'явилась в судове засідання, так як, пішла до пліклініки, оскільки вона вагітна.

Колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб які з'явились, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 не погашена сума заборгованості за кредитним договором № 0713/03 від 13.07.2007 року у розмірі 1006694,17 грн., банком була дотримана процедура досудового врегулювання спору щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, що визначена ст.ст. 33, 35 Закону України «Про іпотеку», а тому позов підлягає задоволенню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Голосіївським районним судом м. Києва 17.12.2009 року ухвалено заочне рішення, яким стягнуто з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 0713/03 від 13.07.2007 року у розмірі 1006694,17 грн.

Дане судове рішення набрало законної сили та звернуто до виконання.

Зобов'язання ОСОБА_3 по кредитному договору № 0713/03 від 13 липня 2007 року були забезпечені договором іпотеки, укладеним між банком та відповідачем - ОСОБА_2

Згідно п.п. 1.1, 2.1 договору іпотеки з метою забезпечення виконання у повному обсязі зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором № 0713/03 від 13.07.2007 року, ОСОБА_2 було передано в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1.

Пунктом 2.3 договору іпотеки від 13 липня 2007 року сторони оцінили предмет іпотеки, - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, на загальну суму 2027600 грн., відповідно до звіту про оцінку майна, складеного ТОВ «Аванті-Груп», станом на 03.07.2007 року.

Пунктом 2.6 договору іпотеки визначено, що іпотекодавець - відповідач по справі ОСОБА_2 засвідчила про те, що в разі, коли в момент настання строку виконання зобов'язань за кредитним договором, в даному випадку, № 0713/03 від 13.07.2007 року, ці зобов'язання виконані не будуть, іпотекодержатель має право одержати задоволення своїх вимог з вартості предмету іпотеки на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами.

На підставі п. 3.2 договору іпотеки від 13.07.2007 року банк як іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в разі, якщо забезпечене іпотекою зобов'язання в повному обсязі не буде виконано у строки та в обсязі, зазначені в кредитному договорі.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 07.05.2009 року на адресу іпотекодавця - відповідача ОСОБА_2 було направлено письмову вимогу за № 1508/03 про усунення порушення зобов'язань.

ОСОБА_3 не погашена сума заборгованості за кредитним договором № 0713/03 від 13.07.2007 року у розмірі 1006694,17 грн.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про іпотеку», у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Частиною 1 ст.575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно з ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Пунктом 4.2 договору іпотеки від 13.07.2007 року визначено, що іпотекодержатель має право: а) в разі невиконання позичальником у встановлений строк вимог кредитного договору, звернути стягнення на предмет іпотеки: на підставі виконавчого напису нотаріуса або рішення суду та реалізувати його за своїм вибором : через торги або шляхом самостійного продажу будь-якій особі - покупцеві; шляхом залишення предмета іпотеки іпотека держателем за собою у власність в рахунок погашення вимог по кредитному договору; б) звернути стягнення на предмет іпотеки до настання строку погашення кредиту у випадку: неналежного виконання іпотекодавцем вимог цього договору; дострокового розірвання кредитного договору або дострокового витребування коштів, наданих по кредитному договору; прострочки сплати процентів за користування коштами, наданими по кредитному договору.

Згідно ст. 38 Закону України «Про іпотеку», ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно положення статті 41 Закону України «Про іпотеку», реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ПАТ «КБ «Актив-Банк» та вважає, що суд першої інстанції правомірно в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № 0713/03 від 13 липня 2007 року в розмірі 1 006 694,17 грн. звернув стягнення на нерухоме майно - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, належну на праві власності ОСОБА_2 шляхом продажу через прилюдні торги.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не визначено початкову ціну продажу предмета іпотеки, оскліьки початкова ціна для продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначати початкову ціну.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження вартості предмету іпотеки - трикімнатної квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності на час розгляду справи, початкову ціну для продажу цієї квартири з прилюдних торгів слід встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, визначеної на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій шляхом продажу з публічних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку».

На підставі ч.1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» реалізація у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Таким чином, колегія суддів вважає, що звернення стягнення на предмет іпотеки слід здійснити шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження» та з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

З огляду на викладене, рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року підлягає зміні в частині формулювання резолютивної частини рішення щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості розгляду справи про звернення стягнення на предмет іпотеки до розгляду іншої справи колегія суддів відхиляє, оскільки вони не впливають на правильність рішення суду першої інстанції.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, і на законність оскаржуваногорішення не впливають.

В решті рішення залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.218, 303, 307, 309, 313, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 14 листопада 2012 року змінити, викласти абзац 2 резолютивної частини в наступній редакції.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 перед публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-банк» за кредитним договором № 0713/03 від 13 липня 2007 року в сумі 1006694 грн. 17 коп. звернути стягнення на предмет іпотеки - трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2 на праві власності, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, шляхом реалізації з публічних торгів за ціною, яка встановлюється на рівні цін не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: