Рішення № 29602732, 31.01.2013, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 1008/6867/12

Провадження № 2/362/475/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.2013 Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Корнієнка С.В.,

при секретарі - Дрозденко К.О.,

розглянувши цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1, як до особи, та представника неповнолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи - служба у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та приватне акціонерне товариство «ПРОСТО-страхування», про звернення стягнення на майно,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що 30 листопада 2007 року між ним та ОСОБА_4 - чоловіком та батьком відповідачів, було укладено договір про іпотечний кредит № 238, у забезпечення якого було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № 1259 від 30.11.2007 року.

Предметом іпотеки за цим іпотечним договором є нерухоме майно, а саме : житловий будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,149 га, кадастровий номер 3221487001:01:009:0007, на який розташований вищезазначений будинок.

Позивач зобов'язався надати позичальнику на умовах кредитного договору грошові кошти у розмірі 2 100 000 грн., а останній зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користуванням кредитом у розмірі 13,75% річних в порядку, на умовах та в строки, визначені Кредитним договором.

В свою чергу позичальник ОСОБА_4 зобов'язався здійснити повне погашення кредиту до 29.11.2027 року.

Позивач своє зобов'язання виконав у повному обсязі і належним чином, надавши позичальнику грошові кошти у розмірі 2 100 000 грн., що підтверджується видатковим ордером №8069 від 30 листопада 2007 року.

Разом з тим, позичальник своїх зобов'язань належним чином не виконав, у зв'язку з чим утворилася кредитна заборгованість в сумі 1 170 963 грн.

Оскільки права позивача, як кредитора та іпотекодержателя порушено, відповідачі порушують майнові інтереси Банку, користуються майном, придбаним за кредитні кошті, не сплачують кошти по кредиту, заявник просив суд стягнути з відповідачів кошті за рахунок звернення стягнення на заставне майно - будинок та земельну ділянку, та передати їх в управління банку.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача вимоги позову не визнала, стверджуючи, що через складнощі в оформлені документів на спадщину, відповідач позбавлена можливості розрахуватися з банком, крім того, після її оформлення, з'явитися інше майно за рахунок якого вона зможе повернути банку борг.

Представник служби у справах дітей Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в судове засідання не з'явився, надіславши до суду листа про слухання справи без його участі, у вирішені справи поклавшись на думку суду.

Представник приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» підтвердив здійснення страхування майна та страхування від нещасних випадків позичальника 30 листопада 2007 року, зазначивши, що дія договору була припинення у 2008 році у зв'язку з несплатою позичальником-страхувальником чергового страхового платежу.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з положень ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утримуватися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст. 526, 530, 611, 612, ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не пропустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язків до виконання сторонами.

Відповідно до положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд також враховує положення ст.ст.610 та 625 ЦК України, відповідно до яких порушенням зобов'язання є його невиконання, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику - грошові кошти, у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем у строк та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до вимог ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

З огляду положень ст.ст. 608, 1216, 1218, та ч. 3 ст.1231 ЦК України вбачається, що зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. До спадкоємця переходить обов'язок сплатити неустойку (штраф, пеню), яка була присуджена судом зі спадкодавця за його життя.

Як вбачається з положень ч.1 ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Положеннями ч.1 ст.1259 ЦК України передбачено, що у першу чергу у спадкуванні за законом мають діти спадкодавця, та той з подружжя, який його пережив.

Відповідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Також, відповідно до ч.3 ст.1231 ЦК України до відповідачів переходить обов'язок сплати неустойки (штрафу, пені), яка була присуджена судом кредиторові із спадкодавця за життя спадкодавця та донарахована до дати смерті позичальника.

Згідно до положень ст.ст.1268 та 1269 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо він не заявив відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, має подати до нотаріусу заяву про її прийняття.

У відповідності до положень ст. 1282 ЦК України, спадкоємці позичальника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов'язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов'язання фактично не пов'язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Зазначена правова позиція відображена у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30.03.2012 року.

Відповідно до ч.2 п.27 Постанови Верховного суду України «Про практику у справах про спадкування», якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов'язку, передбаченого ст.1297 ЦК України, зокрема з ухиленням від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця, розмір якої може бути визначений за правилами ст. 625 ЦК України.

У відповідності до положень ст.7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

З огляду положень ч.1 ст.33, ч.5 ст.33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Якщо предметом іпотеки є два або більше об'єктів нерухомого майна, стягнення звертається в обсязі, необхідному для повного задоволення вимог іпотекодержателя.

У відповідності до положень ст.23 Закону України «Про іпотеку» та п.9.4 Договору іпотеки, у випадку переходу права власності на предмет іпотеки у порядку спадкування або правонаступництва зобов'язання за договором іпотеки та договором про іпотечний кредит поширюються на спадкоємців та правонаступників, та іпотека є дійсною для нового набувача.

Згідно до положень ст.34 Закону України «Про іпотеку» та п.6.3 Іпотечного договору, у разі прийняття рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду, предмет іпотеки може бути переданий Іпотекодержателю в управління на період його реалізації у порядку, встановленому законодавством та умовами, передбаченими договором чи рішенням суду.

Як вбачається з договору про іпотечний кредит № 238 та іпотечного договору № 1259 від 30 листопада 2007 року між ОСОБА_4 та позивачем, позичальник отримав в борг 2 100000 грн. та передав Банку в заставу будинок по АДРЕСА_1 та земельна ділянку, площею 0,149 га, на який розташований вищезазначений будинок.

З огляду кредитного договору вбачається, що положеннями п.1.7.1.1. передбачено, що проценти нараховуються Банком щомісяця методом факт/факт на фактичний залишок заборгованості за кредитом, а п.5.2 - що за порушення взятих на себе зобов'язань за повернення основної суми Кредиту та своєчасній сплаті процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язується сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,05% від суми несплаченого платежу, за кожен день прострочення.

У відповідності до положень п.3.1.3 Іпотечного договору, позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку передбаченому цим Договором у випадку не виконання або неналежного виконання зобов'язання за Договором про іпотечний кредит.

Пунктами 6.1-6.4. Іпотечного договору також передбачено право банку на застосування вищезазначеного способу звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме, за рішенням суду продажу предмету іпотеки від імені банку будь-якій особі за договором купівлі продажу.

У відповідності до рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26.01.2010 року по цивільній справі № 2-591/10, з позичальника ОСОБА_4 на користь АТ „Ощадбанк" стягнуто заборгованість по кредитному договору у сумі 2 211 863, 54 грн., та 25 березня 2010 року судом виданий виконавчий лист.

У відповідності до свідоцтва НОМЕР_2, позичальник ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вбачається з договору купівлі продажу від 30 листопада 2007 року та державного акту про право власності від 4 червня 2008 року, позичальнику на праві власності належали будинок АДРЕСА_1 та земельна ділянка площею 0,149 га, кадастровий номер 3221487001:01:009:0007, за той же адресою.

У відповідності до акту звірки погашення суми заборгованості від 16 січня 2013 року, відшкодування кредитної заборгованості позичальника з 14 грудня 2011 року не здійснювалося.

З огляду спадкової справи №1375/11 щодо майна померлого ОСОБА_4, відповідач звернулася до Дванадцятої Київської державної нотаріальної контори з заявами від свого імені та імені двох неповнолітніх дітей про прийняття спадщини після смерті чоловіка 19 березня 2012 року, а позивач з претензією кредитора - 21.11.2011 року.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що відповідачі не належним чином виконує свої обов'язки перед кредитором, у зв'язку з чим інтересам позивача завдано матеріальну шкоду, яка підлягає відшкодуванню відповідачами за рахунок звернення стягнення на належне їм заставлене позичальником майно.

Суд задовольняє вимоги частково, через їх невідповідність до вимог іпотечного законодавства.

Посилання представника відповідача на наявність «Договір добровільного комплексного страхування майна та страхування від нещасних випадків» між позичальником та страховою компанією ПАТ «ПРО100» від 30.11.2007 року, у відповідності до якого, у зв'язку із смертю чоловіка відповідач мала отримати певну суму грошей для відшкодування існуючої заборгованості, суд вважає безпідставними, оскільки дія зазначеного договору були припинена у листопаді 2008 року через несплату позичальником чергового страхового платежу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 88, 174, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 554, 625, 1046-1050, 1054 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1, за договором про іпотечний кредит № 238 від 30 листопада 2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», в особі Територіально відокремленого безбалансового відділення №10026/0124, філією Головного управління по м. Києву та Київської області Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_4, в розмірі 1170963 грн., звернути стягнення на належні ОСОБА_4 на праві власності нерухоме майно та прийняті після його смерті у спадщину ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_1) та її дітьми - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - житловий будинок № 22 «а» з відповідними господарськими будівлями та спорудами, та земельну ділянку, площею 0,149 га, на який він розташований, за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу з прилюдних торгів.

Передати Публічному акціонерному товариству «Державний ощадний банк України», з метою забезпечення належного господарського використання нерухомого майна, на яке звернуте стягнення, на період до його реалізації у порядку, встановленому Законом України «Про іпотеку», в управління: житловий будинок з відповідними господарськими будівлями й спорудами та земельну ділянку, площею 0,149 га, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим надати право отримати витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; (стосовно житлового будинку № 22 «а» з відповідними господарськими будівлями та спорудами, за адресою: АДРЕСА_1) у Реєстраційній службі Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області; отримати витяг з поземельної книги про земельну ділянку з обов'язковим зазначенням експлікації земельних угідь та обмежень (обтяжень) у використанні земельної ділянки (стосовно земельної ділянки, площею 0,149 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1) в Управлінні Дерземагенства у Васильківському районі; отримати довідку форми № 3 (стосовно зареєстрованих осіб у житловому будинку № 22 «а» за адресою: АДРЕСА_1) у Путрівській сільській раді.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Судддя Корнієнко С.В.