Рішення № 29601355, 13.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.13 Справа№ 5015/5334/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі

позивача: Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів;

до відповідача: Дочірнього підприємства Львівського спеціалізованого управління «Стальконструкція № 137» Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція», м. Львів;

про: стягнення 20 083 грн. 75 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури:Леонтьєва Н.Г. - прокурор ;

позивача: Терех-Лагодюк О.М. - представник на підставі довіреності від 02.01.2013 року № 10-02;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 19.12.2012 року порушено провадження у справі за позовом Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до Дочірнього підприємства Львівського спеціалізованого управління «Стальконструкція № 137» Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція» про стягнення 20 083 грн. 75 коп. Розгляд справи призначено на 17.01.2013 року.

У судовому засіданні 17.01.2013 року прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали. Представник позивача подав клопотання про долучення до матеріалів справи документів. Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Суд відклав розгляд справи на 04.02.2013 року.

У судове засідання 04.02.2013 року представник відповідача не з'явився. Суд ухвалив відкласти розгляд справи на 13.02.2013 року.

У судовому засіданні 13.02.2013 року представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали. Представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Представнику сторони, що брав участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Перший заступник прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» звернувся з позовом до Дочірнього підприємства Львівського спеціалізованого управління «Стальконструкція № 137» Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція» про стягнення заборгованості 20 083 грн. 75 коп., з яких сума основного боргу становить 19 955 грн. 52 коп., пеня - 106 грн. 02 коп., 3% річних - 21 грн. 20 коп. та інфляційних втрат - 1 грн. 01 коп.

У позовній заяві вказується, що прокуратурою міста Львова встановлено, що між Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго» та Дочірнім підприємством Львівського спеціалізованого управління «Стальконструкція № 137» Відкритим акціонерним товариством «Центростальконструкція» укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №132 від 01.10.2002 року. За умовами договору енергопостачальна організація здійснює постачання споживачеві теплової енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором. Однак, всупереч умовам договору, відповідач свої зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість за вказаним вище договором за період 01.08.2012 року по 01.11.2012 року у розмірі 19 955 грн. 52 коп.

Відповідач доказів здійснення оплати не пред'явив, наявність боргу не спростував.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне: 01 жовтня 2002 року між Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго» (надалі по тексту рішення - позивач, Енергопостачальна організація) та Дочірнім підприємством Львівського спеціалізованого управління «Стальконструкція № 137» Відкритим акціонерним товариством «Центростальконструкція» (надалі по тексту рішення - відповідач, покупець) укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №132 (надалі по тексту рішення - договір). Додатками до договору є: 1. Обсяги постачання теплової енергії; 2. Схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між Енергопостачальною організацією та Покупцем; 3. Умови припинення подачі теплової енергії.

Відповідно до пункту 1 договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Покупець зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором. Відповідно до пункту 6.3 договору Покупець до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

На виконання умов договору позивач поставляв відповідачу теплову енергію, однак, Покупець не здійснював оплату за неї з 1 серпня 2012 року по 31 жовтня 2012 року.

Сума боргу відповідача перед позивачем за договором № 132 від 01.10.2002 року станом на 01.11.2012 року складає 19 955 грн. 52 коп., що вказано у Розрахунку вартості теплової енергії (Додаток до договору № 132 від 01.10.2002 року) та у Акті звірки взаємних розрахунків від 24 грудня 2012 року станом на 1 листопада 2012 року, копію якого подано позивачем (вх. № 1130/13 від 16.01.2013 року). Крім основної суми боргу, позивач розрахував суми неустойки (пені), інфляційних збитків за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, що підтвердив Додатком №1 до позовної заяви. Відповідно до проведених розрахунків, загальна сума пені за період з 01.08.2012 року по 31.10.2012 року становить 106 грн. 02 коп.,згідно зі статтями 258, 549-552, 611 Цивільного кодексу України та пункту 7.2.3 договору №132; загальна сума трьох відсотків річних від простроченої суми за період з 01.08.2012 року по 31.10.2012 року становить 21 грн. 20 коп., згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України; сума інфляційних збитків за період з 01.08.2012 року по 31.10.2012 року становить 1 грн. 01 коп., у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно загальна сума додаткових нарахувань, пов'язаних із невиконанням Покупцем своїх зобов'язань, складає 128 грн. 23 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Як встановлено судом, 01.10.2002 року сторони уклали договір № 132 про постачання теплової енергії в гарячій воді, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з положеннями п. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 7 ст. 276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як зазначається у п. 6.3 договору, покупець до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Згідно з Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198, а саме п. 23, розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Відповідно до п. 28 Правил у разі несплати за спожиту теплову енергію теплопостачальна організація має право обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачеві та нарахувати штрафні санкції.

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до положень ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що борг відповідача перед позивачем за надані послуги на момент розгляду справи становить 19 955 грн. 52 коп. За прострочення виконання зобов'язання відповідачу нараховано за період з 1.08.2012 року по 31.10.2012 року пеню у розмірі 106 грн. 02 коп., три відсотки річних в сумі 21 грн. 20 коп. та інфляційні збитки у розмірі 1 грн. 01 коп. Здійснивши перерахунок вказаних позивачем розмірів штрафних санкцій, судом встановлено наступні суми: пеню у розмірі - 106 грн. 03 коп., три відсотки річних у сімі - 21 грн. 22 коп., інфляційні збитки - 6 грн. 04 коп. Однак, проведені судом розрахунки не перешкоджають задоволенню вимог, заявлених позивачем, оскільки саме така сума стягнення оплачена судовим збором. Внаслідок наведеного суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості в розмірі 20 083 грн. 75 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 624, 714 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства Львівського спеціалізованого управління «Стальконструкція № 137» Відкритого акціонерного товариства «Центростальконструкція» (79040, м. Львів, вул. Конюшинна, 5, код ЄДР 01413715) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а, код ЄДР 20784943) 19 955 грн. 52 коп. основного боргу, 106 грн. 02 коп. пені, 21 грн. 20 коп. 3% річних та 1 грн.01 коп. інфляційних втрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 15.02.2013 року.

Суддя Р. Матвіїв