Рішення № 29601343, 13.02.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.02.13 Справа№ 5015/5325/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув справу

за позовом: Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі

позивача: Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів;

до відповідача: Державного житлово-комунального підприємства державного концерну «ЛОРТА», м. Львів;

про: стягнення 47 266 грн. 56 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

прокуратури: Леонтьєва Н.Г. - прокурор;

позивача: Терех-Лагодюк О.М. - представник на підставі довіреності № 10-02 від 2.01.2013 року;

відповідача: Грабінський І.Г. - в. о. директора.

Обставини розгляду справи: Ухвалою господарського суду від 19.12.2012 року порушено провадження у справі за позовом Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» до Державного житлово-комунального підприємства державного концерну «ЛОРТА» про стягнення 47 266 грн. 56 коп. Розгляд справи призначено на 17.01.2013 року.

У судовому засіданні 17.01.2013 року представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, наполягали на їх задоволенні, представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Відповідач явки представника в судове засідання не забезпечив, подав клопотання № 15 від 16.01.2013 року (вх. № 1125/13 від 16.01.13р.) про відмову в задоволенні позовних вимог в частині нарахування штрафних санкцій та клопотання № 16 від 16.01.2013 року (вх. № 1126/13 від 16.01.13) про відкладення розгляду справи. Ухвалою від 17.01.2013 року суд відклав розгляд справи на 04.02.2013 року.

У судовому засіданні 04.02.2013 року представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали. Представник відповідача позов заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Судом було оголошено перерву до 13.02.2013 року на 14:30 год.

У судовому засіданні 13.02.2013 року представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали. Представник відповідача подав доказ про порушення справи про банкрутство Державного житлово-комунального підприємства державного концерну «ЛОРТА».

Представникам сторін, що брали участь в судовому засіданні, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо їхніх прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представники сторін відмовилися.

Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Перший заступник прокурора м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради в особі Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» звернувся з позовом до Державного житлово-комунального підприємства державного концерну «ЛОРТА» про стягнення заборгованості 47 266 грн. 56 коп., з яких сума основного боргу становить 45 862 грн. 12 коп., пеня - 1148 грн. 99 коп., 3% річних - 229 грн. 80 коп. та інфляційних втрат - 25 грн. 65 коп..

У позовній заяві вказується, що прокуратурою міста Львова встановлено, що між Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго» та Державним житлово-комунальним підприємством державного концерну «ЛОРТА» укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №2179 від 01.10.2003 року. За умовами договору енергопостачальна організація здійснює постачання споживачеві теплової енергії в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором. Однак, всупереч умовам договору, відповідач свої зобов'язання по оплаті теплової енергії не виконує, в наслідок чого виникла заборгованість за вказаним вище договором за період 01.05.2012 року по 01.11.2012 року у розмірі 45 862 грн. 12 коп..

Відповідач доказів здійснення оплати не пред'явив, наявність боргу не спростував.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне: 01 травня 2003 року між Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго» (надалі по тексту рішення - позивач, Енергопостачальна організація) та Державним житлово-комунальним підприємством державного концерну «ЛОРТА» (надалі по тексту рішення - відповідач, покупець) укладено договір на постачання теплової енергії в гарячій воді №2179 (надалі по тексту рішення - договір). Додатками до договору є: 1. Обсяги постачання теплової енергії; 2. Схема розмежування балансової належності теплових мереж та експлуатаційної відповідальності між Енергопостачальною організацією та Покупцем; 3. Умови припинення подачі теплової енергії.

Відповідно до пункту 1 договору Енергопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати Покупцеві теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Покупець зобов'язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені договором. Відповідно до пункту 6.3 договору Покупець до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

На виконання умов договору позивач поставляв відповідачу теплову енергію, однак, Покупець не здійснював оплату за неї з 1 травня 2012 року по 31 жовтня 2012 року.

На момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за договором № 2179 від 01.10.2003 року складає 45 862 грн. 12 коп., що вказано у Акті звірки взаємних розрахунків від 26 грудня 2012 року станом на 1 листопада 2012 року, копію якого долучено до матеріалів справи (вх. № 1128/13 від 16.01.2013 року). Крім основної суми боргу, позивач розрахував суми неустойки (пені), інфляційних збитків за весь час прострочення, а також трьох процентів річних від простроченої суми, що підтвердив Додатком №1 до позовної заяви. Відповідно до проведених розрахунків, загальна сума пені за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року становить 1148 грн. 99 коп.,згідно зі статтями 258, 549-552, 611 Цивільного кодексу України та пункту 7.2.3 договору; загальна сума трьох відсотків річних від простроченої суми за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року становить 229 грн. 80 коп., згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України; сума інфляційних збитків за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року становить 25 грн. 65 коп., у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно загальна сума нарахувань, пов'язаних із невиконанням Покупцем своїх зобов'язань, складає 1404 грн. 44 коп..

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:

Як встановлено судом, 01.10.2003 року сторони уклали договір № 2179 про постачання теплової енергії в гарячій воді, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків між сторонами в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно з положеннями п.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

На виконання умов вищезазначеного договору позивач здійснював постачання теплової енергії в гарячій воді відповідачу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п.7 ст.276 Господарського кодексу України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Як зазначається у п. 6.3 договору, покупець до 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачує Енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Згідно з Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. N 1198, а саме п. 23 розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Відповідно до п. 28 Правил у разі несплати за спожиту теплову енергію теплопостачальна організація має право обмежити або припинити постачання теплової енергії споживачеві та нарахувати штрафні санкції.

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень п. 1 статті 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що борг відповідача перед позивачем за надані послуги на момент розгляду справи становить 45 862 грн. 12 коп. За прострочення виконання зобов'язання відповідачу нараховано за період з 01.05.2012 року по 31.10.2012 року пеню у розмірі 1148 грн. 99 коп., три відсотки річних у сумі 229 грн. 80 коп. та інфляційні збитки у розмірі 25 грн. 65 коп. Здійснивши перерахунок вказаних позивачем розмірів штрафних санкцій, судом отримано наступні суми: пеню у розмірі - 1148 грн. 99 коп., три відсотки річних - 229 грн. 83 коп., інфляційні збитки - 32 грн. 02 коп. Однак, проведені судом розрахунки не перешкоджають задоволенню вимог, заявлених позивачем, оскільки саме така сума стягнення оплачена судовим збором. У судовому засіданні 13.02.2013 року представник відповідача звернувся з клопотанням не задовольняти вимогу позивача про нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, обґрунтовуючи це важким фінансовим становищем підприємства. На підтвердження заявленого клопотання подав доказ - ухвалу господарського суду Львівської області від 24.12.2012 року про порушення провадження у справі про банкрутство Державного житлово-комунального підприємства Державного концерну «ЛОРТА». Однак, суд відхилив клопотання, зважаючи на те, що важке фінансове становище не є підставою для нездійснення оплати основної суми боргу та нарахованих штрафних санкцій і відповідно до ст. 83 Господарського процесуального кодексу України суд не має підстав для зменшення розміру штрафних санкцій.

Внаслідок наведеного суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог про стягнення 47 266 грн. 56 коп.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись вищенаведеними нормами та ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Державного житлово-комунального підприємства державного концерну «ЛОРТА» (79040, м. Львів, вул. Каховська, 35, код ЄДР 22375887) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» (79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4а, код ЄДР 20784943) 45 862 грн. 12 коп. основного боргу, 1148 грн. 99 коп. пені, 229 грн. 80 коп. 3% річних та 25 грн.65 коп. інфляційних втрат.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 15.02.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв