Рішення № 29601326, 25.02.2013, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.13 Справа № 920/30/13 Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченко П.І., при

секретарі судового засідання С.Ю.Чижик, розглянув матеріали справи № 920/30/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго», м. Суми

до відповідача : Публічного акціонерного товариства «Центролит», м. Суми

про стягнення 122 304,34 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Циганенка С.В., довіреність № 10-19/17-Д/07 від 05.02.2013 року ;

від відповідача Пузакова В.І., довіреність б/н від 12.12.2012 року.

В судовому засіданні, розпочатому о 10 год. 00 хв. 18.02.2013 року , оголошувалась перерва до 10 год. 50 хв. 25.02.2013 року .

Суть спору : позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 122 304,34 грн. заборгованості зі сплати за перетікання реактивної електричної енергії, згідно договору про постачання електричної енергії № 7К від 20.10.2003 року, укладеного між сторонами.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, не заперечуючи самого факту заборгованості та не оспорюючи суму боргу, тобто не заперечуючи по суті справи, не погоджується з позовними вимогами позивача, посилаючись на те, що ухвалою Господарського суду Сумської області від 21.12.2009 року було порушено провадження у справі № 6/227-09 про банкрутство відповідача, введено процедуру розпорядження майном боржника, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою Господарського суду Сумської області від 27.09.2012 року № 6/227-09 було введено процедуру санації відповідача строком на 12 місяців та призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Корнілова Є.О.

Відповідач також посилається на ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», згідно якої вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури. Поряд з цим відповідач зазначає, що на даний час він не визнаний банкрутом.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначає, що згідно ст. 1 вищезгаданого Закону, поточними є вимоги до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство, а також зазначає, що керуючий санацією зобов'язаний діяти у порядку та відповідно до вимог, визначених згаданим Законом. Виходячи з викладеного, відповідач в особі керуючого санацією просить відмовити у задоволенні позовних вимог позивачеві.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :

Згідно договору про постачання електричної енергії № 7 К від 20.10.2003 року , укладеного між ВАТ «Сумиобленерго» (перейменоване в публічне акціонерне товариство «Сумиобленерго» згідно з рішенням загальних зборів акціонерів від 22 квітня 2011 року) (далі - ПАТ «Сумиобленерго») та відповідачем, позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, а публічне акціонерне товариство «Центролит» (далі - ПАТ «Центролит») - оплачувати постачальнику її вартість та здійснювати інші платежі відповідно до умов вказаного договору та додатків до нього, що є невід'ємними частинами договору .

Відповідно до п.1 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії № 7К від 20.10.2003 року, розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.

В пункті 2 цього додатку сторони домовились, що оплата за використану електричну енергію споживачем має бути проведена у таких співвідношеннях: до 15 дня розрахункового періоду 30 %, до 25 дня розрахункового періоду 70 %.

Відповідач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг електричної енергії, заявленої на поточний розрахунковий період із врахуванням планового платежу.

Факт належного виконання умов договору ПАТ «Сумиобленерго» за грудень 2011 - червень 2012 р. підтверджується актами про обсяги переданої споживачу (спожитою споживачем) електричної енергії .

Згідно п. 1.2. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 № 28, плата за перетікання реактивної електроенергії - плата за послуги, які електропередавальна організація або власник технологічних електричних мереж змушені надавати споживачу, якщо він експлуатує електромагнітно незбалансовані електроустановки.

Відповідно п. 2.2.4. договору про постачання електричної енергії № 7К від 20.10.2003 року, відповідач зобов'язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з додатками № 5 .

Як вбачається із довідки нарахувань та оплат по реактивній електроенергії по ПАТ «Центролит», відповідач зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати за перетікання реактивної електроенергії протягом серпня 2010 року - березня 2011 року та липня - вересня 2012 року виконував неналежним чином .

Для здійснення плати за перетікання реактивної електроенергії відповідачу виставлялися рахунки, які він не сплачував. В п. 8 додатку № 4 до договору про постачання електричної енергії № 7К від 20.10.03 сторони погодили, що рахунки для здійснення сплати за перетікання реактивної електроенергії мають бути оплачені протягом 5 днів з дня отримання.

Рахунки № 13-40/9819 від 30.08.10, № 13-40/10284 від 30.09.10, № 13-40/10822 від 29.10.12, № 13-40/11389 від 30.11.10, № 13-40/11989 від 30.12.10, № 13-40/344 від 31.01.11, № 13-40/929 від 28.02.11 та № 13-40/1422 від 30.03.11 за спожиту протягом серпня 2010 року - березня 2011 року реактивну електроенергію на суму 110 248 гри. 31 коп. не сплачені.

Рахунки № 13-40/2748 від 30.07.12, № 13-40/3146 від 31.08.12 та № 13-40/3576 від 01.10.12 за спожиту протягом липня - вересня 2012 року реактивну електроенергію на суму 12 056 гри. 03 коп. не сплачені.

Отже, на час звернення до суду із позовом, заборгованість по вищевказаним рахункам залишається незмінною та несплаченою у сумі 122 304 грн. 34 коп.

З відзиву відповідача на позовну заяву вбачається, що відповідач не спростовує вищевикладені обставини, не заперечує самого факту заборгованості та не оспорює суму заборгованості.

Відповідач посилається на ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ( в редакції Закону, яка діяла до 19.01.2013 року, тобто на день звернення позивача з позовом до суду ), згідно якої вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являти тільки в межах ліквідаційної процедури, але поряд з цим зазначає, що на даний час він не визнаний банкрутом.

З огляду на вищевикладене, безпідставним та необґрунтованим є прохання відповідача відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог .

Разом з тим, згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч.1 ст. 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій , які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів .

Зважаючи на все вищевикладене, позивач правомірно звернувся до господарського суду з позовною заявою, яка розглядається у даній справі, і його позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягаючими задоволенню.

Заперечення проти позову відповідача спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору у розмірі 2 446,08 грн.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 15,16,20,526,530,629 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 1,2,12,21,33,34,43,49,82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центролит» ( вул. Брянська,1, м. Суми, 40020; ідентифікаційний код 00217875) на користь Публічного акціонерного товариства «Сумиобленерго» (вул. Д. Коротченка 7, м. Суми, 40035; ідентифікаційний код 23293513) 122 304,34 грн. заборгованості зі сплати за перетікання реактивної електричної енергії , 2 446,08 грн. витрат по сплаті судового збору .

Повне рішення складено 26.02.2013 року

СУДДЯ П.І.ЛЕВЧЕНКО