Рішення № 29600640, 05.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/17657-2012 05.02.13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" про стягнення 3 030,45 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Півень Д.О. (дов. № 93/2012/02/13-20 від 13.02.2012 року.)від відповідача Коломийчинко І.В. (дов. № 118- д від 25.12.2012 року.)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 05 лютого 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (надалі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 145 277,39 грн., з яких: 142 246,94 грн. основної заборгованості за договором № 720398 від 01.02.2004 року на постачання теплової енергії у гарячій воді, 3 030,45 грн. трьох процентів річних, а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до договору № 720398 від 01.02.2004 року на постачання теплової енергії у гарячій воді, в частині оплати за надані позивачем послуги.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.12.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/17657-2012, слухання справи призначено на 08.01.2013 року.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року справу № 5011-69/17657-2012 передано для розгляду судді Удаловій О.Г., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відпустці.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року суддя Удалова О.Г. прийняла справу № 5011-69/17657-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено на 05.02.2013 року.

09.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, у зв'язку з оплатою відповідачем суми основного боргу, у відповідності до якої просить суд стягнути з відповідача 3 030,45 грн. трьох процентів річних, а також покласти на відповідача судові витрати.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року справу № 5011-69/17657-2012 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2013 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 5011-69/17657-2012 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали господарського суду міста Києва від 08.01.2013 року.

У судовому засіданні 05.02.2013 року представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення (зменшення) позовних вимог.

У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Подана позивачем заява про уточнення (зменшення) позовних вимог приймається судом до розгляду, позовні вимоги розглядаються з урахуванням заяви поданої 09.01.2013 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва.

Представник відповідача у судовому засіданні 05.02.2013 року проти задоволення позовних вимог заперечив.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2004 року між Акціонерною енергопостачальною організацією "Київенерго", яка у квітні 2011 року у відповідності до вимог та положень Закону України "Про акціонерні товариства" № 514-VI від 17 вересня 2008 року перейменована на Публічне акціонерне товариство "Київенерго" (постачальник) та Комунальним підприємством "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (споживач) було укладено договір № 720398 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі по тексту - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору електропостачальна організація зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а Споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі.

Згідно з пунктом 2.2.1 Договору, постачальник зобов'язався безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до договору.

У відповідності до пункту 2.3.1 Договору, споживач зобов'язався додержуватися кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку № 1, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку № 2.

Пунктом 2.3.5. Договору сторони погодили, що споживач зобов'язується забезпечувати:

- своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно - обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію;

- своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію спожиту орендарями;

- прийняття всіх заходів (в .т.ч. примусових) для стягнення коштів з боржників згідно з чинним законодавством України);

- безперешкодний цілодобовий доступ представників постачальника до тепловикористовуючих установок та приладів обліку споживача для виконання ними службових обов'язків.

Порядок розрахунків сторони погодили в Додатку № 2 до Договору.

Пунктом 9 додатку 2 до Договору передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-4 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці, табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з пунктом 10 Додатку 2 до Договору споживач щомісячно забезпечує:

- не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;

- до 25 числа поточного місця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за Договором, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію не виконував, у зв'язку з чим станом за період з 01.10.2011 року по 01.11.2012 року у останнього виникла заборгованість у розмірі 142 246,94 грн.

В процесу розгляду даної справи позивач подав заяву про зменшення про зменшення позовних вимог в якій останній зазначив, що відповідач сплатив на користь позивача заборгованість з основного боргу в розмірі 142 246,94 грн., у зв'язку з чим, позивач просить суд зменшити позовні вимоги по справі, а саме стягнути з відповідача 3 030,45 грн. три проценти річних, а також покласти на відповідача судові витрати.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Умови спірного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

У відповідності до положень частин 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України, розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про теплопостачання" тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, що підтверджується доданими до позовної заяви обліковими картками за спірний період (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

В ході судового розгляду даної справи, відповідач сплатив основний борг у розмірі 142 246, 94 грн., що підтверджується довідкою про надходження коштів на рахунок Публічного акціонерного товариства "Київенерго" за спірний період.

У зв'язку зі сплатою відповідачем на користь позивача суму основного боргу в розмірі 142 246, 94 грн., позивач просить суд стягнути з відповідача 3 030,45 грн.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Приймаючи до уваги вищенаведені приписи Цивільного кодексу України щодо наявності у позивача права за порушення грошового зобов'язання відповідачем вимагати сплати останнім 3% річних від простроченої суми, перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Київенерго" щодо стягнення з комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" 3% річних на загальну суму 3 030,45 грн.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 34 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго", з урахування поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Київенерго", з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Центр обслуговування споживачів Шевченківського району" (03190, м. Київ, вул. Кирпоноса, 10/8, код ЄДРПОУ 31731838) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 3 030 (три тисячі тридцять) грн. 45 коп. три проценти річних, 2 905 (дві тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 55 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання

повного тексту рішення 08.02.2013 року

Суддя С.В. Стасюк