Ухвала суду № 29600473, 26.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2984/12 Головуючий у 1-й інстанції: Житняк Л.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Старової Н.Е.

Коротких А.Ю.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року у справі за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Надія» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року адміністративний позов СТОВ «Надія» до Бахмацької МДПІ Чернігівської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем була проведена планова виїзна перевірка СТОВ «Надія» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року, про що складено Акт від 18 червня 2012 року № 198/22/24842666.

Вказаним актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 81.6, п. 81.11, пп. 81.15.1, пп. 81.15.2, пп. 81.15.7 п. 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 статті 187, п. 188.1 статті 188, п. 198.3 статті 198, п. 209.1, п. 209.6, п. 209.7, п. 209.10, п. 209.17 статті 209 Податкового кодексу України, положення Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 року № 23, абз. 3 пп. 5.7.1 п. 5.7, п. 5.8 р. 5, п. 19 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, положення Порядку акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум ПДВ на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2011 року № 11, статті 2, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 6, 8 Закону України «Про оренду землі».

На підставі вказаного Акту перевірки Бахмацькою МДПІ було прийнято податкове повідомлення-рішення від 02 липня 2012 року № 0000212210, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ у розмірі 3 421 652, 00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 2 827 439, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 594 213, 00 грн.).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням Бахмацької МДПІ, СТОВ «Надія» оскаржило його в адміністративному порядку до Державної податкової служби у Чернігівській області, рішенням якої податкове повідомлення-рішення в частині збільшення грошового зобов'язання з ПДВ у сумі 1 502 275, 00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 285 884, 50 грн. - скасовано, в іншій частині (у сумі 1 633 492, 50 грн.: податок - 1 325 164, 00 грн., санкція - 308 328, 50 грн.) - залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України - платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи із врахуванням визначення терміну «податкове зобов'язання», вказаного в пп. 14.1.156 п. 14.1 статті 14 Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 статті 44 ПК України - для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 81.1 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент здійснення правовідносин) - резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Відповідно до п. 81.2 статті вказаного 8 Закону - згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

В силу п. 81.6 статті 81 Закону - сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

При цьому, згідно п. 81.11 статті 81 вказаного Закону - якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно несільськогосподарські товари (послуги), питома вага яких перевищує 25 відсотків від вартості всіх поставлених товарів (послуг), то:

а) на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею. Таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому було допущено таке перевищення, і сплатити податок до бюджету в загальному порядку;

б) податковий орган виключає таке підприємство з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування та може повторно включити його до такого реєстру після спливу наступних дванадцяти послідовних звітних податкових періодів за наявності підстав, визначених цією статтею;

в) таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що СТОВ «Надія» відповідно до вимог статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» та статті 209 ПК України за період з 01 квітня 2009 року по 31 березня 2012 року застосовувало спеціальний режим оподаткування ПДВ.

Для отримання права на застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства СТОВ «Надія» були подані до Бахмацької МДПІ заяви від 15 лютого 2009 року та від 29 січня 2009 року з переліком видів економічної діяльності сільськогосподарського підприємства, що підпадають під дію спеціального режиму оподаткування у сфері сільського господарства, а саме: 01.11.0 Вирощування зернових та технічних культур. 01.21.0 Розведення великої рогатої худоби. 01.23.0 Розведення свиней.

У зв'язку із зазначеним, СТОВ «Надія» отримано Свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ від 05 лютого 2009 року № 100167735 серії НБ № 019391.

При цьому, СТОВ «Надія» в періоді, що підлягав перевірці, одночасно користувалось спеціальним режимом оподаткування діяльності у сфері сільського господарства та загальними нормами оподаткування ПДВ, тому підприємство вело податковий облік операцій, пов'язаних зі спеціальним режимом оподаткування та окремо із загальним.

Таким чином, СТОВ «Надія» окремо складало реєстри виданих та отриманих податкових накладних та до Бахмацької МДПІ подавало дві декларації:

- загальну податкову декларацію з ПДВ, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом;

- скорочену податкову декларацію з ПДВ спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, відповідно до якої сума ПДВ нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Згідно п. 81.7 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» - сільськогосподарськими вважаються товари, зазначені у групах 1 - 24 УКТ ЗЕД згідно із Законом України «Про Митний тариф України», якщо такі товари вирощуються, відгодовуються, виловлюються або збираються (заготовляються) безпосередньо платником податку - суб'єктом спеціального режиму оподаткування (крім придбання таких товарів у інших осіб), а також продукти обробки (переробки) таких товарів, які поставляються зазначеним платником податку - їх виробником.

Відповідно до пп. 81.15.7 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» - Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим відповідно до Закону України «Про стандартизацію».

Достовірність відомостей про види економічної діяльності сільськогосподарського підприємства СТОВ «Надія» (за КВЕД) підтверджено Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 14752077, зробленим на запит суду, а також Бахмацькою МДПІ на арк. 3 Акту перевірки від 18.06.2012 № 198/22/24842666. Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців містять відомості про основні види діяльності сільськогосподарського підприємства за КВЕД, який останнє також додає до заяви для отримання права на застосування спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського господарства.

Так, згідно абз. 9 ч. 2 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» - в єдиному державному реєстрі містяться такі відомості щодо юридичної особи як види діяльності.

Форма довідки з Єдиному державному реєстрі затверджена наказом Державного комітету статистики від 12 червня 2007 року № 164 «Про затвердження форми довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України».

Вказаною формою передбачено зазначення в довідці шести напрямків видів діяльності за КВЕД, але це не може обмежувати підприємство у здійсненні ним передбачених статутом видів діяльності.

На підтвердження того, що надані СТОВ «Надія» послуги є сільськогосподарськими та підпадають під спеціальний режим оподаткування ПДВ, останнім були надані до перевірки документальні докази перебування у власності сільськогосподарської техніки. Дана обставина представниками відповідача в судовому засіданні не заперечувалась.

Відповідно до п. 13 Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2009 року № 23, визначено, що норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» поширюються на види діяльності щодо надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту.

При цьому, лист Міністерства аграрної політики України від 23 квітня 2009 року № 37-21-1-15/6802, на який посилається на арк. 7-8 Акту перевірки від 18 червня 2012 року № 198/22/24842666 Бахмацька МДПІ, не є нормативно-правовим актом, носить рекомендаційний характер та фактично суперечить нормам Закону України «Про податок на додану вартість» та змінює сутність статті 81 Закону.

В даному випадку господарська операція з надання послуг передбачає операцію між двома особами, відповідно до якої, одна особа такі послуги безпосередньо здійснює за винагороду, а інша отримує їх результат, несучи відповідні витрати.

Роз'яснення ж Міністерства аграрної політики України, надане вищевказаним листом, стосовно того, чи відносяться наведені у Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», послуги, що надані третій особі (іншому суб'єкту господарювання), до сільськогосподарської діяльності, відповідно до якого до спеціального режиму оподаткування відносяться лише послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, знаходиться поза межами змісту поняття «господарська операція з надання послуг», оскільки таке матеріальне благо за ними не вибуває з володіння сільськогосподарського підприємства та є витратами, що впливають на собівартість такого сільськогосподарського товару.

Колегія суддів звертає увагу на те, що ані Закон України «Про податок на додану вартість», ані Податковий кодекс України не містять зобов'язання платника податків здійснювати діяльність лише зазначену у Свідоцтві про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування ПДВ, також немає заборони відносити надані послуги до спеціального режиму оподаткування, якщо такі послуги визначені статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на зазначене, суд прийшов до висновку, що п. 81.10 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 209.10 статті 209 ПК України припускають неоднозначне (множинне) трактування змісту права платника податків.

А тому суд керується п. 56.21 статті 56 ПК України, відповідно до якого встановлено, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, враховуючи те, що надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі та надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом відноситься до видів діяльності на які поширюється дія ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість», колегія суддів приходить до висновку, що СТОВ «Надія» правомірно віднесено у відповідних звітних періодах суми ПДВ у розмірі 37 857, 71 грн. за господарськими операціями з перевезення зерна, автомобільних послуг, послуг з обробки землі, польових послуг, надані власною сільськогосподарською технікою.

Крім того, СТОВ «Надія», в періоді, що підлягав перевірці, здійснювало діяльність з вирощування буряку за кодом КВЕД 01.11.0. Вирощені цукрові буряки СТОВ «Надія» передавало для переробки на давальницьких умовах до ТОВ «Краєвид» та отримувало цукор з подальшою його реалізацією.

Операції з поставки цукру у розмірі 1 547 381, 21 грн. та податкові зобов'язання з ПДВ, нараховані на поставки цукру та побічної продукції переробки цукрового буряку (жому, патоки) у розмірі 309 589, 05 грн. СТОВ «Надія» включені до скорочених податкових декларацій з ПДВ відповідних періодів.

В силу пп. 81.15.5 п. 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» - виробництво продукції на давальницьких умовах із сировини, яка вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, - це операція з поставки сільськогосподарської сировини замовником (власником) - суб'єктом спецрежиму виробникові (переробникові) та прийнята останнім для переробки (обробки, збагачення чи використання) на готову продукцію на виробничих потужностях такого виробника (переробника) за відповідну плату без отримання права власності на таку продукцію.

Апелянтом не доведено, що СТОВ «Надія» повинно мати в обов'язковому порядку обладнання для переробки цукрового буряка і отримання продукції його переробки - цукру. На спростування позиції відповідача, про те, що саме позивачем було здійснено виробництво продукції на давальницьких умовах, суд зазначає, що переробка цукрового буряка може здійснюватись на договірних засадах на давальницьких умовах, при цьому, з метою переробки цукрового буряка на давальницьких умовах і отримання продукції його переробки - цукру, позивач не повинен отримувати КВЕД 15.83.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що СТОВ «Надія» передавало на переробку власний цукровий буряк іншому підприємству, яке без отримання права власності на буряк та продукти переробки здійснювало виробництво цукру (код КВЕД 15.83.0) та назад отримувало вже готову продукцію, яку в подальшому СТОВ «Надія» реалізувало третім особам. При цьому, на жодному етапі СТОВ «Надія» не передавало право власності на свою продукцію, тобто не постачало продукцію ТОВ «Краєвид» та ВАТ «Блок Агро світ».

Таким чином, суд прийшов до висновку, що СТОВ «Надія» правомірно включило суму ПДВ у розмірі 309 589, 05 грн. по поставці цукру та побічної продукції переробки на давальницьких умовах цукрового буряку (жому, патоки) до скороченої податкової декларації з ПДВ відповідних періодів.

Щодо зробленого в Акті перевірки Бахмацької МДПІ від 18 червня 2012 року № 198/22/24842666 висновку про заниження СТОВ «Надія» питомої ваги поставлених несільськогосподарських товарів (послуг) до вартості всіх поставлених товарів (послуг), колегія суддів не погоджується у зв'язку з тим, що поставлені товари (послуги) (виконання польових робіт, послуг з посіву с/г культур, внесення міндобрив, поставки цукру) вважаються сільськогосподарськими в силу статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

А тому, виключення ПДВ зі складу податкового кредиту загальних та скорочених податкових декларацій з посиланням на ненадання облікових документів, є неправомірним, оскільки СТОВ «Надія» до Бахмацької МДПІ були надані всі первинні документи на підтвердження обліку та використання товарів в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, що представниками відповідача в судовому засіданні не заперечувалось (перелік документів наведений у додатках до Акту перевірки).

При цьому, питома вага поставки сільськогосподарських товарів з березня 2009 року по лютий 2010 року (12 попередніх послідовних податкових періодів) з урахуванням виготовленого на давальницьких умовах цукру складає більше 75% як того вимагає стаття 81 Закону України «Про податок на додану вартість». Таким чином, суд прийшов до висновку, що донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 3 664 422, 00 грн. з 01 березня 2010 на загальних підставах є протиправним.

Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що обставини, на які посилається відповідач як підставу своїх правомірних дій, не знайшли свого обґрунтування та не підтверджуються матеріалами справи.

Отже, встановивши невідповідність формування відповідачем податкового зобов'язання позивачу по ПДВ вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», суд першої інстанції вірно визнав, що податкове повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ від 07 вересня 2012 року № 0000832310 підлягає скасуванню.

Враховуючи вищезазначене, правомірним є висновок про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Старова Н.Е.

Коротких А. Ю.