Рішення № 29600131, 26.02.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

26 лютого 2013 року Справа № 927/249/13-г

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Чернігівобленерго",

вул. Горького, 40, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Державне підприємство "Чернігівторф",

вул. Борисенка, 35-А, м. Чернігів, 14037

Про стягнення заборгованості в сумі 49 776,38 грн.

Суддя Моцьор В.В.

Представники сторін:

позивача: не з'явився,

відповідача: Глібко В.П.- провідний юрисконсульт (довіреність №296 від 23 травня 2012 року).

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 49 776,38 грн. боргу, в тому числі 45 076,07 грн. боргу за активну електроенергію, 3 840,46 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 15,78 грн. інфляційних нарахувань, 140,68 грн. 3% річних та 703,39 грн. пені, згідно Договору про постачання електричної енергії № 3025 від 31 жовтня 2007 року з додатками до нього.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, але надіслав на адресу суду клопотання, в якому просить суд розглянути справу без його участі за наявними в справі матеріалами у зв'язку з тим, що представник позивача не може бути присутнім у даний час у судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні і у відзиві на позовну заяву визнав суму боргу, зазначивши, що заборгованість виникла в зв'язку з тяжким фінансовим становищем підприємства, сплатити заборгованість неможливо оскільки на всі рахунки та майно ДП "Чернігівторф" та філії "Смолинський торфозавод" - споживача електроенергії, Новозаводським відділом ДВС Чернігівського міського управління юстиції накладений арешт.

Суд дійшов висновку, що нез'явлення позивача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті. Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника відповідача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

31 жовтня 2007 року між публічним акціонерним товариством "Чернігівобленерго" (далі - постачальник) та Державним підприємством "Чернігівторф" (далі - споживач), було укладено договір № 3025 про постачання електричної енергії (надалі - договір) (а.с. 17-20).

Згідно п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 1150 кВА, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 2.1. визначено, що під час виконання умов цього Договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією.

Згідно п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.4 договору постачальник зобов'язується: виконувати умови цього договору; постачати споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; надавати споживачу рахунки на оплату спожитої електроенергії та інших платежів за розрахунковий період у терміни визначені в Додатку №3 до цього Договору "Порядок розрахунків".

Згідно п. 2.3.3. договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість спожитої електричної енергії за діючими у цей період тарифами по класах напруги, а також вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з умовами Додатку №3 до цього Договору "Порядок розрахунків", Додатку №4 до цього Договору "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" та діючого законодавства.

Відповідно до вказаного Додатку № 3 до Договору, споживач здійснює оплату електричної енергії, спожитої протягом розрахункового періоду, який встановлюється з „25" числа попереднього місяця по „24" число наступного місяця включно за такою схемою: перший плановий платіж, самостійно в другий банківський день поточного календарного місяця у розмірі 100% вартості заявленого обсягу споживання, згідно договору, з врахуванням сальдо на початок розрахункового періоду; остаточний розрахунок, згідно Додатку №3 до договору, здійснюється не пізніше перших трьох операційних днів з дня отримання рахунку.

На підставі акту про використану електроенергію споживачу було виставлено рахунок за спожиту активну електроенергію № 3025-12-2012 від 24 грудня 2012 року на суму 54 293,62 грн. (а.с. 34-35).

Даний рахунок відповідачем сплачено частково на суму 9 000 грн.

Як зазначає позивач, оскільки у споживача рахувалась переплата в сумі 217,55 грн., заборгованість відповідача за активну електроенергію становить 45 076,07 грн., що також підтверджується актом звірки, підписаним обома сторонами (а.с. 38).

Згідно п. 2.3.4. договору споживач зобов'язується здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача згідно з Додатком №8 до цього Договору "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" в терміни проведення остаточного розрахунку.

На підставі акту за перетікання реактивної електроенергії споживачу (відповідачу) було виставлено рахунок за реактивну електроенергію № 3025-12-2012 від 24 грудня 2012 року на суму 3 840,46 грн. (а.с. 36-37).

Даний рахунок відповідачем сплачений не був.

Заборгованість відповідача за перетікання реактивної електроенергії становить 3 840,46 грн., що також підтверджується актом звірки, підписаним обома сторонами (а.с. 39).

У відповідності до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач заборгованість в сумі 45 076,07 грн. за активну електроенергію та в сумі 3 840,46 грн. за перетікання реактивної електроенергії визнав.

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню 45 076,07 грн. боргу за активну електроенергію та 3 840,46 грн. за перетікання реактивної електроенергії є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача:

- 15,78 грн. інфляційних нарахувань, в тому числі 14,54 грн. за активну електроенергію та 1,24 грн. за перетікання реактивної електроенергії за грудень 2012 року;

- 3% річних в сумі 140,68 грн., в тому числі: 129,63 грн. річних за активну електроенергію та 11,05 грн. річних за перетікання реактивної електроенергії за період з 28 грудня 2012 року по 1 січня 2013 року;

- пеню в сумі 703,39 грн., в тому числі: 648,16 грн. пені за активну електроенергію та 55,23 грн. пені за перетікання реактивної електроенергії за період з 28 грудня 2012 року по 1 січня 2013 року;.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань по Договору про постачання електричної енергії № 13025 від 31 жовтня 2007 року, тому суд доходить висновку, що позивачем правомірно нараховано 15,78 грн. інфляційних нарахувань за грудень 2012 року та 140,68 грн. три проценти річних за період з 28 грудня 2012 року по 1 січня 2013 року за несвоєчасні розрахунки по споживанню активної електроенергії та за перетікання реактивної електроенергії (згідно наданих розрахунків а.с. 40, 42).

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Відповідно до п. 4.2.1. договору за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.3 - 2.3.4 цього договору, з порушенням термінів визначених в Додатку №3 „Порядок розрахунків" до цього договору, споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який нараховується пеня, за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Проте, згідно п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується прострочення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо розрахунків по споживанню активної електроенергії та за перетікання реактивної електроенергії, а також майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 70,34 грн.

В частині стягнення пені в сумі 633,05 грн. відмовити.

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Оскільки спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з нього підлягає стягненню на користь позивача 1 720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Чернігівторф" (вул. Борисенка, 35-А, м. Чернігів, 14037, р/р №26001935070050 у ЧОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Чернігів, МФО 353014, код 02968220) на користь публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (вул. Горького, 40, м. Чернігів, 14000, п/р №26032301102791 в філії - Чернігівське обласне управління АТ "Ощадбанк", МФО 353553, код 22815333) 45 076,07 грн. боргу за активну електроенергію.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Стягнути з Державного підприємства "Чернігівторф" (вул. Борисенка, 35-А, м. Чернігів, 14037, р/р №26001935070050 у ЧОФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Чернігів, МФО 353014, код 02968220) на користь публічного акціонерного товариства "Чернігівобленерго" (вул. Горького, 40, м. Чернігів, 14000, п/р №26002377008001 в Чернігівському РУ ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 353586, код 22815333) 3840,46 грн. боргу за перетікання реактивної електроенергії, 15,78 грн. інфляційних нарахувань, 140,68 грн. 3% річних, 70,34 грн. пені та 1 720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Суддя В.В. Моцьор