Постанова № 29597317, 18.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 лютого 2013 р. о 10:45 Справа №801/872/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кузьміні О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Керченського міського центра зайнятості

до ОСОБА_2

про стягнення,

Суть спору: Керченський міський центр зайнятості (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення суми витрат на матеріальне забезпечення у розмірі 3857,97 грн.

Позов мотивовано порушенням відповідачем Законів України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", "Про зайнятість населення" щодо необхідності поверненням безпідставно сплаченої допомоги по безробіттю.

Ухвалами суду від 28.01.2013 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Сторони повідомлені належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, представник позивача надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, про зменшення позовних вимог у зв'язку із частковою сплатою суми заборгованості, просить задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3457,97 грн. у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи відповідно до ст.33 КАС України - за адресою зареєстрованого місця проживання відповідачеві було направлено ухвали суду від 28.01.2013 року про відкриття провадження в адміністративній справі, закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, а також повістку з зазначенням дати, часу та місця судового розгляду, однак перелічені документи повернулись до суду з відміткою Укрпошти: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно з ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин справи, суд вважає за можливе, керуючись положеннями ст. 128 КАС України розглядати справу за відсутністю сторін.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" №1533-III від 02.03.2000 року в редакції, чинній на час звернення позивача до суду (далі - Закон №1533) Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду, виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою.

Відповідно до ч.6 ст.10 Закону №1533 функції виконавчої дирекції Фонду виконує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, та його територіальні органи, що здійснюють свою діяльність відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та цього Закону. Керівник центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, входить до складу правління Фонду.

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про зайнятість населення» N5067-VI від 05.07.2012 року (далі - Закон N5067-VI, що набув чинності на час звернення позивача із позовом до суду) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи. Територіальні органи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах є юридичними особами публічного права.

Отже, судом встановлено, що позивач є установою Державної служби зайнятості, та підпорядковується Міністерству праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, яке відповідно до п.1 Положення про Міністерство праці та соціальної політики Автономної Республіки Крим, затвердженого Постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 13.06.2005 року №249 являється республіканським органом виконавчої влади.

Відповідно до п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 (далі - Порядок) у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Можливість вирішення спорів, які виникають у зв'язку зі застосуванням Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" саме у судовому порядку, визначена також ст.39 Закону №1533.

Таким чином, судом встановлено, що позивач, являючись суб'єктом владних повноважень, відповідно до законодавства має право подавати до суду позовну заяву до фізичних та юридичних осіб, щодо стягнення з громадян безпідставних виплат у вигляді допомоги по безробіттю.

Відповідно до ст.6 Закону №1533 право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи.

Із наданих позивачем документів встановлено, що відповідач відповідно до даних персональної картки НОМЕР_1 відноситься до застрахованих осіб, які мають право на матеріальне забезпечення.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач, відповідно до ст.6 Закону №1533 має право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги.

Згідно зі ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" N803-XII від 01.03.1991 року (далі - Закон N803-XII, чинний на час спірних правовідносин) держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю. Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Згідно з ч.1 ст.7 Закону №1533 одним з видів забезпечення за цим Законом є допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності.

Відповідно до п.1 ст.22 Закону №1533 (в редакції, чинній на час звернення відповідача до Центу зайнятості) застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п.3 ст. 22 Закону №1533 допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Судом встановлено, що відповідач 11.05.2011 року надав заяву позивачу про відсутність роботи, зарплатні та інших доходів та зобов'язався у випадку працевлаштування, укладення договору цивільно-правового характеру та іншої діяльності, яка надає дохід, повідомляти службу зайнятості (а.с.15-16).

На підставі зазначеної заяви та наданих документів, наказом ПК №НТ110511 від 11.05.2011 року відповідачу надано статус безробітного, у зв'язку із чим призначена допомога по безробіттю (а.с.7)

Відповідач перебував на обліку як безробітний у Керченському міському центрі зайнятості з 04.05.2011 року по 23.12.2011 року та отримував матеріальне забезпечення по безробіттю з 11.05.2011 року по 22.12.2011 року.

26.12.2011 року було складено акт №8 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (а.с.14).

За результатами перевірки було встановлено, що відповідач у період перебування на обліку як безробітного отримував стипендію у КРПТУЗ «Керченське вище морське професійне училище». Про навчання відповідача на денній формі у КРПТУЗ «Керченське вище морське професійне училище» також свідчить довідка від 23.12.2011 року №1104. (а.с.13,14).

Таким чином, відповідач приховав факт отримання доходів у період знаходження на обліку у державній службі зайнятості та незаконно отримав матеріальне забезпечення на випадок безробіття з 11.05.2011 року по 22.12.2011 у розмірі 5957,97 грн.

Відповідно до ч.ч.2,3 ст.36 Закону №1533 передбачено наступне: застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

В порушення вимог вказаних у ст. 36 Закону №1533 відповідач не повідомив позивача про те, що на час взяття його на облік як безробітного та призначення допомоги по безробіттю він навчався на денні формі навчання та отримав стипендію.

Відповідно до абз.1 п.3 ст.36 Закону №1533 сума виплаченого забезпечення відповідачу внаслідок умисного невиконання ним своїх обов'язків та зловживання ними підлягає стягненню з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно з п.6 та п.7 Порядку у разі встановлення центрами зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів відшкодовуються роботодавцем. Виплата коштів, недоотриманих особою внаслідок заниження суми страхових виплат, здійснюється за рахунок коштів Фонду. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Пунктом 7 Порядку встановлено, що у разі відмови особи повернути кошти або відмови роботодавця відшкодувати кошти, а також у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Суд зазначає, що відповідно до п.8 ч.1 ст.31 Закону №1533 виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Листом №06-7519 від 26.12.2011 року відповідач був повідомлений про необхідність повернення суми незаконно виплаченого безробітному матеріального забезпечення в розмірі 5957,97 грн. У зазначеному листі вказано, що у випадку несплати незаконно отриманого матеріального забезпечення в період безробіття протягом 15 робочих днів це питання буде вирішуватись в судовому порядку (а.с.17).

Судом встановлено, що відповідач отримав зазначений лист 26.12.2011 року та зобов'язався сплатити заборгованість до 01.07.2012 року, що підтверджується власноруч написаним листом (а.с.18).

Відповідно до довідки-розрахунку сум надлишково виплаченої допомоги по безробітному ОСОБА_2 ним було незаконно отримано 5957,97 грн. матеріального забезпечення по безробіттю, добровільно повернуто 2100,00 грн. (а.с.12).

Крім того, судом встановлено, що 26.12.2011 року відповідачем добровільно повернуто 400,00 грн. матеріального забезпечення по безробіттю.

На час розгляду справи залишок надлишково виплаченої допомоги відповідачу складає 3457,97 грн.

Згідно частини 2 статті 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Відповідач не надав суду доказів підтверджуючих сплату надлишково виплаченої допомоги по безробіттю всього у сумі 3457,97 грн. Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими, такими що підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні 18.02.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 25.02.2013 року.

Керуючись ст. ст.158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, 98300) на користь Керченського міського центру зайнятості (98300, АР Крим, м.Керч, вул. Кірова 5, р/р 37171001000358, МФО 824026, ЗКПО20708617 в УДКС у м.Керч АР Крим) суму у розмірі 3457,97 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Ю.Циганова