Постанова № 29593729, 05.02.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2013 р. Справа №801/202/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання - Зайцевої М.О., представників позивача - Совгір С.П., Кунгурцева Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Стройкамінвест» до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Стройкамінвест» звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 14.12.2012 року № 0013661502 на суму 42500 та від 17.12.2012 року № 0008541501 на суму 3250 гривень, № 0008331501 від 14.12.2012 року на суму 174265,10 гривень, № 0013671502 від 14.12.2012 року на суму 2600,00 гривень, № 0013681502 від 14.12.2012 року на суму 3465,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ БВП "Строітель -плюс" та фірмою "Капітель плюс" за період 4 квартал 2009 року, 1-4 квартал 2010 року, якою встановлено завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2009 рік в сумі 3250 гривень; заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 50 081 гривень; завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 3465 грн., та встановлено завищення від'ємного значення поточного звітного періоду по декларації за 4 квартал 2010 року у сумі 2600 грн., в результаті чого занижено ПДВ на загальну сум 34650 грн. Відповідач посилається на те, що зазначені вище порушення виникли внаслідок нікчемності укладених позивачем угод з ТОВ БВП "Строітель -плюс"та фірмою "Капітель плюс", оскільки вважає, що усі операції купівлі-продажу за участі цих контрагентів спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Позивач вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбувались реально, отримання та оплата товарів та послуг підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати та податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений про місце та час розгляду справи належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Надав письмові заперечення, в яких зазначив, що при проведенні перевірки позивача була отримана інформація про неможливість проведення зустрічних перевірок його контрагентів ТОВ БВП «Строітель -Плюс» та фірми «Капітель Плюс». Отже, з цієї інформації було зроблено висновок, що контрагенти позивача були зареєстровані з подальшою передачею в управління підставним особам, які не мали наміру проводити фінансово-господарську діяльність, та що усі операції з купівлі-продажу за участю контрагентів позивача були спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а всі укладені з ними угоди є нікчемними.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши заперечення відповідача, матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ПП "Стройкамінвест" зареєстровано у якості юридичної особи, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи та довідка з ЄДРПОУ (а.с.6-7 т.с.1)

Позивач перебуває на обліку платника податку в ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС та є платником податку на додану вартість, відповідно до довідки про взяття на облік платником податків №333/28-1 від 23.09.2005 року та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 00886948 (а.с. 8 т.с.1).

Згідно Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, видами діяльності позивача є: оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санаторно-технічним обладнанням; надання допоміжних послуг у сфері добування інших корисних копалин та розроблення кар'єрів; виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу; різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю. (а.с. 7 т.с.1).

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС було проведено позапланову невиїзну перевірку ПП "Стройкамінвест" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ БВП «Строітель-плюс» та фірмою «Капітель плюс» за період 4 квартал 2009 року, 1-4 квартал 2010 року, за результатами якої було складено акт № 57290/10/15-2 від 03.12.2012 року (а.с. 19-31 т.с.1).

В ході проведення цієї перевірки було встановлено, що в період 4 кварталу 2009року, 1-4 квартал 2010 року позивач мав взаємовідносини з наступними підприємствами -постачальниками, а саме: ТОВ БВП «Строітель-плюс» та фірмою «Капітель плюс».

За рахунок цих взаємовідносин, підприємством до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування віднесено вартість товарів, робіт, послуг на загальну суму 609 055 гривень.

Також, по взаємовідносинах з цими контрагентами позивачем було задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 78984 гривень.

Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС було отримано матеріали перевірки контрагентів позивача, а саме акт від 11.04.2012 року №37/22/31263808 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ БВП «Строітель -плюс», акт від 11.04.2012 року № 38/22/31095815 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки фірми «Капітель Плюс», з яких було встановлено, що діяльність постачальників ТОВ БВП «Строітель -плюс» та фірми «Капітель Плюс» має ознаки фіктивності та спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, перевіркою встановлено, що усі операції з продажу товарів (послуг) за участю ТОВ БВП «Строітель -Плюс» та фірмою «Капітель Плюс» є нікчемними та спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Встановивши ці обставини, Державна податкова інспекція у м. Сімферополі АР Крим ДПС дійшла висновку про порушення ПП "Стройкамінвест":

- п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п. 5.3.9 п.п. 5.3 ст. 5, Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, 138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування за 2009 рік у сумі 3250 грн., занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 50081 грн, у тому числі по періодах: 1 квартал 2010 року 42500 грн., 2 квартал 2010 року 4331 грн., 4 квартал 2010 року 3250 грн.;

- п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а також п.185.1 ст. 185, п.198.1, п. 198.3, п.196.6 ст 198, п.200.1 ст 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI в результаті чого встановлено завищення залишка вд'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 3465 грн., у тому числі по періодах: 3квартал 2010 року - 3465 грн., та встановлено завищення від'ємного значення поточного звітного періоду по декларації за 4 квартал 2010 року у сумі 2600 грн., в результаті чого занижено ПДВ в періоді, що перевірявся, на загальну сум 34650 грн., у тому числі за жовтень 2009 року -650 грн., 1 кв.2010 року -34000 гривень.

В "Примітки" до акту перевірки також зазначено, що відповідно до п.102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

На підставі цих висновків акту, Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС були винесені податкові повідомлення - рішення:

- № 0013661502 від 14.12.2012 року, яким ПП "Стройкамінвест" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 42500,00 гривень, з яких 34000,0 гривень - основний платіж та 8500,00 гривень - штрафні санкції (а.с. 13 т.с. 1);

- № 0008541501 від 17.12.2012 року, яким ПП "Стройкамінвест" зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток усього на суму 3250,00 гривень. (а.с. 14 т.с.1).

- № 0008331501 від 14.12.2012 року, яким ПП "Стройкамінвест" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 89106,75 гривень, з яких 139412 гривень - основний платіж та 34853,10 гривень - штрафні санкції (а.с. 15 т.с. 1);

- № 0013671502 від 14.12.2012 року, яким ПП "Стройкамінвест" зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 2600,00 гривень. (а.с. 16 т.с.1);

- № 0013681502 від 14.12.2012 року, яким ПП "Стройкамінвест" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3465,00 гривень. (а.с. 16 т.с.1);

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є його формування за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що 11.01.2010 року між ПП "Стройкамінвест" та БВП "Строітель-плюс" було укладено договір №10/66, згідно з яким виконавець (СПП "Строітель-плюс") по заказу Замовника ПП «Стройкамінвест» надає йому автопослуги по перевезенню щебеню з кар'єру Ульянівка на станцію Сімферопоь-вантажний. Сума та об'єм вартості послуг по перевезенню визначається з розрахунку рейсу з Ульянівки в обидва кінці умовно 120 км (40км х 2) х 5 рейсів ( по 13,8 т.середн.) =600 км (Для доставки вантажу на 1 вагон) х 6,5 грн/км = 3900 грн./ваг. в т.ч. ПДВ=650 грн. (а.с. 20 т.с.2).

Також, судом встановлено, що 18.08.2009 року між ПП "Стройкамінвест" та БВП "Строітель-плюс" було укладено договір №81/975, згідно з яким виконавець (СПП "Строітель-плюс") по заказу Замовника ПП «Стройкамінвест» надає йому автопослуги по перевезенню щебеню з кар'єру Ульянівка на станцію Сімферопоь-вантажний. Сума та об'єм вартості послуг по перевезенню визначається з розрахунку рейсу з Ульянівки в обидва кінці умовно 120 км (40км х 2) х 5 рейсів ( по 13,8 т.середн.) =600 км (Для доставки вантажу на 1 вагон) х 6,5 грн/км = 3900 грн./ваг. в т.ч. ПДВ=650 грн. (а.с. 21 т.с.2).

На виконання цих Договорів, СПП "Строітель-плюс" було надано позивачу автопослуги (по перевезенню щебеню) на загальну суму 48090 грн. у тому числі ПДВ 8015 гривень, які були оплачені позивачем що підтверджується двосторонніми актами підписання сторін:

- акт10/1 від 11.01.2010 року на суму 3900 гривень в т.ч. ПДВ 650 грн. (а.с.41 т.с.1);

- акт10/11 від 12.11.2010 року на суму 3900 гривень в т.ч. ПДВ 650 грн. (а.с.59 т.с.1);

- акт10/5 від 28.05.2010 року на суму 20790 гривень в т.ч. ПДВ 3465 грн. (а.с.67 т.с.1);

- акт81/3 від 18.08.2009 року на суму 3900 гривень в т.ч. ПДВ 650 грн. (а.с.85 т.с.1);

- акт10/3 від 31.03.2010 року на суму 3900 гривень в т.ч. ПДВ 650 грн. (а.с.97 т.с.1);

- акт10/10 від 29.10.2010 року на суму 11700 гривень в т.ч. ПДВ 1950 грн. (а.с.116 т.с.1);

За фактом надання послуг по перевезенню вантажів СПП "Строітель-плюс" виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 48090 гривень, в тому числі ПДВ - 8015 гривень, а саме:

-№ 219 від 29.01.10 на суму 3900 грн. в т.ч. ПДВ 650 грн., (а.с.42 т.с.1);

- №6463 від 12.11.2010р. на суму 3900 грн., у т.ч. ПДВ - 650 грн., (а.с.60 т.с.1);

- №2182від 28.05.2010р. на суму 20790грн., у т.ч. ПДВ - 3465 грн., (а.с.68 т.с.1);

- №4860 від 30.10.09р. на суму 3900 в т.ч. ПДВ 650 грн., (а.с.86 т.с.1);

- №1152 від 31.03.10р. на суму 3900 в т.ч. ПДВ 650 грн., (а.с.98 т.с.1);

- №5830 від 29.10.10р. на суму 11700 в т.ч. ПДВ 1950 грн., (а.с.117 т.с.1);

Ці послуги були отримані позивачем з метою використання у його господарській діяльності, про що свідчать документи, які знаходяться в матеріалах справи та підтверджують, що товар, якій був перевезений БВП «Строітель - плюс» в подальшому був відвантажений позивачем кінцевому споживачу з отриманням прибутку (а.с. 43-133 т.с.1)

БВП "Строітель-плюс" на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано у якості юридичної особи та було платником ПДВ, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ станом на 01.02.2013 року (а.с.19 т.с. 2).

13.11.2009 року ПП «Стройкамінвест» було подано податкову декларацію з ПДВ за 10 міcяць 2009 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з БВП "Строітель-плюс" в сумі -650 гривень. (а.с. 27-31 т.с.2).

14.04.2010 року ПП «Стройкамінвест» було подано податкову декларацію з ПДВ за 1 квартал 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з БВП "Строітель-плюс" в сумі -1300 гривень, у тому числі за січень 2010 року - 650 грн., за березень 2010 року - 650 грн.. (а.с. 32-41 т.с.2).

10.07.2010 року позивачем було подано податкову декларацію з ПДВ за 2 квартал 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з БВП "Строітель-плюс" в сумі - 3465 гривень (а.с. 42-50 т.с.2).

14.01.2011 року ПП «Стройкамінвест» було подано податкову декларацію з ПДВ за 4 квартал 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з БВП "Строітель-плюс" в сумі - 2600 гривень, у тому числі за жовтень 2010 року - 9750 грн., за листопад 2010 року 650 грн., (а.с. 57-71 т.с.2).

Судом також встановлено, що за період з січня по березень 2010 року ПП «Стройкамінвест» мала господарські відносини з ПП «Капітель плюс».

З наданих позивачем документів вибачається, що фірма «Капітель плюс» продавало товар (Тенісит с доставкою на Київ), а ПП «Стройкамінвест» купував зазначений товар та оплачував його придбання.

Так, судом встановлено, що ПП «Капітель плюс» було продано з доставкою на м. Київ товар (Тенісит) ПП «Стройкамінвест», на загальну суму 211200 грн. у тому числі ПДВ 35200 гривень що підтверджується накладними:

- № 61 від 18.01.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн. (а.с.135 т.с.1);

-№60 від 21.01.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн. (а.с.139 т.с.1);

- №59 від 27.01.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн. (а.с.142 т.с.1);

- №148 від 03.02.2010р.на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн. (а.с.145 т.с.1);

- №230 від 22.02.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн.(а.с.148 т.с.1);

- №199 від 16.02.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн.(а.с.151 т.с.1);

- №197 від 11.02.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн.(а.с.154 т.с.1);

- №279 від 03.03.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн.(а.с.157 т.с.1);

- №282 від 01.03.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн.(а.с.160 т.с.1);

- №295 від 05.03.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн.(а.с.163 т.с.1);

- №1785 від 29.09.2010р. на суму 7200 грн., у т.ч. ПДВ 1200 грн.(а.с.166 т.с.1);

За фактом отримання товарів (Теніситу) ПП «Капітель плюс» були виписані податкові накладні на загальну суму 211200 грн., у тому числі ПДВ 35200 гривень:

- №61 від 18.01.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн. (а.с.137 т.с.1);

- № 60 від 21.01.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн. (а.с.140 т.с.1);

- № 59 від 27.01.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн. (а.с.143 т.с.1);

- № 148 від 03.02.2010р.на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн. (а.с.146 т.с.1);

- № 230 від 22.02.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн.(а.с.149 т.с.1);

- №199 від 16.02.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн.(а.с.152 т.с.1);

- №197 від 11.02.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн.(а.с.155 т.с.1);

- №279 від 03.03.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн.(а.с.158 т.с.1);

- №282 від 01.03.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн.(а.с.161 т.с.1);

- №295 від 05.03.2010р. на суму 20400 грн., у т.ч. ПДВ 3400 грн.(а.с.164 т.с.1);

- №1785 від 29.09.2010р. на суму 7200 грн., у т.ч. ПДВ 1200 грн.(а.с.167 т.с.1);

Судом встановлено, що отриманий від ПП «Капітель плюс» товар не лише було використано у господарській діяльності ПП «Стройкамінвест», але й отримано вигоду, що підтверджується накладними, податковими накладними та рахунками (а.с.168-199 т.с.1)

ПП «Капітель плюс» на момент здійснення господарських відносин з позивачем було зареєстровано у якості юридичної особи та являлось платником ПДВ, про що свідчить витяг з ЄДРПОУ станом на 01.02.2013 року (а.с.18 т.с.2).

11.04.2010 року ПП «Стройкамінвест» було подано податкову декларацію з ПДВ за 1 квартал 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Капітель плюс» в сумі - 24800 гривень, у тому числі за січень 2010 року - 10200 грн, за лютий 2010 року - 13600 грн., за березень 2010 року - 10200 грн. (а.с. 32-42 т.с.2).

13.10.2010 року ПП «Стройкамінвест» було подано податкову декларацію з ПДВ за 3 квартал 2010 року, з Додатком № 5, відповідно до якого позивачем було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ, сформовану за результатами його взаємовідносин з ПП «Капітель плюс» в сумі - 1200 гривні. (а.с. 51-56 т.с.2).

Також судом встановлено, що 29.10.2010 року позивачем було подано до ДПІ у м. Сімферополі податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року (а.с. 195-198, т.с. 1).

25.01.2010 року позивачем було подано до ДПІ у м. Сімферополі ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2009 рік (а.с. 83-85, т.с. 2).

14.04.2010 року позивачем було подано до ДПІ у м. Сімферополі ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року (а.с. 86-87, т.с. 2).

У липні 2010 року позивачем було подано до ДПІ у м. Сімферополі ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за півріччя 2010 року (а.с. 88-90, т.с. 2).

У жовтні 2010 року позивачем було подано до ДПІ у м. Сімферополі ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року (а.с. 91-94, т.с. 2).

13.01.2011 року позивачем було подано до ДПІ у м. Сімферополі ДПС податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік (а.с. 95-98 т.с. 2).

Відповідач вважає ці господарські операції між позивачем та його контрагентами нікчемними, оскільки перевіркою було встановлено, що діяльність контрагентів позивача спрямована на отримання податкової вигоди та ці відносини мали безтоварний характер.

Судом встановлено, що предметом перевірки діяльності позивача, щодо якої було встановлено порушення податкового законодавства та донараховано податкові зобов'язання був період з 2009 по 2010 роки, коли порядок формування податкового кредиту було визначено Законом України "Про податок на додану вартість", а порядок формування валових витрат, - Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Станом на 2009-2010 роки вимоги законодавства щодо віднесення витрат підприємства до валових витрат були встановлені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Так, згідно п. 5.1 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з врахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 5.11 ст. 5 Закону заборонено встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових крім тих, що визначені в цьому Законі.

Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону, при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують право на віднесення певних витрат до складу валових витрат.

Відповідно до підпункту 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку -день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) -дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Стосовно неправомірного формування, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок цих взаємовідносин, суд зазначає наступне.

В 2009-2010 роках порядок та підстави формування платником податку податкового кредиту регламентувався приписами п. 7.4, 7.5, ст.. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", яких платник податків зобов'язаний дотримуватися і виключно за умови порушення яких формування податкового кредиту може бути визнано неправомірним.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Певні обмеження щодо формування податкового кредиту були передбачені пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", відповідно до якого до складу податкового кредиту можуть бути включені тільки суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які при цьому обов'язково повинні бути підтверджені податковими накладними. В разі недотримання цього правила до платників податку на додану вартість застосовуються фінансові санкції відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону.

В судовому засіданні були досліджені всі необхідні первинні документи, які підтверджують факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання у БВП "Строітель -плюс"та фірми "Капітель плюс" товарів та послуг, оприбуткування цього товару та послуг в бухгалтерському обліку, їх використання в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цього товару до валових та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Судом також встановлено, що отримані товари та послуги було використано в господарській діяльності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача жодного разу не з'явився до судового засідання та не надав доказів в обґрунтування обставин, викладених в акті - перевірки від 03.12.2012 року №57290/10/15-2.

В той же час, зі змісту цього акту вбачається, що відповідачем взагалі не досліджувалась первинна документація ПП «Стройкамінвест» при взаємовідносинах з його контрагентами, оскільки в акті перевірки відповідач посилається на документи та декларації, дані яких не співпадають з реально задекларованими позивачем зобов'язаннями та кредитом та сумами, відображеними в первинній документації.

Податкові зобов'язання, які визначені позивачу до сплати податковими повідомленнями - рішеннями також не відповідають сумам, на які встановлені порушення в ході проведення перевірки.

Більш того, податковим повідомленням - рішенням № 0008331501 від 14.12.2012 року позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 89106,75 гривень, хоча в цьому ж рішенні зазначено, що сума за основним платежем складає 139412 гривень та штрафні санкції - 34853,10 гривень та жодна з цих сум не підтверджена даними акту перевірки.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємствами, які були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, на думку суду, податковим органом не надано будь-яких фактичних даних на підтвердження обставин, зазначених в акті - перевірки, що договори безпосередньо між позивачем та його контрагентами мають ознаки фіктивності; не визначено, які саме договори та на які суми на думку податкової інспекції не відповідають діючому законодавству; висновок податкової інспекції щодо фіктивності цих договорів ніяким чином не підтверджений, а тому суд вважає нарахування позивачеві податкових зобов'язань згідно з оспорюваними податковими повідомленнями - рішеннями безпідставним.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства «Стройкамінвест» є обґрунтованими, та винесені на підставі акту перевірки від 29.10.2012 року податкові повідомлення рішення - № 0013661502 від 14.12.2012 року, №0008541501 від 17.12.2012 року, №0008331501 від 14.12.2012, № 0013671502 від 14.12.2012 року, № 0013681502 від 14.12.2012 року є протиправними, та мають бути скасовані судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати, понесені позивачем під час розгляду справи у вигляді судового збору в сумі 2146 гривень із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 05.02.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 11.02.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства «Стройкамінвест» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення, винесені Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим ДПС:

- № 0013661502 від 14.12.2012 року, яким ПП "Стройкамінвест" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 42500,00 гривень, з яких 34000,0 гривень - основний платіж та 8500,00 гривень - штрафні санкції;

- № 0008541501 від 17.12.2012 року, яким ПП "Стройкамінвест" зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на усього на суму 3250,00 гривень;

- № 0008331501 від 14.12.2012 року, яким ПП "Стройкамінвест" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 89106,75 гривень, з яких 139412 гривень - основний платіж та 34853,10 гривень - штрафні санкції;

- № 0013671502 від 14.12.2012 року, яким ПП "Стройкамінвест" зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 2600,00 гривень;

- № 0013681502 від 14.12.2012 року, яким ПП "Стройкамінвест" зменшено розмір від'ємного значення сум податку на додану вартість у розмірі 3465,00 гривень.

Стягнути на користь Приватного підприємства «Стройкамінвест» судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова