ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
26.02.13р. Справа № 904/437/13-г
За позовом Приватне акціонерне товариство "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ", м. Маріуполь
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП ВТОРМЕТ", м. Дніпропетровськ
про стягнення 16 447,20 грн.
Суддя Петренко І.В.
при секретарі: Пономарьові Є.О.
Представники:
Від позивача: Кононенко Т.Н. - дов. від 02.01.13р.
Від відповідача: не з'явився.
СУТЬ СПОРУ:
Позивач - Приватне акціонерне товариство "АЗОВЕЛЕКТРОСТАЛЬ", м. Маріуполь звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП ВТОРМЕТ", м. Дніпропетровськ про стягнення грошових коштів у розмірі 16 447,29 грн. та судових витрат.
Представник позивача підтримує позовні вимоги та наполягає на їх задоволенні в повному обсязі, подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів на підтвердження заборгованості відповідача перед позивачем та наполягає на розгляді справи без участі представника позивача, оскільки останній вже вдруге не з'являється у судове засідання, хоча повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуванні судом документи не представив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням з відміткою про вручення ухвали господарського суду.
Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній", зокрема, "за зазначеною адресою не проживає" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).
Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").
За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Справа розглядається за наявними у матеріалах справи документами.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, господарський суд, -
ВСТАНОВИВ:
30.09.11р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір поставки № 285 АЭСсн, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставити, а Покупець прийняти та сплатити метали чорні вторинні у асортименті та кількості відповідно до специфікацій.
Відповідно до п. 3.2. Договору, приймання товару по кількості та якості здійснюється в момент передачі Товару на майданчику (шихтовий двір) Покупця. Фактична вага визначається шляхом взваження на вимірювальних приборах (вагах). Покупець у присутності представника Постачальника та за участю працівників цеху підготовки шихти, робітника, Позивача.
Згідно п. 4.1. Договору, поставка товару здійснюється на умовах FSA - станція Вантажовідправника ( згідно з правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року), залізничним транспортом Постачальника з відшкодуванням Покупцем залізничного тарифу. Також за домовленістю сторін допускається поставка автомобільним транспортом на умовах СРТ - склад Покупця ( у відповідності з правилами інтерпретації комерційних термінів "Інкотермс" у редакції 2000 року). Постачальник несе повну відповідальність за схоронність вантажу з моменту прибуття вагонів на станцію Маріуполь Сортувальний до моменту переваження вагонів на залізниці Покупця (п.4.2. Договору).
У рамках Договору № 285 АЭСсн від 30.09.11р., 27.12.11р. та 30.12.11р. Відповідачем на адресу позивача поставлено лом чорних металів (вид 510) у кількості 133,7 т., що підтверджується залізничними накладними №32098899 від 27.12.11р. на вагон №67672402; №47964903 від 30.12.11р. на №67672402.
Однак поставлений товар не був прийнятий позивачем через невідповідність лому чорних металів заявленому виду (підвищене засмічення), про що складено Ати від 04.01.12р. на вагони №65287740, №67672402.
07.01.12р. на підставі листа Відповідача №04-01/5 Позивачем було повернуто вагони з забракованим ломом чорних металів №65287740, 67672402 на станцію призначення Нижньодніпровськ-Вузел Придніпровської залізниці, що підтверджується залізничними накладними №5271720, №52717220 від 07.01.12р. Відповідно до цих накладних розмір залізничного тарифу за повернення вагонів склав 16 447,20 грн. Також у листі Відповідач фактично гарантує сплату послуг щодо перевезення відповідно до виставленого Позивачем рахунку.
Позивачем на адресу Відповідача виставлений рахунок на оплату № СФ-0000391 від 29.02.12р. на суму 16 447,20 грн.
26.12.12р. позивачем було направлено відповідачу вимогу №523/1366 щодо відшкодування транспортних витрат у розмірі 16 447,20 грн.
Однак вимога позивача залишається без задоволення і до теперішнього часу.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Відповідно із п. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Докази сплати заборгованості в добровільному порядку сторонами не представлені.
На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.
Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 599, 610 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 199 Господарського кодексу України, ст.ст. 1,2,12,21,32,36,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДП Втормет", 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Орджонікідзе, буд.2 ( р/р 2600830236501 в ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, ЗКПО 31177431) на користь Приватного акціонерного товариства "Азовелектросталь", 87535, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників,1 (р/р 260080132447 в АТ "СБЕРБАНК РОССИИ", м. Маріуполь, МФО 320627, ЄДРПОУ 25605170) суму грошових коштів у розмірі 16 447 (шістнадцять тисяч чотириста сорок сім) грн. 20 коп. та суму судового збору у розмірі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп., про що видати наказ.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.
Суддя І.В. Петренко
Судове рішення № 29597206, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 21.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 904/437/13-г. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: