Постанова № 29596046, 25.02.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2013 р. Справа № 18/2100/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О. В., суддя Афанасьєв В.В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Сіренко К.О.

за участю представників сторін:

позивача - Варзакова В.М. - дов. № 21 від 01.10.2012р.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №268П/3) на рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 р. у справі № 18/2100/12

за позовом Публічного акціонерного товариства "Племінний завод Червоний Велетень", с. Першотравневе, Харківська обл.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", м. Гадяч, Полтавська обл.

про стягнення 24700,39 грн.

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ "Племінний завод Червоний Велетень" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ "Гадячсир" 24700,39 грн. 3% річних, інфляційних втрат і пені за неналежне виконання зобов'язань.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.11.2012 р. (суддя Тимощенко О.М.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Гадячсир" на користь ПАТ "Племінний завод Червоний Велетень" 15673,33 грн. пені за період з 26.03.2012р. по 31.07.2012р., 3134,67 грн. 3 % річних за період з 26.03.2012р. по 31.07.2012р., 4108,36 грн. пені за період з 01.08.2012р. по 19.09.2012р., 1022,90 грн. 3% річних у сумі за період з 01.08.2012р. по 01.10.2012р., 204,58 грн. інфляційних за період з 03.09.2012р. по 01.10.2012р., 1573,72 грн. судового збору. В іншій частині позову в задоволенні вимог відмовлено.

Відповідач, ТОВ "Гадячсир", з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2012р. по справі № 18/2100/12 скасувати та провадження у справі припинити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач зазначив, що у березні 2012 року позивач вже звертався до господарського суду Полтавської області з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій (справа № 18/538/12), в тому числі, основного боргу, втрат від інфляції, 3% річних та пені, тому, на думку скаржника, провадження у справі № 18/2100/12 повинно бути припинено на підставі п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

При цьому, відповідач вказав, що судом першої інстанції під час розрахунку штрафних санкцій не було враховано, що у 2012 році починаючи з травня по серпень включно мала місце дефляція, а тому, жодних втрат від інфляції позивач не поніс.

В судове засідання представник відповідача не з'явився та про причини неявки Харківський апеляційний господарський суд не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 21.01.2013р., яке міститься в матеріалах справи (а.с. 79).

Позивач, ПАТ "Племінний завод Червоний Велетень", у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції законним та таким, що прийняте у відповідності з нормами чинного законодавства.

Позивач зазначив, що задовольняючи частково позов суд першої інстанції виходив з підстав, зокрема, періоду прострочення виконання відповідачем прийнятого на себе зобов'язання, а тому, правомірність нарахування заявленої до стягнення суми у розмірі 15673,33 грн. пені за період з 26.03.2012р. по 31.07.2012р., 3134,67 грн. 3%річних за період з 26.03.2012р. по 31.07.2012р., 4108,36 грн. пені за період з 01.08.2012р. по 19.09.2012р., 1022,90 грн. 3% річних за період з 01.08.2012р. по 01.10.2012р., 204,58 грн. інфляційних за період з 03.09.2012р. по 01.10.2012р., не була предметом дослідження у справі № 18/538/12, а відтак посилання відповідача на ст. 80 ГПК України є безпідставними.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте відповідач не скористався своїм правом на участь у судовому засіданні, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у ній матеріалами у відповідності до приписів статті 75 ГПК України.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2012р. між Публічним акціонерним товариством "Племінний завод Червоний Велетень" (позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (відповідач) було укладено договір поставки молока натурального коров'ячого за № Л-4 від 01.01.2012р., згідно умов якого позивач взяв на себе зобов'язання періодично передавати і оплачувати її за цінами, визначеними договором.

Як було встановлено судом першої інстанції при розгляді справи № 18/538/12, позивач свої зобов'язання за договором виконував належним чином, відвантажував відповідачу молоко, оформляв всі необхідні документи та передавав відповідачу на затвердження накладні за ф. 1-ТН (МС), видаткову накладну і податкові накладні. Відповідач, в свою чергу, на підтвердження обсягів і вартості отриманого від позивача молока надав позивачу довіреність ф.М-2 на отримання 90965 кг молока і приймальну квитанцію № 377 станом на 31.01.2012 р. (за період з 01.01.2012), проте, свої зобов'язання за договором не виконав, передоплату за поставлену продукцію позивачу не перерахував, тому, його заборгованість перед позивачем складала 363860,00 грн.

Також, під час розгляду справи № 18/538/12 судом першої інстанції було встановлено, що 15.02.2012 р. відповідач сплатив суму в розмірі 62734,52 грн. за платіжним дорученням № U194425 від 15.02.2012 року, внаслідок чого, сума основного боргу за поставлене коров'яче молоко станом на 16.02.2012 р. складала 301125,48 грн.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.05.2012р. у справі № 18/538/12, яке було залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 28.08.2012р., позов було задоволено частково та стягнуто з ТОВ "Гадячсир" на користь ПАТ "Племінний завод Червоний Велетень" основний борг в сумі 301125,48 грн., пеню в сумі 4463,40 грн., 903,38 грн. інфляційних та 863,88 грн. за період з 18.02.2012р. по 23.03.2012р. В іншій частині позовних вимог (в частині стягнення інфляційних, відсотків річних та пені, що нараховані до 18.02.2012р.) відмовлено.

Як вбачається з матеріалів даної справи № 18/2100/12, 01.08.2012 року між Публічним акціонерним товариством "Племінний завод "Червоний велетень" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" укладено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 96545,73 грн., після чого, починаючи з 01.08.2012 року сума основного боргу відповідача перед позивачем складала 204579,75 грн.

Заборгованість за рішенням господарського суду Полтавської області від 28.05.2012р. у справі № 18/538/12 була повністю виплачена відповідачем 02.10.2012р., що підтверджується платіжним дорученням № 25223 від 02.10.2012р. (а.с. 21).

23.10.2012р. ПАТ "Племінний завод Червоний Велетень" звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про стягнення з ТОВ "Гадячсир" 16043,57 грн. пені за період з 24.03.2012р. по 31.07.2012р., 3217,51 грн. 3 % річних за період з 24.03.2012р. по 31.07.2012р., 4192,21 грн. пені за період з 01.08.2012р. по 19.09.2012р., 1042,52 грн. 3% річних за період з 01.08.2012р. по 01.10.2012р., 204,58 грн. інфляційних за період з 03.09.2012р. по 01.10.2012р.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується і після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.

Оскільки чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з постановленням судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків.

Пунктом 8.3 договору передбачено, що в разі невиконання своїх зобов'язань за цим договором, зокрема, щодо проведення своєчасних розрахунків за отримані товари, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Сукупності встановлених по справі обставин, суд першої інстанції дав належну оцінку і, з урахуванням вимог ст. ст. 526, 625 ЦК України, ст. 35 ГПК України, дійшов правильного висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних.

Проте, як встановлено під час апеляційного провадження у справі, суд першої інстанції допустив помилки у розрахунках періодів прострочення, у зв'язку з чим неправильно стягнув з відповідача на користь позивача заявлені до стягнення суми пені, інфляційних та відсотків річних. Через допущені помилки рішення суду першої інстанції підлягає зміні.

Так, як встановлено із матеріалів справи, суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги, посилався на те, що суми пені, інфляційних та відсотків річних повинні обраховуватись не з 24.03.2012 р., як зроблено позивачем, а з 26.03.2012 р., оскільки 24.03.2012 р. був вихідним днем, а в силу приписів ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Суд апеляційної інстанції з такими доводами не погоджується, оскільки 24.03.2012р. перебіг строку не розпочався, а продовжився, початок строку на нарахування відповідних сум, як встановлено вище, розпочався саме 18.02.2012 р. та закінчився, відповідно, днем повного погашення зобов'язань.

Отже, на думку колегії суддів твердження суду першої інстанції щодо того, що розрахунок пені і 3% річних має починатись не з суботи 24.03.2012р., а з понеділка 26.03.2012р., є наслідком неправильного тлумачення змісту ч. 5 ст. 254 ЦК України.

Також, при розрахунку пені та відсотків річних суд першої інстанції вірно застосував методику розрахунку, однак, у цій методиці невірно визначив граничний строк оплати товару (а.с.45-48 - замість 23.03.2012 р. вказав 26.03.2012 р. та замість 31.07.2012 р. вказав 01.08.2012 р.), що призвело до неправильного визначення кількості днів прострочки, та, як наслідок, до неправильного стягнення грошових сум.

Таким чином, з позивача на користь відповідача належить стягнути 3208,71 грн. 3 % річних за період з 24.03.2012р. по 31.07.2012р. включно та 1039,67 грн. 3% річних за період з 01.08.2012р. по 01.10.2012р. включно (розрахунок здійснено на суми основного боргу відповідно 301125,48 грн. та 204579,75 грн., з урахуванням часткового погашення боргу, про що вказано вище). Загалом, сума відсотків річних, що підлягають стягненню, становить 4248,38 грн. В іншій частині (в частині стягнення 11,65 грн. 3% річних) у позові слід відмовити через помилки у розрахунках.

Що ж стосується пені: як вже встановлено вище, предметом стягнення у даній справі є 16043,57 грн. пені за період з 24.03.2012р. по 31.07.2012р. та 4192,21 грн. пені за період з 01.08.2012р. по 19.09.2012р., тобто, загалом за 150 днів. Розрахунок позивачем здійснювався на суми основного боргу відповідно 301125,48 грн. та 204579,75 грн., з урахуванням часткового погашення боргу, про що вказано вище.

Також, як встановлено із матеріалів справи № 18/538/12, несвоєчасне виконання грошового зобов'язання починається з 18.02.2012 р. та починаючи з цієї дати по 23.03.2012 р. рішенням суду у справі № 18/538/12 пеня вже була стягнута.

Зважаючи на приписи ст. 232 ч. 6 ГК України, позивач має право на нарахування пені протягом шести місяців з дня, коли зобов'язання мало бути виконано, тобто, за період з 18.02.2012 р. по 17.08.2012 р. (182 дні).

Таким чином, нарахування пені за період з 10.08.2012 р. по 19.09.2012 р. у розмірі 2766,86 грн. є необґрунтованим та вимоги позивача у цій частині є такими, що не підлягають задоволенню, на що суд першої інстанції не звернув увагу.

Отже, зважаючи на те, що з 18.02.2012 р. по 23.03.2012 р. пеня вже була стягнута, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню у сумі 16043,57 грн. пені за період з 24.03.2012р. по 31.07.2012р. та 1425,35 грн. пені за період з 01.08.2012р. по 17.08.2012р., загалом у сумі 17468,92 грн.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 204,58 грн. інфляційних втрат, то суд першої інстанції правомірно стягнув цю суму за період з 03.09.2012р. по 01.10.2012р. із залишку суми основного боргу 204579,75 грн.

Стосовно посилань скаржника на те, що у 2012 році в період з травня по серпень включно мала місце дефляція і у зв'язку з цим стягувану з відповідача суму слід зменшити на 2818,16 грн., колегія суддів зазначає, що, як вбачається з позовних вимог та пояснень представника позивача в судовому засіданні, ПАТ "Племінний завод Червоний Велетень" заявляло до стягнення з ТОВ "Гадячсир" інфляційні нарахування не за період з травня по серпень, а виключно за вересень 2012 року, реалізуючи відповідне право кредитора, що не суперечить чинному законодавству. Тому, твердження відповідача про необхідність врахування індексів інфляції за попередні місяці колегія суддів вважає немотивованими і такими, що не можуть бути взяті судом до уваги.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги частково знайшли підтвердження в матеріалах справи, а тому, рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2012р. по справі № 18/2100/12 підлягає зміні, а апеляційна скарга - частковому задоволенню.

З огляду на зазначене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 4 ст. 103, п. 1 ч. 1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", м. Гадяч, Полтавська обл. задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 29.11.2012р. у справі № 18/2100/12 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (вул. Будька, б. 47, м. Гадяч, Полтавська обл., 37300, п/р 260003337580200 в АТ "УкрСиббанк", м. Полтава, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33460268) на користь Публічного акціонерного товариства "Племінний завод Червоний Велетень" (с. Першотравневе, Зміївський район, Харківська обл., 63422, р/р 26007057001597 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 00486770, ІПН 004867720091) 16043,57 грн. пені за період з 24.03.2012р. по 31.07.2012р., 3208,71 грн. 3% річних за період з 24.03.2012р. по 31.07.2012р., 1425,35 грн. пені за період з 01.08.2012р. по 17.08.2012р., 1039,67 грн. 3% річних за період з 01.08.2012р. по 01.10.2012р., 204,58 грн. інфляційних втрат за вересень 2012р., 1428,45 грн. судового збору.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити».

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Племінний завод Червоний Велетень" (с. Першотравневе, Зміївський район, Харківська обл., 63422, р/р 26007057001597 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 00486770, ІПН 004867720091) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (вул. Будька, б. 47, м. Гадяч, Полтавська обл., 37300, п/р 260003337580200 в АТ "УкрСиббанк", м. Полтава, МФО 351005, код ЄДРПОУ 33460268) 90,90 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Полтавської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складено 25.02.2013р.

Головуючий суддя Шевель О. В.

Суддя Афанасьєв В.В.

Суддя Гребенюк Н. В.