Рішення № 29589847, 19.02.2013, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа №2027/11133/12

Провадження № 2/643/257/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.02.2013 м. Харків

Московський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді - Задорожної А.М.,

за участю секретаря судового засідання - Тугайбей В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Московського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у виховані дитини та спілкуванні із дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей Московського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про визначення порядку участі батька у виховані дитини та визначення місця мешкання дитини,

в с т а н о в и в:

16 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просив зобов'язати відповідачку усунути перешкоди у спілкуванні з їхньою донькою ОСОБА_3, а також визначити наступні способи його участі у вихованні дитини: систематичні побачення з можливістю відвідування дитиною місця його проживання щотижня починаючи з 18.00 годин п'ятниці по 18 годину неділі, та передбачити можливість спільного відпочинку в літній період протягом одного місяця /а.с. 2-3/.

30 жовтня 2012 року ОСОБА_1 подав уточнену позовну заяву, яку доповнив наступною вимогою: у разі виникнення обставин, за яких мати дитини не може надати йому доньку за зазначеним графіком, зобов'язати відповідачку компенсувати йому часи, відведені для особистого спілкування з дитиною, на наступному тижні поза графіком /а.с. 44-45/.

В позові ОСОБА_1 зазначив, що з 17 серпня 2007 року він перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачкою, який було розірвано 02 серпня 2012 року. Від даного шлюбу вони мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24 липня 2012 року з нього на користь відповідачки на утримання доньки були стягнені аліменти у розмірі ј усіх видів доходів щомісяця. Комісія з питань захисту прав дитини комітету Харківської міської ради, розглянувши його заяву від 18.06.2012 року, рішенням від 01.08.2012 року визначила місце проживання малолітньої ОСОБА_3 разом з матір'ю ОСОБА_2 Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08.10.2012 року йому було відмовлено у проханні про визначення місця проживання дитини разом з ним. Комісія з питань захисту прав дитини комітету Харківської міської ради рішенням від 16.10.2012 р. визначила йому наступний порядок спілкування з дитиною: кожен вівторок з 16-00 до 19-00 та перша та третя неділя місяця з 10-00 до 18-00. 05 травня 2012 року його дружина забрала дитину та на даний час проживає з нею у своїх батьків, а 02.06.2012 року дружина без його відома зареєструвала їхню доньку за адресою свого мешкання. На його прохання повернути дитину або хоча б дозволити йому особисто спілкуватися з нею відповідачка категорично відмовилася. Відповідачка систематично чинить йому перешкоду у побачені з донькою. Вважав, що виховання дитини належить до найважливіших питань життя сім'ї. Свій обов'язок щодо виховання доньки, він матиме можливість повноцінно виконати лише за умови безпосереднього спілкування з нею щотижня, з можливістю відвідування дитиною місця його проживання та проведення спільного відпочинку.

ОСОБА_2 03 серпня 2012 року подала до суду зустрічну позовну заяву до ОСОБА_1, в якій просила визначити такий порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: кожного вівторка з 16 години 00 хвилин по 19 годину 00 хвилин та кожної суботи з 10 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин у її присутності, а також визначити місце мешкання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 /а.с. 23-24/.

В зустрічному позові ОСОБА_2 зазначила, що від шлюбу вони з ОСОБА_1 мають малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу донька залишається проживати разом з нею. Питання про порядок участі батька у виховані дитини вони вирішити самостійно не можуть. Розкута поведінка відповідача у повсякденному житті визиває в неї занепокоєння за психічний стан її доньки та її подальший нормальний розвиток. Нічим невмотивовані конфлікти зі сторони відповідача у присутності їхньої доньки, під час він спричиняв їй фізичну біль та вживав брудну лайку, змусили його з дитиною піти від нього. Нею створені всі необхідні та належні умови для виховання і розвитку їхньої дитини. Донька зареєстрована та мешкає разом з нею за місцем її реєстрації - АДРЕСА_1, де вона забезпечена житлом, має своє спальне місце, куточок для ігор. Дитина поставлена на облік до дошкільної установи - дитячого садка №375 Московського району м. Харкова, який почне відвідувати з 01 вересня 2012 року. Дитина перебуває під постійним наглядом, оточена турботою як з її боку, так і зі сторони бабусі та дідуся, що дозволяє дочці рости в злагоді і розумінні. Приймаючи до уваги неадекватну поведінку батька у побуті, вона, як мати, не впевнена, що наодинці з донькою він не дозволить не коректне ставлення до дівчинки. Тому вважала за необхідне мінімізувати спілкування доньки з батьком, та контролювати цей процес, щоб передбачити ті помилки, за які потім було б гірко та боляче.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні наполягав на задоволенні свого позову, посилаючись на обставини, що зазначені у ньому, а також просив відмовити у задоволенні зустрічного позову, про що надав письмові заперечення проти позову, в яких посилався на те, що факти, викладені у зустрічному позові не відповідають дійсності. ОСОБА_2 Постійно вселяє його дитині брехливі відомості, що порочать його честь та гідність, всіляко намагається викликати у дитини стійке відчуття неприязні до свого батька. На його думку, ці дії є вкрай аморальними, завдають серйозної шкоди психіці дитини, заважають їй нормально і повноцінно розвиватися. Розрив сімейних стосунків та неможливість вільно спілкуватися з батьком, важко вплинули на психіку його доньки. Дитини стала замкнутою та втратила довіру до людей, внаслідок чого мати вимушена була звернутися до психолога. Він працює та має достатньо стабільний дохід, добрі житлові умови та позитивні характеристики з місця роботи. У той же час, його дружина не працює, не має самостійного доходу, та не може забезпечити нормальне існування дитини. Його дитина змушена проживати в квартирі, де одночасно проживають ще четверо дорослих та велика агресивна собака. Вважав, що проживання його дитини в таких умовах неприпустиме та може суттєво зашкодити інтересам та розвитку його доньки /а.с. 55/.

Відповідачка ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 заперечували проти задоволення позову, вважаючи його необґрунтованим. Крім того, просили задовольнити зустрічний позов, посилаючись на обставини, що зазначені у ньому.

Представник третьої особи - Служби у справах дітей Московського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради вважав за доцільне задовольнити зустрічний позов, посилаючись на висновки комісії, та відмовити у задоволенні первісного позову з тих же підстав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд дійшов наступного:

Судом встановлено, що сторони з 17 серпня 2007 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 02 серпня 2012 року /а.с. 4, 46/.

Під час шлюбу у них народилася донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 5/.

Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 24 липня 2012 року з ОСОБА_1 було стягнено аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ј частини усіх видів доходів щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 22.06.2012 року до повноліття дитини /а.с. 47/.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 08 жовтня 2012 року, що набрало законної сили, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком - ОСОБА_1 /а.с. 50/.

Згідно довідки про склад сім'ї і реєстрацію малолітня ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає та зареєстрована разом у трьохкімнатній квартирі АДРЕСА_1 разом з матір'ю ОСОБА_2, у зазначеній квартирі зареєстровані також ще три особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7 /а.с. 25/.

Згідно акту обстеження умов проживання від 13 липня 2012 року, яке було проведено за адресою мешкання ОСОБА_2 та було встановлено, що створено всі умови необхідні для виховання та розвитку малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с. 80/.

ОСОБА_2 позитивно характеризується як за місцем навчання у НТУ «ХПІ», так і за місцем свого мешкання /а.с. 81-82/.

ОСОБА_2 з 22 жовтня 2012 року працює на посаді інженера-електронщика в ТОВ «ВО ОВЕН» /а.с. 83/.

Згідно довідки від 19.09.2012 р. №156, ОСОБА_3 відвідує ДНЗ №12 з 03.09.2012 р. /а.с. 79/.

Тварина, яка мешкає за місцем проживання ОСОБА_2, має відповідний ветеринарний паспорт /а.с. 77-78/.

ОСОБА_1 працює на кафедрі промислової і біомедичної електроніки НТУ «ХПІ» на посаді доцента, де характеризується позитивно, отримує заробітну плату у розмірі більш ніж 4000 грн. на місяць /а.с. 60, 88/.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Частиною 1 ст.150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім`ї, родини. Брак любові у дитячі роки це духовний дисбаланс на усе життя.

Згідно зі ст. 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Частиною 2 статті 159 СК України передбачено, що суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

За ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства» також передбачено, що дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які окремо проживають від дитини зобов'язанні брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Згідно висновку управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради від 26.10.2012 р. №368, малолітня ОСОБА_3 з 05.05.2012 р. мешкає разом з матір'ю за адресою: АДРЕСА_1 в 3-х кімнатній квартирі. Для дитини створені умови для проживання, розвитку та відпочинку. Батько дитини мешкає по АДРЕСА_2 в 2-кімнатній квартирі. Санітарний стан житла задовільний, чисто, охайно. Для дитини є окреме місце для відпочинку, дитячі речі, іграшки. Разом з ОСОБА_1 за зазначеною адресою мешкає ОСОБА_8- бабуся дитини. Для дитини створені умови для проживання, розвитку та відпочинку. ОСОБА_1 працює доцентом в НТУ «ХПІ». ОСОБА_2 в 2010 році закінчила НТУ «ХПІ», отримала освіту за спеціальністю «Електронні системи». Управління служб у справах дітей вважала за доцільне встановити наступний порядок участі ОСОБА_1 у виховані малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: кожний вівторок кожного місяця з 16-00 до 19-00; 1,3 неділя кожного місяця з 10-00 до 18-00 /а.с. 63-64/.

Як убачається з відповіді старшого слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області від 16 січня 2013 року № 64/10-211, який було надано на запит суду, 27 листопада 2012 року до Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області із заявою звернулась ОСОБА_2, в якій вона просить притягнути до відповідальності свого колишнього чоловіка ОСОБА_1 за вчинення з його боку до їх спільного малолітньої дитини ОСОБА_3 дій, пов'язаних з розбещенням останньої. Дана заява 28.11.2012 року була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №120201120510000113, попередня кваліфікація якій була визначена ст. 156 ч. 2 КК України. Під час проведення розслідування ОСОБА_1 дізнавшись про звернення колишньої дружини з заявою до Ленінського РВ, ним 20.12.2012 року була написана зустрічна заява, в якій останній просить розібратися хто і коли міг спричинити тілесні ушкодження, які є у його доньці, якщо він тривалий час вже з ними не проживає та не бачився. Дана заява 21.12.2012 року була внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №120201120510000431, попередня кваліфікація якій була визначена ст.. 156 ч. 2 КК України. Крім того, 27.12.2012 року ОСОБА_1 з заявою звернувся до прокуратури Ленінського району м. Харкова з заявою про те, що своїми діями його колишня дружина звинувачує його у вчинені злочину, якого він не скоював, та просить розібратися та притягнути до відповідальності за завідомо неправдиве повідомлення про вчинений злочин, з обвинуваченням в тяжкому або особливо тяжкому злочині, або із штучним створенням доказів обвинувачення, а також вчинене з корисливих мотивів. Дана заява була направлена до СВ Ленінського РВ та розглянута. Після цього було прийнято рішення внести дану заяву до ЄРДР під №120201120510000526, попередня правова кваліфікація, якій була визначена ст. 383 ч. 2 КК України. 15.01.2013 року дані кримінальні правопорушення були об'єднані в одне провадження, слідство по якому триває і на даний час по ньому не прийнято процесуального рішення /а.с. 140/.

Таким чином, враховуючи інтереси обох з батьків, вік та стать дитини, інтереси дитини, а також з урахуванням даних, які містяться у відповіді Ст. слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС, беручи до уваги, що реалізація одним із батьків свого права на спілкування з дитиною у будь-якому разі не повинна перешкоджати нормальному розвиткові дитини, в зв'язку з чим недоцільно визначати порядок участі у вихованні та у спілкуванні з малолітньою донькою у спосіб, який зазначає ОСОБА_1, суд вважає за необхідне частково погодитись з висновком управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради від 26.10.2012 р. №368 та визначити наступний порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: кожного вівторка з 16 години 00 хвилин по 19 годину 00 хвилин та кожної суботи з 10 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин у присутності матері малолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_2

Частиною 1 статті 160 СК України передбачено, що місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до ч. 1 ст. 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Згідно висновку управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради від 01.08.2012 р. №278, Управління служб у справах дітей вважала за доцільне визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_2 /а.с. 65-66/.

У статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачено, що дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Принципом 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року передбачено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особи потребує любові і розуміння. Вона повинна, якщо це можливо, зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків і, в усякому разі, в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітню дитину не слід, крім тих випадків, коли є виняткові обставини, розлучати зі своєю матір'ю.

Таким чином, враховуючи малолітній вік дитини, особливості її розвитку, з урахуванням статі, керуючись Принципом 6 Декларації прав дитини про те, що малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли є виключні обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю, беручи до уваги відсутність таких виключних обставин, суд погоджується з висновком управління служб у справах дітей про те, що місце проживання малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 слід визначити з її матір'ю ОСОБА_2

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 9, 18 Конвенції про права дитини, Принципом 6 Декларації прав дитини від 20 листопада 1959 року, ст. 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 159, 160, 161 СК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Служба у справах дітей Московського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради про усунення перешкод у виховані дитини та спілкуванні із дитиною, встановлення порядку участі у вихованні дитини - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа - Служба у справах дітей Московського району Управління служб у справах дітей Департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради - задовольнити.

Визначити такий порядок участі ОСОБА_1 у вихованні та у спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1: кожного вівторка з 16 години 00 хвилин по 19 годину 00 хвилин та кожної суботи з 10 години 00 хвилин по 13 годину 00 хвилин у присутності матері малолітньої ОСОБА_3 - ОСОБА_2.

Визначити місце мешкання малолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з матір'ю ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий А.М. Задорожна