Постанова № 29589374, 31.01.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2013 р. Справа №805/506/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13:15

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Абдукадирової К.Е.,

при секретарі судового засідання Пономаренко В.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби

до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой», м. Краматорськ

про стягнення з розрахункових рахунків Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» суми податкової заборгованості в розмірі 25 176,48 грн.,

за участю представників сторін:

від заявника: Степанчука Д.М. - за дов. від 27 грудня 2012 року

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася з позовом до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» про стягнення з розрахункових рахунків Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» суми податкової заборгованості в розмірі 25 176,48 грн.

Правовою підставою стягнення коштів з банківський рахунків представник заявника під час розгляду справи вважає норми ст. 67, 124 Конституції України, ст.ст. 14, 16, 20, 31, 41, 54, 59, 95, 287 Податкового кодексу України. Зазначає, що податковий борг у відповідача виник на підставі поданої податкової декларації, податкового повідомлення-рішення та в результаті нарахування пені з орендної плати за землю. Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Враховуючи викладене, просили суд задовольнити позов.

У судовому засіданні представник позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином. Оскільки в матеріалах справи наявна розписка про вручення відповідачу судової повістки, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» належним чином про час і місце розгляду справи.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Вестастрой» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код 30073921, перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Краматорську Донецької області ДПС з 11.08.1998р., за неосновним місцем обліку - в Костянтинівській ОДПІ (арк. справи 8).

Підпунктом 191.1.1 п. 191.1 ст. 19 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011р., передбачено, що податкові органи здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.

Згідно із пп. 191.1.15, 191.1.33 п. 191.1. ст. 19 Податкового кодексу України органи державної податкової служби здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених цим Кодексом та законами України, за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до пп. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із абз. 1 п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно із п. 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із пунктом 287.3 ст. 287 Кодексу, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідачем самостійно подано до податкового органу податкову декларацію з орендної плати за землю, в якій визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 13 095,60 грн. за листопад та грудень 2012р. (арк. справи 12 - 13).

Відповідно до п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.3. ст. 58 цього Кодексу, повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податковим органом (позивачем у справі) було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку, за результатами якої складено акт перевірки від 07.11.2012р. № 954/15/30073921 та прийняте податкове повідомлення-рішення, яким визначено суму штрафної санкції в розмірі 9 684,73 грн. за платежем орендна плата за земельні ділянки від 15.11.2012р. № 0003901541/0-5157, яке направлено відповідачу поштою та врк\учене (арк. справи 25 - 30).

Відповідно до п. 129.1 ст. 129 Кодексу пеня нараховується:

129.1.1. після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом;

129.1.2. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Згідно з п. 129.4 ст. 129 Кодексу пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Податковим органом згідно з вимогами цієї статті було нараховано відповідачу пеню з орендної плати за землю в сумі 2 396,15 грн. (арк. справи 57 - 58).

Підпунктом 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Внаслідок несвоєчасної сплати податкових зобов'язань за наведеними податковою декларацією, податковим повідомленням-рішенням та з пені утворилась заборгованість у загальному розмірі 25 176,48 грн., яка підтверджується позивачем зворотнім боком облікової картки платника податків (арк. справи 38 - 48, 57 - 58).

Пунктом 38.1. ст. 38. Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів сплати заборгованості відповідач не надав.

Станом на момент звернення до суду з позовом та розгляду справи судом податкове зобов'язання не сплачене відповідачем, а отже, є податковим боргом.

Відповідно до п. 95.2. ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України від 21.12.2000р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (був чинним на момент винесення податкових вимог) разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідачу податковим органом було направлено першу від 11.01.2010р. № 1/2 та другу від 10.03.2010р. № 2/51 податкові вимоги, які направлені відповідачу поштою та вручені, про що свідчать підписи на поштових повідомленнях (арк. справи 32). Відповідно до п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Наявними в матеріалах справи документами підтверджено, що вжиті податковим органом заходи направлені на погашення податкового боргу відповідача не призвели до погашення суми податкового боргу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» про стягнення з розрахункових рахунків Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» суми податкової заборгованості в розмірі 25 176,48 грн. - задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Приватне акціонерне товариство «Вестастрой», в рахунок погашення податкового боргу в сумі 25 176,48 грн. по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності - на користь державного бюджету код платежу - 13050201 на бюджетний рахунок одержувача 33210812700058, УДКС у м. Костянтинівка, банк ГУДКСУ у Донецькій області, код ЄДРПОУ 34686631, МФО 834016.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 31 січня 2013 року. Постанова у повному обсязі складена 05 лютого 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.