Рішення № 29586008, 20.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/487/13 20.02.13За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

До Комунального підприємства з експлуатації та ремонту

житлового фонду "Житло-сервіс", м. Київ

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: 1. Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр", м. Київ; 2. Київська міська державна адміністрація, м. Київ

Про стягнення 205 822,18 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від позивача Марковська В.В. - пред. по довір.

Від відповідача не з'явилися

Від третьої особи 1. Науменко С.В. - пред. по довір.

Від третьої особи 2. не з'явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення 205 822,18 грн. заборгованості, інфляційних втрат та трьох відсотків річних за спожиту теплову енергію за Договором № 7560500 від 19.02.2002р., посилаючись на порушення відповідачем, як споживачем, умов щодо оплати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.01.2013р. порушено провадження у справі № 910/487/13 та призначено судовий розгляд на 30.01.2013р.

30.01.2013р. від відповідача надійшов відзив, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував повністю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.01.2013р. розгляд справи було відкладено на 20.02.2013р. та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Комунальне підприємство "Головний інформаційно-обчислювальний центр" та Київську міську державну адміністрацію.

19.02.2013р. від третьої особи 1. надійшли письмові пояснення, в яких було повідомлено, що КП ГІОЦ володіє лише інформацією про суму коштів, що була сплачена споживачами послуг - фізичними особами.

Відповідач та третя особа 2., які були належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направили.

20.02.2013р. від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про відкладення.

До матеріалів справи долучено повідомлення про вручення, що підтверджує факт отримання 04.02.2013р. третьою особою 2. ухвали від 30.01.2013р.

Стаття 28 Господарського процесуального кодексу України не обмежує коло осіб, які можуть бути представниками.

Відповідач не надав суду докази, які б підтверджували неможливість направити повноважного представника для участі у судовому засіданні.

Враховуючи викладене, суд визнав клопотання відповідача необґрунтованим, оскільки, не було надано документального підтвердження неможливості забезпечити явку повноважного представника, та незважаючи на достатній час не вжито заходів для виконання вимог ухвали суду.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив вимоги задовольнити.

Представник третьої особи 1. підтримав позицію, викладену у письмових поясненнях.

В судовому засіданні 20.02.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19 лютого 2002 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «Київенерго») та Комунальним підприємством з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» було укладено Договір № 7560501 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Відповідно до п. 1.1. Договору позивач, як постачальник, зобов'язався виробити та поставити теплову енергію відповідачу, як споживачу, для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому Договорі.

Пунктом 2.1 Договору передбачено, що при виконанні умов цього Договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київської міською державною адміністрацією, чинним законодавством України, Правилами користування тепловою енергією (далі - Правила), нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Відповідно до п. 2.2.1. Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності зі споживачем для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в Додатку 1.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача: величину фактично спожитої теплової енергії, визначену в гігакалоріях (табуляграму), та її вартість за кожним особовим рахунком споживача»за розрахунковий період (місяць); платіжну вимогу-доручення, яка включає загальну вартість теплової енергії, поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звірки тощо.

Згідно з п. 2.3.1. Договору споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у Додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в термін та за тарифами, зазначеними у Додатку 2.

Пунктом 9 Додатку № 2 до Договору (далі -Додаток № 2) передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує в МВРТ № 2 за адресою: м. Київ, вул. Драгоманова, 40В оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактичного сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює та повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Відповідно п. 10 Додатку № 2 споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок «Постачальника»згідно з його розрахунком.

Згідно з п. 4.1. розділу 4 Договору Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 05.06.2010 року.

Сторонами було неодноразово пролонговано дію вказаного Договору, що підтверджується листами сторін, а саме: лист від 20.05.2009р. вих. № 110/913-939, лист від 05.06.2009р. вих. № 048-21-6229, лист від 08.05.2012р. вих. № 110/22-397 та лист від 08.06.2012р. вих. № 048/42/7172.

Позивач свої зобов'язання за Договором щодо постачання теплової енергії виконав в повному обсязі, а відповідач, в свою чергу, порушив вищезазначені положення Договору в частині своєчасності та повноти сплати за теплову енергію, надану позивачем.

Згідно з п. 2.3.5. Договору споживач зобов'язаний забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.09.2010р. по 01.12.2012р. позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 815 651,73 грн.

Факт отримання послуг за Договором на зазначену суму підтверджується доданими до матеріалів справи обліковими картками та відомостями обліку використання теплової енергії.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач частково оплатив надані позивачем послуги в сумі - 622 616,76 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за отриману теплову енергію складає - 193 034,97 грн.

Розрахунок наданий позивачем, також підтверджується Статистично-аналітичною інформацією, що надана третьою особою 1.

Належним чином засвідчені копії вище вказаних документів долучені до матеріалів справи та їх оригінали, досліджувалися під час судових засідань, і відповідно визнаються судом такими, що посвідчують наведені факти та обставини господарських відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з ст. 20 Закону України "Про теплопостачання", тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

В силу приписів ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем у розмірі, заявленому до стягнення.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що він має лише забезпечувати процес сплати коштів від населення на рахунок ГІОЦ КМДА, оскільки, вказане не є підставою для відмови у позові, адже за Договором зобов'язаною стороною є відповідач, а не мешканці будинків.

Посилання відповідача на те, що позивачем неналежним чином виконувались умови Договору, зокрема, дотримання температурного графіка, не знайшли свого документального підтвердження.

З листів КП "Житло-сервіс", адресованих ПАТ "Київенерго" дійсно вбачається, що відповідач звертався до позивача з проханням вжити заходів для усунення недоліків: недотримання температурного графіку теплової мережі в житлових будинках масиву Позняки, зниження температури теплоносія мережі, що не забезпечує необхідних параметрів для потреб населення гарячим водопостачанням та опаленням.

Проте, листом № 007/9147 від 10.12.2010р. позивач повідомив відповідача, що невиконання температурного графіка теплоносія житлових будинків масиву Позняки виникло через несплати споживачами боргів за спожиту теплову енергію та електричну енергію в результаті чого УМГ "Київтрансгаз" знизило тиск газу для ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 АК "Київенерго", а отже, температура теплоносія мережі знизилась, а станом на 01.12.2010р. температура теплоносія відповідає температурному графіку.

Крім того, суд звертає увагу на те, що приписами п. 2.4.5 Договору встановлено право позивача на введення обмеження відповідачу встановленої кількості теплової енергії в односторонньому порядку шляхом зниження температури в подавальному трубопроводі або об'єму теплопостачання аж до повного його припинення - в разі зменшення постачання обсягів палива на теплові джерела постачальника, викликаного заборгованістю за спожиту теплову енергію.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач повному обсязі свого обов'язку по оплаті спожитої теплової енергії в гарячій воді в терміни, визначені Договором, не виконав, доказів повної оплати заборгованості за період заявлений в позовній заяві, до матеріалів справи не надав.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь збитків від інфляції в сумі 1 916,51 грн. та 3 159,31 грн. - трьох відсотків річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові № 48/23 від 18.10.2011 р. та Верховний Суд України у постанові № 3-12г10 від 08.11.2010 р.).

Враховуючи наявність прострочення оплати з боку відповідача, вимоги позивача про нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи, що відповідно до ст.44 ГПК України позивачем понесені судові витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема сплати судового збору, то зазначені витрати відшкодовують за рахунок відповідача (ст. 49 ГПК України).

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Договором сторін, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-сервіс» (02081, м. Київ, Дніпровська набережна, 25-Б, код ЄДРПОУ 31025659) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, б. 5, код ЄДРПОУ 00131305), - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 193 034 (сто дев'яносто три тисячі тридцять чотири) 97 коп. - основного боргу, 4 254 (чотири тисячі двісті п'ятдесят чотири) грн. 42 коп. - збитків від інфляції, 8 532 (вісім тисяч п'ятсот тридцять дві) грн. 79 коп. - трьох відсотків річних та 4 116 (чотири тисячі сто шістнадцять) грн. 44 коп. - витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено 26 лютого 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук