Ухвала суду № 29584874, 26.02.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"26" лютого 2013 р. Справа № 5019/2067/12

За позовом Приватне підприємство "ЗАСТАВА"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомсервіс"

про стягнення в сумі 33 770 грн. 73 коп.

Суддя Качур А.М.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомсервіс" 33770,73грн. попередньої оплати.

25.02.2013 року від Позивача надійшло доповнення до позовної заяви із збільшенням позовних вимог, в якій позивач:

- Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомсервіс" 1179,66грн. пені;

- Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомсервіс" 235,93грн. відсотків річних.

Відповідно до п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" - зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Подане Позивачем доповнення до позовної заяви суд розцінює, як заяву про збільшення позовних вимог.

Верховною Радою України прийнято Закон України "Про внесення зміни до статті 56 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку надсилання копії позовної заяви" від 19 травня 2011 року № 3382-VI, згідно з п.2 якого цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Закон опубліковано в газетах "Голос України", 17.06.2011р. № 109 та "Урядовий кур'єр", 17.06.2011р. № 109. Тобто зазначений Закон набрав чинності з 18 червня 2011 року.

Відповідно до ст.56 ГПК України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п.2 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За наведеного, позивачем не надано доказів направлення відповідачу копії доповнення до позовної заяви.

В додатках до доповнення Позивачем вказано квитанцію про направлення доповнення до позовної заяви відповідачеві, проте в конверті вказаного додатку не виявлено, про що відділом канцелярії складено акт.

Разом з тим, до поданого доповнення додано повідомлення про вручення поштового відправлення, на якому відсутній відбиток календарного штемпеля відділення зв"язку та підпис уповноваженої особи відповідача про отримання такого відправлення.

Крім того, позивачем не доданий розрахунковий документ (фіскальний чек), який свідчить про направлення відповідачу копії доповнення до позовної заяви. Відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270 розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв'язку.

За наведеного, належним доказом направлення на адресу відповідача копії доповнення до позовної заяви є розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція, тощо) та опис вкладення, які відповідають вимогам спеціалізованій формі бланків, що застосовуються у поштовому зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України №139 від 12.07.2002 року "Про затвердження спеціалізованих форм бланків, книг, ярликів, що застосовуються у поштовому зв'язку, та технічних умов щодо їх виготовлення" спеціалізованої форми бланків (ф. №107 Опис вкладення до поштового відправлення з оголошеною цінністю) та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року №270.

Також суд зазначає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права -шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

Керуючись п. 6 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Доповнення до позовної заяви (заяву про збільшення позовних вимог) Приватного підприємства "Застава" повернути без розгляду.

Суддя Качур А.М.