Рішення № 29584733, 21.02.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 30/109/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

69000, м. Запоріжжя, вул. Тюленіна, 21/ Шаумяна,4.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.13 Справа № 5009/4637/12

за позовом Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод залізобетонних шпал" (69600, м. Запоріжжя, вул. Миколи Краснова, 10-а)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус тревелінг компані, лімітед" (69035, м. Запоріжжя, вул. Панфіловців, буд. 29; к. 9)

про стягнення 41 502,58 грн.,

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін:

від позивача: Панов В.Ю., довіреність № б/н від 15.01.2013 р.;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство "Запорізький завод залізобетонних шпал" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус тревелінг компані, лімітед" 42 487,80 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, п.п. 1,7 ст. 193, ст. 229, 230, ч. 6 ст. 231, ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України. Вказує, що на виконання укладеного між сторонами договору постачання № 4 від 25.01.2012 р. Приватним акціонерним товариством "Запорізький завод залізобетонних шпал" (далі - ПрАТ "Запорізький завод залізобетонних шпал") було поставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Тотус тревелінг компані, лімітед" (далі - ТОВ "Тотус тревелінг компані, лімітед") товар на загальну суму 81 314,28 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи. Крім того, надав відповідачу згідно спірного договору послуги автобетонозмішувачів на загальну суму 5 008,50 грн. Загальна вартість поставленого товару та наданих послуг за договором складає 86 322,78 грн. Однак, свої зобов'язання щодо оплати поставленого товару та наданих послуг в строк, визначений у договорі, відповідач виконав частково, внаслідок чого, станом на час розгляду справи в суді, з урахуванням зарахованих зустрічних однорідних вимог, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем складає 36 368,28 грн. За порушення строків виконання основного зобов'язання відповідачу нараховано 4 827,30 грн. пені та 3% річних у розмірі 1 292,22 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.12.2012 р. порушено провадження у справі № 5009/4637/12, присвоєно справі номер провадження № 30/109/12, розгляд якої призначено на 30.01.2013 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи.

Ухвалою суду від 30.01.2013 р. у зв'язку із неявкою у судове засідання представника відповідача та неподання сторонами витребуваних доказів строк розгляду спору у справі продовжено на п'ятнадцять днів - до 26.02.2013 р. Розгляд справи відкладено на 21.02.2013 р.

20.02.2013 р. через канцелярію суду від позивача надійшла заява № б/н від 19.02.2013 р. про уточнення позовних вимог, якою позивач фактично зменшив суму пені та 3% річних. У зв'язку із вищевикладеним, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 41 502,58 грн., з яких: 36 368,28 грн. основного боргу, 3 957,69 грн. пені та 1 176,61 грн. 3% річних.

Заяву про зменшення позовних вимог подано позивачем відповідно до ст. 22 ГПК України, вона відповідає вимогам чинного законодавства, не суперечить правам і охоронюваним законом інтересам сторін, прийнято судом до розгляду та задоволено.

З урахуванням зазначеного, в судовому засіданні 21.02.2013 р. судом розглядаються позовні вимоги ПрАТ "Запорізький завод залізобетонних шпал" про стягнення з ТОВ "Тотус тревелінг компані, лімітед" 41 502,58 грн., з яких: 36 368,28 грн. основного боргу, 3 957,69 грн. пені та 3% річних у розмірі 1 176,61 грн.

Представник позивача у судовому засіданні 21.02.2013 р. підтримав заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тотус тревелінг компані, лімітед" - письмовий відзив на позов суду не надав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1., 3.9.2., 3.9.3. постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення представника відповідача за викликом господарського суду останній має право відкласти розгляд справи, вжити заходів, передбачених п. 5 ст. 83 або ст. 90 ГПК України, чи прийняти рішення за відсутності цього представника.

В пункті 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб - учасників судового процесу. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються судом згідно з поштовими реквізитами учасників процесу, наявними у матеріалах справи.

Також, у п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (із змінами та доповненнями) зазначено, що у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Як свідчать матеріали справи, ухвалу господарського суду від 11.12.2012 р. про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 30.01.2013 р. було надіслано на адреси сторін, зазначені в позовній заяві, 12.12.2012 р. (згідно вихідного штемпелю канцелярії господарського суду Запорізької області), тобто в строки, визначені ст.87 ГПК України. Відповідачу кореспонденція направлена на юридичну адресу, зазначену у позовній заяві: 69035, м. Запоріжжя, вул. Панфіловців, буд. 29; к. 9.

До того ж, згідно долученого до матеріалів справи повідомлення про вручення поштової кореспонденції рекомендований лист, направлений судом на адресу відповідача, вручено його уповноваженому представнику 18.12.2012 р. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був обізнаний.

Виходячи з приписів Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої Наказом ВГСУ № 75 від 10.12.2002 р., якщо підприємством поштового зв'язку не розшуканий адресат, кореспонденція повертається відправникові, у разі наявності в матеріалах справи ще однієї адреси, листа із ухвалою (або будь-яким процесуальним документом) перенаправляють за цією адресою. В іншому випадку процесуальний документ із конвертом приєднують до матеріалів справи з метою запобігання тотожних випадків. Ухвала суду від 30.01.2013 р. про продовження строку розгляду спору у даній справі, яка відправлена господарським судом Запорізької області на адресу відповідача у зв'язку із незнаходженням адресата не поверталась.

З огляду на викладене, суд має достатньо підстав вважати, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд у господарському суді Запорізької області даного спору.

За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 21.02.2013 р. справу розглянуто в межах строку, передбачено ст. 69 ГПК України, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.01.2012 року між ПрАТ "Запорізький завод залізобетонних шпал" (постачальником, позивачем у справі) та ТОВ "Тотус тревелінг компані, лімітед" (покупцем, відповідачем у справі) було укладено договір постачання № 4 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язався поставити, а покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити товар - бетонну суміш.

Згідно із п. 2.1.1. договору, постачальник зобов'язаний передати покупцю товар, вказаний в п. 1.1. цього договору, в номенклатурі, за цінами, визначеними Специфікаціями до цього договору. Покупець зобов'язаний прийняти товар відповідно до накладних, а також сертифікати й інші документи до товару та оплатити товар згідно п. 4.1. договору (п.п. 2.2.3., 2.2.4. договору).

Пунктом 3.1. договору сторони узгодили, що ціна за одиницю товару, що постачається, встановлюється в національній валюті України і визначена в Специфікаціях до цього договору.

Загальна вартість договору відповідає сумі всіх поставок за цим договором відповідно до видаткових накладних.

Пунктом 4.1 договору сторони встановили наступний порядок розрахунків: оплата за товар здійснюється покупцем шляхом банківського переказу на рахунок постачальника у наступному порядку: перший платіж здійснюється авансом у розмірі 83 333,33 грн., крім того ПДВ - 202% 16 666,67 грн., всього 100 000,00 грн. протягом двох банківських днів з моменту укладання даного договору (п. 4.1.1. договору); усі наступні платежі здійснюються протягом п'яти банківських днів з дати постачання товару (п. 4.1.2. договору).

Датою постачання товару є дата оформлення видаткової накладної (п. 5.3. договору).

Поставка товару здійснюється на умовах EXW м. Запоріжжя, вул. Краснова,10-А (в редакції правил Інкотермс-2010 року) на умовах самовивозу. Сторони мають право погодити інші умови поставки. Вразі використання автобетонозмішувачів постачальника, покупець сплачує послуги автобетонозмішувачів на підставі рахунку та акту виконаних робіт з розрахунку: 1 година коштує 157,50 грн., крім того ПДВ 20% 31,50 грн., всього 189,00 грн. (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 5.2. договору, строк постачання - 24 години з дати погодження постачальником письмової заявки покупця.

Згідно п. 8.3. договору, у випадку порушення покупцем строків оплати товару, він сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент її нарахування від неоплаченої продукції у строк.

Термін дії даного договору - з моменту його підписання і до 31.12.2012 р., а в частині розрахунків - до виконання сторонами узятих на себе зобов'язань у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору постачання між сторонами підписано Специфікацію № 1 від 25.01.2012 р., згідно з якою сторони узгодили ціну на товар, що діяла до 28.02.2012 р.

На виконання умов договору постачання та згідно цін, зазначених у Специфікації № 1 до договору, позивач своєчасно поставив відповідачу товар на загальну суму 81 314,28 грн., згідно видаткових накладних:

1. Від 06.02.2012 р.: Ш-00000036 на суму 3 312,00 грн. з ПДВ, Ш-00000037 на суму 2 541,00 грн. з ПДВ, Ш-00000038 на суму 2 904,00 грн. з ПДВ, Ш-00000039 на суму 1 788,00 грн. з ПДВ, Ш-00000040 на суму 4 023,00 грн. з ПДВ, Ш-00000041 на суму 3 129,00 грн. з ПДВ, Ш-00000042 на суму 3 129,00 грн. з ПДВ.

2. Від 10.02.2012 р.: Ш-00000053 на суму 3 576,00 грн. з ПДВ, Ш-00000054 на суму 3 576,00 грн. з ПДВ, Ш-00000055 на суму 3 267,00 грн. з ПДВ, Ш-00000056 на суму 3 576,00 грн. з ПДВ, Ш-00000057 на суму 3 576,00 грн. з ПДВ, Ш-00000058 на суму 3 576,00 грн. з ПДВ.

3. Від 11.02.2012 р.: Ш-00000061 на суму 2 208,00 грн. з ПДВ, Ш-00000062 на суму 2 484,00 грн. з ПДВ.

4. Від 14.02.2012 р.: Ш-00000066 на суму 3 576,00 грн. з ПДВ, Ш-00000067 на суму 2 682,00 грн. з ПДВ, Ш-00000068 на суму 2 123,26 грн. з ПДВ.

5. Від 15.02.2012 р.: Ш-00000069 на суму 3 687,76 грн. з ПДВ, Ш-00000070 на суму 1 815,00 грн. з ПДВ, Ш-00000071 на суму 1 815,00 грн. з ПДВ, Ш-00000072 на суму 2 760,00 грн. з ПДВ, Ш-00000073 на суму 2 208,00 грн. з ПДВ.

6. Від 16.02.2012 р.: Ш-00000075 на суму 3 799,50 грн. з ПДВ, Ш-00000076 на суму 907,50 грн. з ПДВ.

7. Від 17.02.2012 р.: Ш-00000077 на суму 3 576,00 грн. з ПДВ, Ш-00000078 на суму 1 899,76 грн. з ПДВ, Ш-00000079 на суму 3 799,50 грн. з ПДВ.

Товар було отримано відповідачем у повному обсязі, будь-яких зауважень та претензій щодо поставленого позивачем товару відповідач не надав.

Також, як вказує позивач, ним згідно умов спірного договору було надано відповідачу послуги автобетонозмішувачів на загальну суму 5 008,50 грн., що підтверджується двосторонньо підписаними актами здачі-прийняття робіт: № Ш-00000001 від 10.02.2012 р. на суму 850,50 грн., № Ш-00000002 від 10.02.2012 р. на суму 756,00 грн., № Ш-00000003 від 11.02.2012 р. на суму 756,00 грн., № Ш-00000004 від 14.02.2012 р. на суму 283,50 грн., № Ш-00000005 від 15.02.2012 р. на суму 756,00 грн., № Ш-00000006 від 16.02.2012 р. на суму 378,00 грн., № Ш-00000007 від 17.02.2012 р. на суму 472,50 грн., № Ш-00000008 від 17.02.2012 р. на суму 756,00 грн. - всі суми зазначені з урахуванням ПДВ.

Загальна заборгованість відповідача за спірним договором склала 86 322,78 грн. (81 314,28 грн. (вартість поставленого товару) + 5 008,50 грн. (вартість наданих послуг)).

Згідно долучених до матеріалів справи копій банківських виписок, оплата за поставлений товар відповідачем була здійснена наступним чином: платіжне доручення № 36 від 09.02.2012 р. на суму 20 826,00 грн., платіжне доручення № 17 від 21.03.2012 р. на суму 5 000,00 грн., платіжне доручення № 59 від 06.04.2012 р. на суму 5 000,00 грн., платіжне доручення № 169 від 11.05.2012 р. на суму 5 000,00 грн., всього на суму 35 826,00 грн.

Крім того, 30.09.2012 р. зобов'язання відповідача на суму 14 128,50 грн. було припинено внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується угодою № 54 від 30.09.2012 р.

Решта боргу за поставлений товар в сумі 36 368,28 грн. грн. залишилась несплаченою.

Позовні вимоги ПрАТ "Запорізький завод залізобетонних шпал" про стягнення з ТОВ "Тотус тревелінг компані, лімітед" 41 502,58 грн., з яких: 36 368,28 грн. основного боргу, 3 957,69 грн. пені та 3% річних у розмірі 1 176,61 грн. є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України), згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Обставини справи свідчать, що спірні правовідносини сторін ґрунтуються на Договорі про постачання товару.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало передання відповідачу товарно-матеріальних цінностей, а обов'язком відповідача - прийняття товарно-матеріальних цінностей і оплата їх вартості на умовах, визначених Договором.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як свідчать долучені до матеріалів справи копії видаткових накладних, позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання - поставив відповідачу товар на загальну суму 81 314,28 грн. Видаткові накладні містять підпис уповноваженої особи відповідача Слободченко В.Ю., яким був отриманий товар. Повноваження Слободченка В.Ю. на отримання товару від імені ТОВ "Тотус тревелінг компані, лімітед" підтверджується довіреністю № 6 від 06.02.2012 р. (а.с. 78).

Як свідчать матеріали справи, позивач, згідно п. 5.1. договору, надав відповідачу послуги автобетонозмішувачів на загальну суму 5 008,50 грн., що підтверджується належним чином завіреними копіями талонів замовника, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт, що також містяться в матеріалах даної справи.

Проте, відповідач у визначені договором строки оплату отриманого товару та наданих послуг у повному обсязі не здійснив.

Долученими до матеріалів справи банківськими виписками підтверджується часткова оплата відповідачем отриманого товару на суму 35 826,00 грн. Також, судом враховується угода про зарахування зустрічних однорідних вимог від 30.09.2012 р., згідно якої було припинено зобов'язання відповідача з оплати послуг на суму 5 008,50 грн. та зараховано в якості оплати за поставлений товар 9 120,00 грн. Всього здійснені часткові розрахунки за договором становлять суму 49 954,50 грн.

Доказів погашення заборгованості за поставлений товар в сумі 36 368,28 грн. відповідач суду не надав.

Крім того, з метою досудового врегулювання спору 16 листопада 2012 р. відповідачу було надіслано вимогу від 16.11.2012 р. вих. № 165 про сплату заборгованості.

Відповідачем вимоги позивача не були виконані, вимога залишена без реагування, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду для захисту свого права.

Відповідач без поважних причин не скористався правом на захист своїх інтересів, доказів належного виконання умов договору суду не надав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу за поставлений товар в сумі 36 368,28 грн. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім вищезгаданої вимоги про стягнення основного боргу, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3 957,69 грн. пені та 3% річних у розмірі 1 176,61 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов'язання, покладаються додаткові юридичні обов'язки, в тому числі передбачені статтями 611, 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

З огляду на викладене вище, враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього пені та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд вважає, що вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що вимоги про її стягнення підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно умов п. 4.1.2. договору платежі здійснюються протягом п'яти банківських днів з дати постачання товару. Датою постачання товару є дата оформлення видаткової накладної (пункт 5.3. договору).

Як вбачається із наданого позивачем розрахунку пені, обов'язок відповідача оплатити товар за видатковою накладною № Ш-00000053 від 10.02.2012 р. виник 13.02.2012 р. Однак, за умовами договору платежі здійснюються протягом 5 банківських днів, а отже, прострочення оплати за вказаною видатковою накладною розпочалося з 17.02.2012 р., а не з 13.02.2012 р., як вказує позивач.

Загалом, здійснивши розрахунок пені за допомогою юридичної інформаційно-пошукової системи "Законодавство", судом встановлено, що сума пені становить 3 867,23 грн. В решті вимог про стягнення пені (90,46 грн.) слід відмовити як заявлених необґрунтовано.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача слід стягнути суму 3 867,23 грн. пені та 1 176,61 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог лише частково, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 49 ГПК судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 45, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тотус тревелінг компані, лімітед" (69035, м. Запоріжжя, вул. Панфіловців, буд. 29; к. 9; код ЄДРПОУ 13616458; п/р №26007500045793 в ПАТ "КредіАгрікольБанк", МФО 300614) на користь Приватного акціонерного товариства "Запорізький завод залізобетонних шпал" (69600, м. Запоріжжя, вул.Миколи Краснова, 10-а; код ЄДРПОУ 32407952, р/р 26005001301217 в ВАТ "Актабанк", місто Дніпропетровськ, МФО 307394) 36 368 (тридцять шість тисяч триста шістдесят вісім) грн. 28 коп. основного боргу, 3 867 (три тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 23 коп. пені, 1 176 (одну тисячу сто сімдесят шість) грн. 61 коп. 3% річних та 1 606 (одну тисячу шістсот шість) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 26.02.2013 р.