Ухвала суду № 29581446, 05.11.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3803/12/0170/21

05.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кучерука О.В.,

суддів Курапової З.І. ,

Дадінської Т.В.

при секретарі судового засідання Руднєвої А.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Овєн" - Зорін Андрій Євгенович, довіреність № б/н від 02.12.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим - не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-3803/12/0170/21 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Євдокімова О.О. ) від 04.07.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Овєн" (вул. Київська, буд.191, Гресівський,Сімферополь, місто, Автономна Республіка Крим,95493)

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби (вул. М.Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.12 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Овєн" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим № 0015232301 від 22.02.2012р.

Стягнуто з Державного бюджету України шляхом безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Овєн" судовий збір в розмірі 389,29 грн.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.12 року та прийняти нове рішення по справі, яким у задоволені позову відмовити.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 16.08.2012 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду сповіщений належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Позивач зареєстрований 29.12.2008р. Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як юридична особа, про що свідчіть наявне в матеріалах справи Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, та перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Сімферополі АР Крим у якості платника податків.

Таким чином, позивач є суб'єктом господарювання, платником податків, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

З 27.01.2012р. по 02.02.2012р. відповідачем проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань правомірності формування ПДВ за травень, червень, липень, серпень 2011р.

За результатами проведення зазначеної перевірки 09.02.2012р. складено Акт №1279/23-2/16513262, у висновках якого зафіксовано порушення позивачем п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, а саме заниження податку на додану вартість на загальну суму 33606,16 грн., у т.ч. травень 2011р. у сумі 5961,66 грн., червень 2011р. у сумі 6354,50 грн., липень 2011р. у сумі 9466,50 грн., серпень 2011р. у сумі 11823,50 грн.(а.с.65-67).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем 22.02.2012р. прийнято податкове повідомлення-рішення № 0015232301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 38929,66 грн., у т.ч. 33606,16 грн. за основним платежем та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5323,50 грн.(а.с.64).

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.39 ст. 14 ПКУ встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п.п.14.1.178 ст. 14 ПКУ податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

В свою чергу п. 14.1.191 ст. 14 ПКУ визначено, що постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Статтею 185 ПКУ закріплено визначення об'єкта оподаткування, де у п. б) п.п. 185.1. закріплено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 ПКУ.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб'єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.8 ст. ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 201.6 ст. ПКУ встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПКУ виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наказом ДПА України від 21.12.2010р. № 969, яким затверджено форму Податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної, також встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість(п. 2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку(п. 5). Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року № 168/704) первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Пунктом 2.4 Положення № 88 визначено, що первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та ПП "Мицар", ТОВ "Екотоп" було укладено договори (оригінали досліджені у содовому засіданні), у виконання яких були видані податкові накладні, а саме у виконання договору від 21.03.2011р. № 1/ар, позивачем ПП "Мицар" видані податкові накладні: №35 від 31.08.2011р. на загальну суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн., № 30 від 03.08.2011р. на загальну суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн., № 23 від 27.07.2011р. на загальну суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн., № 21 від 08.07.2011р. на загальну суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн., № 24 від 30.06.2011р. на загальну суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн., № 19 від 03.06.2011р. на загальну суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн., № 15 від 11.05.2011р. на загальну суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн., № 14 від 06.05.2011р. на загальну суму 10000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1666,67 грн.(а.с.193-200).

У виконання договору № 3 від 01.11.2004р., позивачем ТОВ "Екотоп" були видані податкові накладні: № 31 від 03.08.2011р. на загальну суму 1183,00 грн., у т.ч. ПДВ 197,17 грн., № 32 від 03.08.2011р. на загальну суму 16146,00 грн., у т.ч. ПДВ 2691,00 грн.,№ 33 від 15.08.2011р. на загальну суму 1245,00 грн., у т.ч. ПДВ 207,50 грн.,№ 34 від 26.08.2011р. на загальну суму 32367,00 грн., у т.ч. ПДВ 5394,50 грн.,№ 27 від 25.07.2011р. на загальну суму 10169,00 грн., у т.ч. ПДВ 1694,83 грн.,№ 26 від 15.07.2011р. на загальну суму 1183,00 грн., у т.ч. ПДВ 197,17 грн.,№ 25 від 13.07.2011р. на загальну суму 2160,00 грн., у т.ч. ПДВ 360,00 грн.,№ 22 від 04.07.2011р. на загальну суму 23287,00 грн., у т.ч. ПДВ 3881,17 грн.,№ 20 від 14.06.2011р. на загальну суму 1127,00 грн., у т.ч. ПДВ 187,83 грн.,№ 18 від 02.06.2011р. на загальну суму 17000,00 грн., у т.ч. ПДВ 2833,33 грн.,№ 16 від 20.05.2011р. на загальну суму 3110,00 грн., у т.ч. ПДВ 518,33 грн.,№ 17 від 30.05.2011р. на загальну суму 12660,00 грн., у т.ч. ПДВ 2110,00 грн.(а.с.201-212).

Видані позивачем за відповідний податковий період ПП "Мицар" та ТОВ "Екотоп" вище названі податкові накладні повністю відповідають вимогам 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України.

Суть спору полягає в тому, що, на думку відповідача, позивачем необґрунтовано занижено суму податкового зобов'язання за травень-серпень 2011р. за вказаними податковими накладними, оскільки надані позивачем уточнюючи розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість за травень-серпень 2011р. не були визнані податковою звітністю, у зв'язку з тим, що підприємство не було платником податку на додану вартість (а.с.66 зворотній бік).

20.09.2011р. відповідачем прийнято рішення № 453/15-2 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Овєн" (а.с.27).

Не погоджуючись із прийнятим рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а-14984/11/0170/22, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду у справі № 2а-14984/11/0170/22 від 26.03.2012р., визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "МП Овєн" (а.с.78-95).

Згідно зі ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Стаття 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, обов'язковість рішень суду.

Відповідно до п. 25.1 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 79 від 01.03.2000 року, що діяло на момент набрання законної сили постанови Окружного адміністративного суду АР Крим у справі № 2а-14984/11/0170/22, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою органу державної податкової служби, було рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення органу державної податкової служби про відміну анулювання реєстрації та скасування акта про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість. Рішення із копіями відповідних документів направляються до Державної податкової адміністрації України для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.

З урахуванням викладеного, видані позивачем за травень-серпень 2011р. ПП "Мицар" та ТОВ "Екотоп" вище названі податкові накладні повністю відповідають вимогам 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, оскільки, судом встановлено, що позивач, коли ним були виписані зазначені податкові накладні, був зареєстрований платником податку на додану вартість.

Таким чином, на момент складання податкових накладних позивач були юридичними особами, був зареєстрований як платник податку на додану вартість і тому відповідно до вимог Податкового Кодексу України мав право на нарахування податку на додану вартість та складання податкових накладних.

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 72 КАС України, відповідачем не надано документів, які б свідчили, про необґрунтованість позовних вимог.

В силу викладеного, приймаючи до уваги наявність доказів оформлення податкових накладних платником податку на додану вартість, проведення розрахунків, керуючись зазначеними вище положеннями Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, про безпідставність та необґрунтованість висновків відповідача щодо заниження позивачем податкового зобов'язання на загальну суму 33606,16 грн., у т.ч. травень 2011р. на суму 5961,66 грн., червень 2011р. у сумі 6354,50 грн., липень 2011р. у сумі 9466,50 грн., серпень 2011р. у сумі 11823,50 грн.

На підставі викладеного, судова колегія приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги з підстав їх спростування матеріалами справи та встановленими обставинами, оскільки у відповідача були відсутні правові підстави для збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 33606,16 грн., то й відсутні і підстави для нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 5323,50 грн.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.07.12 у справі № 2а-3803/12/0170/21 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 листопада 2012 р.

Головуючий суддя підпис О.В.Кучерук

Судді підпис З.І.Курапова

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Кучерук