Постанова № 29579764, 12.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 р.Справа № 1570/1323/2012

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Харченко Ю. В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Потапчука В.О.,

- Семенюка Г.В.,

при секретарі - Журкіній І.І.,

за участі: представник позивача - Євсєєва А.О.,

представник відповідача - Беспалько А.О.,

представник відповідача - Тараненко Р.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2011 року №0002952350 та від 10.02.2012 року №0000252350,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси стосовно проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ТД «Геліос Трейд» їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року, про що складено акт від 29.11.2011 року №8799/23-5/34252469, визнати протиправними та скасувати у повному обсязі податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 14.12.2011 року №0002952350 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 5 427 720, 40 грн., з яких 4 342 176, 32 грн. - основний платіж, 1 085 544, 08 грн. - штрафні (фінансові) санкції, та від 10.02.2012 року №0000252350 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 6 513 264, 48 грн., з яких 4 342 176, 32 грн. - основний платіж, 2 171 088, 16 грн. - штрафні (фінансові) санкції, які були прийняті на підставі акта Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 29.11.2011 року №8799/23-5/34252469.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт, зокрема, посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» положень податкового законодавства при здійсненні господарських операцій із платником податків ТОВ «ТД «Геліос Трейд», які стали підставою для винесення контролюючим органом податкових повідомлень-рішень від 14.12.2011 року №0002952350 та від 10.02.2012 року №0000252350, оскільки господарські операції з контрагентом - ТОВ «ТД «Геліос Трейд», за результатами яких податковим органом донараховано податок на додану вартість, проведені з дотриманням вимог податкового законодавства, та належним чином оформленням первинних документів.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, представники сторін в судове засідання прибули та надали свої пояснення.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, у період з 09.11.2011 року по 22.11.2011 року згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755- VI, на підставі наказу ДПІ у Приморському районі м.Одеси від 08.11.2011 року №3356, на підставі направлень від 08.11.2011 року №003761/3905, №003762/3906, посадовими особами ДПІ у Приморському районі м. Одеси проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ТД «Геліос Трейд», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року, за наслідками якої складено акт №8799/23-5/34252469 від 29.11.2011 року.

На підставі складеного акта перевірки №8799/23-5/34252469 від 29.11.2011 року ДПІ у Приморському районі м.Одеси 14.12.2011 року винесено податкове повідомлення-рішення №0002952350 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 5 427 720, 40 грн., з яких 4 342 176, 32 грн. - основний платіж, 1 085 544, 08 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із означеним податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2011 року №0002952350, Товариство з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» звернулось до ДПА в Одеській області з первинною скаргою (від 26.12.2011 року №26/12/4) про його скасування, за результатами розгляду якої ДПА прийняла рішення №2459/10/25-0007 від 26.01.2012 року, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 14.12.2011 року №0002952350 залишено без змін, а первинну скаргу директора ТОВ «Автомагістраль-Південь» - без задоволення. Також, означеним рішенням №2459/10/25-0007 від 26.01.2012 року, ДПА в Одеській області збільшила ТОВ «Автомагістраль-Південь» застосовані штрафні (фінансові) санкції з ПДВ на суму 1 085 544, 08 грн.

Враховуючи вимоги Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року №985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за №1440/18735 (зі змінами та доповненнями), а також прийняте ДПА в Одеській області рішення за результатами розгляду первинної скарги, ДПІ у Приморському районі м.Одеси було винесено та надіслано позивачу податкове повідомлення-рішення від 10.02.2012 року №0000252350 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 6 513 264,48 грн., з яких 4 342 176, 32 грн. - основний платіж, 2 171 088, 16 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з означеними податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 14.12.2011 року №0002952350 та від 10.02.2012 року №0000252350, позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання їх протиправними та скасування.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ стали господарські операції між ТОВ «Автомагістраль-Південь» та ТОВ «ТД Геліос Трейд», в межах яких були укладені договори, зокрема, від 05.05.2010 року №№ 13, 13/2, від 06.05.2010 року №305 та від 17.05.2010 року №№ 13/1, 13/3, за якими позивач придбавав у ТОВ «ТД Геліос Трейд» асфальтобетон, бетон, бітумну емульсію, мінеральний порошок, паливно-мастильні матеріали (дизельне пальне), дерев'яні бруски з хвойних порід, бордюри, щебінь в асортименті, воду, послуги з виконання робіт дорожньої техніки (послуги тракторів, вантажних автомобілів, катку, екскаватора, пароутворювача, автобуса), забезпечення проживання робітників, відшкодування адміністративних витрат, загальновиробничих витрат та послуги приготування асфальтобетонної суміші.

Так, встановлюючи порушення позивачем вимог податкового законодавства, відповідач в акті перевірки зазначив, що посадовими особами ТОВ «Автомагістраль-Південь» не надано до перевірки первинних документів, які б свідчили про отримання, транспортування, навантаження, розвантаження товарно-матеріальних цінностей отриманих від ТОВ «ТД Геліос Трейд». Також, в акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси вказує на певні недоліки складання товарно-транспортних накладних на перевезення товарів, а тому, на думку податкового органу, надані позивачем первинні документи не можуть підтверджувати проведення господарських операцій між позивачем і ТОВ «ТД Геліос Трейд» та, відповідно, не можуть підтверджувати і задекларовані позивачем показники податкового обліку.

Крім того, роблячи такий висновок перевіряючи виходили зі змісту акту від 24.10.2011 року № 2684/37008983 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД Геліос Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у серпні 2011 року», яким встановлено відсутність у ТОВ «ТД Геліос Трейд» основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, а також відсутність даного суб'єкта господарювання за місцезнаходженням.

У зв'язку з зазначеним, податковий орган дійшов висновку, що ТОВ «Автомагістраль-Південь» безпідставно сформовано податковий кредит у серпні 2011 року за рахунок сум ПДВ по податковим накладним всього в сумі 4 342 176, 32 грн., зокрема, по господарським відносинам з ТОВ «ТД «Геліос Трейд», чим порушено вимоги п.п.198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п.п.201.4, 201.10, 201.11 ст.201 Податкового кодексу України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції повністю погодився із висновками податкового органу, зазначивши, що надані позивачем первинні документи не відповідають вимогам законодавства, викликають сумніви щодо їх достовірності та не підтверджують фактичне здійснення позивачем операцій з контрагентом ТОВ «ТД Геліос Трейд».

Колегія суддів не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції та досліджуючи фактичність проведених господарських операцій між ТОВ «Автомагістраль-Південь» та ТОВ «ТД Геліос Трейд», їх зв'язок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість, зазначає наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що для здійснення своєї господарської діяльності, 05 травня 2010 року між ТОВ «Автомагістраль-Південь» (Покупець) та ТОВ «ТД «Геліос Трейд» (Постачальник) було укладено Договір купівлі-продажу будівельних матеріалів № 13 (а.с.107-109 т.1) та Додаткову угоду до нього (а.с.110 т.1), згідно якого Постачальник зобов'язується передавати у власність Покупцю в порядку та на умовах, визначених цим Договором будівельні матеріали, а останній зобов'язується приймати та оплачувати їх на умовах даного договору.

Відповідно до п.п.2, 3 вказаного Договору ТОВ «ТД «Геліос Трейд» передає у власність ТОВ «Автомагістраль-Південь» матеріали в асортименті, зазначеному в рахунках-фактурах або видаткових накладних, в яких також закріплюється ціна матеріалів.

Згідно із п. п. 4, 6 Договору поставка матеріалів здійснюється автомобільним транспортом згідно заявок ТОВ «Автомагістраль-Південь», які подаються в письмовій або усній формі. Приймання-передача матеріалів здійснюється шляхом підписання відповідної накладної уповноваженими представниками сторін. Оплата поставлених матеріалів здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування ТОВ «Автомагістраль-Південь» коштів на банківський рахунок ТОВ «ТД «Геліос Трейд», або зустрічними поставками, взаємозаліками, наданими послугами, виконаними роботами або по векселям.

Додатковою угодою до Договору № 13 від 05.05.2010 року, зокрема, визначається, що ціна матеріалів закріплюється Сторонами у видаткових накладних. Крім того, додатковою угодою до вказаного Договору визначено, що поставка матеріалів проводиться до пункту призначення або самовивозом за згодою Сторін Постачальником або Покупцем, або з залученням транспортної організації.

Позивачем, в свою чергу, на підтвердження належної якості товару, що поставлявся позивачу його контрагентом за вказаним договором були надані: паспорт на бітумну емульсію ДСТУ Б В.2.7-129:2006 Емульсії бітумні дорожні, виданий дослідно-вимірювальною лабораторією дорожньо-будівельних матеріалів СП ТОВ «Бітунова Україна» (свідоцтво про атестацію № ПТ-95/11) (а.с.33 т.18); сертифікат відповідності Серії ДІ № UA1.039.0129393-10, термін дії з 18 жовтня 2010 року по 22 березня 2015 року, продукція - бітум БНД 60/90, виданий ДП «Луганськстандартметрологія» (а.с.35 т.18); сертифікат відповідності Серії ДІ №UA1.044.0075311-11, термін дії з 18 червня 2011 року по 25 травня 2012 року, продукція - щебінь щільний природний базальтовий для будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та робіт фракцій 2-5, 5-8, 8-11, 11-16, 16-22, 5-20, 20-40, 40-70, 70-120 мм., виданий ДП «Рівнестандартметрологія» (а.с.36 т.18); сертифікат відповідності Серії ДІ №UA.ОДС-29.14.005-11, термін дії з 10 червня 2011 року по 09 червня 2012 року, продукція - будівельний матеріал - порошок мінеральний для асфальтобетонних сумішей вапняний, неактивований марки І, код ДКПП 14.12.10, виданий ДП «Харківстандартметрологія» (а.с.37 т.18).

Передача товару (будівельних матеріалів) за вказаним договором від ТОВ «ТД «Геліос Трейд» до ТОВ «Автомагістраль-Південь» підтверджується видатковими накладними (а.с.1-9, 11-129 т.2); поставка товару підтверджується товарно-транспортними накладними (а.с.130-250 т.2, 1-250 т. 3, 1-250 т.4, 1-250 т.5, 1-139 т.6, 207-250 т.9, 1-250 т.10, 1-250 т.11, 1-250 т.12, 1-250 т.13, 1-250 т.14, 1-250 т.15, 1-250 т.16, 1-154 т. 17).

Особою, яка отримувала весь товар від контрагента був директор ТОВ «Автомагістраль-Південь» Тимофеєв М.С. (наказ про призначення матеріально-відповідальної особи від 5 травня 2010 року (а.с.133 т.19)), щодо повноважень якого на адресу контрагента було направлено лист - повідомлення про можливість отримання ним товару без будь-яких довіреностей (а.с.134 т.19).

При цьому, матеріали справи містять копії належним чином завірених податкових накладних (а.с.111-120, 123-208 т.1), отриманих від постачальника товару - ТОВ «ТД «Геліос Трейд», які також підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій з постачання товару (будівельних матеріалів) за Договором № 13 від 05.05.2010 року, та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни товару та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Колегія суддів зазначає, що вказані податкові накладні, належним чином оформлені, були отримані позивачем від його контрагента відповідно до вищезазначеного договору на всю кількість поставленого товару, що поміж іншого, підтверджується журналом реєстрації документів за серпень 2011 року (а.с.94 - 102 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, суми податку на додану вартість відповідно до вищевказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2011 року.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 05 травня 2010 року між ТОВ «Автомагістраль-Південь» (Замовник) та ТОВ «ТД «Геліос Трейд» (Виконавець) було укладено Договір №13/2 (а.с.1-2 т.7) та додаткові угоди № 1 та № 2 до нього (а.с.3-4 т.7), згідно яких Замовник замовляє, а Виконавець приймає на себе обов'язки з надання послуг дорожньо-будівельної чи іншої техніки, на умовах надання Замовнику техніки з або без екіпажу за домовленістю Сторін. Для виконання робіт надається техніка згідно Заявок Замовника (п. 1.2 вказаного Договору).

Відповідно до п. 2, 3, 5 зазначеного договору ТОВ «ТД «Геліос Трейд» зобов'язується надавати ТОВ «Автомагістраль-Південь» дорожньо-будівельну чи іншу техніку в робочому стані, виконувати змінні завдання в повному обсязі, здійснювати ремонт та обслуговування транспортної, дорожньо-будівельної та іншої техніки за свій рахунок, своєчасно здійснювати заправку техніки бензином чи дизпаливом, а ТОВ «Автомагістраль-Південь» зобов'язується здійснювати оплату в повному обсязі вартості послуг за передбачений термін користування ними.

Вартість наданих послуг визначається за домовленістю сторін, оплата здійснюється в безготівковому порядку або в іншому порядку за домовленістю сторін.

Додатковими угодами до Договору №13/2 від 05.05.2010 року, зокрема, визначається, що для виконання робіт надається техніка згідно усних Заявок Замовника. За результатами наданих послуг Сторони підписують акт здачі-прийому робіт (наданих послуг).

На підтвердження виконання умов означеного договору позивачем до суду надані, складені та підписані ТОВ «Автомагістраль-Південь» та ТОВ «ТД «Геліос Трейд» акти здачі - прийняття робіт до Договору №13/2 від 05.05.2010 року (а.с.209 т.1, а.с.38-62 т.7), а також акти підтвердження виробітку механізмів та інструментів, складені механіком ТОВ «Автомагістраль-Південь» ОСОБА_7 та механіком ТОВ «ТД «Геліос Трейд» ОСОБА_8 (а.с.199-206 т.9).

Також, в обґрунтування фактичності здійснення господарської операції з надання послуг дорожньо-будівельної техніки позивачем до суду надані наряди-завдання обліку роботи техніки (а.с.140-147 т.6, 95-198 т.9).

Матеріали справи, також, містять копії належним чином завірених податкових накладних (а.с.103-106, 121-122, т.1, а.с.5-37 т.7, 176-186 т.17), отриманих від постачальника послуг - ТОВ «ТД «Геліос Трейд», які також підтверджують факт здійснення вищевказаних господарських операцій з надання послуг дорожньо-будівельної техніки за Договором № 13/2 від 05.05.2010 року та дають право на включення податку на додану вартість до складу ціни послуг (робіт) та є необхідною умовою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

При цьому, колегія суддів зазначає, що вказані податкові накладні, належним чином оформлені, були отримані позивачем від його контрагента відповідно до вищезазначеного договору на всю кількість виконаних робіт, що поміж іншого, підтверджується журналом реєстрації документів за серпень 2011 року (а.с.94 - 102 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, суми податку на додану вартість відповідно до вищевказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту.

Окрім зазначеного, 06 травня 2010 року між ТОВ «Автомагістраль-Південь» (Покупець) та ТОВ «ТД «Геліос Трейд» (Постачальник) було укладено Договір поставки ГСМ №305 (а.с.155-158 т.17), згідно якого ТОВ «ТД «Геліос Трейд» зобов'язується поставити ТОВ «Автомагістраль-Південь» паливно-мастильні матеріали, а ТОВ «Автомагістраль-Південь» зобов'язується прийняти та оплатити їх, якість асортимент, ціна, умови поставки та оплати яких визначаються в накладних документах (видаткових накладних або актах приймання-передачі).

Згідно п.п.1, 3 вказаного Договору поставка товару здійснюється узгодженими партіями на підставі заявок ТОВ «Автомагістраль-Південь», які подаються як в усній так і в письмовій формі. На підставі заявок ТОВ «ТД «Геліос Трейд» виставляє рахунок на оплату. Товар вважається переданим та прийнятим по якості - згідно технічним умовам та по кількості - згідно накладним документам.

Відповідно до п. 4 Договору порядок оплати за товар, ціна якого визначається в рахунку або видатковій накладній, або акті приймання-передачі, здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування ТОВ «Автомагістраль-Південь» коштів на банківський рахунок ТОВ «ТД «Геліос Трейд», або зустрічними взаємними вимогами, по векселям.

В обґрунтування належної якості товару, що поставлявся позивачу його контрагентом, останнім було надано сертифікат відповідності Серії ВВ № UA1.035.0090369-11, який належить ПАТ «Укрнафта», термін дії з 11 липня 2011 року до 04 травня 2018 року, продукція - паливо дизельне підвищеної якості (а.с.34 т.18).

Також, в обґрунтування фактичності здійснення господарської операції з поставки ГСМ позивачем до суду надані: видаткові накладні на придбання дизельного палива (а.с.10 т.2, 162-164 т.17); товарно-транспортні накладні (а.с.165-170 т. 17); податкові накладні (а.с.159-161 т.17).

Колегія суддів наголошує, що надані до суду податкові накладні, належним чином оформлені, були отримані позивачем від його контрагента відповідно до вищезазначеного договору на всю кількість постановленого товару, що поміж іншого, підтверджується журналом реєстрації документів за серпень 2011 року (а.с.94 - 102 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, суми податку на додану вартість відповідно до вищевказаних податкових накладних позивач включив до складу податкового кредиту за серпень 2011 року.

Також, для здійснення своєї господарської діяльності, 17 травня 2010 року між ТОВ «Автомагістраль-Південь» (Замовник) та ТОВ «ТД «Геліос Трейд» (Виконавець) було укладено Договір №13/1 (а.с.171-172 т.17), додаткову угоду до нього (а.с.173-174 т.17) та Договір № 13/3 (а.с.193-194 т. 17), згідно яких ТОВ «Автомагістраль-Південь» доручає, а ТОВ «ТД «Геліос Трейд» зобов'язується забезпечити ТОВ «Автомагістраль-Південь» працівниками різної кваліфікації, кількість, рівень кваліфікації яких визначається в заявці згідно списків, наданих ТОВ «Автомагістраль-Південь», а також зобов'язується надати послуги по розміщенню та забезпеченню проживання працівників згідно списків, наданих ТОВ «Автомагістраль-Південь».

Факт здійснення вищевказаних господарських операцій підтверджено відповідними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с.187, 208-219 т. 17) та податковими накладними (а.с.103, 106, 121-122 т.1, 15-18, 25-27, 29-32 т.7, 175-186, 195-207 т.17).

Також, в обґрунтування фактичності здійснення господарської операції з забезпечення ТОВ «Автомагістраль-Південь» працівниками, а саме на підтвердження перевезення працівників, позивачем до суду надані товарно-транспортними накладні (а.с.63-250 т.7, 1-250 т.8, 1-94 т.9).

Крім того, колегія суддів зазначає, що на підтвердження здійснення оплати за наданні ТОВ «ТД «Геліос Трейд» послуги та за поставлений ТОВ «Автомагістраль-Південь» товар, позивачем надано до суду калькуляції вартості, реєстри вахтових витрат з переліком осіб, професій доплат та витрат з найму житла, платіжні доручення та листи адресовані ТОВ «ТД «Геліос Трейд» (а.с.188-192, 220-250 т.17, 1-21, 38-110 т. 18).

Дослідивши зазначені договори та надані первинні документи колегія суддів дійшла висновку, що вони виписані на підставі і у відповідності до укладених договорів, відповідають один одному та підтверджують здійснення господарської операції між ТОВ «Автомагістраль-Південь» та ТОВ «ТД «Геліос Трейд». При цьому, колегія суддів наголошує, що всі операції пов'язані з будівництвом, тобто з господарською діяльністю позивача, зокрема, що підтверджується наданими до суду договорами підряду: №4-1 від 18.07.2011 року (замовник - Служба автомобільних доріг у Львівській області, об'єкт - поточний ремонт дороги комунальної власності вулиці Трускавецька в м. Борислав, Львівська область); №47К від 17.08.2010 року (замовник - Служба автомобільних доріг у Львівській області, об'єкт - капітальний ремонт автомобільної дороги и державного значення Київ-Одеса - транспортна розв'язка на км 422+150 (с. Щорсове)), №57К від 17.08.2010 року (замовник - Служба автомобільних доріг у Львівській області, об'єкт - капітальний ремонт автомобільної дороги державного значення Київ-Одеса - транспортна розв'язка на км 426+320 (с. Єреміївка), Одеська область), №11-01/2011 від 04.04.2011 року (замовник - ВАТ «Укргідроенерго», об'єкт - будівництво гідроагрегатів №2 та №3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції), а тому є цілком зрозумілим використання при цьому будівельних матеріалів, техніки, робочої сили, тощо.

Таким чином, оскільки наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані ТОВ «ТД «Геліос Трейд», підтверджують здійснення господарських операцій між ТОВ «Автомагістраль-Південь» та ТОВ «ТД «Геліос Трейд», доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані, колегія суддів приходить до висновку про фактичність господарських операцій щодо придбання позивачем товару та отримання послуг від ТОВ «ТД «Геліос Трейд» та як наслідок про безпідставність висновків податкового органу та суду першої інстанції.

Крім того, колегія суддів не погоджується з посиланнями податкового органу та суду першої інстанції на недоліки в оформленні наданих позивачем товарно-транспортних накладних вимогам Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20 травня 2008 року №281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 вересня 2008 року за №805/15496 (зі змінами та доповненнями), оскільки податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно-транспортних накладних, а так само наявності в них певних недоліків. Сам факт наявності в товарно-транспортних накладних на поставлений товар недоліків, при наявності інших документів, які підтверджують факт його передачі покупцю, не є безумовною підставою, яка позбавляє підприємство права віднести витрати по придбанню цього товару до складу валових витрат та до податкового кредиту.

При цьому, колегія суддів наголошує, що зазначена Інструкція, на яку посилається відповідач та суд першої інстанції, не є законодавчим документом з питань оподаткування і не може регламентувати виключний порядок документування в податковому обліку валових витрат та податкового кредиту.

Також, колегія суддів зазначає, що роблячи висновок щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ТД «Геліос Трейд», з яким погодився суд першої інстанції, відповідач, зокрема, послався на висновки акту від 24.10.2011 року № 2684/37008983 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД Геліос Трейд» щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами у серпні 2011 року», яким встановлено відсутність у ТОВ «ТД Геліос Трейд» основних фондів, складських приміщень, трудових резервів, а також відсутність даного суб'єкта господарювання за місцезнаходженням.

Водночас, колегія суддів критично ставиться до таких посилань податкового органу, оскільки чинним законодавством чітко не регламентована обов'язкова кількість необхідних ресурсів для здійснення тої чи іншої діяльності. В свою чергу, представник відповідача у судовому засіданні також не зміг надати пояснення стосовно того, яка кількість працюючих осіб достатня для такого виду діяльності, за яким було здійснено господарські операції між позивачем та його контрагентом. В залежності від специфіки виду діяльності підприємство у разі виникнення такої потреби може залучити до виконання роботи інших осіб з наявними ресурсами визначеного обсягу і структури.

Крім того, при прийнятті рішення колегія суддів враховує положення ст.244-2 КАС України щодо обов'язковості рішення Верховного Суду України, прийнятого за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та, зокрема, постанову Верховного Суду України від 31.01.2011 року по справі № 21-47а10 за позовом закритого акціонерного товариства «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, в якому зазначено, що чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

При цьому, при розгляді адміністративних справ необхідно також враховувати і практику Європейського суду з прав людини, рішення якого, згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а також враховуючи приписи ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», є джерелом права та є обов'язковим для виконання Україною.

Так, Європейський суд з прав людини (п'ята секція) у своєму рішенні від 22.01.2009 року (заява №3991/03) у справі «Булвес» АД проти Болгарії зазначив наступне: «Враховуючи своєчасне і повне виконання компанією-заявником своїх обов'язків із декларування ПДВ, неможливості з її сторони забезпечити дотримання постачальником його обов'язків щодо декларування ПДВ і той факт, що не було ніякого шахрайства стосовно системи оподаткування, про яке компанія-заявник знала чи могла знати, Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються, до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Також, колегія суддів зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями та їх постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Як вбачається з матеріалів справи, і позивач, і його контрагент на час укладання спірних правочинів, були зареєстровані як платники податку на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем та не спростовується судом першої інстанції.

Також, колегія суддів вважає безпідставними доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, щодо порушення позивачем вимог п. 198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, виписаним в іншому, ніж звітний податковий період, оскільки як вбачається з матеріалів справи, в серпні 2011 року ТОВ «Автомагістраль-Південь» отримані податкові накладні від постачальника за товар, поставлений у попередніх звітних періодах, що підтверджується журналом реєстрації документів за серпень 2011 року (а.с.94 - 102 т.1).

Крім того, в матеріалах справи наявний висновок економічного дослідження №3/001/1527/2, яким визначено, що ТОВ «Автомагістраль-Південь» правомірно включило до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Геліос Трейд» за серпень 2011 року (а.с.82-89 т.1).

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить до висновку, що позивачем у відповідності до вимог п.198.1. п.198.2, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України віднесено до складу податкового кредиту податок, сплачений в ціні придбаних товарів та отриманих робіт, на підставі податкових накладних, оформлених належним чином та виданих підприємством, що на момент здійснення господарської діяльності мав статус платника податку на додану вартість, а тому позовні вимоги ТОВ «Автомагістраль-Південь» обґрунтовані, відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим підлягають задоволенню в частині скасування податкових повідомлень -рішень.

Разом з цим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ТОВ «Автомагістраль-Південь» щодо визнання неправомірними дій податкового органу щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ТД «Геліос Трейд», їх реальності та повноти відображення в обліку за період серпень 2011 року, про що складено акт перевірки №8799/23-5/34252469 від 29.11.2011 року не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, з наданих до суду доказів, акту перевірки та пояснень сторін вбачається, що відповідачем на адресу позивача направлено запит, який йому вручений та на нього надано відповідь до податкового органу з наданням первинних документів щодо господарських операцій з ТОВ «Геліос Трейд.

Згідно вказаного запиту, підставою для проведення перевірки була наявна інформація про можливі порушення Податкового законодавства, що передбачено п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.

Представником позивача не заперечується факт отримання направлення на перевірку та наказу на проведення перевірки, що, також, зазначено в акті перевірки, а тому, враховуючи наявність обставин, передбачених п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України дії податкового органу щодо проведення перевірки є правомірними.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми матеріального права, не повно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 19 липня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2011 року №0002952350 та від 10.02.2012 року №0000252350 - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомагістраль-Південь» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2011 року №0002952350 та від 10.02.2012 року №0000252350 задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 14.12.2011 року № 0002952350 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 5 427 720, 40 грн. та від 10.02.2012 року № 0000252350 щодо визначення податкового зобов'язання по податку на додану вартість у загальному розмірі 6 513 264, 48 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з моменту набрання законної сили.

Повний текст постанови виготовлений 15 лютого 2013 року.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк/