Ухвала суду № 29579087, 12.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року м. Київ К-33720/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2010 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року

у справі № 2а-4037/10/8/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Криммолоко»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим

про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року, позов Відкритого акціонерного товариства «Криммолоко»(позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (відповідач) задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення № 0000444001 від 12 березня 2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Криммолоко»3,40 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, СДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2010 року, ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а постановлені у справі судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції у м. Ялта Автономної Республіки Крим проведено перевірку складу, що належить позивачу, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт № 01654/38/01/30/40-1/00450693 від 24 лютого 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято рішення № 0000444001 від 12 березня 2010 року, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 20 305,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пунктів 1, 13 статті 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 265/95-ВР) у зв'язку з проведенням розрахункової операції на суму в розмірі 102,30 грн. без застосування реєстратора розрахункових операцій, а також невідповідністю суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, на суму в розмірі 4 061,00 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пунктів 1, 13 статті 3 Закону № 265/95-ВР суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки -загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Згідно з пунктом 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.

Як встановлено судами, ВАТ «Криммолоко»не є підприємством торгівлі або громадського харчування та здійснює торгівлю за готівкові кошти молочною продукцією власного виробництва з прийманням грошових коштів через касу підприємства. При цьому, готівкові кошти за реалізовану продукцію в повному обсязі оприбутковуються в касі підприємства з оформленням прибуткових та видаткових касових ордерів, а також видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому чинним на час виникнення спірних правовідносин законодавством порядку.

Також, слід зазначити, що суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано відхилили доводи податкового органу про правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій з огляду на наявність у ВАТ «Криммолоко» зареєстрованого у встановленому порядку реєстратора розрахункових операцій, оскільки, його наявність не позбавляє позивача права у відповідності з приписами пункту 1 статті 9 Закону № 265/95-ВР здійснювати торгівлю продукцією власного виробництва без застосування реєстратора розрахункових операцій та розрахункові книжки.

Отже, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшли вірного висновку про відсутність у відповідача правових підстав для прийняття спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2010 року та ухвали Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим відхилити, а постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07 липня 2010 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.