Ухвала суду № 29579077, 12.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 лютого 2013 року м. Київ К-35275/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року

у справі № 2-а-14494/08/0570

за позовом Закритого акціонерного товариства «Візаві»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року, позов Закритого акціонерного товариства «Візаві»(позивач) до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку (відповідач) задоволено частково. Зобов'язано СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку здійснити коригування особового рахунку ЗАТ «Візаві»в частині відновлення в особовому рахунку раніше списаної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 234 948,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 234 948,00 грн., всього 2 469 896,00 грн., визначених податковим повідомленням-рішенням № 0001191322/0/37337/10/15-16-23/5 від 01 листопада 2007 року. В задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку щодо списання з особового рахунку ЗАТ «Візаві»суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 234 948,00 грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 234 948,00 грн. відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ЗАТ «Візаві»судові витрати в розмірі 1,70 грн.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з підстав порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове -про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ЗАТ «Візаві»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 30 червня 2007 року, за результатами якої складено акт № 707/15-16-23/5-24068600 від 19 жовтня 2007 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001191322/0/37337/10/15-16-23/5 від 01 листопада 2007 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 469 896,00 грн. (1 234 948,00 грн. - основний платіж, 1 234 948,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

Вказане податкове повідомлення-рішення направлено відповідачем на адресу позивача 01 листопада 2007 року та отримано останнім 06 листопада 2007 року, що підтверджується підписом секретаря ЗАТ «Візаві»на повідомленні про вручення поштового відправлення.

Задовольняючи позов частково, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 4.6 розділу 4 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 21 червня 2001 року № 253 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), податкове повідомлення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Згідно з підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 2181-III) податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III передбачено, що у разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах «а»-«в»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону № 2181-III джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Таким чином, оскільки, як встановлено судами, у позивача обліковувалась переплата з податку на прибуток, то відповідачем правомірно здійснено погашення узгодженої суми податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомлення-рішенням № 0001191322/0/37337/10/15-16-23/5 від 01 листопада 2007 року, за рахунок вказаної переплати та списано з особового рахунку ЗАТ «Візаві»суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 469 896,00 грн.

З урахуванням викладеного, є обґрунтованими доводи судів попередніх інстанцій про те, що дії податкового органу в частині списання з особового рахунку позивача суми в розмірі 2 469 896,00 грн. відповідали приписам чинного на час вчинення таких дій законодавства.

Поряд з цим, судами встановлено, що спірне податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем в судовому порядку.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2009 року у справі № 2-а-26706/08/0570, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2010 року, податкове повідомлення-рішення № 0001191322/0/37337/10/15-16-23/5 від 01 листопада 2007 року визнано протиправним.

Згідно з частинами 3, 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Отже, з набранням законної сили судовим рішенням у справі № 2-а-26706/08/0570 та визнанням протиправним податкового повідомлення-рішення № 0001191322/0/37337/10/15-16-23/5 від 01 листопада 2007 року у відповідача виник обов'язок щодо коригування особового рахунку позивача в частині відновлення суми в розмірі 2 469 896,00 грн.

Проте, оскільки, податковим органом відмовлено ЗАТ «Візаві» у здійсненні відповідного коригування та відновлення в особовому рахунку раніше списаної суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 469 896,00 грн. з огляду на оскарження судових рішень в касаційному порядку, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правомірного висновку про зобов'язання СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку вчинити вказані дії.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.