Ухвала суду № 29579046, 18.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2013 року м. Київ К-7970/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.04.2008

та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2007

по справі № 2-16/15115-2007А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Авіакомпанії «Ветеран»

до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання неправомірними дій та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Авіакомпанії «Ветеран»звернулось до суду, з урахуванням уточнень позовних вимог, з позовом про визнання неправомірними дій Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим по донарахуванню ТОВ «Авіакомпанія «Ветеран»податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 10 347,15 грн., штрафних санкцій на суму 5 173,58 грн. та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000975/23-1/0 від 02.08.2007.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2007, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.04.2008, позов задоволено; визнано неправомірними дії Джанкойської ОДПІ в АРК по донарахуванню податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 10 347,15 грн. та штрафних санкцій в розмірі 5 173,58 грн.; визнано нечинним спірне податкове повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної планової перевірки ТОВ Авіакомпанії «Ветеран»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 до 31.03.2007, складено акт № 928/23-1/19013028 від 24.07.2007, в якому зафіксовано порушення вимог пп. 7.7.2 п. 7.7, п. 7.2 ст. 7, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі результатів вказаної перевірки, 02.08.2007 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 000975/23-1/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 15 520,73 грн., в т.ч.: 10 347,15 грн. основного платежу та 5 173,58 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Сума донарахованого податку на додану вартість складається із сум: 2 786,15 грн. (податкова декларація за червень 2006 року вх. № 12188 від 19.07.2006) та 7 561 грн. (податкова декларація за липень 2006 року вх. № 14672 від 18.08.2006).

На думку податкової інспекції, перевіркою податкового кредиту порушень не встановлено, однак, бюджетному відшкодуванню підлягає частина непогашеного значення яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій одержувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Фактично сплачено податкового кредиту за травень 2006 року в сумі 10 074,86 грн., в розрахунку позивача задекларовано бюджетне відшкодування в сумі 12 861 грн., різниця склала 2 786,15 грн.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується із висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що головним критерієм наявності права платника на бюджетне відшкодування є факт сплати вартості товарів (послуг) постачальникам у будь-якому попередньому податковому періоді, не обмежуючись лише тим податковим періодом, що безпосередньо передує звітному. Це свідчить про те, що позивачем правомірно включено до суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2006 року 2 786,15 грн. податку сплаченого в попередньому податковому періоді, який безпосередньо не передував звітному.

Крім того, відповідачем донараховано податок на додану вартість в сумі 7 561 грн.

Позивач згідно довідки до декларації з податку на додану вартість за липень 2006 року від 18.08.2006 вказав у рядку 2.1 операцію по постачанню послуг по ремонту рухомого майна на суму 45 367 грн.

Згідно з контрактом А-1273 від 01.06.2006 року з AEROBUSINESS позивач отримав передоплату на суму 50 500 грн. (еквівалент 10 000 дол. США), для виконання робіт з технічним обладнанням на літаку АН-12 NEX-124. Однак, на кінець звітного періоду літак не був вивезений за межі митної території України.

На думку податкової інспекції, позивачем порушено вимоги пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме те, що за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання послуг, які складаються з робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт і вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, чи одержувачем нерезидентом.

Як встановлено матеріалами справи, 01.06.2006 між позивачем (виконавцем) та нерезидентом авіакомпанією AEROBUSINESS (замовником) був укладений контракт, предметом якого було виконання ремонту повітряного судна нерезидента на авіатехнічній базі виконавця за формою Ф-1 відповідно до «Керівництва по регулюванню технічного обслуговування».

Роботи по ремонту проводилися з 30.06 по 12.09.2006, про що був складений акт виконаних робіт від 12.09.2006.

Відповідно до вантажної митної декларації на митну територію України тимчасово було ввезено повітряне судно АН -12БКЕХ- 124, яке належить нерезиденту. Завершення митного контролю відповідно до печатки Кримської регіональної митниці було здійснено 03.07.2006 та на кінець звітного податкового періоду повітряне судно не було вивезено за межі митної території України.

Згідно з абз. 3 п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

Відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 цього Закону об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Згідно із п. 6.1 ст. 6 зазначеного Закону об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Відповідно до абз. 1 пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки послуг, що складаються із робіт з рухомим майном, попередньо ввезеним на митну територію України для виконання таких робіт та вивезеним за межі митної території України платником, що виконував такі роботи, або одержувачем-нерезидентом.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, що позивач правомірно застосував нульову ставку оподаткування податком на додану вартість до вартості послуг з ремонту повітряного судна, попередньо ввезеного на митну територію України для виконання таких робіт.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим відхилити.

Ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 22.04.2008 та постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.12.2007 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний