Постанова № 29579034, 06.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" лютого 2013 р. м. Київ К-978/08

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Нечитайла О.М.,

секретар судового засідання Ритова В.В.,

за участю:

представника Генеральної прокуратури України - Чубенка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 07 травня 2007 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2007 року

у справі № 23/267/07-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові фінанси»

до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя

за участю Прокуратури Запорізької області

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислові фінанси»(далі -позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя (далі -відповідач) про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0000691702/0 від 01 серпня 2006 року, № 0000691702/1/34133 від 04 жовтня 2006 року, № 0000691702/2 від 28 грудня 2006 року та № 0000691702/3 від 13 березня 2007 року (в редакції заяви про уточнення позовних вимог від23 березня 2007 року за вих. № 88).

Постановою Господарського суду Запорізької області від 07 травня 2007 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя № 0000691702/0 від 01 серпня 2006 року та № 0000691702/3 від 13 березня 2007 року частково на суму 8159,70 грн., в тому числі 2719,90 грн. -основного платежу та 5439,80 грн. - штрафних (фінансових) санкцій. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ «Промислові фінанси»1,55 грн. судових витрат.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2007 року постанову Господарського суду Запорізької області від 07 травня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 07 травня 2007 року в частині задоволених позовних вимог та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2007 року і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Промислові фінанси», посилаючись на те, що суди попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, надали вірну правову оцінку діям податкового органу, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Господарського суду Запорізької області від 07 травня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2007 року -без змін.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника Генеральної прокуратури України, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя провела виїзну планову перевірку ТОВ «Промислові фінанси»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2004 року по 31 березня 2006 року, за результатами якої був складений акт № 127/22-18/25218409 від 11 липня 2006 року.

За висновками акта перевірки, позивачем були порушені, зокрема, вимоги підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», які полягали у тому, що товариством не утримувався та не перераховувався до бюджету податок з доходів фізичних осіб з виплачених доходів на користь нерезидентів (фізичні особи іноземних держав), що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб у сумі 5950,08 грн., у тому числі: липень 2004 року -572,00 грн., серпень 2004 року -637,00 грн., вересень 2004 року -481,30 грн., грудень 2004 року -1029,60 грн., лютий 2006 року -1300,00 грн., вересень 2005 року -187,27 грн., жовтень 2005 року -1742,91 грн.

Зокрема, в акті перевірки було зазначено, що ТОВ «Промислові фінанси»купувало у фізичних осіб -нерезидентів цінні папери на підстав цивільно-правових угод, проте в порушення вимог підпункту 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»при виплаті доходів на користь нерезидентів не утримувало та не перераховувало податок з доходів фізичних осіб до бюджету.

01 серпня 2006 року ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000691702/0, яким згідно з підпунктом 17.1.9 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Промислові фінанси»податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок з доходів фізичних осіб у розмірі 17850,24 грн., у тому числі: 5950,08 грн. -за основним платежем, 11900,16 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржувалося позивачем в апеляційному порядку, за наслідками якого його скарги були залишені без задоволення, а податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000691702/1/34133 від 04 жовтня 2006 року, № 0000691702/2 від 28 грудня 2006 року та № 0000691702/3 від 13 березня 2007 року на аналогічні суми нарахувань.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що до 01 січня 2005 року обов'язок виконання функцій податкового агента згідно з положеннями підпункту 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»покладався виключно на фізичних осіб, що виплачували дохід нерезиденту, а на юридичних осію дія зазначеного підпункту Закону не розповсюджувалась.

Однак, погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не може, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, між фізичними особами - нерезидентами (продавці) та ТОВ «Промислові фінанси»(покупець) були укладені договори купівлі-продажу цінних паперів, а саме: № Т280704-05 від 28 липня 2004 року з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1), № Т270804-01 від 27 серпня 2004 року з ОСОБА_3 (АДРЕСА_2), № Т151204-19 від 15 грудня 2004 року з ОСОБА_4 (АДРЕСА_3), № 260704-13 від 13 липня 2004 року (АДРЕСА_4), № 050704-08 від 05 липня 2004 року з ОСОБА_5 (АДРЕСА_5), № Т250205-08 від 25 лютого 2005 року з ОСОБА_6 (АДРЕСА_6), № Т150905-18 від 15 вересня 2005 року з ОСОБА_7 (АДРЕСА_7), № 080905-11 від 08 вересня 2005 року з ОСОБА_8 (АДРЕСА_3), № Т141005-09 від 14 жовтня 2005 року з ОСОБА_9 (АДРЕСА_8), відповідно до умов яких продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та сплатити вартість цінних паперів, реквізити яких визначені у пунктах 1.1 статті 1 цих договорів, на умовах цих договорів (т.1 арк. справи 91-99).

Згідно видаткових касових ордерів, копії яких знаходяться в матеріалах справи (т.1 арк. справи 100-104), позивач сплатив на користь фізичних осіб - нерезидентів вартість придбаних ним цінних паперів без утримання та без перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок нарахування, утримання та перерахування до бюджету податок з доходів фізичних осіб, є Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок оподаткування доходів, одержаних нерезидентами, визначається пунктом 9.11 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин -до 01 січня 2005 року).

Відповідно до підпункту «ї»пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин -до 01 січня 2005 року) дохід з джерелом його походження з України -будь-який дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді інших доходів як виплати чи винагороди за цивільно-правовими договорами, одержуваних резидентом або нерезидентом, якщо джерело виплати (нарахування) таких доходів знаходиться на території України, незалежно від резидентського статусу особи, що їх виплачує (нараховує).

Згідно з підпунктом 9.11.1 пункту 9.11 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин -до 01 січня 2005 року) доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону.

За приписами абзацу 1 підпункту 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин -до 01 січня 2005 року) якщо зазначені у підпункті 9.11.1 цього пункту доходи виплачуються нерезиденту резидентом, то такий резидент вважається податковим агентом такого нерезидента стосовно таких доходів. При укладенні договору з нерезидентом, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом його походження з України, резидент зобов'язаний зазначити у такому договорі ставку податку, яка буде застосована до таких доходів.

Підпунктом 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин -до 01 січня 2005 року) встановлено, що об'єктом оподаткування нерезидента є доходи з джерелом їх походження з України, які підлягають кінцевому оподаткуванню при їх виплаті.

Визначення податкового агента наведене у пункті 1.15 статті 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», відповідно до абзацу 1 якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин -до 01 січня 2005 року) податковий агент -юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

З метою уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків між Урядом України та Урядом Російської Федерації 08 лютого 1995 року була підписана Угода про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків (ратифікована Україною 06 жовтня 1995 року та набрала чинності 03 серпня 1999 року), яка поширюється на податки на доходи і майно, що стягуються відповідно до законодавства Договірної Держави, незалежно від способу їх стягнення. Під податками на доход і майно вважаються всі податки, що стягуються із загальної суми доходу та вартості майна або з елементів доходу, включаючи податки на доходи від відчужування рухомого і нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати і інших винагород, сплачуваних будь-якою особою. Існуючими податками, на які поширюється Угода, є: а) в Україні: (I) податок на доходи підприємств та організацій; і (II) прибутковий податок з громадян; (надалі «українські податки»).

Пунктом 3 статті 13 Угоди між Урядом України та Урядом Російської Федерації про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та попередження ухилень від сплати податків встановлено, що доходи, одержані резидентом Договірної Держави від відчужування транспортних засобів, згаданих у підпункті е) пункту 1 статті 3, які використовуються в міжнародних перевезеннях, рухомого майна, пов'язаного з експлуатацією цих транспортних засобів, а також цінних паперів, які не згадані в пункті 1 цієї статті, оподатковуються тільки в цій Договірній Державі.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, колегія суддів вказує, що при укладенні з нерезидентом договору, умови якого передбачають отримання таким нерезидентом доходу з джерелом походження з України, резидент зобов'язаний зазначити в такому договорі ставку податку, яка застосовуватиметься до таких доходів, та при виплаті таких доходів нерезиденту повинен нараховувати та утримувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету за відсутності документів, які підтверджують понесені витрати громадянина на придбання цінних паперів.

Як вбачається з матеріалів справи, положення абзацу 1 підпункту 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин - до 01 січня 2005 року) знайшли своє відображення в пункті 7.3 статті 7 договору купівлі-продажу цінних паперів № Т151204-19 від 15 грудня 2004 року, укладеному ТОВ «Промислові фінанси»з ОСОБА_4. Разом з цим, податок з доходів фізичних осіб при виплаті доходу зазначеній фізичній особі -нерезиденту позивачем нарахований та утриманий не був.

Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на те, що належних та допустимих доказів того, що отримані вказаними вище фізичними особами -нерезидентами доходи є доходами, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу у відповідності до положень підпункту 4.3.19 пункту 4.3 статті 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», матеріали справи не містять, суди попередніх інстанцій дійшли неправомірного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, з огляду на що, ухвалені у даній справі судові рішення підлягають скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі міста Запоріжжя задовольнити.

Постанову Господарського суду Запорізької області від 07 травня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2007 року скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ О.М. Нечитайло