Ухвала суду № 29579008, 12.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2013 р. м. Київ К-5028/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Карася О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лисенко Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року

у справі № 2-а-14131/08

за позовом Дочірнього підприємства «Житомирський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Житомирський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»(позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі (відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001562301/0 від 10 червня 2008 року в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1 269 581,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 634 791,00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено у зв'язку з їх безпідставністю.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції посилався на лист Державної податкової адміністрації України № 1453/7/16-1517 від 27 січня 2007 року, відповідно до якого профінансовані за рахунок капітальних трансфертів товари (послуги) чи основні фонди не можуть вважатися придбаними безпосередньо платником, і суми податку на додану вартість, сплачені при їх придбанні, не можуть бути включені до складу податкового кредиту.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року апеляційну скаргу ДП «Житомирський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»задоволено. Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2008 року скасовано та ухвалено нову про задоволення позову. Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001562301/0 від 10 червня 2008 року в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1 269 581,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 634 791,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням у справі, відповідач оскаржив його в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року та прийняття нового рішення про закриття провадження у справі.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції -без змін.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено виїзну планову перевірку ДП «Житомирський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 31 грудня 2007 року, за результатами якої складено акт № 2857/23-01/32008278/0110 від 29 травня 2008 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001562301/0 від 10 червня 2008 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 912 892,00 грн. (1 275 261,00 грн. -основний платіж, 637 631,00 грн. -штрафні (фінансові) санкції).

За результатами адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення № 0001562301/0 від 10 червня 2008 року скасовано в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 634 791,00 грн.

Перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.9 статті 4, підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР) у зв'язку з неправомірним включенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаних за рахунок капітальних трансфертів основних засобів.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із статтею 9 Бюджетного кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) трансферти -це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Відповідно до листа Державного казначейства України «Щодо бюджетної класифікації»№ 07-07/92-353 від 18 січня 2002 року капітальними трансфертами є невідплатні односторонні платежі органів управління, які не ведуть до виникнення або погашення фінансових вимог. Вони передбачені на придбання капітальних активів, компенсації втрат, пов'язаних з пошкодженням основного капіталу, або збільшення капіталу отримувачів.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, одержані капітальні трансферти спрямовано позивачем на будівництво основних фондів, придбання основних засобів та обладнання, оплату виконаних робіт та отриманих послуг, що безпосередньо пов'язано з господарською діяльністю ДП «Житомирський облавтодор»ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

При цьому, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції повно та всебічно, оцінивши фактичні обставини справи, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, дійшов обґрунтованого висновку, що, оскільки, Закон № 168/97-ВР не передбачає особливостей щодо оподаткування операцій з придбання основних засобів за рахунок державних цільових коштів, то оподаткування податком на додану вартість в такому випадку повинно проводитись на загальних підставах.

Також, судом апеляційної інстанції встановлено, що при включенні до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаних за рахунок капітальних трансфертів основних засобів, позивач керувався наданим йому ДПА України листом № 7193/6/16-1515-6 від 30 червня 2006 року податковим роз'ясненням.

Підпунктом «д»підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі -Закон № 2181-III) передбачено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Таким чином, з огляду на приписи підпункту «д»підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону № 2181-III позивач не може бути притягнутим до відповідальності лише у зв'язку з тим, що надане в подальшому листом № 1453/7/16-1517 від 27 січня 2007 року нове узагальнююче податкове роз'яснення суперечить податковому роз'ясненню, наданому податковим органом ДП «Житомирський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до її зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Карась О.В.