Ухвала суду № 29578816, 19.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р.Справа № 2а-10613/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Жигилія С.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2012р. по справі № 2а-10613/12/2070

за позовом Приватного підприємства "Водснаб"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 р. позов ПП "Водснаб" до ДПІ в Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС № 0007952305 від 12.09.2012 р.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 р. з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права при неповному з'ясуванні обставин справи, та винести нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено планову виїзну перевірку ПП "Водснаб"з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 р. по 30.06.2012 р., за результатами якої складено акт № 3555/2201/32947423 від 07.09.2012 р.,

За висновками акту перевірки позивачем порушено - 1. п. 5.1. пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" внаслідок заниження підприємством податку на прибуток на загальну суму 328 230 грн., у тому числі за 3,4 квартал 2009р., 1-4 квартали 2010р., 1 квартал 2011р.

12.09.2012 р. ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС винесено податкове повідомлення-рішення № 0007952305, яким ПП "Водснаб" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток на суму 410 287,50 грн. ( 328 230,00 грн. - основний платіж; 82 057,50 грн. штрафні санкції).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з висновку, що доводи податкового органу про порушення позивачем податкового та іншого законодавства не підтвердженні належними доказами, а тому спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте на підставі таких висновків, підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з такого.

Судом встановлено, що у періоді з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р. ПП "ВОДСНАБ" здійснювало оптову торгівлю питної води бутильованої ємністю по 19 літрів за договорами комісії, укладеними з фізичними особами-підприємцями, а саме: ФОП ОСОБА_1 договір №5В від 01.10.2007 року, ФОП ОСОБА_2 договір №6Г від 01.10.2007 року, ФОП ОСОБА_3 договір №7Д від 01.10.2007 року, Ф, ФОП ОСОБА_4 договір №8К від 01.10.2007 року, ФОП ОСОБА_5 договір № 10П від 01.10.2007 року, ФОП ОСОБА_6 договір №26/04-07-1 від 26.04.2007 року, ФОП ОСОБА_7 договір № 26/04-07 від 26.04.2007 року, ФОП ОСОБА_9 договір № від 01.10.2007 року.

Реальності здійснення операцій за вказаними угодами відповідачем в акті перевірки не заперечується.

Єдиною підставою для висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства є встановлена перевіркою обставина того, що контрагенти, з якими позивач мав угоди за перевіряє мий період, у момент укладення та здійснення операцій перебували у трудових відносинах з ПП "Водснаб", а саме: ФОП ОСОБА_6 - директор, ФОП ОСОБА_7 - начальник відділу кадрів, ФОП ОСОБА_1 - водій-експедитор, ФОП ОСОБА_2. - менеджер, ФОП ОСОБА_3 - водій-експедитор, ФОП ОСОБА_4 - водій-експедитор, ФОП ОСОБА_9 - водій-експедитор, ФОП ОСОБА_8 - менеджер, ФОП ОСОБА_5 - менеджер.

Апеляційна скарга містить посилання на неправильну оцінку судом першої інстанції вказаної обставини.

Колегія суддів вважає вказане посилання необґрунтованим, а висновки суду першої інстанції вірними, виходячи з такого.

Відповідно норм п. 5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно абз. 4 пп. 5.3.9 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Порядок ведення податкового обліку валових витрат врегульовано у ст. 11 Закону України "Про прибуток підприємств", зокрема, п. 11.2.1, відповідно до якого датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Враховуючи те, що облік валових витрат є складовою частиною податкової звітності, документами, які підтверджують право на валові витрати у випадках, передбачених законодавством, є первинні документи бухгалтерського обліку, які фіксують факти здійснення господарських операцій і мають відповідати вимогам зазначеним у Законі України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Положеннями ч. 3 ст. 1012 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Відповідно до ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.

Згідно норм ст. 1013 ЦК України закріплено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.

Надані позивачем первинні бухгалтерські документи по угодам комісії з контрагентами не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

Заперечень з даного приводу акт перевірки позивача не містить.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського кодексу України підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом, та положеннями трудового законодавства України, які не містять заборони найманим працівникам займатися підприємницькою діяльністю.

До матеріалів справи залучені завірені копії посадових інструкцій директора підприємства, начальника відділу кадрів, менеджера, менеджера по організації продажу води, наказів про прийом на роботу працівників та штатних розкладів підприємства позивача, з яких вбачається, що дії, які передбачені посадовими інструкціями працівників підприємства які одночасно надавали послуги по договорам комісії не співпадають з їх діями ,які вони вчиняли виконуючи умови договорів комісії.

Обмежень з приводу спірної діяльності вказаних осіб при здійсненні статусу фізичної особи-підприємця ні закон, ні вказані посадові інструкції не містять.

Зважаючи на викладене, колегія суддів підтверджує висновок суду першої інстанції, що встановлений актом перевірки позивача факт того, що фізичні-особи підприємці, які мали господарські відносини з ПП "Водснаб", одночасно були працівниками підприємства, не є порушенням чинного законодавства.

Твердження апелянта про ненадання позивачем згідно запиту відповідача від 29.08.2012 р. документів, з відомостями про перелік покупців товару (води), що знайдені комісіонерами, до посадових інструкцій яких належить обов'язок прийому замовлень та реалізації вказаного товару, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки оригінали вказаних документів надані відповідачу при проведенні перевірки і як встановлено та підтверджено судами обох інстанцій, застережень з приводу яких відповідачем за наслідками перевірки не зазначено.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла до висновку, що підстави для скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 13.12.2012 р. відсутні.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст.198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2012р. по справі № 2а-10613/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Жигилій С.П. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Русанова В.Б.