Ухвала суду № 29578012, 05.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-11668/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Донець Л.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Білоус А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2012р. по справі № 2а-11668/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія"

до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Харківській області

про скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України в Харківської області в якому просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27.09.2012 р. №200480/10/13/21-343 на суму 24.576,43 гривень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Експансія" задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасувати рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби в Харківській області про застосування фінансових санкцій від 27.09.2012 р. №200480/10/13/21-343.

Стягнено з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у розмірі 245,76 грн.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції зроблено висновок, що алкогольна продукція позивача є маркованою, оскільки норми абзацу четвертого пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, оскільки для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.09.2012 р. представниками контролюючого органу було проведено перевірку позивача з питань дотримання ним вимог законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено акт перевірки №285/213/32294905. Перевірка здійснювалась у магазині, у якому здійснює господарську діяльність Товариство з обмеженою відповідальністю "Експансія", що розташований за адресою: м. Харків, вул. Героїв Труда 9.

В зазначеному магазині встановлено факт реалізації віскі іноземного виробництва "Джек Деніелста його зберігання на торгівельних полицях торгівельного залу, маркованих акцизними марками, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, на момент ввезення товару на територію України, а не на дату розливу продукції.

За результатами перевірки податковим органом було прийнято рішення від 27.09.2012 р. №200480/10/13/21-343 про застосування до відповідача фінансових санкцій у розмірі 24.576,43 грн., яке і є предметом оскарження у даній справі.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 213.1.3 пункту 213.1 статті 213 Податкового кодексу України, об'єктами оподаткування акцизним податком є операції з ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України.

Стаття 215 Податкового кодексу України визначає підакцизні товари та ставки податку.

Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Податкового кодексу України, спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво належать до підакцизних товарів.

Згідно з пунктом 218.1 статті 218 Податкового кодексу України, суми податку з товарів, які ввозяться на митну територію України, що підлягають сплаті, визначаються платниками податків самостійно, виходячи з об'єктів оподаткування, бази оподаткування та ставок цього податку.

Відповідно до статті 224 Податкового кодексу України передбачено. що контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що виробляються на території України, здійснюється органами державної податкової служби. Контроль за правильністю обчислення і своєчасністю сплати до бюджету податку з підакцизних товарів (продукції), що ввозяться на митну територію України, під час митного оформлення здійснюється митними органами, крім випадків ввезення маркованої підакцизної продукції, контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджету якої покладається на органи державної податкової служби.

Відповідно до п.1, п.2, п.3 ст.318 Митного кодексу України, митному контролю підлягають усі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно митними органами відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з приписами ст.336 Митного кодексу України, митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами митних органів шляхом: 1) перевірки документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу надаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України; 2) митного огляду (огляду та переогляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення, огляду та переогляду ручної поклажі та багажу, особистого огляду громадян); 3) обліку товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України; 4) усного опитування громадян та посадових осіб підприємств; 5) огляду територій та приміщень складів тимчасового зберігання, митних складів, вільних митних зон, магазинів безмитної торгівлі та інших місць, де знаходяться товари, транспортні засоби комерційного призначення, що підлягають митному контролю, чи провадиться діяльність, контроль за якою відповідно до цього Кодексу та інших законів України покладено на митні органи; 6) перевірки обліку товарів, що переміщуються через митний кордон України та/або перебувають під митним контролем; 7) проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів; 8) направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих митному органу.

Відповідно до абзацу третього пункту 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до пп. 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України встановлено, що у разі ввезення маркованої підакцизної продукції на митну територію України податок сплачується під час придбання марок акцизного податку з доплатою (у разі потреби) на день подання митної декларації.

Згідно з пунктом 216.4 статті 216 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань, у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України, є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання митним органом у визначених законодавством випадках.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що датою визначення ставки акцизного податку з імпортованої маркованої алкогольної продукції є дата подання платником податку митної декларації до митного органу, а не дата розливу цієї продукції. Таке правило сплати податку при імпорті алкогольних виробів збігається з правилом для всієї імпортованої продукції, визначеним у пункті 216.4 статті 216 Податкового кодексу України.

Однак, положення підпунктів 222.1.2-222.1.3 передбачають строк сплати акцизного податку з вітчизняних алкогольних виробів.

З правового аналізу зазначених законодавчих норм вбачається, що з метою встановлення відповідності між визначеною ставкою акцизного податку на час виробництва певної алкогольної продукції та фактично сплаченим розміром податку з такої продукції законодавець встановив певні правила, як загальні, так і спеціальні.

Також, колегія суддів зазначає, що відносно імпортованої алкогольної продукції встановлено спеціальний порядок визначення ставки податку. Так, згідно з підпунктом 222.2.2 пункту 222.2 статті 222 Податкового кодексу України, ставка податку визначається не на день розливу такої продукції, а на день подання митної декларації. Таким чином, положення абзацу четвертого пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України повинні застосовуватись лише до алкогольної продукції, виробленої на митній території України, і не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, тому що для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, продукція, яка досліджувалась під час перевірки податковим органом, є імпортованою та завезена на митну територію України у 2012 році. Також сума акцизного податку, сплаченого імпортерами та яка була зазначена на акцизних марках відповідала ставкам, встановленим на час ввезення алкогольної продукції на територію України.

Аналіз викладеного свідчить, що акцизний податок був сплачений імпортерами відповідно до вимог чинного законодавства, з дотриманням усіх істотних умов (вимог) щодо імпортованого товару. Зазначене свідчить на користь висновку про те, що алкогольна продукція була маркованою акцизними марками встановленого зразка, а суми акцизного податку, зазначені на акцизних марках, відповідали встановленим на той час ставкам акцизного податку на момент оформлення вантажно-митних декларацій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що алкогольна продукція позивача є маркованою, та норми абзацу четвертого пункту 226.9 статті 226 Податкового кодексу України не можуть бути застосовані до імпортованої алкогольної продукції, оскільки для неї дата розливу не є датою визначення ставки акцизного податку.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, , 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової служби України у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2012р. по справі № 2а-11668/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бондар В.О.Судді Донець Л.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 11.02.2013 р.