Ухвала суду № 29576354, 26.02.2013, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/778/824/2013 р. Головуючий у 1 інстанції: Зарютін П.В.

Суддя-доповідач Кочеткова І.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р. м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Савченко О.В.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Стрелець Л.Г.,

при секретарі Мосіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та утримання будинку і прибудинкових територій,

за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2012 року,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2012 року ВАТ «Запоріжжяобленерго» звернулося до суду із позовом про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за комунальні послуги з утримання будинку і прибудинкової території за період з 1 вересня 2008 року по травень 2011 року в загальній сумі 13 279, 37 грн.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2012 року позов задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ВАТ «Запоріжжяобленерго» заборгованість за комунальні послуги та утримання будинку і прибудинкових територій на загальну суму 5916,99 грн., а також 214, 60 грн. компенсації судових витрат.

В апеляційній скарзі про зміну судового рішення і зменшення суми стягнення до 4 604, 84 грн. ОСОБА_4 зазначає, що між сторонами договір про надання житлово-комунальних послуг не укладався, послуги з вивезення сміття, ремонту будинку, технічного обслуговування не надавалися.

В засідання апеляційного суду відповідачі не з'явилися, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення їм поштового відправлення - судової повістки 18.02.2013 року, причини неявки суду не повідомили. Судова колегія визнала причини неявки апелянта ОСОБА_4 і відповідача ОСОБА_3 в засідання апеляційного неповажними і вважала за можливе на підставі ст.305 ч.2 ЦПК України розглянути справу у їх відсутність.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідачів заборгованість за утримання будинку та прибудинкової території, які проводяться з метою збереження та належного безпечного функціонування житла (освітлення сходових клітин, прибирання прибудинкової території, дератизацію, дезінсекцію підвалів, обслуговування димовентиляційних каналів, підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період, адміністративні витрати) і які відповідач несе незалежно від того, являється він власниками квартири, її наймачем або членами сім'ї наймача.

Відповідачі як споживачі житлово-комунальних послуг від отримання таких послуг в установленому законом порядку не відмовлялися, а тому зобов'язані своєчасно оплачувати отримані послуги у строки, встановлені договором або законом.

Оскільки за період з червня 2009 року до травня 2011 року відповідачі послуги отримували, будь-яких претензій щодо їх якості постачальнику не заявляли, від послуг в установленому законом порядку не відмовлялися, вся заборгованість в межах строку позовної давності у відповідності з вимогами ст.ст. 66-68 ЖК, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стягнута в судовому порядку.

Статтями 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору.

Невиконання відповідачами свого обов'язку укласти договір про надання житлово-комунальних послуг не звільняє їх від обов'язку, передбаченого ст.ст.66,67 ЖК України, ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», вартість наданих послуг підлягає стягненню в судовому порядку.

По справі не встановлені підстави для звільнення відповідачів від оплати нарахованої заборгованості, яка складається з витрат на утримання будинку, суд обґрунтовано стягнув зазначену суму з відповідачів, які є споживачами цих послуг.

Посилання в скарзі на порушення норма матеріального права, неповне з'ясування фактичних обставин є безпідставними. Розмір плати за комунальні послуги розраховані, виходячи з розміру тарифів, затверджених відповідно до норм ст. ст.7, 31 ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Розрахунки відповідачами не спростовані.

Доводи апелянта про недоведеність факту надання послуг і їх вартості безпідставні.

Порядок нарахування і структура тарифу на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, перелік послуг, що надавався мешканцям будинку, в якому проживають відповідачі, підтверджується відповідними довідками і письмовими доказами.

Правильність нарахування наданих послуг споживачами не оспорена і відповідає вимогам діючого законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 "Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій", чинної на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, було визначено механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який поширювався на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надавали зазначені послуги.

Згідно з п. 5 зазначеного Порядку було передбачено, що калькуляційною одиницею розрахунку нормативних витрат є 1 кв. метр загальної площі квартир будинку, а не чисельність мешканців будинку.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін (тарифів) на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Згідно із ч. 3 ст. 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" органи місцевого самоврядування затверджують ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.

Інші доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Судове рішення відповідає матеріалам справи, підстав для його зміни судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст.307,308,313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 06 грудня 2012 року у цій справі залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: