Ухвала суду № 29575774, 21.02.2013, Апеляційний суд Сумської області

Справа №1806/9445/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Костенко Владислав ГеннадійовичНомер провадження 22-ц/788/528/13 Суддя-доповідач - Криворотенко В. І. Категорія - 30

УХВАЛА

і м е н е м У к р а ї н и

21 лютого 2013 року колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Криворотенка В. І.,

суддів - Левченко Т. А., Хвостика С. Г.,

за участю секретаря судового засідання - Пархоменко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 січня 2013 року

у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Сумська громадсько-ділова газета "Ваш-Шанс", про відшкодування моральної шкоди,-

в с т а н о в и л а:

Звертаючись з позовом ОСОБА_3 посилаючись на дії відповідача щодо поширення інформації яка принизила його честь, гідність та ділову репутацію внаслідок чого, він пережив стрес, його стан здоров'я погіршився, а тому просить стягнути з відповідача грошове відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 січня 2013 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 працює на посаді начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сумській області.

ОСОБА_4, який на той час займав посаду заступника начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сумській області, 20.02.2012 року звернувся до газети «Ваш шанс» з відкритим листом у якому виклав своє бачення дій ОСОБА_3 щодо операцій з коштами фонду (а.с.119-125). ІНФОРМАЦІЯ_1 року у випуску НОМЕР_1 газети «Ваш шанс», тиражем 40 000 примірників, опублікована стаття «ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

У статті було зазначено, що ОСОБА_4 як заступник начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Сумській області звинуватив начальника дирекції у незаконному привласненні державних коштів. Зокрема вказав, що ОСОБА_3 підписав наказ про незаконну виплату співробітнику 30 тис. грн. допомоги при виході на пенсію.

Співробітником фонду виплачено потерпілому на виробництві сумчанину «И» безпідставно 17 тис. грн. Втім ОСОБА_3 не звільнив співробітника та не повідомив про це правоохоронні органи, а обмежився доганою.

Також фондом придбане приміщення для відділення у м. Конотоп площею 134,4 кв. м за 1 446 144 грн., тобто за ціною квадратного метра яка вдвічі перевищує середньостатистичну. Таке нібито було при купівлі приміщень в Ямпільському районі та Ромнах - фонд сплатив за них у два рази більше.

У статті зазначено оціночне судження ОСОБА_4 про усі ці випадки, як викрадення коштів фонду.

У цій же статті надрукована відповідь ОСОБА_3 по зазначених обставинах. Позивач не погоджувався з оціночним судженням відповідача, щодо незаконності вчинених дій, і по кожній обставині виклав достатню відповідь.

Судом також встановлено, що стаття у газеті дещо містить не відповідності листу ОСОБА_4 Так у листі останнього вказано, що допомогу при виході на пенсію у сумі 30 000 грн. виплачено двом особам, а не одній особі як зазначено у статті. (а.с.119-125).

Зазначена стаття також була викладена у мережі Інтернет на сайті газети «Ваш шанс» (а.с.6).

У цілому сторони визнали існування викладених у статті фактів та надали докази того, що такі обставини мали місце (а.с.7-9, 11,58, 66).

Фондом не куплялися приміщення у Ямпільському районі та Ромнах, а лише велася робота по пошуках приміщень, про що вказує службова переписка відповідних районних відділень фонду з управлінням Сумської області (а.с.68-69).

Вказані факти з достатньою повнотою встановлені судом першої інстанції на підставі належним чином зібраних, досліджених та оцінених доказів.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності з ч. 1 ст. 212 ЦПК України.

Вирішуючи даний спір місцевий суд дійшов висновку, що заходи вжиті друкованим засобом на відповідь було достатнім для захисту прав позивача, крім того всупереч положенням ст.ст. 59-60 ЦПК України позивач не надав належних і переконливих доказів на підтвердження спричинення йому моральної шкоди інформацією викладеною у публікації, самі по собі довідки про стан здоров'я надані позивачем є недостатнім доказом спричинення йому моральної шкоди, а тому обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Статтями 94, 277 ЦК України, ч. 4 ст. 32 Конституції України, ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі Конвенції), кожному, у тому числі юридичній особі, гарантується право на захист ділової репутації та спростування недостовірної інформації особою, яка поширила таку інформацію.

За змістом зазначеного законодавства, кожному гарантується право на свободу висловлення поглядів, у тому числі право поширювати інформацію без втручання органів державної влади, за умови, що вони діють добросовісно і надають правильну і достовірну інформацію, не завдаючи при цьому шкоди репутації окремих осіб і не порушуючи їх прав.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Україною, передбачено право кожного на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні честі, гідності, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до роз'яснень, викладених в п. п. 7, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується у повному обсязі тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені противоправними діями (бездіяльністю) інших осіб.

Враховуючи викладені вище норми права та обставини справи з врахуванням того, що межа допустимої критики щодо публічної особи є значно ширшою, ніж окремої пересічної особи та враховуючи, що поширена інформація ОСОБА_4 через засоби масової інформації, на яку ОСОБА_3 надав спростовуючу відповідь, носить оціночний характер, колегія суддів приходить до висновку про голослівність доводів останнього з приводу завдання йому моральної шкоди.

Як при зверненні до суду, так і в ході розгляду справи, позивачем не був підтверджений допустимими доказами факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, а також з чого він виходив оцінюючи їх в розмірі 10000 грн.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_3 не заперечував, що знав про звернення ОСОБА_4 до газети, йому відомий був зміст звернення та можлива публікація листа в газеті «Ваш-Шанс», а тому інформація викладена в газеті не була для нього несподіванкою.

Отже, суд повно і об'єктивно з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін зібраними у справі доказами, яким дав належну правову оцінку. Оскаржуване рішення постановлене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну ОСОБА_3 відхилити, а рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 21 січня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -